Население и трудовые ресурсы
Зміст
1. Динаміка та структура населення
2. Міграції
3. Урбанізація
Динаміка та структура населення
За кількістю населення Польща посідає восьме місце в Європі (після Росії, Німеччини, Великобританії, Франції, Італії, України, Іспанії) та 29 місце в світі. Близько 12 мли. поляків живе за межами держави. Найбільша діаспора - в США (5,6 млн.), в країнах колишнього СРСР (2,5 млн.), Німеччині (1,8 млн.).
На початку Другої світової війни в Польщі проживало 35 млн. чол. (за даними на кінець серпня 1939 р., в довоєнних кордонах). За час війни загинуло 6 млн.28 тис. осіб, що становило 17% населення (найвищий показник у світі), причому більшість - у результаті естсрмінаційної окупаційної політики і лише 644 тис. осіб внаслідок безпосередніх воєних дій. Крім того, в 1939-45 pp. 2,3 млн. осіб було депортовано до Німеччини.
У 1945 р. чисельність населення Польщі (в її нових кордонах) становила 22,2 млн. осіб. У результаті зміни державного кордону на сході за рахунок земель, що увійшли до складу СРСР, за межами Польщі залишилось 2,7 млн. поляків. Одночасно на прийнятих Польщею землях проживало 3,5 мли. німців. У 1945-1950 pp. на підставі рішень мирної конференції в Потсдамі з Польщі було виселено 4 млн. німців, українців, білорусів і литовців, прийнято 4,4 мли. поляків, переважно із СРСР і Німеччини. Перепис населення, проведений 3 грудня 1950 p., підсумував повоєнні демографічні зміни (з урахуванням виселень, репатріації, міграції, змін кордонів і природного приросту). Кількість населення Польщі становила 25 мли. осіб.
У 1946-1997 pp. кількість населення Польщі збільшилась із 23,9 до 38,6 млн.осіб, тобто на 63,2 % (табл. 4.1). Передбачається, що до кінця 2000 року населення країни не перевищить 41 млн.осіб.
Середня густота населення країни близько 123 осіб/км2. Цей показник у три рази менший, ніж у Голландії (370 осіб/ км2), але в шість разів вищий, ніж у Швеції (20 осіб/км2). Найгустіше заселена центральна і
південна частини держави, де густота населення досягає (400 -750 осіб/км2). Найменш заселені території - на півночі й сході (46-60 осіб/км2).
Інтенсивний переселенський рух в 1946 - 1950 pp. був пов'язаний з політичними змінами. Міграції в 1951 - 1997 pp. (і пов'язані з цим втрати понад 0,8 млн. осіб) мали в основному економічні передумови. Варто відмітити, що середньорічне перевищення кількості емігрантів над (мігрантами в 90-х pp. становило 14 тис. чол., тобто значно менше, ніж у 80-х pp.
Найбільший природний приріст населення спостерігався в перші післявоєнні роки. Це був гак званий компенсаційний приріст, пов'язаний із тенденцією до відновлення воєнних втрат та з покращенням умов життя після закінчення війни. Кульмінація післявоєнного підвищення природного приросту була в першій половині 50-х років. У 1955 р. показник природного приросту був рекордним - 19,3 %о. Характерним для цього часу є те, що показник природного приросту в містах був вищим, ніж у селах. Це пов'язано з міграціями (в основному молоді) з сільської місцевості до міст. У наступних роках, у міру старіння покоління, яке пережило війну, показник природного приросту систематично знижувався, а в 1969 р. досягнув мінімуму - 0,85 %о.
Таблиця. Кількість населення Польщі (за даними переписів населення)
Дата | Всього | Чоловіки | Жінки | Всього людності | Людність на 1 км2 | |
тис. чол | міське | сільське | ||||
У межах на 31.03 1938 р. (площа 389 тис. кмг) | ||||||
30.09.1921 | 27177 | 13133 | 14044 | 24.6 | 75.4 | 69,9 |
09.12.1931 | 32107 | П619 | 16488 | 27,4 | 72.6 | 82.6 |
1938 (стан на 31.12) | 34849 | 17000 | 17849 | 30.0 | 70 0 | 89.7 |
В сучасних межах (площа 313 тис. км2) | ||||||
14.02.1946 | 23930 | 10954 | 12976 | 31.8 | ГІ8.2 | 76.6 |
03.12.1950 | 25008 | 11928 | 13080 | 39.0 | 61.0 | 80.0 |
06. 12.1960 | 29776 | 14404 | 15372 | 48.3 | 51.7 | 95.3 |
08.12.1970 | 32642 | 15854 | 16788 | 52.3 | 47.7 | 104.4 |
07.12.1978 | 35061 | 17079 | 17982 | 57.5 | 42.5 | 112.2 |
07.12.1988 | 37879 | 18465 | 19414 | 61.2 | 38.8 | 121.1 |
17.05.1995 | 38620 | 18771 | 19849 | 61.6 | 38.4 | 123.5 |
Таблиця 4.2
Балансова кількість населення Польщі
1980 | 1990 | 1997 | |
Стан на 30.0. тис. осіб | 35578 | 38119 | 38618 |
чоловіки | 17335 | 18578 | 18789 |
ж інки | 18243 | 19541 | 19829 |
міста | 20790 | 23536 | 23897 |
Села | 14788 | 14583 | 1472.1 |
Спіаїї на 31.12. тис. осіб | 35735 | 38183 | 38639 |
на 1 км2 | 114 | 122 | 124 |
жінки | 18324 | 19577 | 19842 |
на 100 чоловіків | 105 | 105 | 106 |
Міста: в тис. | 2 0979 | 23614 | 23903 |
у % | 58.7 | 61.8 | 61.9 |
Села: в тис . | 14 756 | 14569 | 14736 |
у % | 41.3 | 38 .2 | 38.1 |
Таке збільшення чисельності населення відбулось завдяки природному приросту. Міграція характеризувалася більшою часткою виїздів, ніж в'їздів, сальдо було від'ємним.У 70-х роках зростання кількості народжених названо ерою повоєнного зростання. Воно сягнуло вершини в 1970 p.- 10,6 %о. Починаючи з цього року, показник природного приросту систематично зменшувався. В другій половині 80-х років ця тенденція посилилась (особливо в містах) в умовах зростаючої кризи господарства. Як наслідок, у 1997 р. показник природного приросту сягнув рекордно низького рівня - 2,6 %о.
Така тенденція спричинена багатьма економічними і суспільно-культурними факторами. Великі міграційні рухи з сіл у міста, викликані індустріалізацією держави, змінили людей, зокрема, їх матеріальний статус. Значну роль відіграло зростання виробничої активності жінок, а також політики держави з метою обмеження природного приросту. Слід зазначити, що до 1956 року рівень природного приросту населення у селі й місті був приблизно однаковим, але тепер він більший на селі, хоча середній вік міського населення нижчий, ніж сільського (результат відтоку молоді із села в місто). Це пов'язано також із побутовими труднощами міського населення.
Таблиця 4.3 Внутрішні й зовнішні міграції на постійне місце проживання, тис. чол.
Показник | 1981-1990 | 1990 | 1994 | 1997 |
Внутрішні міграції | ||||
Міста: притік | 4196.5 | 346.0 | 258.9 | 243.5 |
відтік | 2852.5 | 233.3 | 219.9 | 220.2 |
Села: притік | 2513.9 | 183.9 | 179.0 | 183.8 |
відтік | 3857.9 | 296.6 | 218.0 | 207.1 |
Сальдо міграції в містах | + 1344.0 | + 112.7 | + 39.0 | +23.3 |
Зовнішні міграції | ||||
Іміграція | 17.3 | 2.6 | 6.9 | 8.2 |
Еміграція | 267.0 | 18.4 | 25.9 | 21.3 |
в тому числі: 18-24 | 29.4 | 2.2 | 5.3 | 4.2 |
25-29 | 36.9 | 2.5 | 2.3 | 1.8 |
30-44 | 83.2 | 6.2 | 7.3 | 6.4 |
45-59 | 34.3 | 2.0 | 3.7 | 3.1 |
60 років і більше | 17.8 | 0.9 | 2.2 | 1.7 |
Сальдо міграції | -249.7 | -15.8 | -19.0 | -13.1 |
У найближчі роки можна сподіватися на збільшення природного приросту. Кількість народжених зросте із початком ери демографічного зростання та, можливо, із забороною штучного припинення вагітності.Важко стверджувати, що на демографічний розвиток в найближчі роки відчутно вплине покращення господарського розвитку Польщі. По-перше, тому що зростання добробуту по-різному впливає на вікові групи людей, у результаті чого глобальний ефект може бути близьким до нуля. По-друге, тому, що крім покращення господарського розвитку може змінюватись бюджетна політика держави, яка обмежуючи інфляцію, може гальмувати розвиток соціальної сфери тощо.
Але практика доводить, що реалізація великих програм під пресом кон'юнктурної демографічної ситуації неможлива. Наприклад, розміщення багатьох шкіл із програми «1000 шкіл - тисячоліттю Польської держави», яка відповідала розміщенню шкільної молоді в 50-60 -х роках, перестало відповідати погребам у 70-х роках. У результаті інтенсивних міграцій населення, "відлуння повоєнного зростання" стало відчутним на периферіях великих міст (наприклад на Урсинові - районі Варшави), які динамічно розвивались, і в новоутворених промислових центрах (Рибницький вугільний район, Легніцько-Гловацький мідний район тощо). Кількість шкільної молоді зросла найбільше там, де не було шкіл.
Друга світова війна мала значний вплив на демографічну структуру населення Польщі, бо загинуло більше чоловіків, ніж жінок. Це призвело до деформації статевої структури населення. Значна перевага жінок над чоловіками в старшому віці с природним явищем у світі, але у Польщі вона надто різка.
Рис. 4.1. Природний приріст населення в розрізі воєводств
Таблиця 4.4
Показники механічного руху mice. Іешщ Польщі
Показник | Іміграція | Еміграція | ||||||
1981-1990 | 1991-1995 | 1995 | 1997 | 1981-1990 | 1991-1995 | 1995 | 1997 | |
Всього | 17290 | 32504 | 8121 | 8186 | 266968 | 112716 | 26344 | 21297 |
в т.ч. жінки | 8866 | 15383 | 3800 | 4021 | 143614 | 56030 | 13039 | 10415 |
з освітою | ||||||||
з вищою освітою | 3223 | 7901 | 1839 | 1877 | 15502 | 2764 | 480 | 350 |
в т.ч. жінки | 1406 | 3271 | 789 | 855 | 7212. | 1229 | 227 | 155 |
з середньою освітою | 6365 | 14384 | 3992 | 3750 | 111070 | 29416 | 5369 | 3834 |
в т.ч. жінки | 3153 | 6539 | 1797 | 1762 | 57776 | 14294 | 2656 | 1865 |
Вікова структура населення також зазнала змін. Різкий приріст у повоєнні роки привів до омолодження, а подальше зменшення природною приросту призвело до значного постаріння населення Польщі (Іабл. 4.4). Отже, коливання демографічного розвитку мало вплив па формування вікової структури населення (рис. 4.2), яка характеризуешься такими рисами:- висока частка населення працездатного віку (в середньому 58,0 "'<>) (табл. 4,5);
- висока частка молоді 8-18 років, що с загалом наслідком другої післявоєнної демографічної хвилі 80-х років - низька частка молоді працездатного віку (вплив 60-х років);
- низька частка населення віком 50 - 55 років, що с свідченням зниження кількості народжених у роки війни.
З часом демографічні нерівномірності в Польщі згладились. Розвиток господарства, урбанізація і загальне покращення життєвого рівня суспільства впливали на всезагальне прийняття моделі малої сім'ї. Крім цього, повільне розв'язання житлової проблеми неодноразово взагалі було причиною відмови від створення сім'ї. Демографічний розвиток з часом ставав більш стабільним, хоча за останні роки він характеризується негативною динамікою (табл. 4.6).
Таблиця 4.5
Вікова структура населення Польщі, %
Вік, років | 1980 | 1997 | ||||||
всього | в тому числі чоловіки | від загальної кількості | всього | а тому числі чоловіки | від загальної кількості | |||
міста | села | міста | села | |||||
0 -2 | 5.6 | 5.5 | 5.4 | 5.9 | 3.5 | 3.7 | 3.1 | 4.2 |
3 - 6 | 7.0 | 7.3 | 6.7 | 7.3 | 5.4 | 5.7 | 4.8 | 6.4 |
7-14 | 11.7 | 12.3 | 10,6 | 13.3 | 13.2 | 13.9 | 12.8 | 14.0 |
15-17 | 4.5 | 4.5 | 4.2 | 4.9 | 5.1 | 5.4 | 5.2 | 4.9 |
IS - 19 | 3.3 | 3.4 | 33 | 3.2 | 3.3 | 3.5 | 3.4 | 3.2 |
20 - 24 | 9.4 | 9.9 | 9.5 | 5,5 | 7.6 | 7.9 | 7.6 | 7.6 |
25 - 29 | 9.4 | 9.5 | 10.4 | 5.1 | 6.4 | 6.7 | 6.2 | 6.7 |
30 - 34 | 7.5 | 8.1 | 5,5 | 6.3 | 6.7 | 6.9 | 6.6 | 6.5 |
35 - 39 | 5.2 | 5.3 | 5.8 | 4.4 | 5,1 | 5.4 | 5.5 | 7.5 |
40 - 44 | 5.9 | 6.0 | 6.3 | 5.3 | 5.3 | 5.5 | 9.2 | 7.0 |
45 - 49 | 6.1 | 6.2 | 6.3 | 5.9 | 7.2 | 7.3 | 5,0 | 5.9 |
50 - 54 | 5.9 | 5.7 | 5.6 | 6.0 | 4.5 | 4.4 | 4.9 | 3.9 |
55 - 59 | 5.0 | 4.6 | 4.8 | 5.4 | 4.7 | 4.5 | 4.5 | 4.4 |
60 - 64 | 3.1 | 2.5 | 2.5 | 3.5 | 4.6 | 4.3 | 4.6 | 4.7 |
65 - 69 | 3.6 | 3.1 | 3.2 | 4.2 | 4.3 | 3.7 | 4.0 | 4.6 |
70 -74 | 3.1 | 2.5 | 2.7 | 3.6 | 3.3 | 2.6 | 3.0 | 3.7 |
75 - 79 | 2.0 | 1,5 | 1.8 | 2.3 | 1.7 | 1.3 | 1.5 | 2.1 |
80 і старший | 1.4 | 0.9 | 1.3 | 1.6 | 2.1 | 1.3 | 1.8 | 2.4 |
Всього, тис. осіб | 35578 | 17335 | 20790 | 14758 | 35615 | 18759 | 23597 | 14721 |