План

1. Логічні помилки в тексті: їхня природа і різновиди.

2. Типи перевидань: особливості редакторської роботи над змістовою та службовою частинами.

3. Види видавництв: специфіка роботи, видавнича продукція.

4. Композиція тексту. Вимоги до заголовків. Системи рубрикації видань (видавнича, поліграфічна, за способом вираження теми).

5. Базові вимоги до професійних та особистісних якостей редактора.

6. Матеріальна конструкція видань: специфіка типів перевидань в її оформленні та роль титулів.

7. Робота редактора над апаратом книги.

1. Логічні помилки в тексті: їхня природа і різновиди.

Логічні помилки бувають двох типів: помилки в результаті неточного визначення предмета і поділу понять та помилки у структурі силогізму. Логічні помилки в результаті неточного визначення предмета і поділу понять: 1. Суперечності всамому визначенні - цю помилку мають у собі вислови про поняття, що містять протилежні ознаки, які не можуть одночасно в ньому бути (холодне полум'я, квадратне коло). 2. Визначення невідомого через невідоме - така помилка трапляється тоді, коли промовець не знає освітнього рівня, пізнавальних можливостей слухачів і посилається як на приклад на те, чого вони не знають. 3. Заперечення замість визначення — така помилка трапляється тоді, коли, не знаючи точної дефініції, йдуть від протилежного (чорне — це не біле; доведи, що ти не ведмідь). 4. Тавтологія — двічі відтворюється те саме, не поповнюється новою інформацією. 5. Плеоназм — близька до тавтології помилка. Різниця між ними полягає в тому, що тавтологія — це повний повтор, а плеоназм — частковий, при якому зміст одного поняття є частиною іншого, здебільшого ширшого поняття: рівна половина (якщо половина, то вже рівна). 6. Непорівнювані поняття — ця помилка трапляється при аналогійній аргументації, коли предмет порівнюється з дією або дія з обставинами. 7. Порівняння замість визначення — ця помилка трапляється тоді, коли мовець, не знаючи точного визначення, намагається приблизно пояснити через порівняння з чимось, чого також точно не знає (кава — це щось як наркотик). 8. Називання роду замість виду і виду замість роду, перенесення предмета з одного роду чи виду в інший — такі помилки трапляються тоді, коли промовець не володіє таксономією предмета розмови і не вміє розрізняти рід та вид. 9. Побудова лінійних ланцюжків там, де мають бути ієрархічні: дерева і яблуні зацвіли; ми і люди уважно слухали.


2. Типи перевидань: особливості редакторської роботи над змістовою та службовою частинами.

Перевидання — нове видання, яке базується на уже здійсненому. Однією з важливих складових програми діяльності будь-якого видавництва є повторна підготовка до друку та випуск тих творів, які вже побачили світ.

Види перевидань:Стереотипне (репринтне) - це видання, яке здійснене без жодних втручань до попередньо видрукуваного тексту. Факсимільне – це видання без жодних змін і відхилень відтворює попереднє за найголовнішими його параметрами: форматом, сортом і кольоровою гамою паперу та ін. поліграф.матеріалів, включаючи обкладинку чи оправу. Цим і відрізн. від стереотипного, де використовуються наявні на момент друку поліграфічні матеріали.

Виправлене – це видання, у якому виправлені всі видавничі чи друкарські помилки, допущені в попередньому виданні. Доповнене– це видання, що відрізн. від попереднього певним обсягом доповненого матеріалу. Йдеться або про незначні текстові вставки в існуючих розділах, або про додавання нових розділів чи параграфів, які роблять видання повнішим, чіткішим за структурою та змістом. Перероблене – це видання, в якому текст значно змінено в порівнянні з попереднім виданням. Зміни ці обумовлюються кількома чинниками. Наприкл., появою після виходу першого видання значного масиву нового матеріалу (навч. Л-ра) або переосмислення автором своїх попередніх поглядів на факти.

Робота над змістовою частиною. До роботи з творами, які перевидавалися декілька разів протягом відповідно тривалого часового проміжку, видавнича практика виробила ряд додаткових вимог. Найголовніші: 1. Віднаходження найбільш авторитетного, повного, об’єктивного варіанта видання. 2. З’ясування з допомогою науковців-фахівців можливих цензурних купюр у виданні. 3. З’ясування можливих кон’юнктурних втручань упорядників чи редакторів до авторського тексту. 4. Звірка видання, з якого планується перевидання, з авторським рукописом або, за можливості, з прижиттєвим виданням автора.

Щодо роботи редактора з перевиданням сучасних творів, то проблема спрощується. Спочатку редактору необхідно з’ясувати обсяг доданого матеріалу, характер переробок і спосіб надання видавництву остаточного варіанта авторського оригіналу. По-друге, потрібно з’ясувати необхідність вступної і заключної частини перевидання, особливо, що стос. стереотипних і факсимільних видань.


3. Види видавництв: специфіка роботи, видавнича продукція.

Можна приблизно визначити три види видавництв, які потребують різної структури і організації:

вузькоспеціалізовані видавництва;

видавництва зі специфічною тематикою;

видавництва для широкої публіки, або ж видавництво широкого профілю.

Ці види видавництв відрізняються один від одного специфікою адресатів своєї продукції, а відтак характером спрямованості на читача і ступенем залежності від торгівлі.

Вузькоспеціалізоване видавництво працює для однієї гомогенної читацької групи, що, як правило, може бути точно визначена за професійним інтересом до конкретного виду фахової літератури. Книжки вузькоспеціалізованих виробництв вирізняються тим, що вони дуже потрібні читачеві, і тому він не надто чутливо реагує на їхню ціну. Такі книжки читачі замовляють безпосередньо в наслідок прямого маркетингу, при чому при розповсюджені майже немає витрат.

Видавництво зі специфічною тематикою також можуть точно визначити потенційних покупців своєї продукції, знають їхні потреби і належно обслуговують їх. На відміну від вузькоспеціалізованого виробництва, таке видавництво звертається до гетерогенного читацького кола, яке визначається своїми потребами, скажімо до певних релігійних, культурних чи суспільних угрупувань.

Типові ділянки ринку для видавництва специфічної тематики – це так звані хобі, мистецтво, туризм, релігія. Частину покупців видавництво може принадити до себе через спеціальні журнали або прямий продаж. Але для повного використання свого ринкового потенціалу таке видавництво має бути широко репрезентоване в торгівлі.

Повністю залежить від прийнятності для торгівлі програма видавництва широкого профілю. За винятком небагатьох великих видавництв, які обслуговують книжковий ринок у щонайширшому асортименті, більшість видавництв широкого профілю націлюють свої плани на певні групи публіки, які можна точно окреслити. Видавництва визначають своє місце з допомогою аналізу різних груп клієнтури і знаходять, спираючись на ці дані, оптимальну форму зацікавлення своїх покупців.

Видавництво широкого профілю вирізняється, з одного боку, великими витратами коштів на розповсюдження, а з другого – великими витратами, пов’язаними з маркетингом, з високою чутливістю покупця до цін та із залежністю від торгівлі.

Головною метою діяльності будь-якого видавництва чи видавничої організації є підготовка і випуск у світ видавничої продукції. Основу її складає сукупність різноманітних за формою, змістом, зовнішнім виглядом, обсягом, характером інформації, структурою, періодичністю, та призначенням видань.

Видавнича продукція включає книги, журнали, газети, буклети, календарі тощо.

Характеристики работы

Контрольная

Количество страниц: 12

Бесплатная работа

Закрыть

Издательское дело, книгоиздания и книгопечатание 6

Заказать данную работу можно двумя способами:

  • Позвонить: (097) 844–69–22
  • Заполнить форму заказа:
Не заполнены все поля!
Обязательные поля к заполнению «имя» и одно из полей «телефон» или «email»

Чтобы у вас была возможность удостовериться в наличии вибраной работы, и частично ознакомиться с ее содержанием,ми можем за желанием отправить часть работы бесплатно. Все работы выполнены в формате Word согласно всех всех требований относительно оформления работ.