Вексельная форма расчетов в международном бизнесе
Зміст
Вступ
Розділ І. Теоретичні основи організації вексельного обігу
1.1. Світовий досвід формування вексельного обігу
1.2. Становлення вексельного обігу в Україні
Розділ ІІ. Використання вексельної форми розрахунків в міжнародному бізнесі
2.1. Вексельна форма розрахунків у сфері міжнародного платіжного обороту
2.2. Проблеми використання вексельного фінансування в Україні
Висновок і пропозиції
Використана література
Розділ ІІ. Використання вексельної форми розрахунків в міжнародному бізнесі
2.1. Вексельна форма розрахунків у сфері міжнародного платіжного обороту
У сучасних умовах інтернаціоналізації міждержавних господарських зв’язків вексель став універсальним кредитно-розрахунковим документом. Використання векселя як фінансового інструменту разом з інкасо та акредитивом дає право на отримання кредиту і валютної виручки.
Такий інструмент як вексель один з найкращих і найпростіших способів кредитування. Вексель має велике економічне значення, адже виступаючи знаряддям кредиту й сурогатом готівкової оплати, маючи купівельну силу грошей, він набуває значення товару, одержує свою власну вартість і свій власний курс (ціну), опосередковує міжнародні розрахунки та усуває необхідність переказувати й пересилати кошти.
У сучасній господарській практиці сфера використання переказних векселів як платіжного засобу значно звузилася. Головна сфера його використання сьогодні - зовнішня торгівля. Тут вексель має ряд важливих переваг, будучи інструментом кредитування та способом врегулювання боргів, він дозволяє примирити інтереси покупця і продавця. Так, покупець, видавши вексель, одержує відстрочку платежу і може мобілізувати необхідну суму, реалізувавши куплений товар. З іншого боку, продавець, одержавши вексель як оплату за відвантажений товар, має можливість або зберігати його до закінчення терміну, або заплатити цим векселем своїм контрагентам за постачання товару, або продати вексель банку і отримати за ним суму достроково з відрахуванням певного відсотка (дисконту).
Вексель може бути оплачений на вимогу або після пред’явлення. Але в багатьох векселях зазначається, що оплата здійснюється через п днів після пред’явлення. Пред’явлення, в такому випадку, є моментом звернення до платника для акцептування векселя. Можливий варіант, коли сплата за векселем передбачається через певну кількість днів після його складання.
Вексель може бути іменним («Платіть»), ордерним («Платіть N або за його наказом») і пред’явленим («Платіть пред’явнику»). Ордерний вексель передбачає можливість передачі права на одержання грошей за векселем іншій особі за допомогою передавального напису (індосаменту).
При використанні векселя в операціях, які передбачають участь сторін із різних країн, потрібно мати на увазі, що вексельне законодавство цих країн може відрізнятись. З погляду вексельного права, країни умовно прийнято поділяти на чотири групи:
1. Країни, що уніфікували своє вексельне законодавство на основі Однотипного закону про переказний та простий вексель (далі - Однотипний вексельний закон, ОВЗ), затвердженого Женевською конвенцією 1930 року:
2. Країни, правові системи яких прийняли принципи англійського права, а саме англійського закону «Про переказні векселі» 1882 р. (The Bills of Exchange Act):
3. Країни, національні закони яких мають в своїй основі старе французьке вексельне право, що діяло до прийняття Женевської конвенції:
4. Деякі країни Латинської Америки (наприклад Чилі та Мексика), вексельне законодавство яких не було уніфіковане і в значній мірі відрізняється від законодавства вищевказаних груп.
Таким чином, сучасне міжнародне вексельне право характеризується не універсальною уніфікацією. При цьому, більшість країн світу відносяться до однїєї з двох основних систем вексельного права - женевської чи англо- американської. В країнах Женевської системи вексель по правовому статусі є цінним папером чи документом, що затверджує, із дотриманням встановленої форми та обов’язкових реквізитів, права власності, які реалізуються чи передача яких можлива тільки при його пред’явленні. В країнах англо-американської системи вексель класифікується як оборотний документ (negotiable document), що означає:
Однак, прийнятий 5 квітня 2001 р. Закон України «Про обіг векселів в Україні» № 2374-III (далі - Закон про обіг векселів) не зовсім коректно підійшов до проблеми введення Уніфікованого закону в дію на території України.