ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ І. СЛОВОТВІР У СУЧАСНІЙ НІМЕЦЬКІЙ МОВІ

1.1 Загальна проблематика словотвору та його основні способи

1.2 Види та моделі словотвору німецької мови

1.3 Запозичення як один із основних видів словотвору

Висновки до розділу

РОЗДІЛ ІІ. КОМПРЕСІЯ У СУЧАСНІЙ НІМЕЦЬКІЙ МОВІ

2.1 Компресія як лінгвістичне явище

2.2 Засоби компресії

2.3 Компресивний словотвір

ВИСНОВКИ

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

2. КОМПРЕСІЯ В СУЧАСНІЙ НІМЕЦЬКІЙ МОВІ

2.1 Компресія як лінгвістичне явище

Однією з причин змін у мові є закон лінгвістичної економії. Більшість учених розуміють економію як прагнення звести до мінімуму розумову та фізичну діяльність мовця. Тобто, економія – це не лише відмова від невиправданих повторень, але й навмисне скорочення малоінформативних сегментів, які не змінюють загальний зміст вислову.

Проблема мовної економії хвилювала вчених ще в 17-18 століттях (Герберт Спенсер, Поль Пассі). Але в наш час, коли потік інформації особливо великий, ця проблема набуває ще більшої актуальності. Виключно важливим є процес мовної економії для засобів масової інформації та науково-технічної літератури [1]. Компресиви поширені також і в рекламних оголошеннях, де їх мета – привернути увагу покупця [2]. Аналіз сучасної художньої літератури засвідчує, що мовна економія знаходить своє подальше поширення в сучасній німецькій мові.

Деякі дослідники розрізняють кількісну та якісну економію [3:211, 1:25]. Тенденція до передачі більшої кількості інформації здійснюється двома способами: за допомогою компресії та суперсегментації.

Ми розглянемо явище, пов’язане з мовно-мовленнєвою економією, а саме – компресію, хоча потрібно відзначити, що для мови характерна також протилежна тенденція – тенденція до надмірності, розчленування та інших синкретичних (дифузних) явищ [4:39]. Надмірність пов’язана, в першу чергу, з непідготовленістю, спонтанністю розмовної мови. До надмірних елементів належать слова, які не мають семантичної навантаженості, експресивні або емоційні елементи. Ці дві тенденції взаємопов’язані, тому що інтереси адресата й адресанта часто не співпадають. Адресат зацікавлений у надмірності повідомлення, яке він отримує, а адресант прагне економії зусиль. Мова страхує себе від спотворень механізмом надмірності (редундантності). Тобто, те, що здається надмірним, не таке вже й зайве.

Компресія – це ущільнення одиниць різних рівнів, злиття двох і більше частин конструкції в одну при збереженні значення цілого [5:118]. До компресії призводять, перш за все, часова обмеженість того, хто говорить (слухає), та надмірність інформації, яку потрібно повідомити й обробити. Основними причинами компресії є:

Економія. Вона пов’язана насамперед із заощадженням часу та розумових зусиль того, хто говорить. Якщо час розмови обмежений, то темп пришвидшується, вибирається лише найважливіше, всі дрібниці пропускаються.

Експресія. Експресивність та емоційність є невід’ємними складовими розмовного стилю. Різноманітні синтаксичні структури, які виражають почуття та їх відтінки, можуть також підлягати компресії. Це еліпсиси, прийом апозіопезису, односкладні, неповні речення.

Об’єктивні та суб’єктивні обставини процесу мовлення. Зовнішні обставини дуже впливають на оформлення розмови. Це, наприклад, ступінь офіційності, середовище, місце, час, присутність сторонніх осіб. Суб’єктивні фактори в певній життєвій ситуації стають надзвичайно важливими.

До змінних факторів належать, на нашу думку, фізичний та психічний стан особи, її інтерес до предмета розмови, обізнаність у питаннях, навколо яких точиться розмова. Хвора, втомлена, ослаблена людина не буде багатослівною й обмежиться необхідним мінімумом слів, не буде згадувати довге словосполучення, а висловить свою думку складним або й простим словом. Таким чином, можна зробити висновок, що явище компресії має місце на всіх рівнях мови, причому в багатьох випадках воно наявне відразу на кількох із них (так звана міжрівнева компресія). Оскільки існує тенденція до передачі складного змісту одиницею нижчого рангу [6:104- 105, 7:57, 8:89], то зміст речення вміщується в словосполученні, зміст словосполучення передається словом, складне слово замінюється похідним, похідне – простим, просте – морфемою, морфема – складом, склад – зву ком.

Хоча компресія широко використовується на всіх рівнях сучасної німецької мови, вона має певні обмеження. Компресія обмежується в тих випадках, коли вона призводить до порушення граматичних норм та слово- творчих законів. Так, не вживається композит Sauergurke, а лише атрибутивне словосполучення saure Gurke (хоча Sauerkraut). Під час побудови композитів слід враховувати тенденцію до ідіоматизації: Waldblume ≠ Blume im Walde, Wandzeitung ≠ die Zeitung an der Wand (багатотиражку, що висить на стіні, не можна позначити терміном "стінгазета"). Для груп типу Schьtzling des Lehrers, Mitarbeiter des Vaters, Reisegefдhrte der Schwester не вживаються композити Lehrerschьtzling, Vatermitarbeiter. Дуже обмеженими також є поєднання прикметника з іменником, що називає особу: Gutmann, Schlechtkerl, Altkollege. Подібні морфемні конструкції вважають, як правило, авторськими новоутвореннями.

Особливою проблемою є зв’язки прикметників з назвами частин тіла особи. Це екзоцентричні складні слова (бахуврихи). Blauauge, Blondkopf, Langbein, Kurzhals, Dickbauch відносяться до всієї особи, тоді як прикметни- кова група – blaues Auge, langes Bein – вживається тоді, коли мають на увазі лише частини тіла (соматизми).

Оскільки компресія має місце в усіх мовах і на всіх рівнях, то вона відзначається досить різноманітними за- собами вираження. Розглянемо це явище на всіх мовних рівнях. В.Є. Прищепа, Л.М. Новак. Рівнева та міжрівнева компресія в сучасній німецькій мові

Фонетичний рівень. На фонетичному рівні досить поширеними є явища апокопи та синкопи: Am Felsrand sollte ein beladener Handwagen stehn [9:11]; "WeiЯte, Louis,”sagte er zu seinem Freund, als sie allein waren [10:213]. Дуже часто при фонетичній компресії втрачаються особові закінчення: Gut, dann komm’ du morgen in die Probe… [10:96]. У розмовному стилі часто зустрічаються форми: ’raus (heraus), nich (nicht), ’nen (einen), ’ne (eine), gen (gegen), wes (wessen), des (dessen), hie (hier), eh (ehe), andermal (anderes Mal). Спостерігаються випад- ки нетрадиційного злиття прийменника з артиклем: Unterm Krummstab ist immer noch gut wohnen! [10:22]. Er strich mit der Hand durchs Haar und lieЯ die Augen ьber den Ort schweifen [11:35].


2.2 Засоби компресії

До засобів компресії на морфологічному рівні передусім належать:

1. Семемно – синтезовані дієслова. Це дієслова зі складною компонентною структурою, в якій присутні дві семеми. Одна з них виражає дію, а друга – її характер. Велика кількість дієслів цієї групи синтезує рух і звук, що його супроводжує [12:126 – 131]: "Ich will heim!" und wankte nach der Tьr [11:29]; Der Vater war morgens betrunken nach Hause gekommen und schlief seinen Rausch aus [10:230]; Leicht und graziцs perlte eine Variation nach der anderen ьber die Tasten [10:241]. При семемно-синтезованих дієсловах відбувається зруйнування обов’язкового граматичного плеоназму, який, за Ш. Баллі, "вимагає, щоб одне і те саме поняття виражалось у тій самій синтагмі два або кілька разів” [13:169]: DrauЯen peitschte der Wind ihm Schnee und Eis ins Gesicht [10:250] → DrauЯen knallte der Wind wie die Peitsche ihm Schnee und eis ins Gesicht.

Характеристики работы

Реферат

Количество страниц: 29

Бесплатная работа

Закрыть

Компрессионного возможности словообразования современного немецкого языка

Заказать данную работу можно двумя способами:

  • Позвонить: (097) 844–69–22
  • Заполнить форму заказа:
Не заполнены все поля!
Обязательные поля к заполнению «имя» и одно из полей «телефон» или «email»

Чтобы у вас была возможность удостовериться в наличии вибраной работы, и частично ознакомиться с ее содержанием,ми можем за желанием отправить часть работы бесплатно. Все работы выполнены в формате Word согласно всех всех требований относительно оформления работ.