План

1. Визначення санітарної мікробіології. Джерела і шляхи надходження патогенних мікроорганізмів в об’єкти довкілля

2. Роботи Л. Пастера і Р. Коха в розвитку вчення про інфекцію. Тріада Генне-Коха та її оцінка

3. Алергія. Гіперчутливість негайного та сповільненого типу. Типи алергічних реакцій за Джелем та Кумбсом та їх механізми

4. Інактивовані вакцини. Характеристика. Одержання. Контроль

Література

1. Визначення санітарної мікробіології. Джерела і шляхи надходження патогенних мікроорганізмів в об’єкти довкілля

Санітарна мікробіологія — розділ медичної мікробіології, що вивчає мікроорганізми, які містяться в навколишньому середовищі і здатні впливати на стан здоров'я людини. Вона розробляє мікробіологічні показники гігієнічного нормування, методи контролю за ефективністю знезаражування об'єктів навколишнього середовища, а також виявляє в об'єктах навколишнього середовища патогенні, умовно-патогенні і санітарно-показові мікроорганізми.

Виявлення патогенних мікроорганізмів дозволяє дати оцінку епідеміологічній ситуації і вжити відповідних заходів по боротьбі і профілактиці інфекційних захворювань.

Умовно-патогенні мікроорганізми можуть попадати в продукти харчування, швидко розмножуватися з нагромадженням великої кількості мікробних кліток і їхніх токсинів, викликаючи харчові отруєння мікробної етіології. Санітарно-показові мікроорганізми використовують в основному для непрямого визначення можливої присутності в об'єктах навколишнього середовища патогенних мікроорганізмів, вони безпосередньо можуть свідчити про забруднення об'єкта виділеннями людини і тварин, що містять мікроорганізми. Наприклад, збудники кишкових інфекцій мають загальний шлях виділення (з фекаліями) з такими санітарно-показовими бактеріями, як бактерії групи кишкової палички — БГКП (у цю групу, крім кишкової палички, входять подібні по властивостях бактерії роду Citrobacter, Enterobacter, Klebsiella), ентерококки, клостридії перфрингенс; збудники повітряно-краплинних інфекцій мають загальний шлях виділення з бактеріями, що постійно живуть на слизовій оболонці верхніх дихальних шляхів, та виділяються в навколишнє середовище при кашлі, чханні, розмові. У зв'язку з цим як санітарно-показові бактерії для повітря закритих приміщень запропоновані гемолітичні стрептококи і золотисті стафілококи.

Забруднення ґрунту, води, повітря, продуктів харчування й інших об'єктів виділеннями людини чи тварин визначають шляхом кількісного обліку санітарно-показових мікроорганізмів. У повітрі реєструють кількість золотистого стафілокока і стрептококів, у воді — кишкової палички, БГКП, ентерококка, у ґрунті — кишкової палички, БГКП, клостридії перфрингенс, у продуктах харчування — кишкової палички, БГКП, ентерококка, золотистого стафілокока, протея. На підставі кількісного виявлення санітарно-показових мікроорганізмів обчислюються коли-титр, перфрингенс-титр, титр ентерококка і т.д. Так, наприклад, коли-титр або титр ентерококка води — це найменша кількість води, у якій визначається кишкова паличка чи ентерококк. Показником забруднення води є також коло-індекс — число кишкових паличок у 1 л води.

Часто замість коло-титру визначаються титр БГКП, до яких відносять усі грамнегативні палички, процес бражіння яких проходить з утворенням кислоти і газу лактозу чи глюкозу при температурі 37±0,5 °С на протязі 24 — 48 г і не мають оксидазної активності. Найчастіше цей показник застосовують як індикатор фекального забруднення води. При бактеріальному забрудненні води понад припустимі норми варто провести додаткове дослідження на наявність бактерій — показників свіжого фекального забруднення. До таких бактерій відносять кишкову паличку, здатну розщеплювати лактозу до кислоти і газу при температурі 43 — 44 °С в присутності інгібіторів росту (борна кислота) і не зростаючу на цитратному середовищі. Про свіже фекальне забруднення свідчить також виявлення ентерококка. На старе фекальне забруднення указують відсутність БГКП і наявність визначеної кількості клостридії перфрингенс, тобто найбільш стійких спороутворюючих бактерій.

Крім визначення патогенних, умовно-патогенних і санітарно-показових мікроорганізмів, у практиці санітарно-мікробіологічних досліджень використовується визначення мікробного числа, тобто загальної кількості мікроорганізмів у визначеному обсязі чи визначеній масі досліджуваного матеріалу (вода, ґрунт, продукти харчування, лікарська форма й ін.).

Санітарний нагляд за станом об'єктів суспільного харчування, аптек, лікувальних і дитячих установ здійснюється дослідженням змивів з рук персоналу, посуду, поверхні столів, устаткування й ін. Змив висівають на різні живильні середовища для визначення мікробної обсіменості, наявності БГКП, патогенних ентеробактерій, золотистого стафілокока, грибів роду Candida і ентеровирусів.

Характеристики работы

Контрольная

Количество страниц: 16

Бесплатная работа

Закрыть

Микробиология 3

Заказать данную работу можно двумя способами:

  • Позвонить: (097) 844–69–22 и (050) 297–73–76
  • Заполнить форму заказа:
Не заполнены все поля!
Обязательные поля к заполнению «имя» и одно из полей «телефон» или «email»

Чтобы у вас была возможность удостовериться в наличии вибраной работы, и частично ознакомиться с ее содержанием,ми можем за желанием отправить часть работы бесплатно. Все работы выполнены в формате Word согласно всех всех требований относительно оформления работ.