Вступ

1. Порядок визначення балансової вартості іноземної валюти та бухгалтерський облік курсових різниць

2. Поняття та види офшорних компаній. Відображення імпорту із офшорних зон в бухгалтерському обліку.

Список використаних джерел

Вступ

По економічному потенціалу Україна входить до першої п’ятірки країн Європи, але по ефективності його використання значно відстає від розвинутих країн світу.

У відповідності із західноєвропейською практикою одним з важливих параметрів розвитку економіки є стабільність цін і валюти. При цьому рівень інфляції не повинен перевищувати 1,5% середнього рівня інфляції країн з нижчим рівнем. Стабільність валюти забезпечується, якщо межі коливання її курсу не перевищують 2,25%. Щоб досягти перерахованих параметрів стабільності, необхідно прийняти ряд спеціальних мір, з яких слід виділити «радикальну» форму зовнішньоекономічної діяльності країни. З цією метою потрібно провести приватизацію підприємств із залученням закордонних інвесторів, створити сприятливий інвестиційний клімат шляхом надання твердих державних гарантій як закордонним, так і національним підприємцям тощо.

Орієнтація нашої держави на ринкову економіку, необхідність підготовки ґрунту для вступу України до Світової організації торгівлі, постійне залучення іноземних інвесторів та розвиток комерційних відносин між вітчизняними й іноземними підприємствами доводить, що облік зовнішньоекономічної діяльності підприємств є досить актуальною темою для дослідження.

Зовнішньоекономічна діяльність (ЗЕД) включає наступні форми робіт і співпраць:

експорт та імпорт товарів, капіталу, робочої сили;

надання виробничих, транспортних, експедиційних, страхових, консультаційних, маркетингових, брокерських, агентських, управлінських, бухгалтерських, аудиторських та інших послуг;

наукову, науково-технічну, науково-виробничу, виробничу, освітню й інші форми кооперації з іноземними суб’єктами;

здійснення міжнародних фінансових операцій з цінними паперами, розрахункових і кредитних операцій, спільної підприємницької діяльності з закордонними партнерами;

підприємницьку діяльність, пов’язану з наданням ліцензій, патентів, «ноу-хау», торгових марок й іншими видами нематеріальних об’єктів власності;

організацію й здійснення діяльності в галузі проведення виставок, аукціонів, торгів, конференцій, симпозіумів, семінарів й інших подібних заходів, що проводяться на комерційній основі;

проведення бартерних, лізингових операцій, операцій з придбання, продажу й обміну валюти;

організацію роботи фізичних осіб на контрактній основі тощо.

Наведений вище список ще раз доводить актуальність вивчення обліку зовнішньоекономічної діяльності, оскільки українські підприємства мають достатній потенціал для повноцінного виходу на міжнародний ринок.


1. Порядок визначення балансової вартості іноземної валюти та бухгалтерський облік курсових різниць

Основне завдання податкового обліку операцій з розрахунками в іноземній валюті полягає у правильному визначенні балансової вартості іноземної валюти. Значення цього показника відіграє важливу роль при формуванні величини валових витрат і суми оподаткованого прибутку.

Балансова вартість валюти це гривневий еквівалент іноземної валюти, розрахований з використанням обмінного курсу гривні щодо інших валют за правилами та відповідно до пп. 7.3.1-7.3.6 Закону України від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР „Про оподаткування прибутку підприємств” (далі - Закон № 334/94-ВР)

Витрати, понесені (нараховані) суб’єктами ЗЕД в іноземній валюті протягом звітного періоду у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат, повинні відображати в сумі, що відповідає балансовій вартості іноземної валюти (пп. 7.3.2 Закону № 334/94-ВР)

У бухгалтерському обліку операції в іноземній валюті під час первісного визначення відображаються в гривнях шляхом перерахування суми іноземної валюти із застосуванням курсу НБУ на дату проведення такої операції (дата визначення активів, зобов`язань, власного капіталу, доходів і витрат).

Визначення балансової вартості валюти в момент її надходження на підприємство

№ п/п Способи надходження валюти на баланс підприємства Визначення балансової вартості валюти Норми Закону
1 Надходження валюти від експорту товарів (робіт, послуг), якщо перша подія: - отримання передоплати від нерезидента За курсом НБУ, що діє на дату надходження валюти Пп. 7.3.1, абзац другий Закону №334/94-ВР
- відвантаження товарів За курсом НБУ, що діє на дату відвантаження товару. При фактичному надходженні валюти балансова вартість не перераховується
2 Купівля валюти за гривні За сумою гривень, сплаченою у зв’язку з такою купівлею, без урахування комісійних банку і вартості комісійних послуг Пп. 7.3.4 Закону №334/94-ВР
3 Купівля однієї іноземної валюти за іншу іноземну валюту За балансовою вартістю проданої іноземної валюти
4 Надходження у вигляді кредитів в іноземній валюті За курсом НБУ, що діє на дату надходження валюти Пп. 7.3.3 абзаци перший та п’ятий Закону №334/94-ВР
5 Внесок до статутного капіталу в іноземній валюті

Балансова вартість іноземної валюти, визначена одним зі способів у момент її надходження на баланс підприємства, надалі бере участь у розрахунку балансової вартості валюти при її вибутті.

Визначення балансової вартості валюти в момент її вибуття.

При здійсненні розрахунків з нерезидентами за поставлені товари (роботи, послуги), а також при списанні валюти з рахунків у випадку продажу на міжбанківському валютному ринку платники податків згідно з пп. 7.3.6 Закону № 334/94-ВР у момент вибуття валюти самостійно вибирають методи оцінки її балансової вартості:

- за середньозваженою вартістю;

- ідентифікованою вартістю.

Образний метод затверджується наказом про облікову політику підприємства. Зміна методу оцінки балансової вартості іноземної валюти протягом податкового року не дозволяється.

Основна особливість методу ідентифікативної вартості полягає в тому, що при вибутті валюти її балансову вартість протягом звітного періоду оцінюють за курсом, що використовується при надходженні такої валюти на підприємство. Це означає, що кожній частині валюти, яка вибуває, відповідає своя балансова вартість, що на момент вибуття вже визначена при надходженні такої валюти на баланс підприємства за курсом НБУ на дату балансу (кінець звітного періоду).

Розрахунок балансової вартості валюти при використанні будь-якого з методів здійснюється за кожним видом валюти окремо. Сума, що дорівнює балансовій вартості валюти, яка включається до складу валових витрат у звітному періоді, не підлягає перерахуванню у зв’язку зі зміною обмінного курсу гривні протягом такого звітного періоду (пп. 7.3.2 Закону № 334/94-ВР)

Перерахунок балансової вартості валюти.

На дату закінчення звітного періоду згідно з вимогами законодавства (пп. 7.3.3, абзац п’ятий Закону № 334/94-ВР) перерахунку підлягає балансова вартість іноземної валюти, що враховується в залишках на рахунках або в касі підприємства. Перерахунок здійснюється за курсом НБУ, що діє на останній день звітного періоду. Сума прибутку або збитку, отримана в результаті такого перерахунку, включається до валового доходу або до складу валових витрат.

Облік курсових різниць

Для бухгалтерів операції у сфері ЗЕД — це не тільки певні митні режими та валютні розрахунки, а й такий обов’язковий компонент таких розрахунків, як курсові різниці. Курсові різниці виникають, оскільки валютний курс у нашій країні аж ніяк не постійний, натомість їх треба постійно відображати в обліку. Отже, спробуймо з’ясувати проблеми, що виникають у бухгалтерів з відображенням курсових різниць у сфері ЗЕД.

Відразу ж зазначимо, що у підприємств, які займаються діяльністю у сфері ЗЕД, валютні доходи (доходи, виражені в іноземній валюті) виникатимуть при здійсненні експортних операцій, валютні витрати (витрати, виражені в іноземній валюті) виникатимуть при імпортних операціях. Враховуючи таку ситуацію, ми будемо розглядати виникнення курсових різниць і їх відображення в обліку при експортних та імпортних операціях.

Валютні курсові різниці при експортних операціях

Визначення курсових різниць при експортних операціях — одна з найпростіших операцій для бухгалтера, і це тому, що Закон про прибуток передбачає досить прозорий порядок визначення валових доходів, виражених в іноземній валюті. Ось що з цього приводу сказано у самому Законі про прибуток, а саме у пп. 7.3.1:

«Доходи, отримані (нараховані) платником податку в іноземній валюті у зв’язку з продажем товарів (робіт, послуг) протягом звітного періоду, перераховуються у гривні за офіційним валютним (обмінним) курсом Національного банку України, що діяв на дату отримання (нарахування) таких доходів, і не підлягають перерахунку у зв’язку зі зміною обмінного курсу гривні протягом такого звітного періоду.

Балансова вартість іноземної валюти, отриманої платником податку в зв’язку з таким продажем (виручка в іноземній валюті), визначається за курсом, вказаним у першому абзаці цього підпункту».

Враховуючи зміст пп. 7.3.1 Закону про прибуток, можна дійти двох висновків.

1. Балансова вартість отриманої (або такої, що планується до отримання, якщо доходи лише були нараховані) іноземної валюти не змінюється до кінця звітного періоду, в якому надійшла іноземна валюта як виручка від реалізації товару, незважаючи на всі зміни валютного (обмінного) курсу за цей період (від моменту надходження валютної виручки і до кінця звітного періоду).

2. Балансова вартість отриманої іноземної валюти (тобто гривневий еквівалент валюти) визначатиметься або на дату отримання доходу, або на дату його нарахування, залежно від того, яка подія сталася першою: відвантаження товару чи отримання валютних коштів. Тобто з урахуванням вимог пп. 11.3.1 Закону про прибуток виходить, що якщо першою подією є:

1) відвантаження товару — то до складу валових доходів буде зараховуватися сума доходу, перерахованого у гривні за курсом, що діяв на дату відвантаження товару.

2) надходження валютної виручки — то і валовий дохід визначатиметься за курсом, встановленим на дату надходження валюти.

А в бухгалтерському обліку треба керуватися положеннями П(С)БО 21:

«6. … Сума авансу (попередньої оплати) в іноземній валюті, одержаній від інших осіб у рахунок платежів для постачання готової продукції, інших активів, виконання робіт і послуг, при включенні до складу доходів звітного періоду перераховується у валюту звітності із застосуванням валютного курсу на дату отримання авансу. У разі отримання від покупця авансових платежів в іноземній валюті частинами та відвантаження частинами покупцеві немонетарних активів (робіт, послуг) дохід від реалізації активів (робіт, послуг) визнається за сумою авансових платежів із застосуванням валютних курсів, виходячи з послідовності одержання авансових платежів.

8. Визначення курсових різниць за монетарними статтями в іноземній валюті проводиться на дату здійснення розрахунків та на дату балансу.

Курсові різниці від перерахунку грошових коштів в іноземній валюті та інших монетарних статей про операційну діяльність відображаються у складі інших операційних доходів (витрат)».

Для більшої наочності відображення в обліку валютних курсових різниць, що виникають при експортних операціях, розглянемо спрощений приклад (без митних та податкових платежів).

Приклад 1 Торговельне підприємство «Імпексторг» 26.09.2005 р. відвантажило нерезиденту, підприємству «Berlin­farm» (Німеччина), товар на суму 50000,00 дол. США. На дату відвантаження валютний (обмінний) курс НБУ становив 505,00 грн за 100,00 дол. США. Підприємство «Berlinfarm» (Німеччина) розрахувалося з торговельним підприємством «Імпексторг» 29.09.2005 р. На дату оплати товару валютний (обмінний) курс НБУ становив 505,30 грн за 100,00 дол. США.

Враховуючи умови прикладу, виходить, що датою виникнення валових доходів у торговельного підприємства «Імпексторг» буде 26.09.2005 р. і ці валові доходи становитимуть 252500,00 грн (50000,00 дол. США х 5,05 грн)

Балансова вартість іноземної валюти також дорівнюватиме сумі 252500,00 грн, тобто за курсом, що діяв на 26.09.2005 р.

Отже, на момент надходження іноземної валюти у податковому обліку жодні курсові різниці не відображають. Тому, незважаючи на те, що на дату надходження валюти офіційний (валютний) курс НБУ дещо змінився, валові доходи так і залишаться у сумі 252500,00 грн.

А в бухгалтерському обліку бухгалтеру все-таки доведеться відобразити курсову різницю на підставі п. 8 П(С)БО 21.

Відображення в обліку операцій прикладу показано у таблиці 1.

Оскільки з 01.04.2005 р. КМУ і НБУ скасували обов’язко­вий 50% продаж валютних надход­жень (постанова від 30.03.2005 р. №215), то підприємства самі вирішують, продавати її чи ні (як правило, директор підприємства на підставі того, чи потрібні на цей момент такому підприємству гривні). Враховуючи це, спинимося на порядку відображення у податковому обліку такого продажу валюти, що надійшла від експортної операції.

Так, згідно з пп. 7.3.5 Закону про прибуток:

«У разі продажу іноземної валюти за гривні валові доходи платника податку збільшуються на суму гривень, отриманих від покупця у зв’язку з таким продажем, а валові витрати такого платника податку збільшуються на суму балансової вартості такої іноземної валюти».

Розглянемо такий продаж іноземної валюти з урахуванням прикладу 1.

Приклад 2 Припустімо, що підприємство «Імпексторг» 06.10.2005 р. продає всю іноземну валюту, яка надійшла (100,00%). Уся операція з продажу відбулася протягом одного дня, валютний курс НБУ на дату продажу становив 505,50 грн за 100,00 дол. США (за цим курсом і відбувався продаж валюти).

Оскільки темою нашої статті є курсові різниці, ми не будемо показувати у проведеннях оплату (у цьому прикладі і наступних) послуг банку, а також сплату збору до Пенсійного фонду відповідно до п. 3 і 4 Порядку №1740, оскільки ці операції ніяк не впливають на курсові різниці, а цікаві для бухгалтера тільки при визначенні у бухгалтерському обліку фінансового результату від продажу валюти.

При цьому бухгалтер проводив перерахунок балансової вартості іноземної валюти, що надійшла від продажу товарів, на 30.09.2005 р., валютний курс на цю дату становив 505,40 грн за 100,00 дол. США.

Відображення в обліку операцій прикладу показано у таблиці 2.

Надалі бухгалтер підприємства визначить фінансовий результат від продажу валюти (з урахуванням вартості послуг банку і розміру зборів до Пенсійного фонду). А ми не будемо спинятися на цьому етапі, оскільки він не пов’язаний з якимись складностями, і перейдемо до найбільш складного порядку визначення валютних курсових різниць, що можуть виникати при здійсненні підприємством імпортних операцій.

Валютні курсові різниці при імпортних операціях

Загальні положення Насамперед звернімося до норм Закону про прибуток. Так, згідно з пп. 7.3.2 Закону про прибуток:

«Витрати, понесені (нараховані) платником податку в іноземній валюті протягом звітного періоду в зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до валових витрат такого платника податку, визначаються у сумі, яка повинна дорівнювати балансовій вартості такої іноземної валюти, визначеній згідно з положеннями підпунктів 7.3.1, 7.3.4, 7.3.6 цієї статті, і не підлягають перерахунку в зв’язку зі зміною обмінного курсу гривні протягом такого звітного періоду».

Підпункт 7.3.1 Закону про прибуток ми вже розглядали (див. про курсові різниці при експортних операціях), у зв’язку з цим розглянемо інші підпункти:

«7.3.4. У разі купівлі іноземної валюти за гривні валові витрати або валові доходи платника податків не змінюються. Сума гривень, сплачена платником податку в зв’язку з такою купівлею (без урахування комісійних або вартості інших послуг осіб, які здійснюють конверсійні (обмінні) операції за дорученням платника податків), вважається балансовою вартістю такої іноземної валюти.

У разі купівлі однієї іноземної валюти за іншу іноземну валюту балансова вартість придбаної іноземної валюти визначається на рівні балансової вартості іноземної валюти, яка була продана.

7.3.6. Платник податку самостійно обирає метод оцінки балансової вартості іноземної валюти за середньозваженою вартістю або ідентифікованою вартістю. Зміна методу оцінки балансової вартості іноземної валюти протягом податкового року для цілей податкового обліку не дозволяється».

Характеристики работы

Контрольная

Количество страниц: 32

Бесплатная работа

Закрыть

Учет внешнеэкономической деятельности 1

Заказать данную работу можно двумя способами:

  • Позвонить: (097) 844–69–22
  • Заполнить форму заказа:
Не заполнены все поля!
Обязательные поля к заполнению «имя» и одно из полей «телефон» или «email»

Чтобы у вас была возможность удостовериться в наличии вибраной работы, и частично ознакомиться с ее содержанием,ми можем за желанием отправить часть работы бесплатно. Все работы выполнены в формате Word согласно всех всех требований относительно оформления работ.