География растений 1
План
1. Класифікація флористичного районування землі
2. Характеристика інфтразональної рослинності боліт
Список літератури
Рослинність класу Моїіпіо - Juncetea Вг. - В1. (1931) 1947 (1 порядок, 1 союз. 3 асоціації) об'єднує угруповання засолених лук, які формуються в умовах змінного зволоження, в екотопах з ущільненими глинисто-піщаними грунтами і значною питомою вагою черепашкової фракції. На відміну від попередніх поширені не часто. Найбільші масиви угруповань зустрічаються на території Жебриянського приморського пасма (Одеська обл.), Сивашів, острова Джарилгач (Херсонська обл.).
Рослинність класу Juncetea тагійті Вг.-Вї. et аї. 1952 ет Веейіпк 1965 (1 порядок, 1 союз, 10 асоціацій) об'єднує угруповання приморських лук та боліт. Його угруповання є досить поширеними в регіоні і займають значні площі. Більш характерні для північно-західної частини регіону. Часто зустрічаються на періодично затоплюваних знижених ділянках надморських кіс.
Рослинність солончаків представлена двома класами - Salicomietea fruticosae і Thero-Salicomietea. Її угруповання часто трапляються на рівнинних знижених короткозаливних ділянках та в місцях заливання морськими нагінними водами. Вони виконують важливу фітомеліоративну та біогеохімічну функцію у регіоні. Багато видів є біоіндикаторами деградації солончаків, що відбувається під впливом зрошувальної та осушувальної меліорації [Дубина та ін., 1998]. Важлива їх біотопічна роль для представників орнітофауни, існування яких пов'язане із солонцями [Коломійчук, 2002]. У склад їх флори входять представники чорноморсько-каспійського ендемічного галофільного комплексу (Limonium caspium, Ь. suffruticosum, Ь. meyeri, Petrosimonia oppositifolia, Ofaiston топа^гит, Suaweda altissima, Tetradiclis tenella та багато інших).
Рослинність класу Salicomietea fruticosae Вг.-Вї. et R.Tx. ех А. de Во^ Y Vayreda 1950 (1 порядок, 1 союз, 9 асоціацій) об'єднує угруповання багаторічних чагарничків солончаків. В регіоні є досить поширеними, зокрема на території Присивашшя.
Рослиннісь класу Thero-Salicomietea R.Tx. 1954 ар. R.Tx. et ОЬеМ. 1958 (2 порядки, 3 союзи, 10 асоціацій) об'єднує піонерні угруповання однорічних сукулентних галофітів періодично заливних місцезростань. В регіоні, як і попередні, зустрічаються на території Присивашшя, в гирлових областях Дніпра, Дунаю, Дністра,
Південного Бугу, знижених територіях приморської частини регіону, на затоплюваних ділянках надморських кіс і островів.
Рослинність приморсько-прибережної смуги представлена трьома класами - Crithmo-Staticetea, Cakiletea maritimae, Honckenyo-Elymetea і об'єднує флороценотичний комплекс, який відіграє важливу протиерозійну, берегозакріплюючу, екотопічну роль у приморських екосистемах [Клоков, 1981]. Фактором, що посилює синантропізацію угруповань, виступає, насамперед, рекреація. До складу цього комплексу входить значна кількість чорноморсько-каспійських псамоендемів (Centaurea odessana, Melilotus arenarius, Apera maritima, Agrostis maeotica, Medicago kotoviiта ін.).
Рослинність класу Crithmo-Staticetea Br. -Bl. 1947 (1 порядок, 1 союз, 1 асоціація) об'єднує угруповання приморсько-прибережних ділянок, складених із твердих порід, які знаходяться під впливом морського прибою. В регіоні розповсюджені вузькою смугою вздовж південно-східної частини Кримського півострова.
Рослинність класу Cakiletea maritimae R.Tx. et Psrg. in Tx. 1950 (1 порядок, 1 союз, 3 асоціації) об'єднує піонерні угруповання нітрофільних однорічників на смугах піщаних та галькових морських узбереж, що формуються біля верхньої межі прибою. Як і попередні в регіоні розповсюджені вздовж узбережжя морів.
Рослинність класу Honckenyo-Elymetea arenarii R.Tx. 1966 (1 порядок, 1 союз, 8 асоціацій) об'єднує угруповання піонерної смуги морського прибою, власне приморського валу та його заприбійної частини. В регіоні смугою поширені на узбережжі Чорного і Азовського морів.
Асоціації Poo bulbosae-Caricetum colchicae, Cynodonetum dactyloni та ін. хоч і відносяться до класу Festuco-Brometea Br.-Bl. et R.Tx. 1943 (1 порядок, 2 союзи, 28 асоціацій), який об'єднує зональні степові угруповання, але вони зустрічаються в лісостеповій і навіть лісовій зонах і тому включені до складу інтразональної рослинності як виняток. Головними факторами синантропізації виступають випасання та рекреація. В регіоні найбільш розповсюджені в середніх вирівняних частинах надморських кіс і островів азово-чорноморського узбережжя.
Рослинність заплавних лісів представлена угрупованнями чотирьох класів - Salicetea purpureae, Franguletea, Alnetea glutinosae і Nerio-Tamaricetea. Факторами синантропізації угруповань виступають перевипас, рекреація, підтоплення, безпосереднє знищення дерев.
Рослинність класу Salicetea purpureae Moor 1958 (1 порядок, 3 союзи, 9 асоціацій) об'єднує заплавні прируслові деревні та чагарникові вербові і тополеві угруповання. В регіоні значні площі угруповань класу поширені вздовж русел Дунаю, Дніпра, Дністра.
Рослинність класу Franguletea Doing 1962 (1 порядок, 1 союз, 3 асоціації) об'єднує угруповання чагарників на бідних грунтах. Як і попередні вона частіше зустрічається в гирлових областях великих річок.
Рослинність класу Alnetea glutinosae Br.-Bl. et R.Tx. 1943 em Muller et Gors 1958 (1 порядок, 1 союз, 1 асоціація) об'єднує вільхові угруповання боліт. В межах регіону значні масиви угруповань цього класу розташовані на лівобережжі гирлової області Дніпра.
Рослинність класу Nerio-Tamaricetea Br.-Bl. et Bolos 1957 (1 порядок, 1 союз, 2 асоціації) об'єднує чагарникові угруповання берегів річок. Значні території в межах регіону вони займають на Жебриянському приморському пасмі (Одеська область) і в приморській частині островів дельти Кілійського гирла Дунаю, на інших - поширені спорадично.
Угруповання рудеральної та сегетальної рослинності не мають раритетного компоненту у своєму складі, але відіграють охоронну протиерозійну роль на надмірно трансформованих господарською діяльністю землях. Нерідко вони є проміжними стадіями відновлювальних сукцесій.
Рослинність класу Bidentetea tripartiti R.Tx., Lohm. et Prsg. 1950 (1 порядок, 1 союз, 1 асоціація) об'єднує піонерні угруповання з домінуванням однорічників на періодично заливних прибережних збагачених органічними речовинами рудеральних місцезростаннях. Зустрічаються досить часто.
Рослинність класу Polygono-Poetea annuae Rivas-Martinez 1975 (1 порядок, 1 союз, 3 асоціації) об'єднує терофітні угруповання на ущільнених витоптуванням субстратах. Трапляються також досить часто.
Рослинність класу Stellarietea mediae Tx. et al. in Tx. 1950 (4 порядки, 5 союзів, 18 асоціацій) об'єднує угруповання занедбаних територій садів, городів, ділянок що виорювались, сміттєзвалищ. В регіоні є звичайними.
Рослинність класу Artemisietea vulgaris Lohm., Prsg. et R.Tx. in R.Tx. 1950 (2 порядки, 4 союзи, 19 асоціацій) об'єднує ксерофільні угруповання утворені одно- багаторічними видами. В регіоні часто зустрічаються на рудеральних та порушених територіях.
Рослинність класу Galio-Urticetea Pass. 1967 em Kopecky 1969 (1 порядок, 1 союз, 1 асоціація) об'єднує мезофільні антропогенні угруповання узлісь та чагарників прибережних ділянок річок. Як і попередні є досить звичайними в регіоні.
Флора інтразональних угруповань Північного Причорномор'я нараховує близько 750 видів судинних рослин, серед яких 273 синантропні. Встановлено, що навіть близькі екотопічно угруповання інтразональної рослинності відрізняються за кількістю представників синантропної фракції (табл. 1).
Список літератури
Білик Г. І. Рослинність засолених грунтів України, її розвиток, використання та поліпшення. - К.: Вид-во АН УРСР, 1969. - 299 с.
Дубина Д.В., Дворецький Т.В., Дзюба Т.П., Жмуд О.І.,ТимошенкоП.А. Синтаксономія солонцевої і солончакової рослинності дельти Кілійського гирла Дунаю // Укр. фггоцен. зб. - Київ. - 1998. - сер. А, Вип. 2 (11). - С. 98-108.
Дубина Д.В., Нойгойзлова З., Дзюба Т.П., Шеляг-Сосонко Ю.Р. Продромус синтаксономічної різноманітності водойм, перезволожених територій та арен Північного Причорномор'я. - К.: Фітосоціоцентр, 2004. - 188 с.
Дубина Д.В., Шеляг-Сосонко Ю.Р. Плавни Причерноморья. - К.: Наук. думка, 1989. - 272 с.
Дубина Д.В., Шеляг-Сосонко Ю.Р. Тенденції антропогенних змін плавнево-літоральних фітосистем р. Молочної // Укр. ботан. журн. - 1996. - Т. 53. - №1-2. - С. 31-36.
Камелин Р.В. Флорогенетический анализ естественной флоры горной Средней Азии. - Л.: Наука, 1973. - 356 c.
Клоков М.В. Псаммофильные флористические комплексы на территории УССР (опыт анализа псаммофитона) // Новости систематики высших и низших растений. - К.: Наук. думка, 1981. - С.90-150.