Статистика трудовой миграции в Украине
Система інформаційного забезпечення аналізу міграційних процесів в Україні включає офіційні статистичні дані та відомості спеціальних вибіркових обстежень, які проводять наукові установи та інші організації, а також окремі дослідники. Національна статистика (офіційні дані), в свою чергу, включає державну статистику (сукупність відомостей, які збирає Державний комітет статистики України) та відомчу статистику (дані міністерств і відомств щодо окремих аспектів міграційних процесів). При цьому частина інформації, яку збирають міністерства (відомства), передається до Держкомстату і, отже, входить до системи державної статистики.
Нормативною базою міграційної статистики є державні законодавчі та нормативно-правові акти в галузі статистики, інформації, інформатизації, науково-технічної діяльності, стандартизації, а також міжнародні договори України щодо статистики, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.
До нормативних документів статистики міграційних досліджень належать закони України "Про державну статистику”, "Про Всеукраїнський перепис населення”, правила та інструкції Державного комітету статистики України.
Закон України “Про державну статистику” регулює правові відносини в галузі державної статистики, визначає права і функції органів державної статистики, організаційні засади державної статистичної діяльності з метою отримання всебічної та об’єктивної статистичної інформації щодо економічної, соціальної, демографічної та екологічної ситуацій в Україні та її регіонах і забезпечення нею держави та суспільства. У законі передбачено, що державні статистичні спостереження проводять органи державної статистики відповідно до затвердженого Кабінетом Міністрів України плану державних статистичних спостережень або за окремими рішеннями Кабінету Міністрів України. Державні статистичні спостереження, що проводять органи державної статистики із залученням тимчасових працівників, здійснюються за рішеннями Кабінету Міністрів України на визначених цими рішеннями умовах. Державні статистичні спостереження виконують за рахунок коштів Державного бюджету України.
Згідно із Законом "Про державну статистику”, основним завданням органів державної статистики є збирання, опрацювання, аналіз, поширення, збереження, захист та використання статистичної інформації щодо масових економічних, соціальних, демографічних, екологічних явищ і процесів, які відбуваються в Україні та її регіонах.
Цей закон регулює основні права та обов’язки органів державної статистики щодо вивчення стану первинного обліку і статистичної звітності, перевірки достовірності первинних та статистичних даних, поданих респондентами, із застосуванням у разі необхідності методу безпосереднього відвідування виробничих, службових та інших приміщень, ділянок тощо, юридичних осіб, їх філій, відділень, представництв та інших відособлених структурних підрозділів, а також громадян - суб’єктів підприємницької діяльності у порядку, встановленому спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у галузі статистики. Відповідно до цього закон передбачає право вимагати від респондентів внесення виправлень до статистичної звітності, інших статистичних формулярів у разі виявлення приписок та інших перекручень первинних та статистичних даних. У разі невиконання цієї вимоги у визначені строки органи державної статистики можуть самостійно вносити зазначені виправлення з наступним повідомленням про це респондентів.
Закон України "Про державну статистику” надає право органам державної статистики здійснювати співробітництво із міжнародними статистичними організаціями та статистичними службами інших країн.
Закон України “Про Всеукраїнський перепис населення” визначає правові, економічні та організаційні основи підготовки і проведення Всеукраїнського перепису населення, оброблення, узагальнення, поширення та використання його результатів і регулює відносини суб’єктів Перепису населення, визначає їхні права, обов’язки та відповідальність, встановлює гарантії держави щодо захисту конфіденційної інформації, отриманої у процесі Перепису населення.
У законі зазначається, що метою проведення Перепису населення є отримання достовірних, об’єктивних та цілісних даних щодо різноманітних характеристик населення країни в цілому та по кожній адміністративно- територіальній одиниці для інформаційного забезпечення управління та прогнозування соціально-економічного розвитку, а також розроблення та реалізації виваженої державної політики з питань населення.
В даному документі визначено, що до суб’єктів Перепису населення належать респонденти - громадяни України, в тому числі ті, які на встановлену дату Перепису населення перебувають за її межами, а також іноземці та особи без громадянства, які на цю дату перебувають на території України. Зазначено, що програму Перепису населення становлять такі основні первинні (персональні) дані, які збирають у процесі проведення Перепису населення: склад та родинні стосунки членів домогосподарства; стать; вік; дата і місце народження; сімейний стан; етнічне походження; мовні ознаки; громадянство; освіта; джерела засобів існування; зайнятість; міграційна активність.
Практично всі міністерства і відомства України ведуть відомчу статистику щодо питань, які належать до компетенції відповідних відомств. Статистичні дані з міграції збирають Міністерство внутрішніх справ України, Державний комітет України у справах національностей та релігій, Державна прикордонна служба України, Державний центр зайнятості Міністерства праці і соціальної політики України, Міністерство закордонних справ України, Міністерство освіти і науки України тощо. Збір даних щодо міграційних процесів цими відомствами регулюється внутрішніми наказами і розпорядженнями. Попри рекомендацію ООН про те, щоб до положень про окремі міністерства було включено, що вони відповідають за збір статистичної інформації, в жодному з положень про міністерство (відомство) України (за винятком Держкомстату) цих позицій немає.
Сукупність відомостей, котрі збирає Державний комітет статистики України, формують державну статистику, що є основною складовою національної статистики. Окремими аспектами міграційної статистики займаються три департаменти Держкомстату: департамент статистики населення та адміністративно-територіального устрою, департамент статистики праці та департамент статистики послуг.
До компетенції департаменту статистики населення та адміністративно-територіального устрою, зокрема, належить розробка матеріалів перепису населення.
Програма Першого Всеукраїнського перепису населення 2001 р. включала 19 питань, з яких обліку трудових міграцій стосується питання 16 "Місцезнаходження Вашої роботи” (на території проживання або на іншій території). При відповіді на нього фіксувався лише регіон України (АР Крим, область, Київська або Севастопольська міськрада), або іноземна держава, відповідно трудові міграційні переміщення в межах одного регіону не фіксувалися.
Програма розроблення матеріалів Всеукраїнського перепису населення, затверджена наказом Держкомстату України від 17.02.2003 р. №37, включала вісім розділів, в т.ч. трудовій міграції (міжрегіональній та зовнішній) було присвячено близько половини вихідних таблиць розділу 4 "Соціально-економічна характеристика населення”.
Повнота та загальність зібраної інформації є сильними сторонами перепису як джерела даних про міграції населення. До того ж, програми послідовних переписів, як правило, значною мірою збігаються, що забезпечує неперервність моніторингу та зіставність результатів. При цьому, однак, повнота забезпечується щодо обліку осіб, які в різні періоди свого життя змінили місце проживання, облік трудових мігрантів (судячи з даних перепису)є далеко не повним, вочевидь переписом не були охоплені контингенти нелегальних іммігрантів з країн, що розвиваються. Інші суттєві недоліки - обмеженість кількості питань, які можуть бути внесені до програми (проведення цього масштабного заходу за широкою програмою потребуватиме величезних коштів і є економічно невиправданим), фіксація характеристик мігрантів за станом на момент перепису, а не на момент міграції, та нечасте проведення такого всеохоплюючого обстеження, в результаті чого дані попереднього перепису, як правило, застарівають задовго до того, коли відбувається наступний.
На жаль, Перший Всеукраїнський перепис населення 2001 р. зафіксував 118,8 тис. осіб, чиє місце роботи знаходиться за межами України. Це лише незначна частина реальної сукупності зовнішніх трудових мігрантів, хоча втричі більше від контингенту, зафіксованого поточною державною статистикою (форма 1-ТМ, про яку буде сказано нижче). Однак дані перепису, на відміну від поточних даних, відображають близьку до реальної структуру зовнішніх трудових мігрантів за країнами прикладання праці.
Департамент статистики праці щомісяця проводить обстеження з питань економічної активності населення, на засадах додаткового модуля, до якого двічі (у 2001 та 2008 рр.) було проведено обстеження з проблем зовнішніх трудових міграцій. В анкеті обстеження з питань економічної активності населення при запитанні про причини відсутності члена домогосподарства передбачено варіант відповіді "Перебуває за кордоном”, на запитання щодо місця роботи індивіда на момент опитування передбачено варіант відповіді "За межами України”. Однак інформація щодо відповідних питань на постійній основі не розробляється. Крім того, зазначений департамент у своїй діяльності користується даними Державного центру зайнятості Мінпраці України щодо її громадян, які працюють за кордоном, та іноземців, які тимчасово працюють в Україні.