План

1. Основні ознаки, суб’єкти та рівні становлення глобальної економіки 

2. Головні форми трансформації світового господарства в глобальну економіку 

3. Оцінка глобалізації економіки 

4. Цикли (хвилі) розвитку глобальної економіки: природа, зміст і типологія 

5. Характеристика (хвиль, циклів) коливань глобальної економіки 

6. Альтерглобалізм: становлення і перспективи розвитку

1. Основні ознаки, суб’єкти та рівні становлення глобальної економіки

Глобалізація – це складний багатогранний процес, який поширюється на всі явища суспільного розвитку і пов'язаний з поглибленням інтернаціоналізації світової економіки, зростанням взаємозалежності національних держав, зумовлених прискореним рухом міжнародних переміщень товарів, послуг, капіталу, високих технологій тощо.

Поняття «глобалізація» увійшло в науковий обіг у 80-ті роки XX ст., як відображення фундаментальних перетворень сучасної світової економіки, зумовлених посиленням дії загальноцивілізаційних законів та закономірностей, які охоплюють усі сфери суспільного життя й формують постіндустріальну цивілізацію. Глобалізація пов'язана з переходом від індустріальної до постіндустріальної стадії економічного розвитку. Вона означає якісно новий стан взаємозв'язків в економіці, політиці, екології на основі підвищення мобільності капіталу, робочої сили, інформації, ідей у світовому масштабі та втілюється у зростаючій взаємозалежності країн світу в результаті інтенсифікації міжнародних переміщень товарів, послуг, міжнародних потоків капіталу, швидкої і широкої дифузії технологій тощо.

Виділяють наступні рівні глобалізації: 1) світовий – посилення економічної взаємозалежності країн і регіонів, переплетення їхніх господарських комплексів та економічних систем; 2) окремої країни – зростання відкритості економіки, її інтегрованості у світову господарську систему; 3) галузевий – зростання взаємопов'язаності конкурентоспроможності компанії всередині галузі в даній країні з її конкурентоспроможністю в інших країнах; 4)окремих компаній – розвиток і поширення глобальних корпорацій і стратегічних альянсів як головних суб'єктів багатонаціонального виробництва, зорієнтованого на всесвітні джерела постачання та ринки збуту.

Фактори глобалізації:

1. Технічні або технологічні (науковоттехнічний прогрес, революція в інформаційних та телекомунікаційних технологіях; розвиток міжнародної інфраструктури, нових поколінь транспорту і зв'язку; технологічний прогрес в обробній промисловості тощо.

2. Соціально-економічні (розвиток інтернаціоналізації виробництва на основі поглиблення міжнародного поділу праці; лібералізація сфери руху товарів і капіталів; зростаюча залежність національних економік від зовнішніх чинників; геоекономічні трансформації, пов'язані з розпадом соціалістичної системи господарювання та посиленням ринкової уніфікації сучасного світу.

3. Політичні (взаємопроникнення макроекономічної політики урядів та центробанків; зростаюча орієнтація національних держав на зовнішні зв'язки; геополітичні зрушення, пов'язані з розпадом світової соціалістичної системи)

4. Морально-етичні (послаблення ролі традицій, соціальних зв'язків і звичаїв; зростання мобільності духовно-емоційного спілкування; інтернаціоналізація освіти, культурного простору тощо.


2. Головні форми трансформації світового господарства в глобальну економіку

Глобалізація — це об’єктивний процес, який від­биває сукупність умов розвитку сучасного світового співтовариства і насамперед науково-технічного та економічного прогресу. Тому слід вирізняти фактори, які обумовили прискорення переходу світової еко­номіки на якісно новий етап.

1. Науково-технологічний фактор. Визначається здобутками від використання досягнень науки й техніки, високого фахового рівня працівників у промислово розвинених країнах світу; зменшенням ви­трат сировини, матеріалів, енергії, інших ресурсів на виготовлення одиниці продукції. Сьогодні в економіці США послуги та комп’ю­теризація становлять 80 % ВВП, частка промислового виробництва — 15 %, сільського господарства — 1 %.

Темпи зростання засобів інформатики останніми роками значно перевищують темпи зростання таких основних економічних показни­ків, як ВВП, обсяг промислового виробництва й зовнішньої торгівлі. Особливо швидко розвивається програмне забезпечення, яке є базою нової технології в інформаційних системах; потужним каталізатором глобалізації став Інтернет.

2. Виробничо-технічний фактор. Визначається різким збільшенням масштабів виробництва, стрибком у розвитку транснаціональних кор­порацій (ТНК) в останні десятиліття, якісно новим рівнем розвитку транспортних засобів і зв’язку, які забезпечують швидке пересування між країнами товарів і послуг, виробничих ресурсів та об’єктів інтелек­туальної власності з метою їх більш прибуткового використання. Сьогодні ТНК контролюють майже половину світового промислового виробництва, понад 50 % між­народної торгівлі, близько 80 % світового банку патентів й ліцензій на нову техніку й ноу-хау. Таким чином, головним напрямом підприємниць­кої стратегії стає не національний, а наднаціональний рівень.

3. Правовий фактор. Створення інтеграційних угруповань супро­воджується уніфікацією норм господарського права різних країн, створенням єдиного правового поля щодо регулювання соціально- економічної сфери. Підвищується глобальна регулююча роль міжна­родних економічних і фінансових організацій на основі розробки під їх керівництвом універсальних норм, стандартів і правил для розвитку світогосподарських зв’язків.

4. Соціологічний фактор. Характеризується подоланням національ­ної обмеженості, зменшенням впливу традицій та звичаїв народів світу, підвищенням мобільності населення планети. Усі перелічені об­ставини породжують значні зміни в характері сучасних міграційних процесів.

5. Екологічний фактор. Йому властиве поєднання зусиль суб’єктів міжнародних економічних відносин, спрямованих на розв’язання су­перечностей між суспільством і природою, які наблизилися до критич­ної точки. Отже, світогосподарські зв’язки стають обов’язковою умовою господарського прогресу, соціального розвитку, історичного процесу в цілому. І тому є всі підстави розглядати включення окремих країн до світогосподарських зв’язків як складову загальнолюдського характеру розвитку сучасної цивілізації.


3. Оцінка глобалізації економіки

У своєму розвитку світове господарство пройшло два етапи: інтер­націоналізації та економічної інтеграції і наразі перебуває на третьо­му — етапі економічної глобалізації.

Термін «глобалізація» (globalisation) походить від французького «global» — всесвітній і вживається для характеристики сучасних пла­нетарних процесів. Він виявився найбільш адекватним новій фазі в роз­витку світового господарства.

Характеристики работы

Контрольная

Количество страниц: 12

Бесплатная работа

Закрыть

Глобальная экономика

Заказать данную работу можно двумя способами:

  • Позвонить: (097) 844–69–22 и (050) 297–73–76
  • Заполнить форму заказа:
Не заполнены все поля!
Обязательные поля к заполнению «имя» и одно из полей «телефон» или «email»

Чтобы у вас была возможность удостовериться в наличии вибраной работы, и частично ознакомиться с ее содержанием,ми можем за желанием отправить часть работы бесплатно. Все работы выполнены в формате Word согласно всех всех требований относительно оформления работ.