План

Вступ 

1. Проблема енергозбереження 

2. Основні види освітлювальних пристроїв 

3. Можливості використання, недоліки та переваги світлодіодів 

Перелік посилань 

Коефіцієнт корисної дії ламп розжарювання досягає, при температурі близько 3400 K, свого максимального значення 15%. При практично досяжних температурах в 2700 K (звичайна лампа на 60 Вт) ККД становить 5%.

Із зростанням температури ККД лампи розжарювання зростає, але при цьому істотно знижується її довговічність. При температурі нитки 2700 K час життя лампи становить приблизно 1000 годин, при 3400 K всього лише кілька годин. Як показано на рисунку 2.2, при збільшенні напруги на 20%, яскравість зростає в два рази. Одночасно з цим тривалість життя зменшується на 95%.

Люмінесцентна лампа – газорозрядне джерело світла, світловий потік якого визначається в основному світінням люмінофорів під впливом ультрафіолетового випромінювання розряду: широко застосовується для загального освітлення, оскільки світлова віддача і термін служби в кілька разів більший, ніж у ламп з ниткою розжарювання того ж призначення.

Рисунок 2 – Види люмінесцентних ламп

При роботі люмінесцентної лампи між двома електродами, що знаходяться на протилежних кінцях лампи виникає електричний розряд. У лампі, яка заповнена парами ртуті, змінний струм приводить до появи УФ-випромінювання. Це випромінювання невидиме для людського ока, тому його перетворять у видиме світло за допомогою явища люмінесценції Внутрішні стінки лампи покриті спеціальною речовиною – люмінофором, що поглинає УФ-випромінювання і виділяє видиме світло. Змінюючи склад люмінофора, можна змінювати відтінок одержаного світла.

Особливості підключення

З погляду електротехніки люмінесцентна лампа – пристрій зі слабким опором (чим більший струм через неї проходить – тим більше падає її опір). Тому при безпосередньому підключенні до електричної мережі лампа дуже швидко вийде з ладу через величезний струм, що проходить через неї. Щоб запобігти цьому, лампи до мережі підключають через спеціальний пристрій (баласт).

У найпростішому випадку це може бути звичайний резистор, однак у такому баласті втрачається значна кількість енергії. Щоб уникнути цих утрат при ввімкненні ламп від мережі змінного струму як баласт може застосовуватися реактивний опір (конденсатор або котушка індуктивності).

В даний час найбільше поширення одержали два типи баластів – електромагнітний і електронний.

Електронний баласт – це електронна схема, що перетворює напругу мережі у високочастотний (20–60 кГц) змінний струм, який живить лампу. Перевагами такого баласту є відсутність мерехтіння і гулу, компактніші розміри й менша маса в порівнянні з електромагнітним баластом.

При використанні електронного баласту можливо домогтися миттєвого запуску лампи (холодний старт), однак такий режим несприятливо позначається на терміні служби лампи.

При використанні схем з попереднім прогрівом електродів (плавний старт) лампа запалюється із затримкою, однак цей режим дозволяє збільшити термін служби лампи. В таких схемах використовуються позистори або терморезистори.

  • ЕПРА для 1–10В системи. Їх можна управляти в групі або окремо. Можна з'єднати датчик денного світла і тоді світлий час дня датчик зменшує освітленість лампи. Особливо популярний у шкільних класах, інститутах і переговорних кімнатах.
  • Останнім часом замість нього стали нові цифрові ЕПРА по протоколу DALI

  • ЕПРА по DALI-протоколу дозволяють використовувати індивідуальне управління кожного світильника, і тому він дуже енергоефективний. Управління освітленням можна робити за допомогою датчиків присутності і денного світла. Вимикачів більше не потрібно, коли автоматика включає в потрібні місця світло та вимикає, коли нікого більше немає в приміщенні.
  • Останні роки в Європі в багатьох школах, лікарнях та офісах старе освітлення замінюють новими системами керування, завдяки чому досягається енергозбереження від 60% до 82%.
  • Електромагнітний баласт – це індуктивний опір (дросель), який підключається послідовно з лампою. Для запуску лампи з таким типом баласту потрібний також стартер або кнопка.

    Перевагами такого типу баласту є його простота, відносна дешевина, великий термін експлуатації та висока надійність.

    Вади – мерехтіння ламп із частотою вдвічі більшою від частоти мережевої напруги (частота мережевої напруги в Україні (СНД) = 50 Гц), що підвищує стомлюваність і може негативно позначатися на зорі людини, відносно довгий запуск (звичайно 1–3 сек, час збільшується в міру зносу лампи), більше споживання енергії (приблизно на 20%) в порівнянні з електронним баластом, більші габарити, маса, металоємність. Дросель також може видавати низькочастотний гул та нагріватись.

    Механізм запуску

    У класичній схемі включення з електромагнітним баластом для автоматичного регулювання процесу запалювання лампи застосовується пускач (стартер), що являє собою мініатюрну газорозрядну лампочку з неоновим наповненням і двома металевими електродами. Один електрод пускача нерухомий жорсткий, інший – біметалевий, що згинається при нагріванні. У початковому стані електроди пускача розімкнуті. Пускач включається паралельно лампі. У момент включення до електродів лампи і пускача прикладається повна напруга мережі, тому що струм через лампу відсутній і падіння напруги на дроселі дорівнює нулеві. Електроди лампи холодні і напруги мережі недостатньо для її запалювання. Але в пускачі від прикладеної напруги виникає розряд, у результаті якого струм проходить через електроди лампи і пускача. Струм розряду малий для розігріву електродів лампи, але достатній для електродів пускача, від чого біметалева пластинка, нагріваючись, згинається і замикається з жорстким електродом. Струм у спільному колі зростає і розігріває електроди лампи. У наступний момент електроди пускача остигають і розмикаються. Миттєвий розрив кола струму викликає миттєвий пік напруги на дроселі, що ініціює запалювання лампи. До цього моменту електроди лампи вже досить розігріті. Розряд у лампі виникає спочатку в середовищі аргону, а потім, після випаровування ртуті, стає ртутним. У процесі горіння напруга на лампі й пускачі складає біля половини напруги мережі за рахунок падіння напруги на дроселі, що запобігає повторному спрацьовуванню пускача. У процесі запалювання лампи пускач іноді спрацьовує кілька разів поспіль унаслідок відхилень у взаємозалежних між собою характеристик пускача і лампи.

    Світлодіодна лампа

    Рисунок 3 – Види світлодіодних ламп

    Характеристика роботи

    Реферат

    Кількість сторінок: 25

    Безкоштовна робота

    Закрити

    Енергозбереження лампочок

    Замовити дану роботу можна двома способами:

    • Подзвонити: (097) 844–69–22
    • Заповнити форму замовлення:
    Не заповнені всі поля!
    Обов'язкові поля до заповнення «ім'я» і одне з полів «телефон» або «email»

    Щоб у Вас була можливість впевнитись в наявності обраної роботи, і частково ознайомитись з її змістом, ми можемо за бажанням відправити частини даної роботи безкоштовно. Всі роботи виконані в форматі Word згідно з усіма вимогами щодо оформлення даних робіт.