Ботаника 12
План
1. Родина Селерові (Зонтичні)
2. Родини Березові. Макові.
3. Розвиток пагона з бруньки. Типи галуження пагонів
4. Рослинний покрив земної кулі. Рослинність холодного поясу
5. Рослинність екваторіально-тропічного поясу
6. Рослинність помірного поясу
7. Рослинність субтропічного поясу
8. Світло як екологічний фактор
8. Світло як екологічний фактор
Світло серед багатьох факторів відіграє надзвичайно важливу роль, оскільки без нього не можлива фотосинтезуюча діяльність зелених рослин.
В житті рослини велике значення має кількість світла. Рослини на нашій планеті ростуть у різних світлових умовах: від надмірно освітлених гір, пустель, степів — до напівтемних печер та морських глибин. Тому в рослин у процесі природного добору виникли численні пристосування до життя відповідно до того чи іншого світлового режиму. За відношенням до світла рослини поділяють на три основних групи: світлолюбні, тіньолюбні та тіньовитривалі.
Світлолюбні рослини можуть розвиватися лише за умов повного сонячного освітлення, сильне затінення пригнічує їх ріст. Це рослини відкритих місцезростань. Для світлолюбних рослин характерні такі морфологічні та анатомічні особливості: коренева система звичайно добре розвинута, міжвузля короткі, листкові пластинки нерідко товсті, жорсткі, інколи м’ясисті. Листки розташовуються під кутом до променів сонця. Епідерма складається з дрібних клітин, добре розвинуті кутикула і механічна тканина.
Тіньолюбні рослини розвиваються за умов недостатнього освітлення і не переносять яскравого світла. Для тіньолюбів характерні: слабко розвинута коренева система, витягнуті міжвузля, досить великі, широкі, тонкі, м’які листкові пластинки, що утворюють мозаїку, низький осмотичний тиск.
Тіньовитривалі рослини здебільшого є світлолюбними, але за рахунок широкої екологічної амплітуди по відношенню до світла можуть жити за умов значного затінення.
Більш тіньовитривалі види здатні рости в густих насадженнях, значно витягуючись угору (ялина); світлолюбні, навпаки, завжди розміщуються поодиноко і мають меншу висоту при тому самому діаметрі стовбура (дуб звичайний, модрина європейська та ін.). Ознакою тіньовитривалості може бути і структура дерева. У світлолюбних крони ажурні, слабко облистнені, а у тіньовитривалих — густі, компактні.
Відношення рослини до освітлення змінюється з віком. Молоді рослини більш тіньовитривалі, ніж дорослі: це одне з пристосувань більшості видів до несприятливих умов зростання.
Співвідношення дня і ночі також має велике значення для життя рослин, їхнього відтворення.