загрузка...
загрузка...
Характеристика роботи

Курсова

Кількість сторінок: 47

Платна робота

Ціна: 150.00грн.

Замовити роботу
Закрити

Дослідження основних ідей у памфлетах і нарисах Миколи Хвильового

Замовити дану роботу можна двома способами:

  • Подзвонити: (067) 380–84–93, (097) 844–69–22 та (050) 297–73–76
  • Заповнити форму замовлення:
Не заповнені всі поля!
Обов'язкові поля до заповнення «ім'я» і одне з полів «телефон» або «email»

Щоб у Вас була можливість впевнитись в наявності обраної роботи, і частково ознайомитись з її змістом, ми можемо за бажанням відправити частини даної роботи безкоштовно. Всі роботи виконані в форматі Word згідно з усіма вимогами щодо оформлення даних робіт.

Зміст 

Вступ. 3

Розділ 1. Формування основних ідей світоглядних позицій Миколи Хвильового  6

1.1 Микола Хвильовий - основоположник літературної дискусії  1920 – х років  6

1.2 Трактат Освальда Шпенґлера, як підґрунтя візії М.Хвильового про четверте відродження людства. 12

1.3 Романтика вітаїзму – як новий стиль українського мистецтва доби національно-державного відродження. 19

Розділ 2. Основні ідеї Миколи Хвильового та їх інтерпретація в публіцистичних творах. 22

2.1 Ідея "комуністичної самостійності" України, як передумова четвертого відродження людства. 22

2.2 Аналіз теорії “Азіатського ренесансу” як раціональної складової культурологічних побудов М. Хвильового. 28

2.3 Український месіанізм, як каталізатор розвитку європейської культури. 34

Висновки. 42

Список використаної літератури. 45

Вступ

Актуальність теми дослідження. Публіцистика Миколи Хвильового стала видатним явищем у духовному житті України: неординарність його світогляду й оригінальне відтворення ідей одразу викликали неймовірний інтерес, що виявлялося в різних формах – усних обговореннях у мистецьких колах, пленумах ЦК КП(б)У, відгуках у пресі тощо. Ця увага до постаті Хвильового, незважаючи на довготривалу заборону його творчості в підрадянській Україні, не зменшується й сьогодні.

Попри наявність великої кількості робіт про запального полеміста деякі аспекти його публіцистики залишаються невивченими, оскільки серед науковців усталилася думка про те, що в силу певних історичних обставин полеміст змушений був зректися свого творчого кредо і його твори не мають естетичної та суспільної вартості. Тому, нині маємо лише кілька висловлювань про нариси М.Хвильового, як пропагандистські й одну роботу А.Агнєєвої, у котрій розглядається тематика двох нарисів та особливості застосування іронії в них. Проте ігнорування науковцями публіцистичної частини спадщини Хвильового є не зовсім виправданим, оскільки публіцист створював нариси під надзвичайним пресингом тогочасної політичної системи, але не зважаючи на це, його твори пропагандують нові ідеї.

Постать Хвильового привертає увагу вчених багатьох гуманітарних дисциплін, однак у сучасному журналістикознавстві бракує робіт про його публіцистику. Говорити ж про цілковиту відсутність зацікавленості з боку журналістикознавців буде несправедливим.Оскільки А. Животко в „Історії української преси” згадував гасла Хвильового-памфлетиста в контексті розгляду комуністичної та офіційної радянської преси 1920-1939 рр., О. Мукомела в кінці 1980-х доклав зусиль, щоб розшукати та опублікувати заборонений памфлет „Україна чи Малоросія?”, а В.Здоровега в підручнику „Теорія і методика журналістської творчості” вказував на творчість Хвильового як приклад самобутньої і неповторної манери письма публіцистів.

Дослідження основних ідей у памфлетах і нарисах Хвильового є одним із щаблів всебічного дослідження його публіцистики, а цілісний аналіз публіцистики відомого митця, у свою чергу, суттєво вплине на дослідження української періодики 1920 - 1930-х років.

Отже, актуальність даного дослідження зумовлена:

- потребою у достеменному вивченні і поглибленні теоретичних концепцій романтики вітаїзму Миколи Хвильового;

- відсутністю в українському журналістикознавстві ґрунтовних праць, присвячених аналізу одного з найвизначніших явищ історії вітчизняної журналістики – публіцистикі Миколи Хвильового.

Метою роботи є дослідження основнох ідей в памфлетах і нарисах Хвильового, встановлення причин які вплинули на формування основних тем та поглядів у його публікаціях, визначення ролі його публіцистики в історії української періодики 1920 - 1930-х років,

Для досягнення мети в дипломній роботі поставлено такі завдання:

- дослідити основні події історії, які вплинули на формування ідейно – тематичного змісту публіцистичних творів М.Хвильового;

- простежити еволюцію ідей Хвильового інтерпретованих в його публіцистичних творах;

- проаналізувати основні питання яких торкався у памфлетах публіцист;

- здійснити багатоаспектний аналіз нарисистики Хвильового.

Об’єктом дослідження є памфлети та нарисиМиколи Хвильового, а предметом – власне їх інтерпретація у сучасному журналістикознавстві.

Наукова новизна. У дипломній роботі здійснено системний аналіз тематики та ідейності в публіцистиці Хвильового, розглянуто публіцистичний період вивчення його творчості, світоглягдні позиції автора відображені в памфлетах та нарисах. Наукова новизна одержаних результатів полягає у тому, що в сучасній українській журналістикі й досі не існує спеціального комплексного дослідження творчого доробку М.Хвильового в аспекті інтерпретації національної ідеї, і як етапного явища в загальній лінії розвитку української ідеї в історії української журналістики.

Практичне значення дослідження зумовлюється його актуальністю і науковою новизною. Висновки роботи дають змогу розширити уявлення про публіцистику Хвильового, як одного із щаблів створення цілісної концепції світогляду митця й можуть стати в нагоді при подальших дослідженнях його публіцистичного доробку, що у свою чергу, є сходинкою до вивчення явищ, котрі відбувалися в українській періодиці 1920-1930-х років.

Результати дипломної роботи можуть бути використані для розширення й корекції існуючих нині концепцій історії та теорії журналістики, у викладанні курсу „Художньо-публіцистичні жанри” і дисциплін, які передбачають розгляд діалогічних рівнів у ЗМІ. Розширення теоретичної бази, у свою чергу, сприятиме підвищенню майстерності практикуючих журналістів.