Характеристики работы

Диплом

Количество страниц: 60

Платная работа

Цена: 700.00грн.

Заказать работу

Зміст

І. Вступ

ІІ. Основна частина

Національно-культурна специфіка фразеологічних одиниць польської мови з компонентом “назва тварини”

Розділ 1. Відображення символічного значення назв тварин у фразеології польської мови

1.1. Фразеологія і сучасно мовна картина світу

1.2. Національно-специфічні особливості лексичної семантики зоонімів

1.3. Символіка тварин у фразеології польської мови

Розділ 2. Тематичні групи фразеологічних одиниць з компонентом “назва тварини” у сучасній польській мові

2.1. Фразеологічні одиниці з компонентом “назва тварини” у сучасній польській мові

2.2. Фразеологізми, що містять у собі компоненти “назви свійських тварин”

2.3. Назви екзотичних тварин у ролі компонентів фразеологічних одиниць польської мови

Розділ 3. Стилістична характеристика та експресивне забарвлення фразеологічних одиниць з компонентом “назва тварини”

3.1. Обумовленість стилістичної характеристики польських фразеологічних одиниць з компонентом “назва тварини” їх етимологією

3.2. Образне вживання назв тварин у фразеологічних одиницях з порівняльним компонентом

3.3. Експресивне забарвлення анімалістичних порівнянь (позитивне, негативне, нейтральне)

ІІІ. Висновки

IV. Бібліографія

Вступ

Фразеологізми, як і слова, на певному етапі пізнання людиною навколишнього світу позначають відношення між предметами та їх ознаками і тим самим виконують, як і слова, номінативну функцію в мові. Вони, як і один із конструктивних компонентів мови, є засобом і результатом психолого-інтелектуальної діяльності людини. Її мислення, завершуючи процес пізнання, формує поняття. Проте поняття виникає лише тоді, коли воно знаходить свою матеріалізацію у звукових ланцюгах – словах або фразеологізмах. Утворення фразеологізмів, як і слів, відбувається одночасно, синхронно з формуванням понять.

Сучасна польська мова, як і інші мови, успадкувала від попередніх періодів розвитку фразеологізми різного походження. І як би не сприймались фразеологізми носіями мови, - за своєю природою вони мають таку саму предметну співвіднесеність, як і автономні лексичні повнозначні слова. Відповідь на запитання, які фактори (лінгвістичні чи позалінгвістичні) лягли в основу формування і стабілізації своєрідного смислового і матеріального “окостеніння” фразеологізмів, зможе дати лише історична фразеологія. Сучасні фразеологізми свого часу були синтаксично вільними сполученнями слів, реченнями, які образно, оціночно відображали відношення між життєво важливими предметами особистого чи громадського побуту або життєві процеси чи функції окремих частин людського тіла, гумористичні, драматичні чи трагічні ситуації і т. ін. Лаконічність форми відображення, емоційно-експресивна виразність синтаксично вільних утворень сприяли тому, що вони свого часу легко запам’ятовувались і внаслідок цього збереглися в пам’яті поколінь різних періодів історії, хоч окремі предмети, явища, на основі яких виникав емоційно-експресивний образ, вийшли з ужитку і безнадійно забуті. Усі ці фактори призвели до того, що синтаксично вільні словосполучення, речення почали втрачати мотивованість своєї семантичної структури лексичними значеннями їхніх компонентів, актуальність зовнішніх форм вираження граматичних значень.

Термін фразеологічна одиниця (тут і далі ФО) за В.В. Виноградовим мав використовуватись на позначення тих сполук, які не утворюються у процесі мовлення, а відтворюються за традицією [22, 126].

Б.О. Ларін під фразеологічною одиницею розумів такі стійкі словосполуки, які характеризуються втратою первісних реалій і появою нового метафоричного значення [12, 149]. “Фразеологічна одиниця – зазначає О.М. Бабкін, - це така одиниця мови, якій властива цілісність, що виникає в результаті послаблення лексичного значення у слів, її компонентів” [3, 28-29].

Отже, фразеологічна одиниця – основа фразеології – сприймається як певна цілісність, що у процесі мовлення не створюється заново, а відтворюється, бо вона вже є в мовній системі в готовому вигляді, має свої, притаманні тільки їй ознаки, характеризується фразеологічним значенням, компонентним складом, граматичними категоріями.

Повне або часткове переосмислення – ознака типового фразеологізму. ФО являє собою структурно-семантичну єдність, що характеризується, як правило, стійкістю словникового складу й незмінністю порядку компонентів. В нашому розумінні фразеологічна одиниця являє собою самостійну одиницю мови, що характеризується:

1) фразеологічним значенням;

2) незмінністю його компонентного складу;

3)певними граматичними категоріями: ФО за морфологічними ознаками поділяються у залежності від того, якою частиною мови є стрижневий компонент, а також у залежності від того, з якою частиною мови вони вступають у синонімічні відносини; за синтаксичними характеристиками вони поділяються відповідно до того, чи є вони словосполученнями чи реченнями.

Велику групу номінативних одиниць становлять назви представників тваринного світу, які в мовознавчій літературі позначаються різними термінами – анімалізми [33], або зооніми [7]. Як і вся фразеологія у цілому, ця її тематична група міцно пов’язана з історією, культурою і способом життя народів. Назви тварин зафіксовано вже в найдавніших джерелах – міфології і різних жанрах фольклору, де узагальнено спостереження над тваринним світом. Надання тваринам символічного значення у житті людини, яке підтримувалося їх дійсною роллю в ньому, збереження їх як створінь священних, істот мудрих і пророчих поєднувалось тут з виправданням марновірства, вірувань і забобонів людей щодо деяких тварин.

Традиційне використання зоосимізмів у фразеологічних сполуках усіх мов при створенні метафоричних словосполучень пояснюється насамперед важливою роллю тварин у житті людини. У зв’язку з цим внутрішньомовний семантичний і зіставний аналіз як анімалізмів, так і анімалістичної фразеології передбачає врахування екстралінгвістичних факторів суспільного життя та специфіки соціальних явищ, особливостей виробничої діяльності, побуту, родинних стосунків.

Назви тварин в польській мові і в багатьох мовах світу полісемантичні. Цей факт, який є відображенням природи мислення носіїв мови і особливостей їх повсякденного досвіду, свідчить про збіг деяких закономірностей розвитку і функціонування зоосемізмів.

Актуальність дослідження

На сьогоднішній день вчені присвятили багато досліджень проблемам польської фразеології. Але усі ці дослідження не вичерпують змісту даної теми. Будь-яке дослідження, що стосується фразеології є актуальним, бо відкриває нові сторони цієї проблеми.

Стан розробки проблеми

Вивчення фразеології є давньою традицією як вітчизняного, так і польського мовознавства. Серед дослідників польської фразеології згадаємо тих, які зробили вагомий внесок у розвиток польського мовознавства і фразеології, зокрема.

Так, вивченню етимології фразеологічних одиниць присвячені роботи В. Дорошевського (W. Doroszewski. Okulturzesłowa, t. 1-3, Warszawa, 1962-1979), Я. Крижанівського (J. Krzyżanowski. Mądrej głowie dość dwie słowie. Pieć centuryj przysłów i diabelski tuzen. t. I-III, Warszawa, 1975), В.Копалінського (W. Kopalinski.Słownikmitów i tradycji kultury.Warszawa, 1985).

Проблемам фразеологічного калькування правильного вживання фразеологічних одиниць і усунення фразеологічних помилок присвячені роботи С.Бомби (Вąbа S. Innowacje frazeologiczne współczesnej polszczyzny. Poznań. 1989; Вąbа S. Twardy orzech do zgryzienia, czyli o poprawności frazeologicznej. – Poznań, 1986), M. Водічко (Małgorzata Wodiczko. Oj, ta frazeologia! “Polszczyzna płata nam figle. Poradnik językowy dla każdego. Pod red. J. Podrackiego – Warszawa, 1993).

Символічне значення анімалістичних фразеологізмів вивчав С. Козяра (S. Koziara. Symbolika zwierzęca we frazeologii i przysłowiach języka polskiego // Ojczyznapolszczyzna. Kwartalnik dlanauczycieli. 1996 - № 3).

Серед укладачів фразеологічних словників назвемо таких вчених, як: С.Скорупка (Skorupka S. Słownik frazeologicznyjęzyka polskiego. t. 1-2, Warszawa, 1996). C.Бомба, Г. Дзямска, Я. Ліберек (ВąbаS., Dziamska G., Liberek J. Podręczny słownik frazeologiczny języka polskiego. Warszawa, 1997), K. Гловінська (K. Glowinska. Popularnysłownik frazeologiczny. Warszawa. 2000), К. Мосьолек-Клосінська, А. Цесельська (K. Mosiołek-Kłosińska. A. Ciesielska. W kilkusłowach. Słownik frazeologicznyjęzyka polskiego. Warszawa, 2001).

Об’єктом даного дослідження обрано фразеологізми польської мови з компонентом “назва тварини”. Завдяки вибору такого об’єкта ми простежимо особливості цих фразеологізмів, пов’язаних із своєрідністю фауни, яка є типовою для ареалу Польщі, різним ступенем поширеності конкретних тварин на даній території, а також різним практичним використанням певних тварин у господарстві.

Мета даної роботи – описати національно-культурну специфіку фразеологічних одиниць з компонентом “назва тварини” у сучасній польській мові.

Дана мета розв’язується через такі конкретні завдання:

- на підставі посібників, словників, довідкової літератури визначити поняття “фразеологія”, “фразеологічна одиниця”, “анімалізм”;

- методом суспільного добору дібрати фразеологізми з компонентом “назва тварини” із словників 1) К. Моsiołek-Kłosińska. A. Ciesielska. Wkilku słowach. Slownik frazeologicyny języka polskiego. Warszawa, 2001;

2) S. Skorupka. Słownik frazeologiczny języka polskiego. Warszawa, 1996;

- проаналізувати, як символічне значення назв тварин у житті народу відображено у фразеології польської мови;

- виділити тематичні групи фразеологічних одиниць із компонентом назва тварини;

- визначити джерела фразеологічних одиниць із зоосимволами, охарактеризувати їх етимологію та стилістичне вживання;

- проаналізувати випадки вживання назв тварин у порівняннях і метафорах;

- визначити експресивне забарвлення фразеологічних одиниць з компонентом “назва тварини”.

Новизна роботи полягає у тому, щоб показати національно-культурну специфіку фразеологічних одиниць з компонентом “назва тварини” у польській мові, дослідити, чому саме ті чи інші назви тварин стали компонентами фразеологічних одиниць, як символічне значення тварин впливає на частотність вживання назв цих тварин у фразеологізмах.

Теоретичне та практичне значення роботи полягають у тому, що дані дослідження можуть використовуватись при написанні підручників, посібників з фразеології польської мови. матеріали дослідження можуть також бути використані при читанні спецкурсів і спецсемінарів з польської мови.

у процесі дослідження було використано такі методи, як метод суцільного добору, описовий метод, метод компаративного аналізу і частково метод зіставлення з українською мовою.

Положення, які виносяться на захист.

1. Фразеологія – це цікавий лінгвокраїнознавчий матеріал, який відбиває особливості національної психології, матеріальної та духовної культури народу.

Національно-культурна специфіка притаманна анімалістичним фразеологізмам, формується на підставі символічного значення зооморфізма як складника фразеологічного звороту.

2. Як свідчить проаналізований матеріал, кількість ФО з певним типом анімалістичного компонента прямо пропорційна ступеню розповсюдженості відповідної реалії на території функціонування мови. найбільш поширеними фразеологізмами є ФО з компонентом „назва дикої тварини” і „назва свійської тварини”. Меншу групу серед даної категорії фразеологічних зворотів становлять фразеологізми з компонентом „назва екзотичної тварини”.

3. Дослідження показали, що вживання фразеологізмів з анімалістичним компонентом на позначення певних рис характеру людини обумовлюється роллю даної тварини у житті народу: такі характеристики, як розумова обмеженість, незграбність, фізична слабкість і подібні позначаються за допомогою ФО з компонентом „свійська тварина”.А такі риси, агресивність, скритність, хитрість, вміння знаходити вихід з небезпечної ситуації – за допомогою ФО з компонентом „назва дикої тварини”.

4. Стилістична характеристика проаналізованих ФО з компонентом „назва тварини” обумовлена їх походженням: найбільш чисельну групу становлять ФО розмовно-побутового характеру, меншу групу становлять ФО, що походять з античної літератури і фразеологізми біблійного походження.

5. Аналіз показав, що серед анімалістичних фразеологізмів з порівняльним компонентом найбільш поширеними є також фразеологічні звороти з назвами свійських тварин.

6. З експресивно-стилістичної точки зору серед проаналізованих ФО переважають анімалістичні фразеологізми з негативною конотацією, меншу групу становлять ФО з позитивною оцінкою. І найменш чисельна група – це фразеологічні звороти, в яких семи позитивної і негативної конотації представлені в однаковій кількості.

Матеріали дослідження обговорювались на засіданнях кафедри практичного курсу слов’янських мов, на студентських наукових конференціях РІС КІСУ в 2001-2002 рр.

Дане дослідження проведене на матеріалі фразеологічних словників С. Скорупки (S. Skorupka. Słownik frazeologiczny języka polskiego. t. 1-2. Warszawa, 1996) та К. Мосьолек-Клосінської, А. Цесельської (K. Mosiołek-Kłosińska, A. Ciesielska. W kilku słowach. Słownik frazeologiczny języka polskiego. Warszawa, 2001). На матеріалі словників ми уклали картотеку, яка налічує 200 карток, у яких представлені різні ФО, подано семантику і етимологію деяких з них, а також наводяться приклади їх вживання у мові.

Дана робота складається із вступу, основної частини, що включає три розділи, висновків і бібліографії, яка налічує 40 джерел.

Закрыть

Национально-культурная специфика фразеологических единиц польского языка

Заказать данную работу можно двумя способами:

  • Позвонить: (097) 844–69–22
  • Заполнить форму заказа:
Не заполнены все поля!
Обязательные поля к заполнению «имя» и одно из полей «телефон» или «email»

Чтобы у вас была возможность удостовериться в наличии вибраной работы, и частично ознакомиться с ее содержанием,ми можем за желанием отправить часть работы бесплатно. Все работы выполнены в формате Word согласно всех всех требований относительно оформления работ.