Индивидуальный, коллективный, интегральный и искусственный интеллект

Розглянемо базові принципи, за якими можна створити КІ, що повинен працювати як єдиний організм із колективним розумом.

Насамперед це принцип гетерогенності (від грец. έτερος - інший, у складних словах означає різнорідність і γενναω - породжую, створюю), тобто різнорідності складових КІ. Відповідно до цього принципу науковий колектив має формуватися з людей, здатних розв’язувати той чи інший тип проблем (фундаментальних, пошукових, прикладних, аналітичних, конструкторських, організаційно-управлінських). Згідно з існуючими типами проб­лем є певні типи дослідників, що можуть впоратися з ними. Так, наприклад Х. Гоу і Д. Вудворд виділяють такі вісім типів учених: 

1) «фанатики» - люди, захоплені наукою до самозабуття; 

2) «піонери» - відкривачі нових шляхів; 

3) «діагности» - люди, здатні виявити сильні й слабкі сторони наукової праці; 

4) «ерудити» - люди, що легко орієнтуються в будь-яких галузях знання; 

5) «техніки» - люди, які вміють надати завершеності будь-яким результатам; 

6) «естети» - люди, що захоплюються вишуканими рішеннями; 

7) «методологи» - люди, які знають загальні принципи розв’язання проблеми і добре володіють математичним апаратом; 

8) «незалежні» - люди, котрі люб­лять працювати без стороннього втручання.

В. Оствальд розрізняв два типи вчених - класики та романтики. Характерні риси класиків: методичність, послідовність, логічність (аргументовано створюють нове на базі старого), інерційність (перехід від однієї галузі науки до іншої їм дається дуже важко). Характерні риси романтиків: асоціативність мислення, безмежна ерудованість (у тому числі поза сферою професійної діяльності), схильність до ризикових експериментів, безінерційність.

Оригінальну класифікацію вчених запропонував П. Матуссек. На його думку, існують чотири групи дослідників: «учений з примусу» (педант, формаліст, за дрібницями не бачить головного - творчої сутності науки), «депресивна особистість» (надто болюче сприймає критику, легко втрачає мужність, обережно ставиться до нових ідей, має слабкі контакти, дистанціюється у груповій діяльності, на основі чужих апробованих результатів може зробити для колективу важливу роботу), «істерик» (постійно перебуває на грані психічного зриву, незадоволений результатами роботи колег, нездатний працювати надійно, ініціатор перманентних конфліктів), «шизоїдна особистість» (творча людина, але не придатна для колективної роботи).

Г. Сельє запропонував класифікацію з трьох груп учених: виконавців, мислителів та емоціоналістів. До першої групи входять «колекціонер фактів» (безсистемно збирає різні факти: потрібні і непотрібні) і «вдосконалювач» (може будь-яку покращити ідею); до другої групи - «книжковий черв’як» (знає все про все: Що? Де? Коли?), «класифікатор» (кожну проблему може розкласти по полицях), «аналітик» (майстер аналізупроблем і ситуацій) і «cин­тетик» (може систематизувати будь-які знання); до третьої групи - «великий керманич» (може тільки керувати), «кваплива людина» («палкий бобер», метушливий кар’єрист), «флегматик» (як «холодна риба» не має емоцій, працює суто раціонально, без любові до предмета дослідження), «засушена у лабораторії жінка» (цілком віддана науцілюдина, жертвенна служниця науки, не має особистого життя), «нарцисист» (полюбляє тільки себе унауці), «акула» (вміє привласнити, приписати собі всірезультати діяльності колективу), «я завжди правий» (самовпевнений войовничий критик, довічний опонент, його цікавить не істина, а власна правота, часто блефує), «цяцінька» («школяр-відмінник»,безконфліктний і безініціативний виконавець).

У типології Кона-Брейєра «приборист» уміє «подати» себе; «публікатор»уміє проштовхнути будь-яку роботу в друк, збільшуючи список своїх наукових праць; «мультиплікатор» розкладає результати своєї роботи у велику кількість статей; «пережовувач»повторює чужі роботи з несуттєвими власними доповненнями; «кореспондент» публікується на останніх сторін­ках журналів під рубриками «замітка», «попередні повідомлення»; «експлуататор» і «співавтор» володіють мистецтвом наукової дипломатії, за допомогою якої включаються у списки виконавців будь-якої праці; «поліпшувач» може нескінченно вдосконалювати незначні результати своїх досліджень і кожного разу представляти їх як новий внесок у науку; «винахідник» постійно відкриває те, що вже давним-давно відкрито; «цінитель» за допомогою хвалебних рецензій на значні наукові праці прилучається до слави видатних учених.

Якщо виключити з цих класифікацій явно негативні типи, то все, що залишиться, складатиме ідеальний науковий колектив.

Не менш важливим є принцип комплексності. Суть його полягає в залученні до наукового колективу не тільки профільних фахівців, а й фахівців із суміжних галузей наук. Потреба в дотриманні цього принципу пов’язана з необхідністю інтеграції надзвичайно диференційованих наукових напрямів і вимагає застосування методів багатьох наук для вивчення будь-яких об’єктів. Проблеми, що стоять перед сучасним суспільством, комплексні, тому успішно розв’язати їх зможуть лише комплексні за складом наукові колективи. Наприклад, якщо взяти сучасну глобальну проблему міжнародного тероризму, то вивчати її повинні комплексні наукові колективи, сформовані з релігієзнавців, сходознавців, правознавців, економістів, політологів, конфліктологів, соціологів, етнографів та інших фахівців.

Творення КІ за принципом комплексності допомагає подолати і наслідки так званого інформаційного вибуху включенням до складу наукових колективів фахівців з системотехніки, інформаційних систем і технологій.

Дедалі більше дослідники звертають увагу на принцип сумісності, згідно з яким необхідно, щоб за своїми фізіологічними, психологічними, моральними та інтелектуальними показниками люди були здатні, незважаючи на всі свої індивідуальні відмінності, до плідної спільної праці. Нині без перевірки на сумісність не можна підібрати не тільки команди космічних експедицій або атомних субмарин, а й наукові колективи, від котрих чекають пев­них результатів праці за обмежений час. Розрізняють сумісність фізіологічну, психологічну, моральну, етнокультурну, інтелектуальну, професійну, політичну й соціонічну.

Не можна залишити поза увагою принцип відповідності. Можливості КІ залежать також від того, наскільки формальна структура наукового колективу відповідає фактичному стану субординації його членів. Повна відповідність формальної (за штатним розкладом) і реальної структур (неформальна субординація) є вимогою принципу відповідності. Реальні можливості для реалізації цього принципу існують уже тепер: більшість колективів, які плід­но працюють, виникають спочатку неофіційно довкола особи якогось ученого, чиї достоїнства мають притягальну силу і змушують підкорятися йому не тільки внаслідок формально встановлених вимог, а й із суто наукової доцільності. Крім того, певні демократичні традиції мають місце в науковому середовищі: діяль­ність учених рад, виборні посади керівників наукових підрозділів, відкриті процедури захисту результатів наукових досліджень, діяльність тимчасових наукових колективів тощо.

Науковий колектив також повинен формуватися за принципом перманентності, тобто безперервно змінюватися за своїм складом. Отже, колектив формується, існує, змінюється за своїм складом, а можливо, й повністю розформується в прямій залежності від потреб науки. Цей принцип поширюється також на процес діяльності КІ, тобто науковий колективи не повинен простоювати. Замість розв’язаної проблеми або завдання, ставиться інша. І цей процес переходу від одного об’єкта дослідження до іншого триває безперервно.

Науковий колектив повинен формуватися за принципом «команди» (стабільності), відповідно до якого окремі дослідники можуть приходити в команду (науковий колектив) ззовні й виходити з неї, але традиції, «дух команди», її специфічний творчий почерк розв’язання наукових проблем повинні залишатися за будь-яких обставин.

Характеристики работы

Реферат

Количество страниц: 17

Бесплатная работа

Закрыть

Индивидуальный, коллективный, интегральный и искусственный интеллект

Заказать данную работу можно двумя способами:

  • Позвонить: (097) 844–69–22
  • Заполнить форму заказа:
Не заполнены все поля!
Обязательные поля к заполнению «имя» и одно из полей «телефон» или «email»

Чтобы у вас была возможность удостовериться в наличии вибраной работы, и частично ознакомиться с ее содержанием,ми можем за желанием отправить часть работы бесплатно. Все работы выполнены в формате Word согласно всех всех требований относительно оформления работ.