План

1. Атестація та раціоналізація робочих місць.

2. Ергономічні вимоги до організації робочих місць.

3. Естетика на виробництві.

4. Виробничі шкідливості. Класифікація шкідливих факторів виробництва.

5. Мікроклімат виробничих приміщень. Гігієнічне нормування параметрів мікроклімату.

6. Освітлення виробничих приміщень. Види освітлення.

7. Шум, ультра- та інфразвук, захист від шкідливих факторів виробничого середовища

8. Вимоги до виробничого освітлення. Недоліки та переваги люмінесцентних ламп та ламп розжарювання.

9. Захист від іонізуючих випромінювань та електромагнітних полів. Виробничий ризик.

7. Шум, ультра- та інфразвук, захист від шкідливих факторів виробничого середовища

Виробничий шум - шум на робочих місцях, на дільницях або на тери­торіях підприємства, котрий виникає під час виробничого процесу.

Джерелами шуму на підприємствах є: механічне обладнання,венти­ляційні системи, комп’ютерна техніка, холодильне обладнання тощо.

Шум як фізичне явище характеризується такими показниками: рівень звукового тиску; частотний склад; тривалість дії.

*Рівень тиску шумувизначається в децибелах (дБ). Допустимі межі тиску шуму в різних умовах становлять від 45 до 80 дБ. Тиск шуму понад 140 дБ вик­ликає фізичний біль - так званий больовий поріг.

*Частотний склад шуму визначається в Гц. Людське вухо сприймає звуки в діапазоні від 16 Гц до 20 кГц (20 тис. Гц). Звуки, частота яких нижча, ніж 16 Гц, називаються інфразвуком, а вище ніж 20 кГц -ультразвуком. Хоч їх і не чути, але вони впливають на організм людини.

Методи та засоби захисту від шуму:

зниження шуму в джерелі його виникнення;

зниження шуму на шляху його поширення від джерела:

засоби індивідуального захисту (навушники, шоломи, які знижують шум на 40-50 дБ);

заміна технології виробництва, упровадження безшумних машин, механізмів тощо;

використання шумовловлюючих екранів, поглинаючих фільтрів, зелених насаджень;

раціональний режим праці та відпочинку.

Джерелами вібрацій є: пневмо- та електроінструменти, транспортні засоби тощо.

Вібрація поділяється на загальну і локальну. Загальна - це коливні рухи, котрі передаються на весь організм. Локальна - це коливні рухи, котрі передаються на окремі частини тіла людини (руки, передпліччя, ноги).

Унаслідок стійкої шкідливої дії вібрації на організм людини виникає спе­цифічне захворювання - віброхвороба. Її симптомами є головний біль, занімін­ня пальців рук, біль у кистях, суглобах і передпліччях, безсоння.

Захист від вібрацій досягається такими заходами і засобами:

зниження вібрації в джерелах її виникнення (зміна конструктивних елементів):

запобігання резонансним режимам роботи обладнання;

засоби віброгасіння (віброізолятори, віброгасії, килимки);

засоби індивідуального захисту (рукавиці, вкладиші, прокладки);

режим праці та відпочинку.


8. Вимоги до виробничого освітлення. Недоліки та переваги люмінесцентних ламп та ламп розжарювання.

Гігієнічні вимоги до виробничого освітлення:

-Рівень освітленості повинен відповідати характерові зорової роботи і встановленим нормам;

-забезпечувати достатню рівномірність та постійність рівня освітленості;

-не створювати на робочій поверхні різких та глибоких тіней;

-спектральний склад світла штучних джерел повинен бути наближенім до природного;

-освітлення не повинно чинити засліплюючої дії і створювати відблиски на робочих поверхнях;

-повинно бути надійним і простим в експлуатації, економічним та естетичним

Види виробничого освітлення:

-Природне - створюється прямими сонячними променями та розсіяним світлом небосхилу.

-Штучне - створюється електричними джерелами світла.

-Суміщене - при недостатньому за нормами природного освітлення допов­нюється штучним.

Природне освітлення поділяється на: >бокове. >верхнє, >комбіноване.

Штучне освітлення за функціональним призначенням поділяється на: >ро­боче, > аварійне, > евакуаційне, У охоронне, > чергове.

Характеристика джерела штучного освітлення

Лампи розжарювання Переваги: простота конструкції та виготовлення відносно низька вартість

зручність експлуатації

широкий діапазон напруги і потужностей

Недоліки: •відносно малий термін експлуатації (до 2,5 тис. годин)
  • переважання жовто-червоних променів порівняно з природним світлом
  • велика яскравість (засліплююча дія)
  • низька світлова віддача (7 - 20 лм/Вт)
  • висока температура нагрівання (до 140 °С і вище), щоробить їх пожежонебезпечними
  • Люмінесцентні лампи Переваги:
  • висока світлова віддача (40 - 100 лм/Вт)
  • термін експлуатації (до 10 тис. год.)
  • •спектр світлового потоку близький до природного
  • невисока температура нагрівання (ЗО - 40°С)
  • Недоліки:
  • пульсація світлового потоку
  • складність схеми включення
  • шум дроселів
  • значний час між включенням та запалюваннямвідносно висока вартість

  • 9. Захист від іонізуючих випромінювань та електромагнітних полів. Виробничий ризик.

    Швидкий розвиток ядерної енергетики і широке впровадження джерел іонізуючих випромінювань у різних областях науки, техніки і народного господарства створили потенційну погрозу радіаційної небезпеки для людини і забруднення навколишнього середовища радіоактивними речовинами. Радіоактивні речовини розпадаються зі строго визначеною швидкістю, вимірюваної періодом напіврозпаду, тобто тимчасовий, протягом якого розпадається половина всіх атомів. Радіоактивний розпад не може бути зупинений чи прискорений яким-небудь способом.

    Іонізуючі випромінювання мають ряд загальних властивостей, два з який — здатність, проникати через матеріали різної товщини й іонізувати повітря і живі клітки організму.

    Іонізуючі випромінювання, проходячи через різні речовини, взаємодіють з їхніми атомами і молекулами.

    Для зменшення впливу ЕМП на персонал та населення, яке знаходиться в зоні дії радіоелектронних засобів, потрібно вжити ряд захисних заходів. До їх числа входять організаційні, інженерно-технічні та лікарсько-профілактичні. Здійснення організаційних та інженерно-технічних заходів покладено передусім на органи санітарного нагляду. Підприємства та установи, які використовують джерела ЕМП, повинні проводити поточний санітарний нагляд за об'єктами, здійснювати організаційно-методичну роботу з підготовки спеціалістів та інженерно-технічний нагляд.

    Важливе значення мають інженерно-технічні методи захисту: колективний, локальний та індивідуальний. Колективний захист спирається на розрахунок поширення радіохвиль в умовах конкретного рельєфу місцевості. Економічно найдоцільніше використовувати природні екрани - складки місцевості, лісонасадження, нежитлові будівлі.

    Локальний захист дуже ефективний і використовується часто. Він базується на використанні радіозахистних матеріалів, які забезпечують високе поглинання енергії випромінювання у матеріалі та віддзеркалення від його поверхні. Для екранування шляхом віддзеркалення використовують металеві листи та сітки з доброю провідністю. Захист приміщеннь від зовнішніх випромінювань можна здійснити завдяки обклеюванню стін металізованими шпалерами, захисту вікон сітками, металізованими шторами. Опромінення у такому приміщенні зводиться до мінімуму, але віддзеркалене від екранів випромінювання перерозповсюджується в просторі та потрапляє на інші об'єкти.

    До інженерно-технічних засобів захисту також належать:

    - конструктивна можливість працювати на зниженій потужності в процесі налагоджування та профілактики;

    - робота на еквівалент навантаження;

    - дистанційне керування.

    Для персоналу, що обслуговує радіозасоби та знаходиться на невеликій відстані, потрібно забезпечити надійний захист шляхом екранування апаратури. Поряд із віддзеркалюючими широко розповсюджені екрани з матеріалів, що поглинають випромінювання.

    Засоби індивідуального захисту використовуються у тих випадках коли інші заходи недостатньо ефективні: при переході через зони збільшеної інтенсивності випромінювання, при ремонтних та налагоджувальних роботах у аварійних ситуаціях, під час короткочасного контролю та при зміні інтенсивності опромінення. ЗІЗ застосовують тоді, коли безпека робіт не може бути забезпечена конструкцією та розміщенням устаткування, організацією виробничих процесів, архітектурно-планувальними рішеннямита засобами колективного захисту.

    Для захисту тіла використовується одяг із металізованих тканин та радіопоглинаючих матеріалів. Очі захищають спеціальними окулярами зі скла з нанесеною на внутрішній бік провідною плівкою двоокису олова. Гумова оправа окулярів має запресовану металеву сітку або обклеєна металізованою тканиною. Колективні та індивідуальні засоби захисту можуть забезпечити тривалу безпечну роботу персоналу на об'єктах.

    Виробничий ризик – це ймовірність ушкодження здоров‘я працівника під час виконання ним трудових обов‘язків, що зумовлена ступенем шкідливості та/або небезпечності умов праці та науково-технічним станом виробництва.

    Характеристики работы

    Контрольная

    Количество страниц: 13

    Бесплатная работа

    Закрыть

    Охрана труда 16

    Заказать данную работу можно двумя способами:

    • Позвонить: (097) 844–69–22
    • Заполнить форму заказа:
    Не заполнены все поля!
    Обязательные поля к заполнению «имя» и одно из полей «телефон» или «email»

    Чтобы у вас была возможность удостовериться в наличии вибраной работы, и частично ознакомиться с ее содержанием,ми можем за желанием отправить часть работы бесплатно. Все работы выполнены в формате Word согласно всех всех требований относительно оформления работ.