План

1. Система показників рівня економічного розвитку регіону.

2. Стратегія сталого розвитку регіону.

3. Сутність концепції факторів регіонального розвитку

1. Система показників рівня економічного розвитку регіону.

При аналізі розміщення продуктивних сил та регіонального розвитку використовують систему показників, різноманітність яких можна об’єднати у групи.

Натуральні показники обчислюються у фізичних одиницях виміру (площі, об’єму, потужності тощо). Ці показники є основними для визначення програмного завдання, внутрішньогалузевих і міжгалузевих зв’язків та пропорцій. За натуральними показниками складають матеріальні баланси. Часто використовують умовно натуральні показники, коли ряд видів продукції або робіт приводять на підставі властивості продукції до умовного вираження. Наприклад, при визначенні обсягів використання паливно-енергетичних ресурсів користуються одиницями умовного палива. А при аналізі використання різних видів мінеральних добрив у сільському господарстві їх масу виражають у перерахунку на 100% поживної речовини.

Вартісні показники вимірюються у грошовій формі за допомогою цін (поточних або базових) і тарифів. Це показники обсягу реалізованої продукції по економіці в цілому і в різних галузях, розмір валового національного продукту, витрати та доходи населення, обсяг роздрібного товарообороту тощо.

Кількісні показники характеризують абсолютні розміри, пов’язані з виміром величини сукупності об’єктів (елементів). Це обсяг виробництва, обсяг перевезень, чисельність населення тощо.

Якісні показники визначають рівень розвитку процесу, якісні особливості явищ, закономірності їх розвитку (ступінь використання суспільної праці, виробничих ресурсів, рентабельність підприємства тощо).

До техніко-економічних показників належать ті, які відображають рівень використання природних ресурсів, праці, а також дають змогу науково обгрнутувати розміщення галузей виробництва. Це праце-, матеріало-, енерго- і водомісткість виробництва, транспортабельність сировини і продукції тощо.

Працемісткість продукції визначається за часткою заробітної плати у собівартості готової продукції або за часткою трудових витрат (людино-годин) на одиницю готової продукції.

Матеріаломісткість виробництва – кількість матеріалів (сировини, електроенергії, палива), яка витрачається на виготовлення одиниці продукції.

Енергомісткість галузі визначається часткою паливних витрат у собівартості готової продукції. При цьому енергомісткість може розглядатися як електро-, тепло-, паливомісткість залежно від переважання того чи іншого енергоносія.

Абсолютні показники — економічні, вартісні або натуральні — характеризують загальні обсяги виробництва продукції, загальну кількість населення, обсяги наданих послуг тощо.

Для оцінки рівня соціально-економічного розвитку користуються відносними показниками, які представляють абсолютні показники у розрахунку на одну особу, на 100, 1000 або 10000 жи­телів; на одиницю площі тощо. Відносні показники також відображають питому вагу того чи іншого показника у загальній сукупності (наприклад, частка галузі за обсягом виробленої продукції у економіці, частка населення старше працездатного віку тощо).

Система основних загальноекономічних показників, які підлягають аналізу під час дослідження соціально-економічного розвитку, визначаються програмами і планами соціально-економічного розвитку господарства регіону і країни і підлягають статистичному обліку. Стеценко Т.О. наводить такі основні показники соціально-економічного розвитку регіону:

1.Середньорічна чисельність населення.

2.Чисельність працівників, зайнятих у економіці.

3.Валовий внутрішній продукт.

4.Обсяг продукції промисловості.

5.Виробництво товарів народного споживання.

6.Валова продукція сільського господарства.

7.Обсяг капітальних вкладень за рахунок усіх джерел фінансування.

8.Доходи місцевих бюджетів.

9.Видатки місцевих бюджетів.

10.Грошові доходи населення.

11.Обсяг роздрібного товарообороту.

12.Обсяг реалізації платних послуг населенню.

13.Обсяг експорту товарів.

14.Баланси основних видів промислової та сільськогосподарської продукції.

15.Середні ціни на основні види продукції.

Перелік цих показників може бути розширений залежно від мети і завдань, які ставить перед собою дослідник.

Система показників рівня життя населення регіону.

Аналіз соціальних факторів розвитку регіону передбачає порівняння із середніми значеннями по країні й нормативними значеннями наступних груп показників:

1) зведені показники рівня життя й соціального захисту населення;

2) показники споживання товарів і послуг;

3) показники розвитку матеріальної бази соціальної сфери.

Зведені показники рівня життя й соціального захисту населення відображають доходи населення, індекси споживчих цін на товари та тарифи на послуги, рівень мінімального споживчого бюджету, що відбиває прожитковий мінімум населення регіону.

Показники доходів населення включають грошові доходи в розрахунку на душу населення за місяць, середньомісячну заробітну плату робітників та службовців (номінальну й реальну з урахуванням індексу цін), соціальні трансферти, які виплачуються з державного бюджету, фонду соціального страхування й пенсійного фонду, а також за рахунок коштів підприємств та інших організацій.

Аналіз показників соціального захисту населення включає також оцінку рівня безробіття в регіоні й визначення неконкурентоспроможних на ринку праці верств населення.

Система показників споживання товарів і послуг включає розвиток роздрібного товарообігу та реалізацію платних послуг населенню.

Розвиток роздрібного товарообігу оцінюється за даними статистичної звітності про обсяги продажу товарів на підприємствах роздрібної торгівлі й громадського харчування всіх форм власності та споживання основних продуктів харчування на душу населення, про обсяги виробництва товарів народного споживання в регіоні, сальдо їх ввозу-вивозу, включаючи імпорт і експорт за межі країни.

Особлива увага приділяється аналізу збалансованості показників платних послуг з показниками балансу грошових доходів і витрат населення. Оцінка такого балансу дає можливість визначити загальний обсяг платоспроможного попиту населення.

Показники розвитку матеріальної бази соціальної сфери регіону аналізуються за такими галузями:

1. Житлово-комунальне господарство. Аналізуються окремо для житлового господарства показники рівня забезпеченості населення житлом, поліпшення його якості за рахунок забезпечення благоустрою житлового фонду інженерним устаткуванням та іншими ознаками благоустрою, які підвищують комфортні умови проживання; показники поліпшення житлових умов малозабезпечених громадян безкоштовно або за невисоку плату; впровадження адресної підтримки громадян, що потребують поліпшення житлових умов, залежно від часу перебування на черзі та рівня доходів. Для комунального господарства визначаються фактичні показники якості обслуговування населення за всіма видами комунальних послуг (водопостачання, каналізація, газопостачання та ін.) та порівнюються з нормативами споживання цих послуг.

2. Освіта і культура. У соціально-економічному розвитку суспільства особливе значення для населення мають наймасовіші послуги освіти, а саме – дошкільне та шкільне навчання. Тому вивчаються показники кількості дітей дошкільного віку (на підставі матеріалів перепису населення й демографічних розрахунків); кількості дітей у постійних дошкільних закладах регіону; чисельності учнів загальноосвітніх навчально-виховних закладів; кількості дітей в інтернатних навчальних закладах.

При аналізі розвитку культури основна увага приділяється збереженню та збільшенню культурно-історичної спадщини. Із цією метою визначаються існуючі показники розвитку масових установ культури (бібліотек, клубів), показники розвитку мережі театрів, музеїв, концертних залів, філармоній, шкіл естетичного виховання, які порівнюються з нормативними значеннями.

3. Охорона здоров'я. Аналізується досягнутий рівень розвитку охорони здоров'я на підставі показників: ступінь забезпеченості населення лікарняними ліжками та амбулаторно-поліклінічною допомогою, стан лікувально-профілактичної допомоги за контингентами населення, стан і рівень матеріально-технічної бази медичних установ, оснащення їх необхідними приладами й устаткуванням, забезпеченість матеріалами, медикаментами й кадрами. Вивчаються дані аналізу стану здоров'я населення регіону, які відображаються показниками: середня тривалість життя людини; смертність дорослого населення; материнська й дитяча смертність; захворюваність працюючого населення, пов'язана з тимчасовою втратою працездатності (людино-днів на 100 працюючих). За отриманим даними оцінюються потреба населення в медичній допомозі за характером захворювань та її фактичне забезпечення [15].

Своєрідним індикатором стану країни є так званий індекс людського розвитку (ІЛР). ІЛР запропоновано обчислювати ООН з 1990 року. На замовлення Програми розвитку ООН було підготовлено „Доповідь про розвиток людини у 1995 році”. За її матеріалами Україна займає 54 місце у світі серед 174 країн, її ІЛР становить 0,842. Для порівняння: найвищий рівень ІЛР має Канада – 0,950, найнижчий Нігер – 0,207, в цілому для країн, що розвиваються ІЛР рівний 0,570, найменш розвинених країн – 0,337, економічно розвинених країн – 0,916. ІЛР – це узагальнююча характеристика, що обчислюється як середня арифметична проста з трьох нормованих середніх:

- Очікуваного довголіття. Під очікуваною тривалістю життя розуміють кількість років, яку в середньому належить прожити даному поколінню, якщо припустити, що протягом усього життя цього покоління при переході його з одного віку до іншого смертність буде дорівнювати сучасному рівню смертності населення окремих вікових груп. Встановлені фіксовані мінімальне та максимальне значення – 25-85 років.

- Досягнутого рівня освіти. Він визначається як середня арифметична зважена з середнього процента грамотності серед дорослого населення (вага у дві третини), і сукупної частки учнів початкових, середніх, вищих учбових закладів (вага в одну третину) серед осіб у віці 6-23 роки. Мінімальне та максимальне значення цього показника – 0-100%.

- Середнього рівня доходів, що визначається на базі реального ВВП на особу з поправкою на паритет купівельної спроможності (100 та 5448 дол. США). Якщо значення вище 5120 дол США (середнє по світу), то необхідно здійснити перерахунок за допомогою коригувальних коефіцієнтів, обчислених за прогресивною шкалою (поріг – 200). Наприклад, якщо ВВП 8556, то для обчислення використовуємо значення, отримане наступним чином:

5120+(8556-5120)/200= 5137,18

Для отримання ІЛР знаходимо добуток часткових значень по кожному з трьох параметрів. За наведеними даними обчисліть показники ІЛР для України і ще однієї країни (за завданням викладача), порівняйте їх динаміку та зробіть письмово висновок про їх рівень виходячи з того, що ІЛР набуває значень в межах від 0 до 1 і має таку градацію: 0,8 і більше – високий рівень розвитку, 0,5-0,799 – середній, 0,5 і менше – низький.

Характеристики работы

Контрольная

Количество страниц: 18

Бесплатная работа

Закрыть

География 16

Заказать данную работу можно двумя способами:

  • Позвонить: (097) 844–69–22
  • Заполнить форму заказа:
Не заполнены все поля!
Обязательные поля к заполнению «имя» и одно из полей «телефон» или «email»

Чтобы у вас была возможность удостовериться в наличии вибраной работы, и частично ознакомиться с ее содержанием,ми можем за желанием отправить часть работы бесплатно. Все работы выполнены в формате Word согласно всех всех требований относительно оформления работ.