Вплив зовнішніх трудових міграцій на розвиток ринку праці

Зовнішні трудові міграції є важливим чинником розвитку регіональних ринків праці в цілому і формування пропозиції робочої сили, зокрема. Розвиток трудових міграцій призводить до зниження напруження на ринку праці через виїзд частини трудоактивних контингентів та перехід до розряду економічно неактивного населення частини осіб, які нагромадили необхідні для життєдіяльності кошти шляхом трудових міграцій; відповідного розши­рення можливостей працевлаштування осіб, які за інших умов не змогли б знайти роботу; розвитку підприємництва та покращення можливостей зай­нятості внаслідок створення нових робочих місць колишніми трудовими мігран­тами, які заробили достатні для відкриття власної справи суми грошей; пози­тивних змін у трудовій поведінці населення через засвоєння учасниками трудових міграцій ринкової свідомості, цінностей та норм цивілізованого сус­пільства з наступним поширенням відповідних настанов серед осіб, які не мають досвіду зовнішніх трудових міграцій. З другого боку, до суттєвих негативних (для функціонування регіональних ринків праці) наслідків трудових міграцій слід віднести зниження кваліфікації працівників внаслідок зайняття за кордо­ном низькокваліфікованими роботами та загрозу нівелювання соціальної зна­чимості зайнятості в Україні через формування у молоді окремих регіонів стійкого стереотипу, згідно з яким досягти пристойного рівня життя можна лише шляхом трудових поїздок за кордон.

На жаль, окремі аспекти впливу трудових міграцій на ринок праці (як позитивні - поширення ринкової свідомості, так і негативні - зниження кваліфікації та загроза нівелювання соціальної значимості працевлаштування на вітчизняному ринку праці) практично неможливо статистично оцінити.

Тому кількісну оцінку впливу трудових міграцій на розвиток ринку праці України доведеться обмежити врахуванням двох складових цього впливу - безпосереднього виїзду одних контингентів та переходу до економічно неактивного населення інших. Ці процеси змінюють чисельність безробітних (і відповідно чисельність економічно активного населення), не впливаючи на обсяги зайнятості. Сказане не означає, що трудові мігранти за відсутності можливостей роботи за кордоном поповнили б лави безробітних: скоріш за все, оскільки до міграції вдаються більш активні особи, схильні до праці з повною самовіддачею, вони вочевидь знайшли б роботу і на вітчизняному ринку праці, а серед безробітних опинилася б частина тих мешканців України, хто нині є зайнятими.

Для оцінки впливу трудових міграцій на розвиток ринку праці України була розроблена методика, яка спирається на дані обстеження. З огляду на час проведення обстеження і наявність інформації про заробітки, розрахунки здійснюються для України в цілому в умовах першого півріччя 2008 р., при цьому оцінюється вплив на ринок праці лише міграційних переміщень, здійснених починаючи з 2005 р. Ще одне застереження - розрахунки змін обсягів пропо­зиції робочої сили внаслідок трудової міграції враховують лише міграційні поїздки населення працездатного віку, зважуючи на критерії визначення трудових мігрантів, прийняті в обстеженні. В той же час при оцінці гіпоте­тичних (за умов неможливості здійснення трудових міграцій) параметрів робочої сили доцільно не обмежуватися віковими рамками працездатного віку. Враховуючи, по-перше, майже нульову міграційну активність осіб пенсій­ного віку, а, по-друге, те, що працюючі пенсіонери зазвичай займають робочі місця, на які могли б претендувати і особи працездатного віку, такий підхід є цілком виправданим.

У І півріччі 2008 р. згідно з даними обстеження з питань економічної активності населення, яке проводить Держкомстат України, чисельність економічно активного населення становила 22471,6 тис. осіб (20706,3 осіб працездатного віку), у т.ч. кількість зайнятих 21070,4 тис., безробітних - 1401,2 тис. осіб (відповідно 19306,4 та 1399,9 тис. осіб - у працездатному віці). Гіпотетична чисельність економічно активного населення, за умов відсутності можливостей здійснення трудових міграцій, визначається за формулою:

A’=A+Rm+аМ, (5.2)

де А’ - гіпотетична чисельність економічно активного населення;

А - фактична чисельність економічно активного населення;

аМ - кількість осіб, які працюють за кордоном на момент спостереження;

Rm- кількість осіб, які не пред'являють попит на робочі місця на внутрішньому ринку праці завдяки заощадженням, нагромадженим за рахунок прикладання праці за кордоном.

Гіпотетична чисельність зайнятих за прийнятих припущень дорівню­ватиме їх фактичній чисельності, гіпотетична кількість безробітних станови­тиме:

U’=А’-Е, (5.3)

де и - гіпотетична чисельність безробітних;

Е - фактична чисельність зайнятого населення.

Згідно з даними вибіркового обстеження з питань трудової міграції, за кордоном на момент спостереження перебувало 783,8 тис. осіб (53,1% від загальної чисельності трудових мігрантів). В той же час економічно неактивними були 104,7 тис. осіб з недавнім досвідом трудових міграцій, що становить 15,1% від загальної кількості осіб, які здійснили трудові міграційні поїздки за кордон у 2005-2007 рр. або в І половині 2008 р. і на момент обстеження перебували в Україні. Підставивши відповідні величини у формули 5.2 та 5.3, отримуємо гіпотетичні показники розвитку ринку праці за відсутності трудових міграцій протягом 3,5 років перед обстеженням (табл. 5.2.1).

Таблиця 5.2.1.

Фактичні та гіпотетичні показники ринку праці України у І півріччі 2008р.

Фактичне значення Гіпотетичне значення (за умови відсутності трудових міграцій)
Економічно активне населення 22471,6 23360,1
з них працездатного віку 20706,3 21594,8
Зайняте населення 21070,4 21070,4
з них працездатного віку 19306,4 19306,4
Безробітне населення (за методологією МОП) 1401,2 2289,7
з них працездатного віку 1399,9 2288,4
Рівень безробіття,% 6,2 9,8
з них працездатного віку 6,8 10,6

Отже, за прийнятих припущень кількість безробітних в Україні в І половині 2008 р. була б в 1,63 разу більшою, а рівень безробіття - в 1,57 разу більшим від фактично зафіксованого рівня. За відсутності можливості здійснення трудових міграцій рівень безробіття по Україні в цілому наближався б до показників, які фіксувалися на рубежі тисячоліть, коли після тривалої еконо­мічної кризи в країні розпочалося пожвавлення економіки.

Як уже зазначалося, зниженню напруження на ринку праці сприяє створення нових робочих місць колишніми трудовими мігрантами за рахунок зароблених за кордоном коштів. Однак, згідно з результатами вибіркового обстеження з питань трудової міграції, серед осіб, які виїздили працювати за кордон у 2005-2007 рр. та в першій половині 2008 р., майже немає підприємців-роботодавців та самозайнятих (поза особистим підсобним господарством). Вочевидь, з одного боку, основна частина найбільш схильних до підприєм­ницької діяльності контингентів трудових мігрантів припинили міграційну активність і відкрили власну справу в Україні ще до 2005 р. або ж здійснюють підприємницьку діяльність за кордоном. З другого боку, надзвичайно низький рівень залучення осіб, які мають досвід трудових міграцій, до підприємницької діяльності, є наслідком недостатньо сприятливих умов для відкриття власної справи в Україні. Про останнє свідчить той факт, що серед трудових мігрантів, які працювали за кордоном у 2007 - І половині 2008 рр. і на момент дослідження перебували в Україні, 16,0% під час перебування за кордоном працювали в якості самозайнятих, а 4,7% - в якості підприємців-роботодавців.

Отже, внаслідок недостатньо сприятливих умов для підприємництва в нашій країні залишилися нереалізованими значні резерви збільшення зайнятості. Спробуємо визначити обсяги цих резервів. Кількість зайнятих за умов здійснення підприємницької діяльності по поверненні усіма мігрантами, котрі мали статус роботодавця або самозайнятого під час перебування за кордоном, може бути обчислена за формулою.

Е’=Е+ SEm+ Вm+ Lm, (5.4)

Е - гіпотетична кількість зайнятих за умов кращих можливостей для реалізації підприємницької ініціативи в Україні; де Е - фактична кількість зайнятих;

SEm - кількість осіб, які працювали за кордоном на умовах самозай- нятості і на момент обстеження перебували в Україні;

Вт - кількість осіб, які працювали за кордоном в якості роботодавців і на момент обстеження перебували в Україні;

Lm - кількість найманих працівників, які могли б бути працевлаштовані на підприємствах, організованих трудовими мігрантами. Може бути визначена шляхом множення кількості роботодавців з числа трудових мігрантів на середню величину підприємства, створеного ними.

Дана оцінка враховує лише міграції протягом 2007 - І половини 2008 рр. (відомості про статус зайнятості за кордоном осіб, які припинили участь у трудових міграціях у 2005-2006 рр. в ході опитування не збиралися). Згідно з даними вибіркового обстеження з питань трудової міграції, на умовах самозайнятості за кордоном працювали 76,9 тис. осіб, а в якості роботодавців 22,8 тис. осіб з числа мігрантів, які на момент обстеження перебували в Україні. Середню кількість працівників, які могли б бути найняті одним роботодавцем з осіб з недавнім досвідом трудової міграції, оцінити важко. Враховуючи, що заощадження мігрантів, які нещодавно повернулися до України, навряд чи достатні для відкриття великого або принаймні середнього підприємства, можна припустити, що середня кількість найманих працівників на підпри­ємстві роботодавця-мігранта була б у межах від 3 до 5 осіб.

Як показують розрахунки, можливе набуття після повернення мігран- тами-підприємцями того ж статусу зайнятості, який вони мали за кордоном, дало б змогу зменшити кількість безробітних майже більш як на 10% у випадку найму в середньому одним роботодавцем з числа мігрантів трьох праців­ників і майже на 14% - у разі найму п’яти працівників. Можливі резерви зниження рівня безробіття в Україні при покращанні можливостей реалізації підприємницьких настанов відображені на рис. 5.2.1.

Рис. 5.2.1. Фактичний та гіпотетичні рівні безробіття в Українів І півріччі 2008 р.

(варіант 1 - за умови відсутності трудових міграцій у 2005- 2008 рр.; варіант 2 - за умови реалізації мігрантами 2007- 2008 рр. підприємницьких настанов і найму 3 працівників в середньому одним роботодавцем; варіант 3 - за умови реалізації мігрантами 2007- 2008 рр. підприємницьких настанов і найму 5 працівників в середньому одним роботодавцем)

Отже, зовнішня трудова міграція є одним з визначальних чинників розвитку ринку праці країни-донора (в нашому випадку - України) в цілому і формування рівня безробіття зокрема.


Використана література

1.Воронин В.М. Особливості процесів трудової міграції та розвиток іммігра­ційної політики в країнах Західної Європи в період 60-80 років // Зарубіжний досвід соціально-економічної політики і проблеми зовнішньоекономічних зв’язків. - К., 1993. - С. 117-128.

2.Міграційне право України: Підруч. / С. Б. Чехович. - К.: Школа, 2003. - 368 с.

3.Пирожков С., Малиновська О., Марченко Н. Зовнішня міграція в Україні: причини, наслідки, стратегії. - К.: Академпрес, 1997. - 128 с.

4.Стеценко С.Г., Швець В.Г Статистика населення. - К.: Вища школа, 1993. - 463 с.

Характеристики работы

Реферат

Количество страниц: 7

Бесплатная работа

Закрыть

Влияние внешних трудовых миграций на развитие рынка труда

Заказать данную работу можно двумя способами:

  • Позвонить: (097) 844–69–22
  • Заполнить форму заказа:
Не заполнены все поля!
Обязательные поля к заполнению «имя» и одно из полей «телефон» или «email»

Чтобы у вас была возможность удостовериться в наличии вибраной работы, и частично ознакомиться с ее содержанием,ми можем за желанием отправить часть работы бесплатно. Все работы выполнены в формате Word согласно всех всех требований относительно оформления работ.