Характеристики работы

Курсовая

Количество страниц: 36

Платная работа

Цена: 300.00грн.

Заказать работу

Зміст

Вступ. 3

Розділ I. Основні етапи розвитку документознавства. 7

1.1. Зародження та розвиток науки про документ. 7

1.2. Основні сучасні структури документознавства. 10

1.3. Формування наукових дисциплін документознавчого спрямування. 14

Розділ 2. Міжпредметні зв’язки дисциплін документно-комунікаційного циклу  18

2.1. Місце документознавства в системі наук. 18

2.2. Взаємозв'язок документознавства з іншими науками. 22

Висновки. 34

Список використаної літератури. 36

Вступ

Актуальність теми. Одним з основних питань, пов'язаних із визначенням тієї чи іншої наукової дисципліни, є характеристика її з погляду тих ознак, що притаманні будь–якій науці. До таких ознак належать: об'єкт, предмет і структура науки, її зв'язок з іншими науками, місце в системі наук, методи наукових досліджень. Важливе значення мають також розгляд історії формування цієї науки, аналіз головних концепцій щодо її об'єкта і завдань.

Перш ніж приступити до цих конкретних питань, подамо робочу дефініцію документознавства: це – наука про документ, яка досліджує процеси створення і функціонування документів.

Історія документаційної науки виявилася короткою. У середині XX ст. (50–60-і роки) процеси комунікації починають розглядатися не тільки в ракурсі одного з їхніх засобів – документа, але й більш широко – як інформаційні. Поняття "документ" поступається місцем поняттю "інформація", оскільки перше є похідним від другого. Первісні уявлення про предмет документаційної науки були модернізовані й набули інформаційного і кібернетичного змісту.

З 1946 р. документознавство розвивається як науковий напрямок, у завдання якого (за К. Г.Мітяєвим) входить вивчення в історичному аспекті розвитку способів, окремих актів і систем документування явищ об'єктивної дійсності і його результату – створення документів, їхніх комплексів і систем. Пізніше під документознавством стали розуміти науку про правила оформлення адміністративних документів і ведення документаційного господарства. Документознавство ототожнюють із діловодством і розглядають як розділ архівознавства. Таке традиційне трактування документознавства збереглася певною мірою й до наших днів. Природно, що в такому розумінні документознавство не могло претендувати на роль узагальнюючої науки про документ, тому що воно обмежено управлінською сферою. За його межами виявляються інші сфери людської діяльності – наука, техніка, культура, соціальне життя й т. д.

Пізніше починають розвиватися наукові напрямки за назвою документалістика й документознавство. Перша розглядається як прикладна галузь кібернетики, що займається оптимізацією керування документними системами всіх типів – від образотворчого мистецтва до канцелярського діловодства. Із цією метою документалістика вивчає структуру й властивості матричних документів, методи й засоби автоматичної обробки, зберігання, пошуку й використання їх, документні потоки й документні масиви для оптимізації керування великими, головним чином, багатоканальними документними системами. Однак документалістика не відбиває всього діапазону досліджень документа, проблем його виробництва, поширення й використання й не може бути узагальнюючою наукою про документ.

Наприкінці 1960-х років з розвитком інформатики (А. І. Михайлов, А. І. Чорний, Р. С.Гиляревський) переосмислюються значною мірою досягнення документаційної науки, існування останньої у вигляді автономної наукової дисципліни фактично припиняється. В 1973 р. вживають рідкі спроби (Г. Г. Воробйов, К. Н. Рудельсон) узагальнити теоретичні відомості про документ, розробити його концептуальні основи за допомогою інформаційного аналізу. Частина питань, пов'язаних із класифікацією документів, створенням інформаційних моделей документа, дослідженням документних інформаційних потоків, увійшли у відповідні розділи бібліотеко-, бібліографо-, архівознавства й інформатики.

Аж до середини 1980-х років узагальнюючими науками про документ вважалися документалістика й інформатика. Однак інформатика (інформацієзнавство) займається вивченням і документної, і недокументної інформації. Поза її полем зору перебуває документ у його матеріальній іпостасі, умови виробництва, зберігання, організації роботи з документами. Тому, як і документалістику, використати інформатику як узагальнююча наука про документ досить складно.

До другої половини 1980-х років усвідомлюється той факт, що саме узагальнююче поняття документа найбільше адекватно відбиває предмет професійної діяльності співробітників бібліотек, органів інформації, архівів, музеїв, книгарень і т.п. Цьому сприяло впровадження в професійну діяльність комп'ютерної техніки й машиночитаних носіїв інформації.

Подальший розвиток загально-документальних підходів пов'язаний з іменами Д. Ю. Теплова, А. В. Соколова, Ю. М. Столярова, О. П. Коршунова, у роботах яких поняття "документ" виступає як самостійна лексична одиниця. Авторами найбільш фундаментальних робіт, присвячених аналізу поняття "документ", класифікації документів, є Ю. М. Столяров, Г. М. Швецова-Водка, С. Г.Кулешов. З появою їхніх робіт у становленні й розвитку документознавства починається якісно новий етап. Проблеми документознавства здобувають міждисциплінарний характер, ними займаються бібліотеко- і бібліографознавці, фахівці в області інформатики, книгознавці.

На початку 1990-х років відчувається необхідність вироблення єдиного підходу до науки про документ або комплекс наукових документознавчих дисциплін. Для узагальнюючої назви науки про документ починає використовуватися ряд назв: інформаційно-комунікаційна наука (А. В. Соколов), документаційно-інформаційна наука (Г. М. Швецова-Водка) і т.п. Ядро такого комплексу наук про документ становлять бібліотеко-, бібліографо-, книго-, архіво-, музеєзнавство й інформатика. Загальним для них є дослідження документа як об'єкта, створеного спеціально для передачі інформації.

Кожна з цих галузей знань має свої спеціальні задачі, форми і методи роботи з документами, однак теорія та історія документа являються загальними для них. До загальнотеоретичної проблематики відноситься насамперед функціональний аналіз документів, вивчення їх особливостей як матеріальних об’єктів із зафіксованою в них інформацією, питання класифікації і типологізації документів і т.п. Вивченням загально-документних питань покликано займатися документознавство.

Метою курсової роботи є дослідження зв’язків загального документознавства з іншими галузями знань.

Об’єктом дослідження є загальне документознавство або документологія, значення якого у вивченні документів важко переоцінити.

Предметом дослідження виступають основні взаємозв’язки, які дозволяють відокремити загальне документознавство від інших суміжних дисциплін і в той же час, які мають багато спільного з ним.

Виходячи з мети роботи, основними завданнями дослідження є:

- виявити основні етапи розвитку і головні концепції документознавства;

- проаналізувати структуру документознавства та його зв’язки з іншими галузями знань;

- виявити перспективні напрямки дослідження у загальному документознавтсві.

Закрыть

Межпредметные связи дисциплин документно-коммуникационного цикла

Заказать данную работу можно двумя способами:

  • Позвонить: (097) 844–69–22
  • Заполнить форму заказа:
Не заполнены все поля!
Обязательные поля к заполнению «имя» и одно из полей «телефон» или «email»

Чтобы у вас была возможность удостовериться в наличии вибраной работы, и частично ознакомиться с ее содержанием,ми можем за желанием отправить часть работы бесплатно. Все работы выполнены в формате Word согласно всех всех требований относительно оформления работ.