Аналіз твору Веделя «Херувимська»

В усі часи людство обережно ставилося до формування душі дитини, адже на міцному ґрунті духовності зростає і особистість, відповідальна за думку, слово, вчинок.

У наш час відбуваються певні позитивні зрушення у справі формування нового громадянина – духовно розвиненої особистості. Серед багатьох проблем цієї області пріоритетною є проблема поєднання інтелектуального і духовного розвитку молоді.

Унікальним засобом формування цієї єдності – є музичне виховання, яке в певній мірі вирішує проблему відродження духовності українського суспільства. Важливою умовою духовного музичного виховання школярів є здійснення аналізу музичних творів. Саме на етапі аналізу, учні набувають досвіду художньо-творчої діяльності, оволодівають знаннями, уміннями і навичками, необхідними для сприймання музики. В процесі аналізу повніше розкривається зміст творів, їх художня краса і неповторима своєрідність, посилюється емоційний вплив музики... Кожний проаналізований і сприйнятий твір – ще один крок у музичному розвитку дітей, який наближає їх до оволодіння музичною культурою.

Здійснюючи аналіз, розкриваючи учням зміст і структуру музичного твору, учителю доводиться постійно співвідносити свої педагогічні наміри з пізнавально-творчими можливостями учнів. Адже те, що ними не сприйняте, не осмислене і не почуте, нічого не додає до їх музичного розвитку і не скільки не наближає до музики.

Аналізувати духовний музичний твір так, щоб поглибити його сприймання, завдання досить складне і вимагає педагогічної майстерності. На уроках музичного мистецтва, при вивченні української духовної музики, як приклад, наведу виклад нового матеріалу і аналіз духовного твору українського композитора Артемія Веделя “Херувимська” [1].

Виклад нового матеріалу

Учитель. Інтонації народних пісень ми можемо почути у творах багатьох композиторів. У цьому немає нічого незвичайного, адже композитори слухають і співають народні пісні, тому їх інтонації потрапляють до творів професійних музикантів.

Сьогодні на уроці прозвучить духовний твір українського композитора Артемія Веделя “Херувимська”, слухаючи який спробуємо визначити, чи є місце для “легкої” музики в такому серйозному творі.

Артемій Ведель (1770 – 1808) – український композитор, диригент, співак. Народився в Києві, навчався в Києво-Могилянській академії. Працював у Києві, Харкові. Є автором багатьох церковних хорових співів.

Здавна в уяві людей церква була “раєм на землі”. Звідси – особлива роль церковних розспівів під час літургії.

Херувими – вища ієрархія ангелів.

“Херувимська” виконувалася під час причастя на ранковій службі – літургії частіше від інших церковних співів.

До ХVІ ст. слов’янські церковні розспіви були одноголосними (речитатив або декламація), за відсутності нотного засобу використовували крюкові позначки.

Багатоголосся православної церкви – партерний спів (партес – “партія”), розвинулося в результаті проникнення із Заходу поліфонії у слов’янську церковну музику ХVІ ст.

Запитання до учнів:

-Що таке поліфонічна музика?

-З чим порівнював поліфонічну музику Бах?

-Який мінімум голосів у поліфонічній музиці?

-Який найрозповсюдженіший жанр поліфонічної музики? (Фуга)

-Як вступають голоси? (По черзі ведуть тему рівноправні голоси)

Учитель. Ми маємо змогу почути такий спів і зрозуміти, як композитори тієї доби передавали почуття людей.

Перед прослуховуванням проспіваймо 1 – 3 фрази з “Херувимської”. Звернімо увагу на оздоблення мелодії великими розспівами, на спорідненість 3-ї фрази з народною піснею; 6 – 8 такти “Херувимської” нагадують звороти пісень “Ой не світи, місяченьку”, “Ой ти, зоре вечірняя”.

Текст молитви:

“Ми, херувимів тайно являючи

і животворящій Тройці трисвятую піснь співаючи,

всяку нині житейську відложім печаль. Амінь.

Щоб і царя всіх ми прийняли, що його в славі

Невидимо супроводять ангельські чини. Алілуя.”

Завдання перед слуханням:

Виявити:

-образний зміст;

-кульмінацію (у 3-й частині);

-3-тя частина (фуга);

-твір для якого складу хору (4-голосний мішаний хор);

-виконується у супроводі чи а капела (а капела).

Сьогодні на уроці ми переконались, що “Херувимська” вражає своєю щирістю, задушевністю, мелодійністю. Це робить її співзвучною з іконою Володимирської Божої Матері.

Під час аналізу з учнями духовного музичного твору раджу керуватися, передусім рекомендаціями відомих педагогів [2].

Зокрема, вони вказують, що вчителю слід чітко уявляти кінцеву мету аналізу – допомогти учням естетично пережити й оцінити твір. Процес спостереження, вслухування в музику може дещо знизити емоційність сприймання, але зате при повторному слуханні минулий аналіз сприятиме глибшому осягненню музики.

Перш ніж аналізувати духовний музичний твір, треба щоб у дітей створилось загальне враження про нього. Якщо музика не почута, не слід братись за його аналіз. Переходити до аналізу варто лише після того, як діти вільно висловилися про свої враження від музики. Шлях аналізу твору йде від розкриття його змісту, задуму, від загальної характеристики музики – до деталей і окремих виразних засобів. У вокальних творах цей аналіз значною мірою пов’язується з поетичним текстом [3].

Аналізуючи духовні твори вітчизняних композиторів вчитель акцентує увагу на тому, що яскравою сторінкою національної культури є українське сакральне хорове мистецтво, високохудожні твори якого увібрали в себе моральні цінності та ідеали народу.

Cакральне хорове мистецтво як один із проявів високої духовності, невичерпної самобутності стало складовою національної культури, яка завжди вабила поєднанням божественного, святого з діяльністю митця [4].

Так аналізуючи відомий твір М. Березовського “Не отвержи мене во время старости”, який був написаний у другій половині 1760 років. вчитель звертає увагу учнів, що цей концерт повинен сприйматись як вершина творчості композитора. Надто скупими засобами композитор створив документальне полотно, яке розкрило невичерпне багатство емоцій людини, яка прожила життя і пізнала всю глибінь лиха і розчарувань.

Композиція із 4-х частин концерту масштабна і непроста за драматургією. Але ні на мить не послаблюється увага слухача, пронизана багатим поліфонічним переплетінням голосів і яскравими контрастами динамічних фарб. Могутнім протестом проти зла і несправедливості звучить фінал концерту: “Да постыдятся и исчезнут оклеветавшие душу мою” як символ незламної людської гідності.

Аналіз процесів, пов’язаних зі стилевим становленням хорової музики М. Березовського, важливий ще й тому, що воно було невід’ємною ланкою в ланцюгу, який знаменує піднесення вітчизняного музичного мистецтва: ренесанс – бароко – рококо – класицизм [5].

Аналіз твору може бути більш або менш глибоким, але обов’язково правильним. Учителю слід пам’ятати про небезпеку спрощенства, заміни власне музичних відомостей побутовими, житейськими прикладами, подекуди далекими від музики. Аналіз твору повинен пробуджувати уяву дітей, їхні музичні слухові уявлення, викликати у кожного слухача свої власні асоціації. Доцільно постійно проводити паралелі з іншими видами мистецтв, використовуючи висловлювання. Однак не слід перетворювати музику в ілюстрацію до якоїсь картини чи сюжету [5].

Бесіда про твір весь час повинна пов’язуватись з живим звучанням, пояснювати його. Аналіз не досягне поставленої мети при формальному підході, коли окремі елементи музичного твору розглядаються без виявлення їх зв’язку з іншими, їх ролі у створенні художніх образів.

Аналізуючи духовний зміст: звучання хорового концерту №24 Д. Бортнянського, відзначаємо його ліричну мелодійність та наспівність, а також особливості руху хорових партій, закріплюючи при цьому визначення понять – літургія, меса, хоровий концерт, капела.

Таким чином, підкреслюючи значний внесок Д. Бортнянського у розвиток сакральної музики, акцентуємо увагу учнів на тому, що він використовував у хорових концертах інтонації української народної пісні, її музичні звороти, різноманітні поліфонічні прийоми, заспіви, хорову фактуру, голосоведіння.

Сприятлива ситуація для аналізу духовної музики складається тоді, коли виникають різні точки зору на твір, відбувається зіткнення думок. Доцільно запропонувати учням обґрунтувати свою думку, колективно прийти до правильної відповіді.

Основоположник української класичної музики М. Лисенко продовжив традиції Березовського, Бортнянського, Веделя рядом творів даного жанру. Зупинимось на одному з його духовних творів: гімн-молитва за український народ “Боже великий, єдиний...”

Твір написано для мішаного чотириголосного хору. Це акапельний твір. Вивчення твору “Молитва за Україну” допомагає розвивати в учнів почуття прекрасного, формувати художні смаки, вміння правильно розуміти і цінити духовну музику.

Підсумовуючи сказане, слід зазначити наступне. Аналізуючи з учнями прослуханий музичний твір, варто керуватись такими методичними вказівками:

-Учителю потрібно чітко уявляти кінцеву мету аналізу – допомогти учням ближче і глибше сприйняти музичний твір, естетично його пережити й оцінити.

-Доцільно починати аналіз одразу після прослуховування, поки його звучання ще свіже у пам’яті учнів.

-Перш ніж аналізувати музичний твір, треба, щоб у дітей створилося загальне враження про нього.

-Приступати до аналізу твору варто лише після того, як діти вільно висловились про свої враження від прослуханої музики.

-Мислення дітей повинне націлюватись на з’ясування того, яка це музика, які почуття виражає, якими засобами вона цього досягає.

- Шлях аналізу твору йде від розкриття його змісту, задуму, від загальної характеристики музики до деталей і окремих виразових засобів.

-Аналіз твору може бути більш або менш глибоким, але обов’язково правильним.

-Аналіз твору повинен пробуджувати уяву дітей, їхні музично-слухові уявлення, викликати правильні, але у кожного свої асоціації.

-Бесіда про твір увесь час повинна пов’язуватись з живим звучанням, пояснювати його.

-Успіх і якість спостереження за музикою залежить від того, наскільки зрозуміле учнем завдання, поставлене перед ними. Правильно поставлені запитання виховують уміння чути музику, розвивають музичне мислення. 

Характеристика роботи

Реферат

Кількість сторінок: 6

Безкоштовна робота

Закрити

Аналіз твору Веделя «Херувимська»

Замовити дану роботу можна двома способами:

  • Подзвонити: (067) 380–84–93, (097) 844–69–22 та (050) 297–73–76
  • Заповнити форму замовлення:
Не заповнені всі поля!
Обов'язкові поля до заповнення «ім'я» і одне з полів «телефон» або «email»

Щоб у Вас була можливість впевнитись в наявності обраної роботи, і частково ознайомитись з її змістом, ми можемо за бажанням відправити частини даної роботи безкоштовно. Всі роботи виконані в форматі Word згідно з усіма вимогами щодо оформлення даних робіт.