Фондовая биржа и формы ее организации
Фондова біржа - це організований ринок цінних паперів, на якому власники фондових цінностей здійснюють угоди купівлі-продажу через членів біржі, що виступають як посередники.
Відомо, що найстарішою фондовою біржею є Амстердамська. Вважається, що вона почала своє існування з 1611 р., коли торговельні посередники для своїх операцій придбали постійне приміщення.
В останні десятиліття у світі відбувалися процеси концентрації фондових бірж, результатом чого стало загальне скорочення їх кількості. Так, у Великобританії формальне об’єднання всіх фондових бірж, що там функціонували, відбулось у 1973 р., в Австралії - у 1987 р., у Франції - фактично в 1991 р., у Швейцарії та Італії - в середині 1990-х років. Загальна кількість фондових бірж у США скоротилася з 38 на початку 1930-х років до 8 (з урахуванням NASDAQ) у теперішній час.
У багатьох країнах з розвиненими ринками та ринками, що формуються, всі операції провадяться на одній єдиній у країні біржі. У тих країнах, де все ще існує значна кількість бірж, левова частка торгів припадає на 1-2 найбільші з них (табл. 1).
Таблиця 1
КІЛЬКІСНА ХАРАКТЕРИСТИКА ФОНДОВИХ БІРЖ У 40 КРАЇНАХ ІЗ НАЙБІЛЬШИМИ РИНКАМИ
Країна | Кількість фондових бірж | Примітки | |
США | 8 (у т.ч. NASDAQ) | На Нью-Йоркську фондову біржу та NASDAQ припадає більше 95 % біржового обігу | |
Японія | 8 | На Токійську фондову біржу припадає 80 % обігу | |
Великобританія | 1 (2) | Формальне об’єднання різних англійських бірж відбулось у 1973 р. Усі регіональні біржі перетворилися на підрозділи Лондонської фондової біржі (ЛФБ). З кінця 1980-х років на регіональних майданчиках торгівля не провадиться. З 1996 р. діє електронна система Tradepoint[2], що має ліцензію фондової біржі. На Tradepoint провадяться торги з тими самими акціями, що й на ЛФБ, проте електрона система в обігу є лише незначною часткою від ЛФБ | |
Німеччина | 8 | Абсолютно домінує Франкфуртська фондова біржа | |
Франція | 1 | Формально у Франції до 1998 р. існувало сім фондових бірж, проте торгівля всіма цінними паперами (у тому числі тими, що отримали лістинг на регіональних біржах) провадилася тільки в автоматизованій системі Паризької фондової біржі. З вересня 2000 р. відбулося злиття Паризької біржі з Амстердамською та Брюссельською | |
Швейцарія | 1 | З 1996 р. усі торги здійснюються в рамках електронної системи Швейцарської біржі (Цюріх). Торговельні майданчики бірж у Базелі та Женеві закрито | |
Канада | 3 | Торонто, Монреаль Вінніпег | |
Нідерланди | 1 | ||
Італія | 1 | Протягом 1990-х років відбулося повне передавання всіх функцій 10 італійських бірж одній загальнонаціональній - Італійській фондовій біржі (Мілан) | |
Іспанія | 4 | Мадрид, Барселона, Більбао, Валенсія | |
Тайвань | 1 | ||
Австралія | 1 | Об’єднання шести австралійських бірж відбулось у 1987 р. | |
Швеція | 1 | ||
Бразилія | 9 | Абсолютно домінують біржі в Сан-Паулу та Ріо-де-Жанейро | |
Південна Африка | 1 | Йоганнесбург | |
Китай | 2 | Шанхай та Шеньжен | |
Мексика | 1 | ||
Бельгія | 1 | ||
Індія | 22 | Найбільша в Бомбеї | |
Росія | 15 | Майже весь обіг припадає на ММВБ, РТС та МФБ. Ще у 1995 р. загальна кількість організацій, що мали ліцензію фондової біржі, перевищувала 60 | |
Сінгапур | 1 | ||
Данія | 1 | ||
Малайзія | 1 | ||
Нова Зеландія | 1 | ||
Фінляндія | 1 | ||
Чилі | 3 | Найбільша - Фондова біржа Сантьяго (80 % обороту) | |
Норвегія | 1 | ||
Туреччина | 1 | ||
Саудівська Аравія | 1 | ||
Країна | Кількість фондових бірж | Примітки | |
Аргентина | 11 | З них лише п’ять можуть працювати в автономному режимі | |
Ізраїль | 1 | ||
1 | 2 | 3 | |
Корея | 1 | ||
Португалія | 1 | До 1994 р. діяла ще одна біржа | |
Австрія | 1 | ||
Греція | 1 | ||
Люксембург | 1 | ||
Філіппіни | 1 | Об’єднання двох бірж закінчилось у 1994 р. | |
Індонезія | 1 | ||
Кувейт | 1 | ||
Існування великої кількості бірж спостерігається в країнах, що мають федеративну структуру (США, Канада, Німеччина, Індія, Бразилія) та/або значну територію. У країнах, де існує єдиний ринок цінних паперів, відбувається підвищення його ліквідності, а отже, й ефективності.Загальна кількість класичних фондових бірж (за винятком суто деривативних) у всіх країнах світу станом на кінець 2000 р. становила приблизно 180, з них у країнах із розвиненими ринками - 49. До найбільших деривативних бірж, що діють окремо від класичних фондових (основні інструменти - акції та облігації), відносять три чиказькі деривативні біржі - Чиказька торговельна палата (Chicago Board of Trade, CBOT), Чиказька товарна біржа (Chicago Mercantile Exchange, CME), Чиказька біржа опціонів (Chicago Board Options Exchange, CBOE) - та лондонська LIFFE (London International Financial Futures Exchange).
Серед бірж, що входять у Світову федерацію бірж (СФБ), на 80 % торги здійснювались і з акціями, і з облігаціями; на 20 % - тільки з акціями. Приблизно 30 % бірж проводили операції з ф’ючерсами та 50 % - з опціонами.
Порівняння розмірів фондових бірж свідчить, що найпоширенішими є показник капіталізації національних емітентів, які мають лістинг на відповідній біржі. За цим показником безперечним лідером залишається Нью-Йоркська фондова біржа (36 % світової капіталізації у 2000 р.), на другому місці - Токійська фондова біржа (10 %), на третьому - Лондонська фондова біржа (8 %). На систему NASDAQ у 2000 р. припало трохи більше 11 % світової капіталізації (табл. 2).
Таблиця 2
ДЕСЯТЬ НАЙБІЛЬШИХ ФОНДОВИХ БІРЖ СВІТУ - ЧЛЕНІВ СФБ ЗА КАПІТАЛІЗАЦІЄЮ НАЦІОНАЛЬНИХ ЕМІТЕНТІВ (станом на кінець 2000 р.)
Біржа | Капіталізація, млрд дол. | Частка, % |
Нью-Йоркська фондова біржа | 11442 | 35,7 |
Токійська фондова біржа | 3157 | 9,9 |
Лондонська фондова біржа | 2577 | 8,0 |
Паризька фондова біржа | 1447 | 4,5 |
Німецька біржа | 1270 | 4,0 |
Швейцарська фондова біржа | 792 | 2,5 |
Торонтська фондова біржа | 770 | 2,4 |
Італійська фондова біржа | 768 | 2,4 |
Амстердамська біржа | 640 | 2,0 |
NASDAQ | 3579 | 11,2 |
Ураховуючи те, що показник капіталізації є досить рухливим, як і весь фіктивний капітал, позиції фондових бірж схильні до постійних змін. Більш стабільним у цьому плані є показник кількості лістингових компаній.
Загальна кількість компаній, акціями яких торгують на фондових біржах, може становити від кількох десятків до кількох тисяч. Як свідчить табл. 3, перше місце за кількістю емітентів серед членів Світової федерації бірж посідає NASDAQ.
Таблиця 3
ДЕСЯТЬ НАЙБІЛЬШИХ ФОНДОВИХ БІРЖ СВІТУ - ЧЛЕНІВ СФБ ЗА КІЛЬКІСТЮ ЛІСТИНГОВИХ КОМПАНІЙ (станом на кінець 2000 р.)
Біржа | Національні емітенти | Іноземні емітенти | Компаній разом |
NASDAQ | 4239 | 487 | 4726 |
Лондонська фондова біржа | 2428 | 501 | 2929 |
Нью-Йоркська фондова біржа | 2035 | 433 | 2468 |
Токійська фондова біржа | 2055 | 41 | 2096 |
Торонтська фондова біржа | 1379 | 42 | 1421 |
Австралійська фондова біржа | 1330 | 76 | 1406 |
Осакська фондова біржа | 1310 | 0 | 1310 |
Паризька фондова біржа | 1021 | 164 | 1185 |
Мадридська фондова біржа | 1019 | 17 | 1036 |
Німецька біржа | 744 | 245 | 989 |