План

1. Відділи водоростей: зелені, золотисті, бурі, червоні, діамантові. Дати порівняльну характеристику.

2. Вода – як екологічний фактор

3. Вторинна та третинна анатомічна будова кореня

4. Голонасінні. Загальна характеристика

5. Грунтові екологічні фактори

6. Динаміка і класифікація фітоценозів.

2. Вода – як екологічний фактор

Вода є регулюючим фактором, що впливає на розподіл рослин як у широкому географічному масштабі, так і в межах невеликих територій, що мають тотожні кліматичні умови, але різну топографію. Для процесу обімну речовин з середовищем, що є основою життя, потрібна участь води як розчинника. Тіло рослини складається від 30 до 95% з води. Фотосинтез, транспірація та інші процеси не можуть відбуватися без води. Основним джерелом води для суходільних рослин є атмосферні опади.

Вода — це один із трьох найважливіших, найсильніших абіотичних екологічних факторів суходолу, що мають визначальний вплив на живі організми. Вода є основою внутрішнього середовища усіх клітинних живих організмів, виступає універсальним розчинником і середовищем протікання біохімічних реакцій. Вода, як екологічний фактор, виступає в ролі зовнішнього середовища, питної води та вологості повітря. Для водних організмів вода виступає також і зовнішнім — оточуючим середовищем, з яким вони вступають у водо-, газо- та сольовий обміни. Суходільні організми потребують постійного надходження води ззовні, тому вони розвинули низку пристосувань для використання, економії та поповнення води у своєму внутрішньому середовищі. Вологість повітря має визначальне значення для життєдіяльності та поширення живих істот, і визначається абсолютним і відносним її показниками. Абсолютна вологість повітря — це кількість водяної пари в 1 м3 повітря. Відносна вологість повітря — це співвідношення абсолютної та максимально можливої за конкретної температури повітря. Важливим фактором водного середовища є її хімічний склад, а насамперед її солоність. Відповідно водне середовище поділяють на прісне (ріки, озера, ставки тощо), солонувате (гирла річок, опріснені морські акваторії та ін.) та солоне (морські басейни, океан, солоні озера тощо). Солоність води визначається в проміле (‰) — це одиниця маси солі розчинена в одиниці об'єму води. Відповідно організми поділяють на прісноводні та морські або солоноводні, окрім них також є прохідні — це такі організми (виключно тварини), які частину життєвого циклу проводять у прісних водоймах, а іншу — у солоних, причому для розмноження повертаються у прісні водойми або морські.


3. Вторинна та третинна анатомічна будова кореня

Корінь — це осьовий підземний вегетативний орган рослини. Він характеризується верхівковим ростом, радіальною будовою і позитивним геотропізмом, на ньому розташований кореневий чохлик. При вторинній будові кореня, характерній для дводольних рослин, що приходить на зміну первинній, також розрізняють корову частину і провідний пучок (центральний циліндр). Перехід до вторинної будови завжди пов’язаний з утворенням вторинної меристеми — камбію, який закладається в центральному циліндрі внаслідок поділу клітин тонкостінної паренхіми, розташованої між ксилемою і флоемою, та частково перициклу. Клітини камбію, ділячись, відкладають до центру клітини вторинної ксилеми, а до периферії — вторинної флоеми. Крім того, камбій відкладає паренхімні клітини серцевинних променів. Клітини перициклу також діляться і утворюють шар фелогену, внаслідок чого утворюється перидерма. Первинна кора, розташована до периферії від перидерми, відмирає і злущується. Коренеплоди редьки і моркви також мають вторинну будову, проте запасні поживні речовини у редьки відкладаються в паренхімі вторинної ксилеми, а у моркви — у паренхімі вторинної флоеми. Коренеплоди буряка мають третинну будову. В них запасні поживні речовини відкладаються в паренхімі, розташованій між додатковими камбіальними кільцями.

Третинна будова кореня властива буряку. Молодий проро­сток буряка в зоні кореневих волосків має первинну будову. З появою пер­шої пари справжніх листків відбувається вже описаним чином перехід від первинної до вторинної будови.у кореня буряка після вторинної будови зміни коренеплода не припиняються і настає перехід до третинної будови минається вона з появи додаткового камбіального кільця. Кожне додатко­ве камбіальне кільце супроводжується появою нової пари справжніх листків. Таким чином, за кількістю пар справжніх листків у гичці можна виз­начити, скільки додаткових камбіальних кілець має коренеплід.

Характеристики работы

Контрольная

Количество страниц: 10

Бесплатная работа

Закрыть

Ботаника 6

Заказать данную работу можно двумя способами:

  • Позвонить: (097) 844–69–22
  • Заполнить форму заказа:
Не заполнены все поля!
Обязательные поля к заполнению «имя» и одно из полей «телефон» или «email»

Чтобы у вас была возможность удостовериться в наличии вибраной работы, и частично ознакомиться с ее содержанием,ми можем за желанием отправить часть работы бесплатно. Все работы выполнены в формате Word согласно всех всех требований относительно оформления работ.