У поршневих компресорах застосовують частіше за все підшипники ковзання. Основнимиелементами підшипника ковзання є корпус і вкладиші. Корпус можебути виконанийу вигляді окремої деталі,прикріпленої до рами або відлитим з нею заразом. Корпус підшипника часто виготовляють роз'ємним.

Кришка і корпус мають в площиніроз'єму настановніповерхні (виступи і пази, див. Мал. 1), що забезпечуютьправильнеположеннякришки. Такі поверхні розвантажують болти (шпильки) від поперечних зусиль, що виникають під час роботи компресора. При малих габаритах підшипника застосовують настановні штифти. Болти або шпильки робляться по можливості подовженими і із зменшеним діаметром ненарізаної частини (0,8 ¸0,9)d1, де d1 внутрішній діаметр різьблення. Це робиться з метою збільшення їх «податливості».

Рис.1 Підшипникз вкладишамиз чотирьох частин для крупного горизонтальногокомпресора.

Конструкція вкладишів залежить від конструкції машини. Біля підшипниківдля вертикальних V-иW-образнихкомпресорів вкладиші звичайно складаються з двох половин. Між стиками цих половин поміщають набір латунних прокладок, за допомогою яких встановлюється необхідний зазор між шийкою валу і внутрішньою поверхнею вкладишів, що калібруються . У міру зносу і збільшеннязазору частина прокладок знімається, і підтяжкою болтів знов встановлюється робочий зазор, відповіднийходовий або легкоходовій посадці.

Для крупних горизонтальних компресорів вкладиші виконують звичайно з чотирьохчастин, як це вказано на Рис.1. Завдяки такому пристроюможлива вертикальна і горизонтальна підтяжки вкладишів за допомогою нажимних гвинтів і клинів, розташованих з двох сторін.

Мал. 2. Роз'ємний підшипник з вкладишами з двох частин.

На Мал. 2 і 3 показана найпоширенішаформа вкладишів і дані конструктивні співвідношення розмірів, що рекомендуються. Вживання довгих вкладишів не рекомендується, оскільки можливі монтажні перекоси і пружні деформації шийок валу приводять до погіршення умов роботи масляного шару і до нерівномірної нагруженності поверхні вкладиша. Доцільно приймати l/D = 0,5 ¸ 1, де l - довжина вкладиша і D - діаметр шийки валу.

Мастило до підшипника підводять з ненавантаженої його сторони відповідно до векторної діаграми навантажень. Для розподілу мастила по довжині підшипника і залучення її в навантажену зону у вкладишах, в місцях роз'єму, роблять клиновидні канавки з плавним виходом у напрямі обертання валу. Глибина канавок залежить від діаметру шийки валу (див. Рис.3). В підшипниках типу, зображеного на Рис.2, робиться чотири таких масло-розподільчі канавки. Відстані від торців вкладишів до краю канавки приймаються рівними приблизно 0,1l.

Рис 3. Вкладиш роз'ємного підшипника з двох частин.

Вкладиші із заливкою антифрикційними сплавами виготовляються з чавунного литва СЧ21-40, сталевого литва (сталь 10) або бронзи (БрАЖС71,5-1,5, БрАЖН 11-6-6). Чавуннелитво володіє якнайменшим зв'язком з антифрикційними сплавами. Для поліпшення зв'язку в чавунних вкладишах проточуються пази трапецієвидного перетину (ластівчин хвіст). Самими споживаними антифрикційними сплавами є олов'янисті баббіти Б83, Б16. В менш навантажених підшипникахзастосовують свинцевий бабіт БН з присадками кадмію, нікелюі миш'яку. При більш навантажених підшипниках бабіт замінюють свинцевою бронзою БрСЗО (вкладиш сталевий).

У компресорах з корінними підшипниками кочення застосовуються переважно роликовіпідшипники дворядні сферичні (умовне позначення 3000) і однорядні радіально-упорні конічні (умовне позначення 7000).

Якщо вал вмонтовується на підшипниках ковзання, то один кінець валу повинен бути зафіксований в осьовому напрямі. При цьому другий підшипник повинен бути виконаний так, щоб кінець валу міг переміщатися в осьовому напрямі під впливом температурної деформації. Монтаж валу з використанням конічних роликопідшипників проводиться врозріх. В цьому випадку відстань між центрами підшипників L рекомендується не більше 500 мм, оскільки при великих L виникає небезпека заклинювання роликів при подовженні валу від нагріву. Для запобігання такого явища підшипники звичайно вмонтовуються із зазором, що забезпечує осьовий зсув від теплових розширень валу

s =DL + d мм

де DL=aLDt - подовження валу;

d= 0,05мм- регулювальний зазор;

a - коефіцієнт лінійного розширення валу;

Dt=30¸ 40° - можливе підвищення температури валу під час роботи.

Вибір підшипників кочення проводять по обчисленому коефіцієнту працездатності з, задаючи тривалість роботи компресора 20×103-20×104 година. відповідно до призначення його. Величини коефіцієнтів працездатності для різних типів підшипників встановлені Гостом. По обчисленому коефіцієнту із знаходять необхідний розмір підшипника того типа, який обумовлений конструкцією валу і картера (станини). 

Характеристика роботи

Реферат

Кількість сторінок: 4

Безкоштовна робота

Закрити

Підшипники кочення і ковзання

Замовити дану роботу можна двома способами:

  • Подзвонити: (067) 380–84–93, (097) 844–69–22 та (050) 297–73–76
  • Заповнити форму замовлення:
Не заповнені всі поля!
Обов'язкові поля до заповнення «ім'я» і одне з полів «телефон» або «email»

Щоб у Вас була можливість впевнитись в наявності обраної роботи, і частково ознайомитись з її змістом, ми можемо за бажанням відправити частини даної роботи безкоштовно. Всі роботи виконані в форматі Word згідно з усіма вимогами щодо оформлення даних робіт.