ПЛАН

Вступ

1. Характеристика банкруцтва в Украъны 

2. Складнощі застосування законодавства про банкруцтво

3. Недоліки законодавства про банкруцтво та шляхи їх усунення

Висновок 

Список літератури

У новому варіанті закону «конкурсні кредитори», заборгованість перед якими була нагромаджена до початку процедури банкрутства, ставляться в рівні умови з «поточними кредиторами», чиї борги утворені вже після початку процедури банкрутства. За попереднім варіантом, на других не поширювався мораторій, і вони "вимивали" оборотні кошти або устаткування банкрута так, що «конкурсні кредитори» залишалися при «бубнових інтересах». В той самий час, поточна заборгованість знаходиться у вільному режимі, і мораторій не може навіть частково (наприклад, нарахування неустойки (пені, штрафу)) стикуватися з такою заборгованістю. Це підтверджується абзацами 6 і 24 статті 1 Закону, де надані поняття конкурсного та поточного кредитора, самого мораторію.

Диференціація на конкурсну та поточну заборгованість була зроблена в Законі для усунення правової плутанини і для підвищення ефективності господарської діяльності боржників. Якщо б мораторій хоча б частково розповсюджувався на поточну заборгованість, то настав би «колапс» господарської діяльності боржника. Ніхто б з таким боржником ніколи б не співпрацював, тому що свій борг поточний кредитор міг би ніколи не отримати. Тому в редакції Закону 1999 року, а також в змінах була закладена чітка позиція про долю поточної заборгованості. Тому статтю 12 Закону, що стосується наслідків дій мораторію, слід застосовувати нерозривно з абзацом 6 ч. 24 статті 1 Закону, де дається визначення мораторію.

В противному випадку це призведе до знищення економіки України. На жаль, ні Закон, ні Господарський, ні Цивільний кодекси нічого не передбачають про дію мораторію на задоволення вимог кредиторів про позовну давнину. Справа в тому, що сам факт законодавчої заборони для боржника на виконання грошових зобов'язань по суті не дає права кредитору вимагати захисту своїх прав в позовному провадженні. В цій ситуації спір не виникає, оскільки боржнику заборонено виконувати грошові зобов'язання всім без виключення конкурсним кредиторам. При цьому сплата конкурсної заборгованості буде виконуватися в порядку, передбаченому Законом як спеціальним нормативно-правовим актом. Тут конкурсним кредиторам Закон приписує, як діяти у випадку порушення справи про банкрутство боржника. Іншими словами, при введенні мораторію між конкурсними кредиторами і боржником спір не виникає, просто змінюється порядок погашення грошових зобов'язань в силу Закону. Тому після порушення справи про банкрутство позовного провадження по конкурсній заборгованості не повинно бути і, тому, позовна давнина по такій заборгованості в цій ситуації повинна призупинятися. Цей висновок співпадає як з статтею 78 Цивільного кодексу УРСР 1963 року, так і з статтею 263 Цивільного кодексу України 2003 року. Крім того, у новому варіанті в комітет кредиторів вводиться представник трудового колективу, а роль профспілок вирішальна при контролі за виконанням заходів під час процедури санації. Раніше закон був не досить соціально спрямований, оскільки його положення не дають можливості врахувати права й інтереси трудового колективу боржника повною мірою. У новому проекті підвищується статус важливих для економічної безпеки держави підприємств, які перебувають на межі банкрутства або проходять процедуру санації. Зокрема збільшуються терміни санації.

Будь-які коливання навколо підприємств, що входять у систему національних інтересів та економічної безпеки, не кажучи вже про процедуру банкрутства, ведуть до підриву української економіки, дестабілізації в суспільстві. Тому Україні винятково невигідне не лише банкрутство таких підприємств, а й будь-які фінансові або менеджерські проблеми на цих підприємствах, не вигідні дії кредиторів цих підприємств, якщо вони дестабілізують їх роботу. Як зазначають експерти комітету ВРУ з економічної політики, головне, на що спрямований новий законопроект про банкрутство, — дати можливість боржникові розрахуватися з кредитором, при цьому всі кредитори отримують рівні права і гарантії щодо погашення боргу.

Механізм «штучного банкрутства» виключається, а трудовий колектив банкрута отримує гарантію погашення заборгованості і соціального захисту на випадок звільнення. Банкрутство, як юридична процедура, використовується кредиторами, боржниками, а також третіми особами і при цьому кожний переслідує свої цілі.

Перші – для: реального повернення боргів в процесі ліквідаційної процедури; списання проблемної заборгованості до спливання трьохрічного строку позовної давнини, що можливо тільки при ліквідації боржника-банкрута та виключенні його з державного реєстру підприємств та організацій України (властиво для банківської системи).

Другі - з метою припинення діяльності підприємства по причині фінансової неспроможності для цивілізованого з'ясування відносин з кредиторами та діловими партнерами. Іноді механізм (процедура) банкрутства застосовується керівниками підприємств як інструмент вибивання боргів з використанням повноважень та можливостей санаторів (ліквідаторів), господарських суддів з боржників, з яких звичайним засобом стягнути борги неможливо.

Втручання арбітражних керуючих у взаємини будівельної фірми, яка відремонтувала будівлю, приміщення та тому подібне, і замовника, який не бажає здійснювати сплату згідно укладених договорів, діє навіть на виконавчі комітети, державного реєстратора та державні податкові інспекції. Зустрічаються випадки використання банкрутства як засобу ухилення від сплати боргів численним кредиторам за рахунок відсторонення деяких з них від участі в процедурі банкрутства по причині пропуску місячного строку подання в господарські суди позовних заяв з моменту опублікування про порушення справи про банкрутство. Такими боржниками (банкрутами) ставка робиться на те, що не всі господарюючі суб'єкти виписують та читають центральні печатні видання, такі як «Голос України», «Урядовий кур'єр» та ін., в яких публікується інформація про порушення справ про банкрутство.

Треті - з метою перерозподілу власності шляхом доведення фінансово спроможних підприємств до реального або фіктивного банкрутства для наступного придбання їх як цілісного комплексу або тільки прибуткових підрозділів за безцінь. І такі банкрутства були відмічені головою Вищого господарського суду України Дмитром Притикою 28 грудня 2003 року на спільному засіданні Пленуму Вищого господарського суду України та Ради суддів господарських судів України. Однак у всіх випадках при практичному здійсненні процедури банкрутства виникають проблеми, які важко вирішити, а найчастіше неможливо по об'єктивним причинам, в основі яких полягають недосконалість законодавств» України про банкрутство. В першу чергу це стосується спрощеної процедури банкрутства, передбаченої ст. 52 Закону України «Про поновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Головною особливістю цієї процедури є право кредитора здійснювати банкрутство підприємства через відсутність за місцем знаходження (юридичною адресою). Як правило, до подання позову до господарського суду кредитор приймав заходи до пошуку підприємства, його керівника та майна, але безрезультатно. Тому, звертаючись до суду, кредитор вважає, що їх зможе знайти ліквідатор, а якщо ні, то рішення суду про банкрутство боржника дає йому можливість швидко списати з балансу (обліку) проблемну заборгованість або обґрунтувати перед другими діловими партнерами невиконання договірних зобов'язань.

Для кредиторів з числа банківської системи по категорії таких банкрутств характерна обставина, що їм наперед відомо про безперспективність погашення боргу, пошуку підприємства, його майна та керівників. Але наявність непогашеного кредиту зобов'язує банк створити резерв в непогашеній сумі за рахунок прибутку та вказувати його в балансі до списання. Це знижує показники банку, а відповідно рівень зарплатні його робітникам і банк поставлений в умови списати заборгованість як можна швидше, у всякому випадку не чекаючи спливу трирічного строку позовної давнини. Аналіз практики банкрутства по спрощеній процедурі свідчить, що ефективна вона тільки спочатку, але закінчити її, довести до логічного завершення - виключення банкрута з ЄДРПОУ - практично неможливо через недосконалість чинного законодавства України.

Характеристики работы

Курсовая

Количество страниц: 47

Бесплатная работа

Закрыть

Особенности производства по делам о банкротстве

Заказать данную работу можно двумя способами:

  • Позвонить: (097) 844–69–22
  • Заполнить форму заказа:
Не заполнены все поля!
Обязательные поля к заполнению «имя» и одно из полей «телефон» или «email»

Чтобы у вас была возможность удостовериться в наличии вибраной работы, и частично ознакомиться с ее содержанием,ми можем за желанием отправить часть работы бесплатно. Все работы выполнены в формате Word согласно всех всех требований относительно оформления работ.