ЗМІСТ

1. ВСТУП

2. КОМАХИ РОКИТНІВСЬКОГО ЛІСНИЦТВА

2.1. Представники

3. КОМАХИ - ШКІДНИКИ ЛІСУ

3.1. Шкідники хвої

3.2. Шкідники листя

3.3.Шкідники молодих лісових культур

а) Шкідники пагонів і бруньок

б) Шкідники коріння

3.4. Заходи боротьби з хрущами

4. ЛІСОВІ МУРАШКИ ТА ЇХ ЗНАЧЕННЯ У ЖИТТІ ЛІСУ ТА ЗНИЩЕННІ ШКІДЛИВИХ КОМАХ

4.1. Роль лісових мурашок у житті лісу та знищенні шкідливих комах

4.2. Біологія лісових мурашок

4.3. Охорона і збереження мурашок

4.4. Методика обстеження лісових насаджень на виявлення в них мурашок та їх облік

4.5.Штучне розселення лісових мурашок

5. РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ

ЛІТЕРАТУРА

3.3.Шкідники молодих лісових культур

Високим і густим ліс стає не одразу. Більшість лісів України рукотворні. Частіше з насіння у розсадниках вирощують сіянці, а потім їх пересаджують на лісові ділянки, але інколи зруби засаджують насінням одразу. За молодими посадками треба доглядати: сапати бур’яни, боротися з шкідниками. Дуже багато молодих дерев гине від найрізноманітніших чинників. Значної шкоди лісовим культурам завдають комахи. З них найбільш небезпечними є шкідники коріння – хрущі, а також – шкідники пагонів і бруньок – пагонов’юни.

а) Шкідники пагонів і бруньок

Особливої шкоди заподіюють посадкам сосни пагонов’юни. Вони заселяють культури віком 4-10 років, сосни старішого віку зазнають незначних уражень. Для всіх пагонов’юнів спільним є потайний спосіб життя гусениць, що живляться усередині пагонів і бруньок. Внаслідок цього виникає ціла низка технічних дефектів дерев (викривленість стовбурів, наявність багатьох верхівок тощо), а також спостерігається ослаблення, уповільнення розвитку і росту дерев. Загрозу для соснових насаджень України представляють пагонов’юни літній, зимовий, смолівник і бруньковий, або серединної бруньки.

Довгоносик великий сосновий

Hylobius abietis L.

Значну шкоду молодим посадкам сосни заподіює великий сосновий довгоносик. З’являючись після зимівлі, жук одразу починає пошкоджувати кору і бруньки молодих саджанців сосни. Однолітні саджанці жуки часто перекушують біля основи, більш старші в процесі живлення окільцьовують, і вони гинуть. У багатьох рослин об’їдають верхівкові бруньки, що призводить до розвитку кривостовбурних сосон.

Жук довжиною 10-14 мм., темно-бурий, на надкрилах – вигнуті жовті смуги, що складаються з лусочок. Яйця білі, довгасті, близько 1мм. Личинки довжиною 11 -15 мм, жовтувато-білі. Лялечка довжиною близько 14 мм. Жуки живуть протягом двох років. Статевозрілі жуки збираються на зрубах біля свіжих пнів, куди самка відкладає яйця.

Може відкласти до 60 яєць, переважно на поверхневі корені. Личинка розвивається в корі і деревині. Генерація однорічна. Восени з’являються молоді жуки, що зимують. Вийшовши після зимівлі, вони перелітають або переходять на молоді культури для додаткового живлення, необхідного для розвитку яєць. Ведуть сутінковий спосіб життя, удень ховаючись у підстилці. Для вилову жуків можна викопувати ловильні канавки.

б) Шкідники коріння

Лісовим насадженням, особливо сосновим, на початку їх росту дуже великої шкоди завдають шкідники коренів. Серед них найбільш небезпечними є личинки пластинчатовусих жуків – хрущів. Зареєстровано близько 10 видів хрущів, які шкодять розсадникам і молодим культурам. Це травневі хрущі – східний, західний, мармуровий, волосатий, квітневий, весняні коренегризи садовий, рудий, польовий хрущики та інші.

Для того, щоб під час садіння сосни можливість загрози її пошкодження, необхідно відрізняти види, що живуть у ґрунті. Це роблять за характером розташування щетинок на нижньому боці останнього сегмента черевця личинок. Якщо у ґрунті знайдено понад 3 личинки на 1м.кв., то садіння відміняють, а грунт ретельно обробляють.

Найбільш шкідливими є травневий та мармуровий хрущі.

Травневі хрущі

Це надзвичайно небезпечні шкідники молодих лісових культур. Особливо шкодять у соснових насадженнях і розсадниках. Селяться. Головним чином, на легких супіщаних ґрунтах. На Закарпатті західний хрущ шкодить посадкам дуба. Хрущі пошкоджують не тільки наймолодші культури, вони можуть знищити і насадження 25-літнього віку. За однакової чисельності личинок одного віку найбільшої шкоди завдає їх живлення у сухих піщаних ґрунтах. Поширення осередків масового розмноження хрущів на території України пов’язане з тим, що останнім часом спостерігається велика кількість покинутих, необроблених ділянок сільськогосподарських земель, що є розсадниками для хрущів. Існують недоліки й у введенні лісового господарства. Зараз вирубують дуже великі площі соснових лісів і на їх місці знову саджають сосну, що часто погано росте. На сьогодні шкода від травневих хрущів дуже велика. Щорічно в результаті діяльності личинок хрущів гинуть величезні площі лісових культур. На цих ділянках ліс доводиться пересаджувати знову, що, зрозуміло, потребує значних витрат коштів і праці. Крім шкоди, що заподіюється кореням, під час додаткового живлення жуки можуть сильно об’їдати листя дуба, берези, яблуні та інших дерев.

На території України живе два види травневих хрущів.

Хрущ травневий східний (Melolontha hippocastani F.) і хрущ травневий західний (M. Melolontha L.)

Зовні жуки та личинки цих видів дуже схожі і не фахівцю розрізнити досить важко. Найчастіше дорослих жуків відрізняють за формою закінчення черевця – пигидія. Пигидій східного травневого хруща звужуються, закінчується тонким відростком зі стовщенням на кінці. Пигидій західного травневого хруща довгий, поступово звужуються до вершини.

Літ західного хруща починається пізніше на 10-15 діб, ніж у східного. Східний і західний відрізняються за вимогами до середовища мешкання. Так, західний хрущ уникає селитися на розпушеному ґрунті, а західний часто зустрічається і на полях. У лісі західний хрущ заселяє переважно відкриті місця і узлісся. Східною межею поширення західного хруща є Харківська область.

Довжина тіла жуків 20,5-29 мм (західний трохи більший, у середньому 25-30 мм), ширина – 10,5 – 14,6 мм. Тіло товсте, надкрила червоно-бурі, опуклі, вкриті густими білими чи сіруватими волосками. Надкрила східного хруща по краях тонку чорну облямівку. У західного хруща її немає. Вусики складаються з ряду члеників, на кінцях яких знаходиться булава, що утворена в самців 7 пластинками, а в самок - 6.

Сама назва жуків „травневі” вказує на час, коли вони починають літати. Жуки можуть з’являтися наприкінці квітня і літати протягом місяця. У більшості випадків літ починається одночасно з розпусканням дуба, а масовий – із цвітінням яблуні. Першими вилітають із ґрунту самці. При уважному розгляданні можна знайти дірки в землі, що залишилися після їхнього вильоту. Особливо активними жуки стають в сутінках у теплу, безвітряну погоду. У цей час вони перелітають з дерева на дерево в пошуках живлення і самок. Жуки поїдають молоде листя багатьох порід. Удень нерухомо сидять на деревах.

Після додаткового живлення, що триває 10-15діб, і парування самка заривається в грунт і на глибині близько 30 см відкладає за 3-4 прийоми до 50 яєць. Відклавши яйця, самка гине. Через 4-6 тижнів у червні-липні з яєць виходять личинки-першолітки, які спочатку живляться гумусом і тонкими корінцями трав’янистих рослин, що не призводить до значних збитків. З наближенням осені личинки заглиблюються у грунт на глибину до 60-150 см і там зимують.

Наступного року у червні личинки линяють вперше, через рік – вдруге, а ще через рік – втретє. Навесні третього року життя личинки завдають особливо відчутної шкоди. Після червневого линяння ширина голови личинки досягає 6,5мм, довжина – 4мм. Личинки білі, товсті, С-подібно вигнуті з трьома парами грудних ніг і добре розвиненою жовтою головою. Довжина дорослої личинки 4-4,5см. Після третьої зимівлі навесні і на початку літа вони продовжують об’їдати рослини. У червні –липні, перелинявши востаннє і закінчивши живитися, личинка закопується на глибину 30-60 см і перетворюється на лялечку жовтого кольору. Через 1-1,5 місяця з’являється жук. Але він не виходить на поверхню, а залишається зимувати у ґрунті. Лише після четвертої зимівлі з’являються жуки нового покоління. Отже, період розвитку хрущів триває чотири роки. Роки масового льоту називають льотними і вони зазвичай повторюються кожні чотири роки.

Хрущ мармуровий Polyphylla fullo L.

Називається також липневим і строкатим хрущем, деякі вчені дали йому подвійну назву – липневий мармуровий хрущ, або європейський мармуровий хрущ. Прочитавши ці назви, можна припустити, що ми маємо справу мінімум з чотирма різними жуками. Для того щоб не заплутатися в них, ентомологи використовують латинські назви тварин, зрозумілі усім, хто цікавиться комахами, а також будь-якому фахівцеві з будь-якої країни. У народі мармурового хруща ще називають пискуном. Так, жук, лякаючи ворогів, видає характерний звук, потираючи черевце об надкрила.

Мармуровий хрущ – небезпечний шкідник соснових насаджень у багатьох регіонах України, особливо у лівобережному лісостепу, на нижньодніпровських пісках. Якби не боротьба з ним під час створення соснових лісів на Олешківських пісках у Херсонській області, то зараз не було би сосняків на Нижньодніпров’ї. У цьому районі лісівники протягом 120 років намагалися посадити ліс, Але увесь час безуспішно. Шкідники і пісок губили посадки. І лише у 1960 роках, використовуючи спеціальні технології і дуже токсичні інсектициди, вдалося створити ліс і припинити наступ пустелі. Мені як ентомологу шкода унікальної фауни комах, що формувалися упродовж 500 років існування єдиної в Європі пустелі, Але піски засипали селища, і нормальне ведення господарства в цих районах було неможливе.

Жук довжиною 24-29 мм. Вусики 10-членикові іржаво-бурі. Булава вусиків самця складена з семи великих пластинок, які довші за передньоспинку, у самки – з п’яти пластинок. Основний колір буро-чорний, рудо-бурий. Надкрила з мармуровим малюнком з білих лускатих плям. Проміжки між плямами майже позбавлені лусочок. Черевце вкрите густими сіруватими волосками. Період яйцекладки досить тривалий і починається наприкінці липня. Кількість яєць, що відкладаються, невелика, у середньому – від 10 до 20, зрідка близько 40 штук. Літ жуків починається (залежно від температури) наприкінці червня і може тривати протягом місяця. Самки не дуже активні і літають неохоче. При виході з лялечок вони зазвичай сидять на сосні, живлячись хвоєю й очікуючи самців. Самці активні і роблять значні перельоти.

Хрущ червневий Amphimallon solstitialis L.

Жук довжиною 14-18 мм, бурий, надкрила ясно-жовті. Булава вусиків складається з трьох пластинок. Літ жуків триває з кінця червня до серпня. Личинка до 40 мм у довжину, протягом усього літа знаходиться у поверхневих шарах ґрунту. Генерація дворічна.


Характеристики работы

Курсовая

Количество страниц: 43

Бесплатная работа

Закрыть

Биология муравьев и их влияние на состояние леса

Заказать данную работу можно двумя способами:

  • Позвонить: (097) 844–69–22
  • Заполнить форму заказа:
Не заполнены все поля!
Обязательные поля к заполнению «имя» и одно из полей «телефон» или «email»

Чтобы у вас была возможность удостовериться в наличии вибраной работы, и частично ознакомиться с ее содержанием,ми можем за желанием отправить часть работы бесплатно. Все работы выполнены в формате Word согласно всех всех требований относительно оформления работ.