План

1. Стан травматизму та профзахворюваності в Україні

2. Виробничі травми та профзахворювання

3. Порядок розслідування та обліку нещасних випадків і профзахворювань на виробництві

4. Причини травматизму

5. Методи аналізу травматизму

6. Визначення економічних наслідків виробничого травматизму та професійних захворювань

7. Заходи щодо попередження травматизму та захворювання працівників на виробництві

8. Державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання

На підприємствах, де відсутні структурні підрозділи або голов­ні спеціалісти, до складу комісії з розслідування включається представник роботодавця.

Комісія з розслідування нещасного випадку зобов’язана протягом трьох діб:

― обстежити місце нещасного випадку, опитати свідків і осіб, причетних до нього, та одержати пояснення потерпілого, якщо це можливо;

― визначити відповідність умов і безпеки праці вимогам нормативно-правових актів про охорону праці;

― з’ясувати обставини і причини, що призвели до нещасного випадку;

― визначити осіб, які допустили порушення нормативно-правових актів, а також розробити заходи щодо запобігання подібним нещасним випадкам;

― скласти акти розслідування нещасного випадку за формами Н-5 і Н-1 або акт за формою НТ про потерпілого;

― у разі виникнення гострих професійних захворювань (отруєнь), крім акта за формою Н-1 складається Карта обліку професійного захворювання (отруєння) за формою П-5.

До першого примірника акта за формою П-5 додаються акт за формою Н-1 або НТ; пояснення свідків, потерпілого; витяги з експлуатаційної документації; схеми, фотографії й інші документи, що характеризують стан робочого місця (устаткування, машин, апаратури тощо); у разі необхідності медичний висновок про наявність в організмі потерпілого алкоголю чи отруйних нар­котичних речовин.

Нещасні випадки, про які складаються акти за формою Н-1 або НТ, беруться на облік і реєструються роботодавцем у спеціаль­ному журналі. Роботодавець повинен розглянути і затвердити акти за формою Н-1 або НТ протягом доби після закінчення розслідування, а щодо випадків, які сталися за межами підприємства, - протягом доби після одержання необхідних матеріалів. Затверджені акти протягом трьох діб над­силаються:

― потерпілому або його довіреній особі;

― керівникові цеху чи іншого структурного підрозділу, ділянки, місця, де стався нещасний випадок, для вжиття заходів щодо запобігання подібним випадкам;

― відповідному робочому органу виконавчої дирекції Фонду разом з копією акта розслідування нещасного випадку;

― відповідному територіальному органу Держнаглядохорон­праці;

― профспілковій організації, членом якої є потерпілий;

― керівникові (спеціалісту) служби охорони праці підприємства або посадовій особі, на яку роботодавцем покладено виконання функцій спеціаліста з питань охорони праці.

Комісія направляє акт за формою Н-1 органу, до сфери управління якого належить підприємство, а в разі відсутності такого органу - відповідній держадміністрації чи виконавчому органу місцевого самоврядування. При виявленні гострого професійного захворювання копія акта за формою Н-1 та картка обліку гострого професійного захворювання за формою П-5 надсилається до відповідної установи державної санітарно-епідеміологічної служби.

Акти за формою Н-1 або НТ разом з матеріалами розслідування повинні зберігатися протягом 45 років на підприємстві, працівником якого є (був) потерпілий.

Спеціальному розслідуванню підлягають:

― нещасні випадки зі смертельним наслідком;

― групові нещасні випадки, які сталися одночасно з двома і більше працівниками незалежно від тяжкості ушкодження їх здоров’я;

― випадки смерті на підприємстві;

― випадки зникнення працівника під час виконання ним трудових обов’язків.

Повідомлення про груповий нещасний випадок зі смертельним наслідком роботодавець зобов’язаний негайно передати:

― відповідному територіальному органу Держнаглядохорон­праці;

― органу прокуратури за місцем виникнення нещасного випадку;

― відповідному робочому органу виконавчої дирекції Фонду;

― органу, до сфери управління якого належить дане підприємство;

― відповідному органу місцевої держадміністрації або виконавчому органу місцевого самоврядування;

― відповідній установі (закладу) санітарно-епідеміологічної служби у разі виявлення гострих професійних захворювань;

― профспілковій організації, членом якої є потерпілий;

― відповідному органу з питань захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій.

Розслідування проводиться комісією зі спеціального розслідування, яка призначається керівником територіального органу Держнаглядохоронпраці за погодженням з органами, представники яких входять до складу цієї комісії. Підлягають розслідуванню всі випадки хронічних професійних захворювань.

Професійний характер захворювання визначається експертною комісією у складі спеціалістів лікувально-профілактичного закладу, якому надано таке право МОЗ.

Наслідком нещасного випадку може бути:

― переведення потерпілого на легшу роботу;

― одужання потерпілого;

― встановлення потерпілому інвалідності;

― смерть потерпілого.


4. Причини травматизму

Найбільш складним та відповідальним етапом у розслідуванні нещасних випадків є встановлення їх причин. Виділяють організаційні, технічні і психофізіологічні причини травматизму.

До організаційних причин травматизму відносяться:

― незадовільне функціонування, недосконалість або відсутність системи управління охороною праці;

― недоліки під час навчання безпечним прийомам праці;

― неякісна розробка, недосконалість інструкцій з охорони праці чи їх відсутність;

― відсутність у посадових інструкціях функціональних обо­в’язків з питань охорони праці;

― порушення режиму праці та відпочинку;

― невикористання засобів індивідуального захисту через незабезпеченість ними;

― виконання робіт з несправними засобами колективного захисту;

― залучення до роботи працівників не за спеціальністю (професією);

― порушення технологічного процесу;

― порушення вимог безпеки під час експлуатації устаткування, машин, механізмів тощо;

― порушення трудової і виробничої дисципліни;

― незастосування засобів індивідуального й колективного захисту (за їх наявності);

― невиконання вимог інструкцій з охорони праці.

До технічних причин травматизму належать:

― конструктивні недоліки, недосконалість та недостатня надійність засобів виробництва;

― конструктивні недоліки, недосконалість і недостатня надійність транспортних засобів;

― неякісна розробка або відсутність проектної документації на будівництво, реконструкцію виробничих об’єктів, будівель, споруд, обладнання тощо;

― неякісне виконання будівельних робіт;

― недосконалість, невідповідність вимогам безпеки технологічного процесу;

― незадовільний технічний стан виробничих об’єктів, будинків, споруд, території, засобів виробництва, транспортних засобів;

― незадовільний стан виробничого середовища.

До психофізіологічних причин травматизму відносяться:

― алкогольне, наркотичне сп’яніння, токсикологічне отруєння;

― низька нервово-психічна стійкість;

― незадовільні фізичні дані або стан здоров’я;

― незадовільний «психологічний» клімат у колективі;

― інші причини.

Дослідження свідчать, що технічні причини складають приблизно 50 % від усіх нещасних випадків, організаційні - близько 25 % і психофізіологічні - приблизно 10-12 %.

Аналіз фактів травматизму підтверджує вирішальну роль людини у створенні передумов формування травмонебезпечних ситуацій. Значна кількість їх відбувається через суб’єктивні причини пов’язані з особистістю людини, її поведінкою. Врахування індивідуально-особистісних характеристик має велике значення у створенні безпечних умов праці. Звичайно, людина, яка прийшла на роботу в хворобливому стані, наражається на небезпеку значно більше, ніж здорова. З робітниками, що регулярно вживають алкогольні напої, нещасні випадки трапляються в 0,35 раза частіше, а ушкодження внаслідок травм у них тяжчі, ніж в осіб, котрі не вживають алкоголю.

Крім того, людина може робити помилкові дії через стомлення, викликане великими фізичними (статичними і динамічними) перевантаженнями, розумовим перевантаженням, перевантаженням аналізаторів (зорового, слухового), монотонністю праці, стресовими ситуаціями, хворобливим станом. До травми може призвести невідповідність анатомо-фізіологічних та психічних особливостей організму людини характеру виконуваної роботи. У сучасних складних технічних системах, у конструкціях машин, приладів і систем керування ще недостатньо враховуються фізіологічні, психофізіологічні, психологічні й антропометричні особливості та можливості людини.

Характеристики работы

Реферат

Количество страниц: 33

Бесплатная работа

Закрыть

Анализ и профилактика профзаболеваний и производственного травматизма

Заказать данную работу можно двумя способами:

  • Позвонить: (097) 844–69–22
  • Заполнить форму заказа:
Не заполнены все поля!
Обязательные поля к заполнению «имя» и одно из полей «телефон» или «email»

Чтобы у вас была возможность удостовериться в наличии вибраной работы, и частично ознакомиться с ее содержанием,ми можем за желанием отправить часть работы бесплатно. Все работы выполнены в формате Word согласно всех всех требований относительно оформления работ.