План

1. Особливості безпеки роботи управлінського персоналу

2. Вплив отруйних речовин на людей

1. Особливості безпеки роботи управлінського персоналу

Умови праці -це сукупність елементів (факторів) виробничого середовища і трудового процесу, що впливають на функціональний стан організму людини - здоров'я, працездатність, задоволеність працею і її ефективність.

Виокремлюють такі групи факторів умов праці:

1). санітарно-гігієнічні, які характеризують мікроклімат (температуру, вологість і швидкість руху повітря, освітлення, шум, вібрацію і забарвлення службових приміщень і устаткування);

2). естетичні, які включають колірне вирішення інтер' єрів, озеленення службових приміщень, використання в інтер' єрах приміщень виробів живопису і прикладного мистецтва;

3.) психо-фізіологічні, із застосуванням засобів психофізілологічного характеру, які забезпечують умови високоефективної діяльності і збереження здоров' я службовців (постійне входження в працю, її ритмізація, нормальне чергування роботи і відпочинку, зміна форми діяльності, активні форми роботи і відпочинку та ряд інших факторів;

4.) соціально-психологічні, пов' язані із застосуванням засобів, спрямованих на формування психологічної підготовленості людини до роботи з новою технікою, до нововведень (зняття психологічних бар' єрів), зі створенням нормального психологічного клімату в колективі, встановленням нормальних взаємовідносин керівників і підлеглих, зокрема з використанням розроблених науковцями і перевірених практикою принципів спілкування керівників з підлеглими.

Розглянемо фактори робочої обстановки, що впливають на здоров'я й безпеку персоналу.

Фактори, що загрожують здоров'ю.Такими факторами, як вважають фахівці, є умови робочої обстановки, які повільно й поступово, часто незворотньо, призводять до погіршення здоров' я працівників: хімічні, фізичні й біологічні фактори (робота з токсичними й канцерогенними речовинами, хімікатами), стресові умови праці й т.д. Прикладом наслідків можуть бути злоякісні пухлини, отруєння, захворювання дихальної системи, депресія й інші психічні порушення.

Без сумніву, найбільш вирішальним фактором, що впливає на здоров' я й безпеку, є професійний характер роботи, обумовлений виробничими й технологічними умовами праці на підприємстві. Наприклад, проблеми безпеки й здоров' я набагато серйозних для шахтарів, яким постійно доводиться дихати повітрям, забрудненим вугільним пилом, ніж для друкарки. У людини, яка має справу з радіоактивним випромінюванням, набагато більше шансів захворіти на рак, ніж учитель в початковій школі.

Урядовими устаткуваннями приймаються особливі стандарти, покликані зменшити кількість нещасних випадків, пов' язаних з професійними захворюваннями, причиною яких є фактори хімічного походження й шкідливі фізичні впливи на організм, а також травми в переробній промисловості. Насамперед необхідно, щоб виробники й перевізники "позначали" контейнери й забезпечували їх технічно безпечний стан та експлуатацію, а також давали розумний опис характеру впливу даної речовини із зазначенням того, як воно може загрожувати споживачеві продукції. Відповідно й керівники підприємств переробних галузей (роботодавці) повинні довести цю інформацію до працівників за допомогою приваблюючих етикеток на контейнерах, а також провести відповідне навчання й забезпечити захисним одягом. Все це потребує активної діяльності менеджера.

Одна із груп працівників, яких у першу чергу стосуються певні обмеження в умовах роботи, - це вагітні жінки. Оскільки багато з них працюють, то вони потенційно піддаються подвійній небезпеці: крім особистої може бути ще загроза зриву вагітності або ненародженим ще дітям з боку, наприклад, різних забруднювачів повітря, таких як свинець, меркурій, опліхлоридний біфеніл, пестициди, розчинники тощо. Результати - викидні, зниження ваги немовлят, проблеми, пов' язані з порушеннями роботи центральної нервової системи матері й дитини.

Найважливішим аспектом проблеми безпеки й здоров' я є ставлення працівників до роботи: від крайньої зацікавленості в питаннях безпеки й кооперації щодо відповідних програм до повної апатії. Якщо працівники байдуже ставляться до будь-яких заходів, то й найбільш сувора інспекція уряду або фахівці з техніки безпеки департаменту з персоналу не зможуть домогтися успіху.

Ще одним аспектом, що впливає на безпеку й здоров'я на роботі, є втручання держави, яка на законодавчому рівні намагається впливати на умови праці з метою їх поліпшення. Важлива роль належить профспілкам. Багато профсоюзів дуже зацікавлені питаннями безпеки й здоров' я і тиснуть на роботодавців через колективні угоди щодо створення більш ефективних програм. 1ри цьому іноді застосовуються й надзвичайні заходи.

Не менш важливу роль відіграють цілі й завдання менеджменту. Багато відповідальних керівників і власників мали програми по забезпеченню безпеки й здоров' я працівників своїх підприємств задовго до того, як цього стали вимагати на законодавчому рівні. 1рограми включають відповідну статистику, конкурси, навчання. Інші ж, менш свідомі менеджери намагаються ухилитися від закону. Отже, від підходу менеджера багато в чому залежить здійснення програм безпеки на підприємствах.

Другим фактором, що впливає на здоров'я й безпеку працівників, є економічні умови. Ми зробимо хибний висновок про людську природу, якщо припустимо, що менеджери свідомо створюють погані умови для своїх працівників. Часто їм просто не вистачає знань, але навіть якщо ці знання є, економічні умови перешкоджають їм робити те, що вони, можливо, хотіли б зробити. Наприклад, ризик професії шахтаря на уранових шахтах добре відомий: 10-11 % помирають від раку протягом десяти років. 1роте якщо немає альтернативних методів видобування урану, а потреба в ньому не зменшується, деякі працівники будуть ризикувати своїм життям, добуваючи його. Інженери й учені постійно працюють над тим, щоб зменшити або навіть усунути небезпеку, запобігти або пом' якшити небажані наслідки. Але вартість деяких програм занадто висока, тому деякі підприємства розглядають їх як неприйнятні й відхиляють. Успіх програм у цій сфері потребує підтримки й кооперації менеджерів з персоналу і менеджерів-практиків.

Вище керівництво повинно надавати підтримку цим програмам через адекватний бюджет. Кожний менеджер повинен робити свій внесок у вирішення питань безпеки й здоров'я. Складання відповідних звітів і доповідей - ще один спосіб втягнути вищих керівників у загальні зусилля з виконання таких програм, інакше вони приречені на провал. Деякі фірми реагують на проблеми навколишнього середовища, що можуть призвести до збільшення кількості інцидентів, смертей, втрати працездатності, тим що покладають відповідальність за здоров'я й безпеку працівників безпосередньо на головного керівника. Такий підхід характерний для більшості малих підприємств, що піклуються про здоров' я своїх співробітників.

Оскільки нещасні випадки й травми (третій фактор, що загрожує здоров' ю) трапляються і безпосередньо на виробництві, то відповідальність лягає й на Уп-менеджерів. Вони повинні взаємодіяти з фахівцями, які можуть їм допомогти знизити кількість інцидентів і професійних захворювань. У великих і деяких середніх фірмах у структурі штату департаменту з персоналу існують спеціальні підрозділи. Успіх програм здоров' я залежить насамперед від того, наскільки робітники і їхні безпосередні керівники "подружилися" з правилами й вимогами техніки безпеки. Їхні взаємини, як правило, будуються в рамках спеціальних комітетів, до яких входять фахівці в цій області, представник від робітників і представник від менеджерів.

Звичайно існують два рівні комітетів з безпеки. На рівні формування загальної політики засідають керівники основних підрозділів: цей комітет встановлює політику й правила безпеки, відповідає за бюджет. На рівні підрозділів - це майстри й керівники цього рівня. Чим більше людей залучено до роботи комітетів, тим успішніше здійснюватимуться програми. Крім того, певну роль відіграє державне інспектування.

Охорона праці під час користування офісною технікою

Нормативно-правові акти

  • Закон України «Про охорону праці» від 14.10.1992 р. № 2694-XII (в редакції від 26.11.2002 р. № 229-IV).
  • Закон України «Про відпустки» від 15.11.1996 р. № 504/96-ВР.
  • Список виробництв, робіт, професій і посад працівників, робота яких пов'язана з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням або виконується в особливих природних географічних і геологічних умовах та умовах підвищеного ризику для здоров'я, що дає право на щорічну додаткову відпустку за особливий характер праці, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17.11.1997 р. № 1290.
  • Наказ комітету по нагляду за охороною праці України «Про затвердження Правил охорони праці під час експлуатації електронно-обчислювальних машин» від 10.02.1999 р. № 21.
  • Наказ Міністерства охорони здоров'я України «Про затвердження Гігієнічної класифікації праці за показниками шкідливості та небезпеки факторів виробничого середовища, важкості й напруженості трудового процесу» від 27.12.2001 р. № 528.
  • Наказ Міністерства охорони здоров'я України «Про затвердження порядку проведення медичних оглядів працівників певних категорій» від 21.05.2007 р. № 246.
  • Державні санітарні правила і норми роботи з візуальними дисплейними терміналами електронно-обчислювальних машин ДСанПіН 3.3.2.007-98, затверджені постановою Головного державного санітарного лікаря України від 10.12.1998 р. № 7.
  • Лист Міністерства праці та соціальної політики України «Про вимоги до режиму праці та відпочинку при роботі з ВДТ ЕОМ і ПЕОМ» від 12.03.2007 р. № 40/13/133-07.
  • Робота офісного працівника за фізичними ознаками не видається важкою і напруженою. Проте навіть зовні тиха й спокійна праця може таїти в собі певну небезпеку. Об'єктивно деякий ризик у виробничому середовищі виникає, зокрема, через використання в роботі комп'ютерної та оргтехніки: персональних комп'ютерів, принтерів, копіювальних апаратів, стаціонарних і мобільних телефонів, факсів.

    Розглянемо роботу на офісній техніці з погляду існування ризиків завдавання шкоди здоров'ю користувачів.

    Персональний комп'ютер

    Основні шкідливі та небезпечні фактори, що можуть впливати на організм людини під час роботи з персональним комп'ютером (ПК), такі:

    – підвищений рівень електромагнітних випромінювань;

    – підвищений рівень іонізуючих випромінювань;

    – підвищений рівень статичної електрики;

    – підвищена напруженість електростатичного поля;

    – підвищена чи понижена іонізація повітря;

    – підвищена яскравість світла;

    – пряма і відбита блискітливість;

    – підвищене значення напруги в електромережі, замикання якої може статися крізь тіло людини;

    – статичні перевантаження кістково-м'язового апарату та динамічні локальні перевантаження м'язів кистей рук;

    – перенапруження зорового аналізатора;

    – розумове перенапруження;

    – емоційні перевантаження;

    – монотонність праці.

    До шкідливих випромінювань комп'ютера належать низькочастотні електромагнітні поля та іонізуюче (рентгенівське) випромінювання моніторів на електронно-променевих трубках (ЕПТ).

    Попри невисокий рівень електромагнітного випромінювання, навіть порівняно з побутовими приладами, та недостатню вивченість впливу цього поля на людський організм, численними дослідженнями доведено можливість порушення перебігу вагітності жінок, якщо вони працюють на комп'ютері. Крім того, встановлено, що тривале перебування дітей в середовищі впливу низькочастотних магнітних полів збільшує ймовірність появи в них пухлин мозку. У зв'язку з цим існують певні обмеження в розміщенні комп'ютерів у робочому приміщенні, а також у допуску персоналу до роботи на комп'ютері.

    Вимоги до розміщення робочих місць з ЕОМ і ПЕОМ

    Робочі місця з візуальними дисплейними терміналами (відеотермінали, або ж ВДТ), персональними електронно-обчислювальними машинами (ПЕОМ), електронно-обчислювальними машинами (ЕОМ) розміщують на відстані не менше 1 м від стін зі світловими прорізами. Робочі місця відносно світлових прорізів повинні розміщуватися так, щоб природне світло падало збоку, переважно зліва, та забезпечувало коефіцієнт природної освітленості не нижче 1,5 %. Відстань між бічними поверхнями ВДТ має бути не меншою 1,2 м. Відстань між тильною поверхнею одного ВДТ і екраном другого – не менше 2,5 м. Площа одного обладнаного ПЕОМ робочого місця має бути не менше 6 м2.

    Звернути увагу

    Розміщення робочих місць з ВДТ у підвальних приміщеннях, на цокольних поверхах заборонено. За порушення цієї вимоги головний санітарний лікар району чи міста має право винести постанову про закриття офісу.

    Приміщення для роботи з ВДТ мають бути обладнані системами опалення, кондиціонування повітря чи витяжною вентиляцією. Мікроклімат, іонний склад повітря, вміст шкідливих речовин мають відповідати нормативним вимогам безпеки праці. Повітря на робочих місцях користувачів ПЕОМ переважно надто сухе, до 20 % відносної вологості (норма 40–60 %). Така сухість повітря загрожує користувачеві постійними синуситами, ринітами, проблемами зі слизовою оболонкою очей.

    Робота на ПЕОМ належить до зорово напружених. Це значить, що страждають передусім очі. Саме цим зумовлено більшість регламентних вимог до організації робіт з використанням ПЕОМ. Шкідливий вплив на очі виявляється через потребу їх постійно напружувати під час зчитування (споглядання) інформації з екрана. Багато користувачів, довго працюючи на комп'ютері, відчувають різь в очах (відчуття «піску»), почервоніння очних яблук, біль у ділянці очної ямки і лоба, шийних хребців, а також під час руху очей. Це ознаки так званого комп'ютерного зорового синдрому. Крім того, є скарги й на появу симптомів серцево-судинних, нервових, шлунково-кишкових та інших захворювань. З'явилися повідомлення про «комп'ютерні» шийні радикуліти, захворювання суглобів кистей рук, дерматити шкіри обличчя. Тому для профілактики негативних наслідків треба додержувати певного режиму праці та відпочинку, оптимальної організації робочого місця з комп'ютером.

    Інша причина швидкої зорової втомлюваності – низький рівень освітлення робочого місця. Найчастіше це виявляється, коли одночасно працюють з паперовими матеріалами. Екран напряму випромінює світло, а людське око «звикло» читати у відбитому світлі. Тому, постійно читаючи інформацію з монітора, очі швидко втомлюються, особливо при надмірній яскравості. Також подразнення очей спричиняється миготінням зображення на моніторі через низьку частоту кадрової розгортки. Аби знизити миготіння екрана ЕПТ, рекомендується встановлювати частоту кадрів не менше 75 Гц. Для моніторів з рідкокристалічною індикацією достатня мінімальна частота кадрів – 60 Гц.

    Ще однією небезпекою, що підстерігає під час роботи з комп'ютером, є статичність пози. Внаслідок цього під час тривалої роботи може настати запалення м'язів, зв'язок і сухожиль спини і ніг, захворювання хребта і суглобів (остеохондроз, тендиніт тощо). Постійне напруження рук може спровокувати пошкодження зап'ястків та сухожиль (синдром променевозап'ясткового суглоба, чи тунельний синдром). Ці захворювання спричиняються так званими травмами повторюваних навантажень – поступово накопичується нездужання, що згодом може перейти у хворобу нервів, м'язів, сухожиль. Для послаблення негативних наслідків дії цього шкідливого фактора годиться правильно, з індивідуальним підходом, організувати робоче місце: підібрати меблі, оптимально розташувати блоки комп'ютера.

    Для того щоб зберегти здоров'я тих, хто працює на ПЕОМ, запобігти професійним захворюванням і підтримати працездатність, слід установити внутрішньозмінні регламентовані перерви для відпочинку. Для окремих груп користувачів ПЕОМ при 8-годинному режимі робочого дня (зміни) встановлюються такі перерви:

    – для розробників програм – тривалістю 15 хв. через кожну годину роботи;

    – для операторів – 15 хв. через кожні дві години роботи;

    – для операторів комп'ютерного набору – 10 хв. через кожну годину роботи.

    Якщо неможливо встановити вказані перерви, тривалість безперервної роботи з ВДТ не має перевищувати чотирьох годин. Обліковуючи робочий час працівників, які використовують ПЕОМ, слід ураховувати, що вказані перерви для внутрішньозмінного відпочинку є складовою робочого часу (а час обідньої перерви не входить до нього). Цей час при відрядній формі оплати праці закладається в норми виробітку (норми праці), які знижують з урахуванням того, що протягом зміни (робочого дня) працівник не працює безперервно, а має право на виділений йому час для внутрішньозмінного відпочинку та особистих потреб.

    Звернути увагу

    Усім офісним працівникам – користувачам ПЕОМ може надаватися щорічна додаткова (до чотирьох календарних днів) відпустка за особливий характер праці. Її конкретна тривалість указується в колективному договорі чи в трудовому договорі (контракті) з працівником залежно від часу його зайнятості в умовах особливого характеру праці.

    Аби запобігти несприятливим наслідкам для здоров'я, у приміщеннях, де застосовується комп'ютерна техніка, потрібно:

    – провести інструментальний контроль – заміряти та оцінити виробничі фактори на робочих місцях і в приміщеннях (виконують спеціально акредитовані/атестовані лабораторії);

    – нормалізувати стан фізичних факторів на підставі рекомендацій, розроблених за результатами інструментального контролю;

    – оцінити ергономічні параметри робочих місць, зокрема спеціальних меблів для користувачів ЕОМ;

    – розробити та включити до посадових інструкцій доповнення, що враховують специфіку праці з використанням ЕОМ.

    Працівники, які працюють з ЕОМ і ПЕОМ, підлягають обов'язковим медичним оглядам:

    – попереднім – коли влаштовуються на роботу;

    – періодичним – протягом трудової діяльності.

    У Порядку проведення медоглядів працівників певних категорій, затвердженому наказом Міністерства охорони здоров'я України від 21.05.2007 р. № 246, наведено перелік протипоказань, коли не дозволено працювати з ЕОМ. Тому лікар, який здійснює медогляд, у разі потреби зробить відповідний запис у картці пацієнта.

    Проте слід указати, що медогляди повинні проходити користувачі ПЕОМ з ВДТ, тобто моніторів з електропроменевими трубками. Для TFT-, плазмових та інших моніторів Міністерство охорони здоров'я України на цей час таку вимогу не встановило.

    Перевіряючи виконання вимог охорони праці стосовно роботи на ЕОМ, ПЕОМ, передусім вивчають такі питання:

    – проходження працівниками медогляду та наявність відповідних документів;

    – проведення вступного і первинного інструктажу, наявність відповідних програм;

    – інструктаж з електробезпеки;

    – наявність і ознайомлення працівників з інструкціями з охорони праці;

    – відповідність ЕОМ вимогам безпеки (підтвердження відповідності (сертифікація) їх як засобів обчислювальної техніки);

    – проведення атестації робочих місць;

    – ознайомлення працівника з умовами праці, письмово засвідчене під час укладення трудового договору.

    Принтер

    Якщо заходи безпеки під час роботи на ПЕОМ регламентуються нормативними документами, то стосовно решти офісного обладнання належної уваги нема. Скажімо, щодо принтера, вся робота з яким зводиться до вмикання та вимикання, додавання паперу та вилучення відбитків. Проте принтер є складним електроприладом, тому, працюючи з ним, належить виконувати стандартні вимоги пожежо– та електробезпеки. Також існує загроза термоопіків, оскільки під час роботи окремі елементи можуть нагріватися до високої температури.

    Використовуваний в лазерних принтерах тонер може подразнювати слизові оболонки й шкіру, містити канцерогенні речовини. При вдиханні цей порошок може призвести до нещасних випадків або спричинити захворювання. Тому слід обережно поводитися з відпрацьованими картриджами, не розбирати їх самостійно.

    Застосовуваний у лазерних принтерах лазерний промінь, невидимий людиною, попадаючи на сітківку ока, може завдати непоправної шкоди зору.

    Працюючі лазерні принтери дуже впливають на якість повітря в приміщенні – підвищується вміст озону, оксидів азоту і вуглецю. Також можливе виділення таких шкідливих речовин, як трихлоретан, ізооктан, толуол, бензол, ксилол, газоподібні з'єднання кадмію та селену. Отже, слід подбати про вентиляцію чи регулярно провітрювати та робити вологе прибирання приміщення.

    Шкідливим фактором є шум від працюючого матричного принтера. Рівень шуму від нього можна порівняти з максимально допустимим на робочих місцях, обладнаних ПЕОМ.

    Копіювальний апарат

    Класичний копіювальний апарат відрізняється від нині поширеного копіру на основі лазерного принтера способом формування зображення на світлочутливому барабані – замість лазера застосовується високовольтне коронорування. Внаслідок цього відбувається вища концентрація озону та оксиду азоту в повітрі. Решта шкідливих факторів аналогічна, як під час роботи з лазерним принтером. Отже, такими самими мають бути й правила безпеки. Апарати копіювально-розмножувальної техніки настільного типу, а також одиночні стаціонарні копіювально-розмножувальні апарати, що експлуатуються періодично, допускається встановлювати в приміщеннях, де проводяться інші види робіт. Приміщення оснащують пристроями місцевої витяжної вентиляції. Апарати з вмонтованими озоновими фільтрами можна експлуатувати без цього, але за умови контролю повітря робочої зони. Періодичність заміни озонових фільтрів залежить від строків їх служби та обсягу виконуваних робіт.

    Приміщення мають бути оснащені аптечками для надання першої медичної допомоги.

    Телефон

    Користування телефонними і факсимільними апаратами потребує уваги через високу напругу, яка в телефонній лінії при вхідному дзвінку досягає 120 В змінного струму, а факсимільні апарати під'єднують до електромережі змінного струму 220 В.

    Також слід пам'ятати, що використання мобільних телефонів є небезпечнішим, аніж стаціонарних, оскільки вони – джерело високочастотного електромагнітного випромінювання. При користуванні мобільними телефонами варто взяти до уваги такі рекомендації:

    – тривалість розмови не має перевищувати 3 хв.;

    – перерва між розмовами – не менше 15 хв.;

    – в умовах нестійкого прийому, коли потужність випромінювання мобільного телефону автоматично зростає, слід утриматися від тривалих переговорів або знайти місце зі стійким прийомом;

    – використання гарнітури «вільні руки», спілкування за допомогою SMS багаторазово знижують вплив випромінювання від мобільного телефону. 

    Характеристики работы

    Контрольная

    Количество страниц: 22

    Бесплатная работа

    Закрыть

    Охрана труда 12

    Заказать данную работу можно двумя способами:

    • Позвонить: (097) 844–69–22
    • Заполнить форму заказа:
    Не заполнены все поля!
    Обязательные поля к заполнению «имя» и одно из полей «телефон» или «email»

    Чтобы у вас была возможность удостовериться в наличии вибраной работы, и частично ознакомиться с ее содержанием,ми можем за желанием отправить часть работы бесплатно. Все работы выполнены в формате Word согласно всех всех требований относительно оформления работ.