План

1. Загальна побудова облікового процесу

2. Визначення об’єктів організації облікового процесу

3. Організація облікових номенклатур

3.1. Загальна характеристика

3.2. Структура облікової інформації

3.3. Облікові номенклатури різних етапів облікового процесу

4. Організація носіїв (доказів) облікової інформації

4.1. Загальні положення

4.2. Методика вибору носіїв облікової інформації

4.3. Організація носіїв облікової інформації первинного обліку

4.4. Організація носіїв облікової інформації поточного обліку

4.5. Організація носіїв облікової інформації підсумкового обліку

5. Методика і техніка розроблення форм носіїв облікової інформації

6. Організація технології облікового процесу

6.1. Основні поняття

6.2. Стадії документообігу

6.3. Організація руху матеріальних носіїв облікової інформації

6.4. Особливості організації технології облікового процесу на різних етапах

7. Форми організації бухгалтерського облікового процесу

7.1. Сутність форми організації облікового процесу

7.2. Меморіально-ордерна форма організації облікового процесу

7.3. Журнальні форми організації облікового процесу

7.4. Таблично-перфокарткова форма організації облікового процесу

7.5. Таблично-автоматизована форма організації облікового процесу

7.6. Діалогово-автоматизована форма організації облікового процесу

3. Організація облікових номенклатур

3.1. Загальна характеристика

Облікова номенклатура — це перелік господарських фактів про форми функціонування майна — засоби господарства, — та капіталу — джерела утворення зазначених засобів, — про господарські операції, а також результати господарської діяльності, які мають бути відображені в бухгалтерському обліку.

Сукупність об’єктів бухгалтерського обліку визначається змістом господарської діяльності конкретного господарства, вимогами управління і потребами в інформації, контролі та оцінюванні діяльності на підставі аналізу.

Історично склалося так, що обсяг робіт з бухгалтерського обліку в умовах ручної праці збільшувався поступово. Поява нової облікової номенклатури сприймалася механічно, і оформлення її здійснювалося за методом аналогії.

Значний обсяг бухгалтерської інформації потребує наукової організації облікового процесу і — навіть в умовах ручної праці — розроблення облікової номенклатури. Що ж до організації бухгалтерського обліку в умовах його автоматизації, то без розробки облікових номенклатур сама автоматизація стає неможливою.

На підприємствах облікова номенклатура формується залежно від фактичних умов організації, технології та інших факторів.

Складнішим є розроблення її в новоутворених господарствах, оскільки треба визначити перелік об’єктів господарювання, які підлягають документуванню. Облікові номенклатури на цих об’єктах розробляють з урахуванням досвіду діючих господарств.

Під час розроблення облікових номенклатур особливу увагу приділяють даним первинного, вторинного та кінцевого оформлення.

До даних первинного оформлення відносять первинні відомості, наприклад видачу грошей з каси, матеріалів зі складу (комори), наявність матеріальних цінностей на складі під час інвентаризації тощо.

Даними вторинного оформлення є відомості, які отримують уже після первинної реєстрації в облікових реєстрах даних первинного оформлення, наприклад розрахунки розподілу загальновиробничих, загальногосподарських витрат тощо.

До даних кінцевого оформлення належать показники бухгалтерського балансу та звітності.


3.2. Структура облікової інформації

Облікова інформація характеризується складною будовою. Мінімальною структурною одиницею, яка не підлягає подальшому смисловому поділу, є реквізит. Розрізняють два види реквізитів: реквізити-ознаки та реквізити-основи. Перші характеризують якісну, а другі — кількісну сторону об’єктів обліку — господарських фактів, явищ та процесів. Прикладом реквізитів-ознак може слугувати номер документа, назва матеріалу, постачальника і т. ін., а реквізитів-основ — кількість матеріалів, що надійшли, сума тощо.

Реквізити-ознаки і реквізити-основи самостійного економічного значення не мають, тому для повної характеристики об’єкта обліку використовують їх поєднання.

Кожний реквізит-основа разом з кількома реквізитами-ознаками утворюють інформаційну сукупність, котру називають економічним показником (наприклад, один рядок предметної частини будь-якого документа). Один або кілька економічних показників утворюють носій економічної інформації — документ.

Ураховуючи різноманітність та велику кількість об’єктів формування облікових номенклатур, їх слід вибирати за топологічною ознакою бухгалтерського обліку (основні засоби, матеріали, оплата праці, виробництво, продукція, гроші тощо) окремо для кожного технологічного етапу: первинного, поточного та підсумкового обліку.

З кожної топологічної дільниці бухгалтерського обліку та на кожному етапі складають перелік облікових номенклатур.

Деякі особливості вибору останніх виникають в умовах використання персональних комп’ютерів (ПК), оскільки при цьому доводиться вирішувати два організаційних питання: вибір облікових номенклатур та кодування. Особливістю розроблення облікових номенклатур у такому разі є створення системи довідкової та нормативної інформації.

Облікові номенклатури розробляє бухгалтерія під керівництвом головного бухгалтера. До цієї роботи залучають також працівників планового, фінансового та інших відділів, спеціалістів інших служб господарства.

Формування облікових номенклатур — важливий момент організації бухгалтерського процесу, їх наявність сприяє ліквідації дублювання в обліку, обґрунтованому вибору первинних документів, облікових реєстрів, формуванню документообігу, документопотоків, розв’язанню інших питань бухгалтерського обліку.


3.3. Облікові номенклатури різних етапів облікового процесу

Облікова номенклатура первинного обліку. Організація первинного обліку починається з вивчення складу облікових номенклатур. Насамперед визначаються господарські факти, які слід відобразити в системі бухгалтерського обліку та зафіксувати в первинних документах — носіях обліково-економічної інформації.

На склад облікових номенклатур впливають система звітності, об’єкти проміжного контролю їх формування. Тому, перш ніж почати розроблення облікових номенклатур первинного обліку, слід ознайомитись із системою фінансової державної та внутрішньої звітності.

Для того, щоб визначити перелік облікових номенклатур з кожного топологічного підрозділу бухгалтерського обліку (обліку коштів, матеріалів, основних засобів тощо), складають перелік усіх об’єктів, які мають бути зафіксовані в первинних документах (таблиці 2 і 3).

Таблиця 2

ПЕРЕЛІК ОБЛІКОВИХ НОМЕНКЛАТУР З ОБЛІКУ МАТЕРІАЛІВ

Характеристика даних для обліку Використання облікових даних У вираженні У яких носіях інформації з’являються вперше Примітки
натуральному вартісному
Надходження матеріалів на склад: Облік наявності та руху, контролю своєчасного надходження та розрахунків Рахунок — платіжна вимога, товарно-транспортна накладна, прибутковий ордер
назва +
кількість +
ціна +
сума +
від кого надійшли +
постачальник +
Видача матеріалів: » Вимога, забірні листи, лімітно-забірні картки, накладні на відпуск матеріалів на сторону
назва +
кількість
ціна
сума
кому відпущено *

* Даний перелік не є вичерпним.

Таблиця.3

ПЕРЕЛІК ОБЛІКОВИХ НОМЕНКЛАТУР З ОБЛІКУ ОСНОВНИХ ЗАСОБІВ НА ЕТАПІ ПЕРВИННОГО ОБЛІКУ

Характеристика даних для обліку Використання облікових даних У вираженні У яких носіях
інформації з’являються вперше
Примітки
натуральному вартісному
Надходження основних засобів: Облік наявності та руху:
пооб’єктний облік, облік за матеріально відповідальними особами
Акт приймання основних засобів
назва об’єкта +
початкова вартість + +
джерело надходження
Передача основних засобів у межах господарства: « Накладна на внутрішнє передавання
назва об’єкта +
початкова вартість +
підрозділ, що передає +
підрозділ, який приймає +

При розробленні облікових номенклатур первинного обліку потрібно там, де це можливо, укрупнювати одиниці вимірювання. Це дасть змогу зменшити кількість носіїв і обсяг облікової роботи.

Після визначення облікової номенклатури переходять до вибору носіїв облікової інформації.

Облікові номенклатури поточного обліку. Організація поточного обліку також починається з вивчення складу облікових номенклатур, які слід відобразити, проте вже в системі облікових реєстрів та різних розрахункових формах.

Розробляючи облікові номенклатури поточного обліку, передусім визначають склад господарських фактів — явищ та процесів (господарські операції). В основу розроблення складу номенклатур поточного обліку покладено систему показників внутрішньої та зовнішньої звітності, план рахунків, класифікацію об’єктів, визначених нормативними актами та методичними рекомендаціями.

За своєю технікою вибір облікових номенклатур поточного обліку аналогічний вибору їх на етапі первинного обліку. За кожним топологічним підрозділом обліку складають докладний перелік тих об’єктів, які становлять інтерес з погляду управління економікою на відповідному етапі обліку.

Формувати облікові номенклатури поточного обліку складніше, ніж первинного.

За своїм змістом облікові номенклатури поточного обліку бувають двох видів: прості (тобто такі, які в майбутньому не будуть деталізовані) і складні (які треба далі деталізувати). Наприклад, планом рахунків не передбачається поділ рахунка «Основні засоби» як об’єкта обліку на докладніші, тобто не передбачені субрахунки. Проте типова класифікація потребує поділу основних засобів за галузями, видами та іншими ознаками. Тому на цій дільниці розроблення, наприклад облікових номенклатур починають із встановлення груп, визначених згідно з інструкцією. Далі визначають підгрупи, субпідгрупи, але вже з огляду на потреби конкретного господарства. Нарешті, складають перелік облікових номенклатур з кожної підгрупи, субпідгрупи або за іншими ознаками (табл. 3.4).

Таблиця 4

ПЕРЕЛІК ОБЛІКОВИХ НОМЕНКЛАТУР ПОТОЧНОГО ОБЛІКУ ОСНОВНИХ ЗАСОБІВ *

Група Підгрупа Субпідгрупа
Будівлі Виробничі корпуси Залізобетонні, цегляні, кам’яні тощо
Склади, комори тощо. Те саме
Споруди Водонапірні башти »
Резервуари »
Шляхи та ін.
Передавальні пристрої Автоматизовані силові машини й устаткування.
Не автоматизовані силові машини та устаткування.

* Дані наведено для промислової галузі (розділ - склад господарських засобів).Потім визначають облікові номенклатури господарських операцій з обліку основних засобів. Вони можуть бути трьох видів: надходження, передача в межах підприємства, вибуття. З кожного виду операцій добирають показники вищого рівня групування, а далі групи поділяють на підгрупи відповідно до потреб управління основними засобами. Орієнтовний перелік облікових номенклатур основних засобів наведено в табл. 3.5.

Таблиця 5

ПЕРЕЛІК ОБЛІКОВИХ НОМЕНКЛАТУР ПОТОЧНОГО ОБЛІКУ ОСНОВНИХ ЗАСОБІВ (РОЗРІЗ — РУХ)

Види руху Підвид руху Субпідвид, субпідгрупа руху
Надходження Від відділу капітального будівництва; від підрядної організації; безоплатно; інвентаризація тощо. Капітальне будівництво; капітальне придбання від інших господарств
Вибуття За ліквідацією: безоплатне передавання тощо. Повна непридатність; реконструкція
Передавання в межах господарства

Отже, перелік облікових номенклатур поточного обліку — це своєрідний перелік об’єктів обліку та їхнього руху за ознаками виду засобів, їхніми джерелами та процесами. Ця робота тісно переплітається з групуванням об’єктів обліку за різними ознаками.

Аналогічно виконують роботу з визначення облікових номенклатур поточного обліку на інших топологічних підрозділах — матеріалів, коштів, продукції тощо.

Облікова номенклатура поточного обліку є основою майбутнього робочого плану рахунків. На кожному підприємстві (у господарстві) затверджений державними органами єдиний план рахунків має бути деталізований для поточних потреб управління. Конкретизація здійснюється відповідно до технологічних та організаційних особливостей того чи іншого господарства.

Під час розроблення робочого плану рахунків використовують єдиний план рахунків, інструкцію щодо застосування його, різні нормативні акти, які стосуються окремих об’єктів обліку (основних засобів, матеріалів, продукції тощо). Далі складають систематизований перелік об’єктів поточного обліку. Кожному об’єкту, групі, підгрупі, субпідгрупі присвоюють порядковий номер. Виходячи з порядкового номера об’єкта найбільшої підгрупи, номерів груп, установлюють номер для кожного об’єкта і записують його у перелік. Якщо, наприклад, порядковий номер останнього об’єкта в основних засобах у найбільшій субпідгрупі буде 100 або вище, але не більше від 999, то номер першого за списком об’єкта в першій групі, першій підгрупі і першій субпідгрупі буде 111 001, другого об’єкта відповідно — 111 002 і т. п. Цей номер буде також номером для побудови аналітичного обліку і, разом з тим, інвентарним (табл. 6).

Таблиця 6

РОБОЧИЙ ПЛАН РАХУНКІВ З ОБЛІКУ ОСНОВНИХ ЗАСОБІВ ДО РАХУНКА № 01 «ОСНОВНІ ЗАСОБИ»

Синтетичні субрахунки порядку Аналітичні
рахунки
1-го 2-го 3-го 4-го
Галузь Вид Підвид Субпідвид
Назва Номер Назва Номер Назва Номер Назва Номер Назва Номер
Промисловість 1 Будівлі 1 Виробничі корпуси 1 Залізобетонні 1 Будівля цеху № 1 001
Будівля цеху № 4 002
Цегляні 2 Будівля цеху № 6 003
Будівля цеху № 8 004
Виробничі споруди 2 Залізобетонні 1 Будівля цеху № 2 006
Будівля цеху № 5 007
Цегляні 2 Будинок лабораторії 009

Облікові номенклатури підсумкового обліку. Організація підсумкового (узагальнюючого) обліку починається з виявлення складу облікових номенклатур, які мають бути відображені у відповідних підсумкових носіях облікової інформації. Ці номенклатури являють собою систему показників, що характеризують стан та зміну стану господарських фактів — явищ та процесів, — а також активів, пасивів, затрат, доходів та результатів діяльності. Формування показників залежить від багатьох факторів, які впливають на організацію підсумкового обліку.

Важливим чинником є звітність, яку має подати та чи інша господарська система, періодичність цієї звітності, строки її подання, джерела одержання інформації. За цими ознаками номенклатуру підсумкового обліку поділяють на певні групи.

Так, за характером розрізняють фінансову та внутрішньогосподарську номенклатуру. Такий поділ номенклатури є першим фактором, який впливає на вибір.

За змістом номенклатура поділяється на статистичну, оперативну та бухгалтерську; за періодичністю складання — на поточну та річну. При цьому до періодичної відносять разову, місячну, квартальну, піврічну та дев’ятимісячну. Цей поділ має певне значення при організації підсумкового обліку.

Облікові номенклатури звітності поділяють на два види: директивні та розрахункові.

Значну роботу з організації підсумкового обліку виконують для внутрішньогосподарських, виробничих та інших підрозділів.

Організація зовнішньої звітності залежить, насамперед, від вимог, поставлених до неї державними органами та контрагентами: банками, кредиторами.

Основними нормативними документами, що визначають обсяг робіт з організації підсумкового обліку як звітності, є Положення про бухгалтерський облік і звітність в Україні, Інструкція зі складання звітності. Крім того, слід мати також методичні рекомендації щодо заповнення окремих показників звітності. Господарство повинно бути забезпечене цими нормативними та методичними документами. Контроль за їх наявністю здійснюють у спеціальному описі (табл. 7).

Таблиця 7

ОПИС НЕОБХІДНИХ НОРМАТИВНИХ ТА МЕТОДИЧНИХ МАТЕРІАЛІВ ДЛЯ СКЛАДАННЯ ПЕРІОДИЧНОЇ І РІЧНОЇ ЗВІТНОСТІ

Назва нормативного документа Номер нормативного документа Хто і коли затвердив Номер справи, де зберігається документ Зауваження

Формуючи облікові номенклатури підсумкового обліку, слід пам’ятати, що в окремих випадках звітні дані господарства заносять у зведену консолідовану звітність асоціації, фірми. Тому номенклатуру підсумкового обліку формують з урахуванням цієї вимоги. При цьому виокремлюють номенклатуру, яка використовуватиметься лише для складання зведеного звіту і внутрішніх потреб господарства.

Власне вибір облікової номенклатури здійснюється, як і для первинного або поточного обліку, проте має деякі особливості.

Облікові номенклатури підсумкового обліку як система фінансової звітності регламентовані законодавчими актами та стандартами бухгалтерського обліку. Тому кожну таку номенклатуру вибирають, переглядаючи ці нормативні акти.

Номенклатуру, або показники внутрішньої звітності формують відповідно до потреб управління кожного структурного підрозділу залежно від характеру діяльності та інших характеристик. Відправним моментом у цьому процесі є організація внутрішньогосподарського поділу підприємства.

Внутрішня звітність формується для потреб управління, оцінювання діяльності відповідного підрозділу. При розробленні зазначеної номенклатури слід виходити з конкретних завдань, поставлених перед підрозділом.

При розробленні облікової номенклатури підсумкового обліку слід враховувати ще одну особливість: номенклатура тісно пов’язана з нормуванням та плануванням, бюджетуванням, контролем та аналізом. Саме тому до складу облікової номенклатури підсумкового обліку (звітності), крім фактичних даних, мають входити також планові, нормативні, кошторисні та інші аналогічні показники, а також показники відхилення від них як в абсолютному, так і у відносному вираженні.

Облікові номенклатури підсумкового обліку для зовнішньої і внутрішньої звітності формують за топологічними ознаками.

У всіх випадках формування номенклатури внутрішньої звітності слід додержувати затверджених у державних нормативних актах показників, щоб уникнути зайвої роботи на рівні господарства в цілому.

Після вибору номенклатури обліку переходять до організації вибору і розроблення носіїв її інформації.

Характеристики работы

Реферат

Количество страниц: 58

Бесплатная работа

Закрыть

Організація бухгалтерського облікового процеса

Заказать данную работу можно двумя способами:

  • Позвонить: (097) 844–69–22
  • Заполнить форму заказа:
Не заполнены все поля!
Обязательные поля к заполнению «имя» и одно из полей «телефон» или «email»

Чтобы у вас была возможность удостовериться в наличии вибраной работы, и частично ознакомиться с ее содержанием,ми можем за желанием отправить часть работы бесплатно. Все работы выполнены в формате Word согласно всех всех требований относительно оформления работ.