План

1. Болотний процес ґрунтоутворення

2. Мікродобрива та їх застосування

2. Мікродобрива та їх застосування

Для збільшення виробництва сільськогосподарської продукції разом з основними добривами важливе значення мають мікродобрива, що містять мікроелементи. Мікроелементи необхідні рослинам в дуже невеликих кількостях - їх вміст складає тисячні і десятитисячні долі відсотків маси рослин.

Проте кожний з них виконує строго певні функції в обміні речовин, живленні рослин і не може бути замінений іншим елементом.

При вирощуванні сільськогосподарських культур на ґрунтах з недостатнім, а в деяких біогеохімічних провінціях - з надмірним вмістом доступних форм мікроелементів знижується урожай і погіршується якість продукції. Недолік або надлишок окремих мікроелементів в рослинницькій продукції і кормах може викликати захворювання людини і сільськогосподарських тварин.

В умовах інтенсивної хімізації сільського господарства зростання урожаїв супроводжується збільшенням винесення всіх елементів живлення, зокрема мікроелементів Це підвищує потребу в застосуванні окремих мікродобрив на ґрунтах не тільки з недостатнім, але і помірним вмістом відповідних мікроелементів в доступній рослинам формі.

Борні добрива. Необхідність внесення борних добрив виявляється перш за все на дерново-глеєвих і темнокольорових заболочених ґрунтах, а також на вапнованих дерново-підзолистих і насичених основами ґрунтах. Низьким вмістом бору, як і інших мікроелементів, відрізняються піщані і супіщані ґрунти.

Основними формами борних добрив є боросуперфосфат (простий із змістом водорозчинного бору 0,2%), суперфосфат подвійний з добавкою бору (0,4%), бормагнієві добрива (не менше 2,3%), вапняно-аміачна селітра, що містить бор (0,1-0,2%), борна кислота (37,3% бору) і її натрієва сіль - бура (11% бору).

Борна кислота і бура застосовуються для передпосівної обробки насіння (дози відповідно 100-200 н 200-300 г на 1 га) і некореневої підгодівлі (0,2-0,4 кг В на 1 га). Решта борвмісних добрив вноситься до ґрунту з розрахунку 0,5-0,8 кг В на 1 га.

Застосування борних добрив в першу чергу рекомендується під цукровий буряк, льон, сім’яники бобових трав, коренеплоди, овочі і плодові культури на вапнованих дерново-підзолистих, дерново-глеєвих, торф’яних ґрунтах, вилужених чорноземах і на легких ґрунтах.

При внесенні борних добрив на ґрунтах з низьким вмістом доступних форм бору повністю усуваються захворювання коренеплодів «гнилизного сердечка» і дуплистого кореня, льону - бактеріозом, картоплі - паршею, плодових - суховершинністю дерев, плямистістю і опробковінням плодів.

Врожайність коріння цукрового буряка і кормових коренеплодів зростає на 30-50 ц з 1 га, волокна і насіння льону - на 0,5-1,5, зерна бобових культур - на 2-4, насіння конюшини і люцерни - на 0,5- 1 ц з 1 га.

В корінні цукрового буряка при внесенні бору збільшується вміст цукру, в бульбах картоплі - вміст крохмалю, поліпшується якість волокна льону, підвищується кількість білка у бобів, цукру і вітамінів в овочах, ягодах і плодах.

Молібденові добрива. Найбільш ефективне застосування молібдену під зернобобові і овочеві культури, багаторічні і однорічні бобові трави, на лугах і пасовищах з бобовим компонентом в травостої на кислих дерново-підзолистих, сірих лісових ґрунтах і вилужених чорноземах. Рухомих форм молібдену в кислих ґрунтах дуже мало, оскільки при кислій реакції він знаходиться в недоступній для рослин формі.

Вапнування кислих ґрунтів збільшує рухливість молібдену в ґрунті і його доступність для рослини, зменшує або повністю усуває потребу в молібденових добривах.

Молібденові добрива застосовуються

-молібденово-кислий амоній (що містить 52% молібдену);

-порошок, що містить молібден (14,5-16,5%);

-суперфосфат простий і подвійний (0,1-0,2% молібдену);

-відходи електролампової промисловості, що містять 0,3-0,4% молібдену у водорозчинній формі.

Перші два добрива використовуються для передпосівної обробки насіння (50-70 г Мо на гектарну норму насіння при обприскуванні розчином молібдату амонія або опудрюванні порошком, що містить Мо).

Молібдат амонія застосовується для некореневого підживлення з розрахунку 100-200 г Мо на 1 га. Молібденізований суперфосфат вносять до рядків при посіві (із звичайною дозою фосфору 10-15 кг на 1 га вноситься 50-75 г Мо на 1 га), а відходи промисловості, що містять молібден, застосовують в грунт до посіву (0,2-0,3 кг Мо на 1 га).

Застосування молібдену на кислих ґрунтах підвищує врожайність гороху на 3-4 ц на 1 га, сіна конюшини і вики - відповідно на 8-10 і 7-9, насіння конюшини - на 0,5-1, моркви - на 70-80 ц на 1 га, салату, редиски і капусти - на 20-30%. Під впливом молібдену значно поліпшується і якість продукції: збільшується вміст білка в зерні і сіні бобових культур, вітамінів і цукру в овочах.

Марганцеві добрива. Недолік марганцю найчастіше виявляється на чорноземних і дерново-карбонатних ґрунтах з нейтральною або лужною реакцією, особливо на піщаних і супіщаних, а також на карбонатних торф’яниках.

Дерново-підзолисті кислі ґрунти характеризуються високим вмістом рухомого (обмінного) марганцю, тому застосування марганцевих добрив на цих ґрунтах може надати негативну дію, оскільки надлишок марганцю шкідливий для рослин. При вапнуванні кислих ґрунтів внесення марганцевих добрив може бути ефективним.

Марганцеві добрива застосовують головним чином під цукровий буряк, кукурудзу, картоплю, овочеві і плодово-ягідні культури, забезпечуючи значне підвищення врожайності.

Так, застосування марганцевих добрив на Україні забезпечує отримання надбавки врожайності цукрового буряка 14-25 ц на 1 га при одночасному збільшенні цукристості коріння на 0,11-0,33%, озимої пшениці 3,2-4,7 ц на 1 га, капусти, картоплі і огірків 40-50 ц на 1 га.

Як марганцеві добрива використовують сірчанокислий марганець, що містить 21-22% марганцю, марганізований гранульований суперфосфат із вмістом марганцю 1,5-2%, відходи марганцево-рудної промисловості - марганцеві шлами, що містять від 9 до 15% марганцю в важкорозчинних формах. Марганцеві шлами можна вносити перед посівом під зяблеву оранку або перегорання зябу (3-4 ц на 1 га), в грунт при піждивленні (0,5-1 ц на 1 га) Марганізований суперфосфат використовують в основному для припосівного внесення до рядків.

Сірчанокислий марганець є розчинною сіллю і застосовується для передпосівної обробки (намочування або опудрювання) насіння (50-100 г на 1 ц насіння) і для некореневого підживлення (0,05%-ний розчин солі при витраті 300-500 л на 1 га).

Мідні добрива. Особливо бідні міддю знову освоєні низинні торф’яники і заболочені ґрунти з нейтральною або лужною реакцією, а також дерново-глеєві ґрунти. Застосування мідних добрив на цих ґрунтах - неодмінна умова отримання високих урожаїв. Зернові культури на торф’яниках без мідних добрив дають нікчемні урожаї зерна - 2-3 ц з 1 га, а при їх внесенні врожайність підвищується до 20-25 ц з 1 га.

Добре відгукуються на мідь також льон, конопля, цукровий буряк, соняшник, гірчиця, горох, тимофіївка, менш чуйні кормовий і столовий буряк, турнепс, морква. Мідні добрива позитивно впливають і на якість продукції: збільшується вміст білка в зерні, цукру в коренеплодах, вітаміну С в плодах і овочах. Найбільш стійкі до недоліку міді картопля, а також капуста і жито.

Як мідні добрива головним чином застосовують відходи сірчано-кислотної промисловості - піритові огарки, що містять 0,25-0,6% міді, а також мідний купорос CuSО4 - 5Н2О, що містить 23-25% міді. Піритові огарки вносять раз на 4-5 років з осені під зяблеву оранку (0,8-1,5 кг Сі на 1 га) або навесні, не пізніше чим за 10-15 днів до посіву. Мідний купорос може застосовуватися для некореневої підгодівлі і для передпосівного намочування насіння.

Для підгодівлі розчиняють 250- 500 г мідного купоросу в 300-500 л води. Витрати солі для передпосівної обробки 50-100 г на 3 ц насіння. На торф’яних ґрунтах ефективне застосування мідно-калійних добрив (57% К2О і 1 % Сі у водорозчинній формі).

Цинкові добрива. Нестача цинку найчастіше виявляється у плодових і цитрусових на карбонатних ґрунтах з нейтральною і слаболужною реакцією. В цьому випадку у дерев слабо закладаються плодові бруньки, на кінцях гілок утворюються втечі з укороченими міжвузлами і дрібним листям («розеточність»), плоди бувають потворні і дрібні.

Серед польових культур до нестачі цинку чутливі кукурудза, квасоля, соя, картопля і деякі овочеві рослини. Валовий вміст цинку в ґрунтах коливається від 25 до 65 міліграма на 1 кг ґрунту. Рухоміший і доступніший рослинам цинк в кислих ґрунтах. Бідні ним карбонатні ґрунти, особливо зафосфачені, унаслідок систематичного застосування високих норм фосфорних добрив. На цих ґрунтах частіше виникає потреба в цинкових добривах.

Як цинкові добрива застосовують сульфат цинку (ZnSО4 - 7Н2О), що містить 21-23% Zn, цинко-суперфосфат, що містить 0,1% Zn у водорозчинній формі і відходи промисловості, зокрема шлаки мідеплавильних заводів, що містять 2-7% Zn, останні найчастіше вносять до ґрунту в дозі 0,5-1,5 ц на 1 га.

ZnSО4 застосовують для некореневої підгодівлі (200-400 л 0,01 - 0,02%-ного розчину на 1 га) і передпосівної обробки насіння (6-8 л 0,05-0,1%-ного розчину на 1 ц насіння). Збагачений цинком суперфосфат вносять до ґрунту при посіві і в основне добриво.

Потреба різних сільськогосподарських культур в окремих мікроелементах на різних ґрунтах неоднакова. Добре окультурені ґрунти, що систематично удобряться гноєм, зазвичай містять достатню кількість рухомих форм мікроелементів і тому не вимагають внесення мікродобрив

При нестачі в ґрунтах доступних форм бору, марганцю, міді, молібдену, а в певних умовах також кобальту, цинку, йоду, ванадію і інших мікроелементів спостерігаються специфічні захворювання культур, вони дають низький і неповноцінний за якістю урожай.

В цьому випадку застосування відповідних мікродобрив усуває захворювання рослин і значно підвищує урожай і якість рослинницької продукції. Під дією мікроелементів у багатьох рослин підвищується цукристість, збільшується зміст крохмалю або білка, вітамінів і жирів.

Зростає також стійкість рослин до засухи, високих і низьких температур, знижується їх уражуваність шкідниками і хворобами. Значення мікроелементів виходить далеко за межі рослинництва, оскільки з нестачею мікроелементів часто пов’язано багато захворювань тварин і людей.

Нестача в ґрунті окремих мікроелементів можна виявити при появі специфічних ознак в зовнішньому вигляді рослин.

Проте в практиці сільського господарства частіше доводиться зустрічатися з менш гострим недоліком мікроелементів, коли чітких зовнішніх ознак не спостерігається, але зростання, розвиток рослин пригноблюються і вони дають низькі урожаї Потреба в застосуванні мікродобрив може бути визначена за результатами хімічного аналізу ґрунтів на вміст доступних для рослин форм мікроелементів.

З найбільшою точністю про необхідність внесення мікродобрив в конкретних грунтово-кліматичних умовах можна судити за наслідками польових дослідів. Вища ефективність застосування мікродобрив, як правило, спостерігається при хорошій забезпеченості рослин основними елементами живлення - азотом, фосфором і калієм.

В той же час внесення необхідних мікроелементів значно підвищує дію азотних, фосфорних і калійних добрив. При внесенні мікроелементів забезпечується краще використання рослинами живильних елементів з ґрунту і мінеральних добрив.

Потреби сільського господарства в мікродобривах покриватимуться в майбутньому значною мірою за рахунок виробництва збагачених мікроелементами основних форм односторонніх і комплексних мінеральних макродобрив. Економічна оцінка показує їх високу ефективність.

Зональні агрохімічні лабораторії проводять великий об’єм аналітичної роботи і польові досліди з метою розробки науково обґрунтованих градацій забезпеченості ґрунтів різних зон країни окремими мікроелементами і розробки рекомендацій по застосуванню мікродобрив в сівозмінах з урахуванням складу оброблюваних культур.

Економічна ефективність застосування мікродобрив в умовах нестачі доступних форм мікроелементів в ґрунтах дуже висока. Диференційоване, з урахуванням забезпеченості ґрунтів і потреби культур, застосування мікродобрив повинне стати невід’ємною ланкою хімізації сільського господарства, що дозволяє збільшити виробництво високоякісної рослинницької і тваринницької продукції.

Характеристики работы

Контрольная

Количество страниц: 18

Бесплатная работа

Закрыть

Почвоведение 1

Заказать данную работу можно двумя способами:

  • Позвонить: (097) 844–69–22
  • Заполнить форму заказа:
Не заполнены все поля!
Обязательные поля к заполнению «имя» и одно из полей «телефон» или «email»

Чтобы у вас была возможность удостовериться в наличии вибраной работы, и частично ознакомиться с ее содержанием,ми можем за желанием отправить часть работы бесплатно. Все работы выполнены в формате Word согласно всех всех требований относительно оформления работ.