План

1. Система гнучких валютних курсів та врегулювання платіжного балансу

2. Проблеми розвитку експортного потенціалу України.

3. Факторні проблеми розширення експортного виробництва

Список використаної літератури

2. Проблеми розвитку експортного потенціалу України.

Аналіз динаміки розвитку зовнішньої торгівлі багатьох країн світу та вплив на стан економіки країн у цілому дозволяє зробити висновок, що зовнішньоекономічний порядок, який ґрунтується на принципі лібералізації, є найбільш ефективною на сучасному етапі формою організації зовнішньоекономічних зв'язків. Саме за цих умов виникає можливість дедалі більшою мірою Інтегруватися у світову економічну систему і тим самим користуватися всіма перевагами міжнародного економічного співробітництва.

Економічна політика держави в цілому (в тому числі та її частина, що мас на меті просування торгівлі країни на світовому ринку) мас бути спрямована на створення загального економічного порядку, який би забезпечував урівноважене економічне зростання і постійне підвищення рівня життя населення. Що ж стосується діяльності, пов'язаної із зовнішньоекономічною політикою, то до прийняття конкретних заходів повинна бути повна ясність щодо того, яке економічне конституювання в цілому необхідно здійснювати (цей принцип надзвичайно важливий тепер для України)» Всі акти зовнішньоекономічної політики слід проводити з урахуванням цього конституювання, орієнтованого на створення певного вільного порядку.

Виходячи з цієї теоретичної концепції, ліберальна ідея повинна розглядатися насамперед як основа для формування такої економічної політики, що сприяла б забезпеченню конкурентного економічного порядку, бо лише за умов конкурентної боротьби існує необхідність постійного удосконалення і підвищення ефективності виробництва усіх видів продукції і послуг, що є основою економічного розвитку. У зв'язку з цим економічна політика, метою якої є поліпшення позицій держави на світовому ринку, має бути спрямована на підвищення конкурентоспроможності країни, формування національних конкурентних переваг. Вона також повинна сприяти їх реалізації на світовому ринку шляхом створення вільного зовнішньоекономічного порядку. В цьому полягає головний принцип стратегії просування країни, що торгує, у світову економіку.

Відомий сучасний американський економіст Майкл Портер у своїй фундаментальній праці «Міжнародна конкуренція. Конкурентні переваги країн» виділяє такі головні п'ять факторів, що впливають на конкурентоспроможність країни:

1) наука і технологія,

2) капітал,

3) робоча сила,

4) інфраструктура,

5) інформація. (МО і МЕ „Проблеми сучасної конкуренції. Досвід зарубіжних країн” // 2000, №11.)

Ми поділяємо думку автора й про те, що головною детермінантою, відносно якої повинен розглядатися вплив цих факторів на конкурентоспроможність, виступає ефективність виробництва (реальна продуктивність з урахуванням інфляції) плюс якісні характеристики товарів. Звідси дійсно випливає визначення продуктивності На рівні країни як ступеня ефективного використання, наявних ресурсів та досягнення водночас максимально можливої якості продукції.

З свого боку наголосимо, що уряд має великий арсенал засобів економічної політики, які прямо або опосередковано можуть впливати на підвищення продуктивності, створення і поліпшення конкурентних переваг та їх реалізацію на світовому ринку. Це зовнішня торгівельна, валютна, грошово-кредитна, фіскальна політика, політика в галузі науки тощо.

В цілому стратегія просування національного експорту повинна полягати не в безглуздому нарощуванні його обсягів, а в сприянні створенню довгострокових конкурентних переваг та стабільному розширенні і якісному поліпшенні на основі цих переваг позицій країни на світовому ринку. Для цього необхідно мати чітку концепцію економічної політики, яка б сприяла розширенню експорту лише у поєднанні із загальними цілями макроекономічної політики.

Слід розрізняти нестабільні короткотермінові конкурентні переваги, які базуються головним чином на цінових перевагах та є дуже підвладними різноманітним протекціоністським заходам з боку інших держав та ціновим зрушенням на світовому ринку, і конкурентні переваги вищого порядку, що базуються на високій якості, яка досягається, зав дяки підвищенню продуктивності та використанню провідних технологій.

Зрозуміло, що без певних теоретичних принципів розробити таку концепцію неможливо, так само, як без останньої неможливо забезпечити повноцінну і рівноправну інтеграцію України у світове господарство, ефективну реалізацію її великого експортного потенціалу.

Експортний потенціал України

Загальновідомо, що Україна має великий експортний потенціал. Маючи площу країни, що складає 0,4 % загальної світової суші і чисельність населення на рівні 0,7 % загальносвітової кількості людей, Україна виробляє 5 % світової мінеральної сировини та продуктів її переробки. Розвідані запаси корисних копалин України приблизно оцінюються у 7 трлн. дол. (Лукашов В.С. „Гірнича промисловість України” // Економіка України 2001, №8.)

Частка України у світовому виробництві марганцевої руди становить 32 %. Україна має розвинуту сировинну базу алюмосилікатної сировини і експортує близько 70 % глин та 18 % каолінів, що видобуваються. Виробничі потужності підприємств чорної металургії складають: у виробництві чавуну -52 мли. т, сталі - 54 мли. т, готового прокат-41,5 млн. т. За цими показниками Україна посідає 5 місце у світі після Японії, СЩА, Китаю і Росії.

Крім того, Україна має конкурентоспроможні технології у аерокосмічній галузі, ракето- та суднобудуванні, виробництві нових матеріалів, біотехнології, регулюванні хімічних, біохімічних та біофізичних процесів. Великий потенціал мають також агропромисловий та енергетичний комплекси України.

Все це дає підстави стверджувати, що Україна має шанси на поліпшення своїх позицій на світовому ринку. Однак досягти цього можна лише за умови проведення вірної експорторозширюючої політики, коли поруч з розвитком традиційного експорту розвиватимуться і потенціальні експортні галузі відповідно до тенденцій на світовому ринку. Йдеться зокрема про сприяння у структурній політиці виробництву товарів високого ступеня переробки шляхом використання провідних технологій; розвиток ресурсо- і, насамперед, енергозберігаючих технологій, які дозволять ефективніше використовувати наявні ресурси.

На жаль, поки що за зовні непоганими кількісними показниками експортного потенціалу та зростанням експорту криються якісні показники, які аж ніяк на можна вважати навіть задовільними. Насамперед йдеться про невідповідність структури зовнішньої торгівлі України сучасним тенденціям на світовому ринку та низький якісний рівень конкурентних переваг у багатьох традиційних та потенціальних експортних галузях.

Так, про вкрай незадовільну структурну політику свідчать такі дані: товарна структура експорту України у 1 кварталі 2000 р. порівняно з січнем-лютим 2001 p практично не змінилася. Майже 1/3 в ній займають чорні метали та вироби з них більше 15 % - хімічні продукти. 1/10- продукція харчової промисловості (головним чином цукор). („Структура експорту України”// Бізнес, 2002, №26)

Крім того, в Україні існує також багато проблем факторного та політико-правового характеру, які стримують розширення експортного виробництва та просування його продукції на світовому ринку.

Характеристики работы

Контрольная

Количество страниц: 18

Бесплатная работа

Закрыть

Международная экономика 1

Заказать данную работу можно двумя способами:

  • Позвонить: (097) 844–69–22
  • Заполнить форму заказа:
Не заполнены все поля!
Обязательные поля к заполнению «имя» и одно из полей «телефон» или «email»

Чтобы у вас была возможность удостовериться в наличии вибраной работы, и частично ознакомиться с ее содержанием,ми можем за желанием отправить часть работы бесплатно. Все работы выполнены в формате Word согласно всех всех требований относительно оформления работ.