План

Вступ

1. Економічна природа антикризової діяльності підприємства

2. Мета та завдання антикризової діяльності підприємства

3. Об’єкт та суб’єкт здійснення антикризового управління

Висновок

Список використаної літератури

Запровадження антикризового управління потребує розв’язання таких складних та багатоаспектних питань, як концепція циклічності економічного розвитку й методологія дослідження кризових явищ мікроекономічних систем; теоретичні засади проведення антикризового управління підприємством (сутність, принципи, порядок та інструменти управлінського впливу); методологічні засади та практичний інструментарій діагностики кризових явищ і загрози банкрутства підприємства, зокрема методичне забезпечення діагностики фінансового стану та загрози банкрутства підприємства, перспективної оцінки фінансових наслідків виникнення ситуації банкрутства, прогнозування можливостей підприємства щодо подолання кризових явищ; теоретико-методологічні засади розроблення антикризової програми підприємства; фінансово-економічні аспекти обґрунтування окремих антикризових заходів (використання внутрішніх резервів відновлення платоспроможності, реструктуризація активів та пасивів підприємства, зовнішня і внутрішня реорганізація, продаж підприємства як цілісного майнового комплексу тощо), методичні засади оцінки результативності реалізації антикризової програми й організації контролю за ходом її виконання та ін [3].

Одним з найважливіших завдань суб’єкта антикризового управління є оцінка вартості підприємства та його активів для визначення методичних засад та практичного інструментарію, яким при цьому можна користуватися, потрібно насамперед уточнити об’єкти, що підлягають оцінці, мету та обмеження оцінки. Аналіз завдань антикризового управління дає змогу визначити основні випадки проведення оцінки вартості підприємства та його майна[2].

На сьогодні дедалі більшої актуальності набуває антикризове управління діяльністю підприємства, що передбачає запобігання розвитку кризових явищ, реальній оцінці діяльності суб’єкта господарювання, та оцінці перспектив його подальшого розвитку.

Існує низка об’єктивних передумов, що лежать в основі кризових явищ[4]:

1. Криза, що спричинена внутрішніми чинниками діяльності підприємства;

2. Криза, що спричинена неефективною діяльністю управлінського персоналу;

3. Криза, яка спричинена швидкою зміною навколишнього середовища та неможливістю пристосуватись до швидких змін кон’юнктури ринку.

Антикризове фінансове управління діяльністю підприємства є частиною фінансової стратегії; умовою ефективної економічної політики та має за мету відновлення фінансової стійкості та платоспроможності, подолання кризи та збільшення економічного потенціалу суб’єкта господарювання. Процес антикризового фінансового управління передбачає [5]:

- моніторинг фінансового стану підприємства;

- адекватна оцінка факторів кризової небезпеки;

- дослідження основних показників кризового стану;

- оцінка внутрішніх факторів і механізмів, відповідно до специфіки підприємства та масштабу кризових явищ;

- моделювання майбутніх загроз та шляхи їх подолання відповідно до виду фінансової кризи;

- формування системи цілей при оздоровленні підприємства;

- реалізація контрольних дій за результатами розроблених заходів виходу підприємства з кризового стану.

Отже, як свідчить вищезазначене, оціночна діяльність у ході здійснення антикризового управління характеризується багатоаспектністю та специфічністю, що зумовлює потребу в розроблені методологічних засад та адекватного практичного інструментарію. Підвищенню ефективності антикризового управління підприємствами сприятиме більш активна співпраця з експертами-оцінювачами. Їх досвід дасть змогу підвищити обгрунтованість антикризових заходів та результативність їх реалізації.


2. Мета та завдання антикризової діяльності підприємства

Різне трактування поняття антикризової діяльності послужило причиною виникнення розбіжностей у поглядах науковців і щодо мети її здійснення. Окремі дослідники, мету антикризового управління підприємством вбачають у запобіганні його банкрутству.

На нашу думку, запобігання банкрутства доцільно відносити не до мети, а швидше до цілей антикризового управління, оскільки, по-перше, не всі кризові явища, які виникають у процесі діяльності підприємства, призводять до банкрутства, а, по-друге, банкрутство, як правило, є наслідком неефективних антикризових дій.

У роботах деяких авторів зазначається, що метою антикризового управління є розроблення заходів, спрямованих на нейтралізацію негативних явищ у діяльності підприємства, забезпечення його стабільних ринкових позицій та позитивних результатів діяльності.

Подібної точки зору дотримується і Сажієнко С.А., який зводить мету антикризового управління до запобігання та подолання кризових явищ, які можуть виникати у процесі діяльності підприємства [2]. Таке визначення, знову ж таки, є досить обмеженим і швидше належить до цілей антикризового управління.

Найбільш повно та об’єктивно, на наш погляд, мету антикризового управління визначено у роботі Надьона Г.О. На його думку, основна мета антикризового управління зводиться до попередження, недопущення та подолання кризового стану через застосування сукупності індикаторів та заходів профілактичного характеру. Згідно з позицією автора, антикризове управління передбачає виконання таких завдань [2, с. 103]: збір та аналізування інформації про стан та середовище функціонування підприємства; розроблення сценаріїв розвитку кризових явищ; розроблення та реалізація системи заходів, спрямованих на забезпечення стійкості підприємства до кризи.

Беручи до уваги зазначене вище, пропонуємо власний підхід до визначення мети антикризового управління. Отже, метою антикризового управління є попередження, подолання кризового стану, усунення його наслідків та недопущення повторного прояву у майбутньому.

Відповідно до поставленої мети антикризове управління може спрямовуватися на досягнення таких цілей: збереження поточного стану розвитку підприємства; недопущення прояву чи загострення кризи; виведення підприємства із кризового стану; уникнення ліквідації підприємства, яке знаходиться на межі юридичного банкрутства; усунення наслідків кризи (антикризових заходів) та недопущення її повторного прояву.

Формування цілей антикризового управління повинно здійснюватись з урахуванням наступних вимог:

1) урахування часового фактора (характер цілей антикризового управління повинен відповідати масштабам та швидкості поширення кризових явищ);

2) узгодженість інтересів сторін (цілі антикризового управління не повинні суперечити інтересам його учасників);

3) відповідність потенціалу підприємства (формування цілей антикризового управління повинно здійснюватись з урахуванням наявних у підприємства ресурсів (трудових, фінансових, матеріальних, інших), можливих джерел їх залучення, а також готовності та спроможності підприємства реалізувати їх);

4) урахування можливих ризиків (при формуванні цілей антикризового управління обов’язково повинні враховуватися усі ризики, які можуть виникати у процесі їх реалізації та завдавати шкоди підприємству);

5) цілі антикризового управління не повинні суперечити чинному законодавству.

Характеристики работы

Реферат

Количество страниц: 17

Бесплатная работа

Закрыть

Антикризисная деятельность на предприятии

Заказать данную работу можно двумя способами:

  • Позвонить: (097) 844–69–22
  • Заполнить форму заказа:
Не заполнены все поля!
Обязательные поля к заполнению «имя» и одно из полей «телефон» или «email»

Чтобы у вас была возможность удостовериться в наличии вибраной работы, и частично ознакомиться с ее содержанием,ми можем за желанием отправить часть работы бесплатно. Все работы выполнены в формате Word согласно всех всех требований относительно оформления работ.