Инвестиционная деятельность 1
План
1. Фактори впливу реалізованого інвестиційного проекту на навколишнє середовище
2. Оцінка очевидних екологічних наслідків проекту.
3. Урахування взаємозалежності вигід та витрат.
4. Використання механізму оцінки неявних вигід і витрат.
5. Інвестиції у макроекономічній системі
6. Розробка стратегічних напрямків інвестиційної діяльності
5. Інвестиції у макроекономічній системі
Інвестиції розумітимемо як додавання до фізичного запасу капіталу (тобто як нефінансові інвестиції), включаючи всі запаси товарів.
Інвестиції — це потік продукції або грошей, що направляється на підтримку або зростання капіталу, що використовується.
При цьому до інвестицій відносять закупівлі нового капіталу, а не купівлю-продаж вже існуючого. Тому
I = К—К-1 |
І—А |
де А — величина знецінення капіталу (амортизація).
Якщо I < А, то чисті інвестиції негативні, як це мало місце в 1991-1997гг. В цьому випадку застарівання капіталу не усувається, що може приводити до техногенних катастроф
Розглянемо спочатку спрощену економіку (без державного сектора) Хай У — вироблений випуск. Тоді
С + I |
У С+I |
якщо в I входять всі товарні запаси.
Якщо в I входять тільки бажані товарні запаси, то одержуємо рівність (1a)
Y=С+1 |
що виражає умову рівноваги економіки (рівність проведеного і реалізованоговипусків).
Крім того, має місце тотожність (2)
У С+S |
яка показує, що весь дохід або споживається, або зберігається.
З (1) і (2) слідує тотожність (3)
I S |
припускаюча, що в I входять всі запаси.
Якщо в I входять тільки бажані запаси, то (3) перетворюється на рівність (3a)
I = S |
виражаюче умову рівноваги спрощеної економіки.
Відзначимо, що тотожність вірна для будь-яких положень справ, тоді як рівність вірна лише для деяких з них. Тому для характеристики загального випадку слід використовувати тотожність, а для характеристики специфіки поточного положення справ треба використовувати рівність.
В нашому випадку перехід від тотожності (3) до рівності (За) досягається аналізом інвестицій I. Економічна теорія включає в інвестиції всі проведені за рік товарні запаси, у тому числі і ті, які, можливо, не будуть продані. Тому I розкладають на два доданків
I Id + Δ inv |
де Id — передбачувані (бажані, плановані) інвестиції
Δinv — небажані зміни в запасах.
Для рівності (За) Δinv = 0. Воно вірне, коли Δinv = 0, і невірно в решті випадків, тобто тоді, коли випуск може бути або більше, або менше доходу.
Тепер включимо в наші розрахунки державу, тобто використовуватимемо також величини G і Т. Тогда (1) переходить в (4)
У З + I + G |
Yd Y-Т С+S |
який розпадається на споживання і заощадження.
Підставляючи значення У з (5) в (4), одержуємо (6) і (7)
С+I+G С+S+Т |
S - I G - Т |
Таким чином, різниця між заощадженнями і інвестиціями тотожнорівна (в закритій економіці) дефіциту державного бюджету.
Тотожність (6) іноді називається основною макроекономічною тотожністю для закритої економіки. Його ліва частина виражає компоненти сукупного попиту, а права частина - сукупна пропозиція (ВНП).
Для переходу від тотожності до відповідної рівності необхідно використовувати розкладання I Id + Δinv і умова Δinv = 0. Рівність (7)
С+ Id + G +Тг = З + S + Т |
виділяє стан економіки, званий загальною макроекономічною рівновагою (для закритої економіки). Сукупний дохід в цьому випадку рівний сукупному випуску, а небажанізапаси відсутні.
Віднімаючи Із з обох сторін (7), одержуємо умову рівноваги у вигляді (8)
Id = S + (Т-G) |
Або інакше: передбачувані інвестиції рівні заощадженням. Тут
S — заощадження приватного сектора, тобто індивідуальні заощадження + чисті заощадження бізнесу (прибуток після сплати податків — дивіденди)
(Т—G) — державні заощадження (вони можуть бути негативними).
З (8) видно, що при Id = S бюджетний дефіцит рівний нулю. Він позитивний, якщо заощадження перевищують інвестиції. Навпаки, якщо Т < G (тобто якщо має місце бюджетний дефіцит), то S < Id. В цьому випадку частина заощаджень витрачається на фінансування бюджетного дефіциту.