Протозоология
План
1. Кокцидіози тварин і людини
2. Особливості організації джгутикових
3. Паразитичні види рівновійчастих інфузорій та їх життєвий цикл
Список використаної літератури
1. Кокцидіози тварин і людини
Кокцидіози — протозойні хвороби свійських тварин і людини, викликаються найпростішими, що відносять до типу Арісотріеха, класу Sporozoa, загону Coccidicla і родини Eimeridae.
В організмі тварин вони паразитують в епітеліальних клітинах кишечника, рідше в печінці. У каченят і гусенят нерідко трапляється і кокцидіоз нирок. Захворювання реєструють у всіх країнах світу. Хвороба має ензоотичний перебіг, спричинюючи значну смертність (до 85% кроленят і до 100% курчат)у У хворих тварин різко знижуються прирости, у курей та індиків вгодованість і несучість. Телята втрачають до 27 кг маси, ягнята — до 8,5 кг. М'ясо перехворілих кролів та птиці містить підвищену кількість вільних амінокислот, що й знижує його поживну цінність, таке м'ясо швидко псується при збереженні.
Великі втрати несуть господарства на придбання медикаментів та проведення лікування і профілактики, додаткові витрати кормів.
Життєвий цикл кокцидій. Розвиток має три етапи: шизогонія(мерогонія) — безстатевий поділ. Завершується формуванням в епітеліальних клітинах заражених тварин, мерозоїтів. Гаметогонія — утворення чоловічих.і жіночих клітин та їх злиття, що також відбувається в епітеліальних клітинах і завершується утворенням ооцист.
Цих два етапи розвитку еймерій проходять в організмі одного живителя і становлять ендогенний цикл.
Спорогонія — розмноження в ооцисті, яке завершується утворенням спор і спорозітїв у навколишньому середовищі. Цей етап розвитку в навколишньому середовищі ще називають екзогенним.
Спорогонія (утворення спорозоїтів в ооцистах) відбувається в навколишньому середовищі при сприятливих умовах, тобто при наявності вологи, кисню при температурі 13—30оС. В недозрілій ооцисті цитоплазма ущільнюється, набуває кулястої форми і починає ділитися на чотири споробласти. Навколо кожного із них утворюється оболонка і вони перетворюються в спороцисти.
Заразним началом при кокцидіозі є дозріла у навколишньому середовищі ооциста, з вісьмома спорозоїтами, що знаходяться в ній. Після потрапляння зрілих ооцист кокцидій (еймерій) разом із забрудненим кормом або водою в організм з них виходять спорозоїти, які оселяються в епітеліальних клітинах відповідних органів.
У кожного виду тварини є свої специфічні збудники кокцидіозу. Отже, в розвитку кокцидій чітко простежується ендогенний цикл розвитку і третя стадія розвитку проходить в навколишньому середовищі — екзогенний цикл розвитку.
Шизогонія (мерогонія). В разі потрапляння зрілих ооцист з кормом у кишечник тварин із ооцист виходять спорозоїти і проникають в епітеліальні клітини кишечника чи жовчних ходів печінки кролів, нирок — у гусей, збільшуються в розмірах і набувають круглої форми, що називається шизонтом. Всередині шизонта формуються дрібні паразити продовгуватої форми — мерозоїти.Із утворенням мерозоїтів шизонт розпадається на таку кількість мерозоїтів, скільки було ядер, руйнує епітеліальні клітини слизової оболонки кишечника. Звільнені мерозоїти знову проникають в епітеліальні клітини, утворюючи шизонти другої, третьої генерації.
Різні види еймерій утворюють від двох до п'яти генерацій шизонтів і мерозоїтів.
Гаметогонія (статеве розмноження). Статевий процес, що йде за безстатевим (шизогонією). Із останніх генерацій шизонтів утворюються гамонти, які пізніше розрізняються на макрогаметоцити і мікрогаметоцити.
Після цього макрогаметоцити перетворюються на великі малорухливі жіночі клітини — макрогамети.
Мікрогаметоцити шляхом багаторазового поділу ядра утворюють велику кількість мікрогамет з 2—3 джгутиками.
Рухлива мікрогамета (чоловіча статева клітина) проникає в макрогамету (жіночу статеву клітину), де відбувається копуляція (злиття ядер), що призводить до утворення зиготи. Згодом навколо зиготи утворюється оболонка, яка називається оо-цистою.
Ооцисти виходять з фекаліями із організму живителя. Ендогенний цикл розвитку, тобто з моменту зараження тварини до утворення ооцист, триває в межах 1—2 тижнів.
У кожній спороцисті (спорі) через 1—4 дні формуються по два або чотири спорозоїти (всього вісім).
Такі ооцисти стають інвазійними і в разі їх потрапляння в організм сприйнятливих тварин здатні заразити їх. Таким чином розвиваються кокцидії родуЕітегіа.
Цикл розвитку кокцидій підродини isosporinae.
Відповідно до нових наукових даних, токсоплазми, саркоцисти і безноїтії розвиваються так, як і еймерії, тобто їх цикл розвитку складається із трьох етапів — безстатевого (шизогонія), статевого (гаметогонія) і спорогонія.
Шизогонія проходить в організмі проміжного живителя (домашні і дикі савці, гризуни).
Гаметогонія — в організмі дефінітивного живителя (собаки, коти, вовки) і людини (для саркоцист).
Спорогонія ізоспор і токсоплазм здійснюються лише в навколишньому середовищі, а в саркоцист — в організмі дефінітивного живителя.
Під час спорогонії в ооцисті утворюється дві спороцисти, в кожній із них по чоти-ри спорозоїти. Такі ооцисти є інвазійні і здатні спричинити зараження відповідних тварин.
Ооцисти кокцидій, перебуваючи у навколишньому середовищі, при сприятливих умовах можуть зберігати свою життєздатність протягом багатьох місяців. Особливо сприятлива для них температура літнього періоду при наявності достатньої вологи і доступу повітря.
Згубно діють на кокцидій у навколишньому середовищі сухість і висока температура, понад 800С, що швидко вбиває їх.
Дезинфікуючі речовини майже не діють на них і в практиці до них не вдаються.
Ооцисти різних видів кокцидій можуть бути за розмірами великими (30—40 мкм), середніми (15—20 мкм) і дрібними (менше ніж 15 мкм), за формою — круглими, овальними й еліпсоподібними.
Ооцисти вкриті гладенькою двошаровою оболонкою жовтого, світло-коричневого або сірого кольору, яка в кокцидій багатьох видів на одному із полюсів потоншується, утворюючи мікропіле. У деяких видів кокцидій є залишкові тіла у вигляді ок-руглих утворень в ооцисті. Вважають, що кожне являє собою запас поживних речовин.