ЗМІСТ

ВСТУП

ГЛАВА I. СОЦІАЛЬНО – ЕКОНОМІЧНИЙ РОЗВИТОК БРАЗИЛІЇ ПРИРОДНІ РЕСУРСИ ТРУДОВІ РЕСУРСИ

ГЛАВА II. ЕКОНОМІЧНО – ГЕОГРАФІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО КОМПЛЕКСУ

2.1. ПРОМИСЛОВІСТЬ

2.2. СІЛЬСЬКЕГОСПОДАРСТВО

2.3. СФЕРА ПОСЛУГ

2.4. ТРАНСПОРТНА

2.5. ЕКОНОМІЧНА СПЕЦІАЛІЗАЦІЯ РЕГІОНІВ СТРАНИ

ГЛАВА III: ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНІ ЗВ’ЯЗКИ

ВИСНОВОК

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Ліси Амазонії – унікальне багатство, що належить не тільки Бразилії. Це «легені» всій наший планети. Від їх стану залежить клімат Землі. Зведення цих лісів останніми роками прийняло катастрофічні розміри і стало предметом тривоги всієї світової громадськості.
Не дивлячись на те що унікальні по своєму видовому складу, розмірам, і збереженню вологі тропічні (екваторіальні) ліси займають більше 60% території країни, наявність величезних земельних площ і сприятливих кліматичних умов створює хороші можливості для розвитку багатогалузевого сільського господарства. Умови виявилися ідеальними для зростання багатьох тропічних культур (цукрового очерету, кави, какао, бананів, бавовника), що позначилося на експортній орієнтації сільського господарства країни.
На території Бразилії великі запаси прісної води. Тут протікають найбільші річки наший планети – Амазонка, Парана і їх притоки, створюючі величезні річкові системи. Живлення у більшості річок – дощове. Лише деякі річки, що беруть почало в горах, отримують воду за рахунок танення снігу і льоду. Всі річки несуть свої води в Атлантичний океан. Серед річок особливо виділяється Амазонка (6400 км.) – сама повноводна річка на Землі, що має також найбільшу дельту.
До Амазонки впадають притоки з північної і південної півкулі, де сезон дощів наступає в різний час. Тому двічі в рік Амазонка розливається, затопляючи величезні простори. Річка судноплавна на великому протязі, далеко в глиб материка по ній піднімаються океанські судна.
Для гідробудівництва найбільш перспективні річки басейну р. Парана (більше половини гідроенергетичного потенціалу), а також р. Сан-франциську.


1.2. ТРУДОВІ РЕСУРСИ

Бразилія – країна з величезним людським потенціалом. Населення країни – 184 101 109 чоловік (2003 р.), що складає приблизно 1/3 всього населення Латинської Америки (5-е місце в світі). [13] Бразильська нація відрізняється складним етнічним складом, оскільки сформувалася в результаті змішення індійців (місцевих жителів), африканських негрів і європейських іммігрантів. В даний час чисельність корінного населення (індійців), що проживають в основному у внутрішніх районах Амазонії, складає менше 10% населення країни.
Основне населення сучасної Бразилії складають бразильці – нація строката в расовому відношенні, до складу якої входять: європеиди (54,7%), негроїди (5,9%), монголоїди (індійці) і представники змішаних рас: мулати, а також метиси, самбо. У країні проживають представники багатьох націй європеоїдної раси (близько 3 млн. іммігрантів) – португальці, іспанці, німці, українці, японці і ін.
Останніми роками японська імміграція внесла помітний внесок до економічного розвитку країни. У Бразилії налічується більше 1 млн. японців (це найбільша їх колонія за межами Японії). Серед них багато висококваліфікованих фахівців.
При середній щільності близько 20 чоловік на 1 км2 населення по території країни розміщене украй нерівномірно. Характерний приантлантичний тип розселення, що залежить не тільки від природно-кліматичних умов, але в дуже великому ступені було пов'язано з напрямом європейській колонізації. Зараз в межах вузької приморської смуги, що займає всього 7% територій Бразилії, живе майже половина всього населення Бразилії. В той же час в північній і західній частинах країни (у Амазонії) щільність населення – менше 1 людини на 1 км2.
Темпи природного приросту населення в Бразилії останніми роками скоротилися і складають 0,9%. Коефіцієнт народжуваності – 8/1000, смертності – 7/1000. У віковій структурі населення велика частка дітей (більше половини населення – молодь не старше 20 років). [13]
Економічно активне населення складає 37% жителів. Темпи зростання економічно активного населення останніми роками перевершували темпи зростання всього населення, що забезпечувало значні темпи господарського зростання. Проте основна маса робочої сили до цих пір не відрізняється високою загальноосвітньою підготовкою. Низький освітній рівень (безграмотних серед осіб старше 15 років – 20%) перешкоджає залученню до сучасних секторів господарства чималої частини населення. Також гостро коштує проблема зайнятості: 12,3% (2003 р.) економічно активного населення – безробітні. Широко поширена дитяча праця (працює більше 2,5 млн. дітей). [8, з. 274]
Існують різкі контрасти в рівні життя як різних верств населення, так і жителів різних регіонів країни. 10% найбагатших жителів країни володіють більш ніж 50% національного доходу, при тому що більше 40% населення живуть за межею бідності, а 20% – в умовах убогості. А середній дохід на душу населення в найрозвиненішому економічному районі на південному сході країни в кілька разів вище, чим в найбільш відсталому – на північному сході. Бідність, погані санітарно-гігієнічні умови життя – причина розповсюдження епідемій, тропічних хвороб, високої дитячої смертності (60‰ в 1990-1995 рр. – один з найвищих показників в Латинській Америці). [6, з. 251]
Останніми роками в країні швидко проходив процес урбанізації. Частка міського населення складає близько 77% населення. Число міст-мільйонерів досягло 15. Постійний потік мігрантів прямує в економічно найрозвиненіший район країни – південний Схід. У крупних промислових центрах виникають пояси убогості – фавели, в яких проживає біднота, безробітні. Виникнення на околицях крупних міст таких поясів убогості є однією з найвідмінніших рис процесу урбанізації в Бразилії. Переміщення в 1960 р. столиці з Ріо-де-Жанейро в Бразіліа було одним із заходів, направлених на ослаблення перенаселеності в промисловому районі, а також на освоєння і розвиток внутрішніх районів країни. Програми освоєння нових районів (зокрема, Амазонії) і підйому відсталих районів (Північного сходу), що розробляються урядом, пов'язані в першу чергу із створенням там робочих місць і стерпних умов для життя.
Крупною агломерацією країни є: Сан-Паулу (6 млн. жителів), Ріо-де-Жанейро (6 млн. жителів), Салвадор (2,3 млн. жителів), Белу-орізонті (2,1 млн. жителів), Форталеза (2,1 млн. жителів), Курітіба (1,6 млн. жителів), Ресифі (1,4 млн. жителів), Порту-алегрі (1,3 млн. жителів), Манаус (1,3 млн. жителів). Агломерація Ріо-дежанейро і Сан-Паулу швидко рухається назустріч один одному, і деякі бразильські економісти передбачають в найближчому майбутньому поступове злиття цих двох найбільших індустріальних центрів в гігантський мегаполіс XXI в.

Характеристики работы

Курсовая

Количество страниц: 35

Бесплатная работа

Закрыть

Экономико-географическая характеристика Бразилии

Заказать данную работу можно двумя способами:

  • Позвонить: (097) 844–69–22
  • Заполнить форму заказа:
Не заполнены все поля!
Обязательные поля к заполнению «имя» и одно из полей «телефон» или «email»

Чтобы у вас была возможность удостовериться в наличии вибраной работы, и частично ознакомиться с ее содержанием,ми можем за желанием отправить часть работы бесплатно. Все работы выполнены в формате Word согласно всех всех требований относительно оформления работ.