Зміст

Вступ

Розділ 1. Паровий двигун – початок нової доби техніки

1.1. Зародження парового двигуна

1.2. Парова машина Уатта

Розділ 2. Паровоз – виклик кінним колісницям

Розділ 3. Залізниця Англії - перша залізниця світу

3.1. Стоктон – Дарлінгтон

3.2. Рухомий склад – Locomotion

Висновки

Література

Додатки

1.2. Парова машина Уатта

Приблизно в цей же час в Англії над створенням парової машини працював шотландець Джеймс Уатт(Ватт)(Додаток 2).

Одного дня Джеймс Ватт зайшов до кухні, де варилася капуста, і побачив, як підстрибує кришка над каструлею. "Дайте подумати, дайте подумати", — пробурмотів він, потираючи чоло. І за мить винайшов парову машину". Це уривок із сатиричної книжки про визначні винаходи й відкриття угорського письменника Джорджа Мікиша "Як бути чужоземцем". Насправді все було зовсім інакше. [1,с.41.]

Парова машина існувала ще до Ватта. Її 1712 року сконструював Томас Ньюкомен. Та вона була такою недосконалою, що годилася лише для відкачування води із шахт і рудників. До того ж часто виходила з ладу, споживала багато вугілля й дуже гриміла. Джон Андерсон, професор фізики університету шотландського міста Ґлазґо, попросив місцевого механіка 28-річного Джеймса Ватта відремонтувати і вдосконалити діючий макет "вогняної машини" Ньюкомена.

— Був чудовий суботній день, і я пішов на прогулянку, — згадував Ватт. — Усі мої думки крутилися навколо цієї проблеми. Підійшов до хати пастуха, і цієї миті в голові майнула ідея...

Під кінець прогулянки Ватт уже мав "повне уявлення, що треба було робити". Його машина після перших удосконалень була вдвічі ефективніша за Ньюкоменову. Та винахідник довго не міг знайти компаньйонів, що зацікавилися би її випуском. А тим часом винахідник, аби прогодувати сім'ю, мусив братися до різної роботи. Проводив геодезичні дослідження, працював на будівництві каналів, споруджував порти і пристані. "Ніщо не може бути більшою ганьбою для людини, як братися не за свою справу, — занотовує він. — Я до краю апатичний, мої робітники не виконують своїх обов'язків, клерки і прикажчики обдурюють мене, я маю нещастя бачити й розуміти це".

Віддушиною лишалося винахідництво. ''Усі мої думки, — пише у той час, — линуть до парової машини: я не можу думати ні про що інше''. Він тривалий час її вдосконалює й нарешті 1782 року одержує патент на паровий двигун. У ньому вперше застосував механізм для перетворення прямолінійного руху на обертальний. А за два роки Ваттові видають патент на універсальний паровий двигун.

У цей час винахідник отримує пропозицію від Російської академії наук працювати в Росії. Тамтешній уряд запропонував англійському інженерові "занятие, сообразное с его вкусом и познаниями" зі щорічною платнею 1000 фунтів стерлінгів — теперішні майже $100 тис. У Британії переполошилися. Поет Еразм Дарвін — дід натураліста Чарлза Дарвіна — написав винахідникові: "Боже, як я перелякався, коли почув, що російський ведмідь зачепив вас своєю величезною лапою і тягне до Росії! Благаю не їхати, якщо лише це можливо".

Бірмінґемський промисловець Метью Болтон, щоб утримати винахідника на батьківщині, створив компанію "Болтон і Ватт". Вона нарешті почала промисловий випуск парової машини. Її купують власники шахт, рудників, мануфактур, заводів. І вже невдовзі "Парова машина Ватта" спричинила промислову революцію в Англії. З її допомогою могли не тільки відкачувати воду, а й приводити в рух верстати, кораблі, екіпажі. І у 1774 Ватт побудував першу парову машину. А 1785— одну з машин Ватта встановили в Лондоні на пивоварному заводі Семюела Вітбреда для розмелювання солоду. Пристрій, що виконував роботу 24 коней, зберігся до нашого часу.[1]

Аж до середини XX ст. парові машини широко застосовувалися в тих сферах, де їх позитивні якості (велика надійність, можливість роботи з великими коливаннями навантаження, можливість тривалих перевантажень, довговічність, невисокі експлуатаційні витрати, простота обслуговування і легкість реверсування) робили застосування парової машини доцільнішим, ніж застосування інших двигунів, незважаючи на її недоліки, зумовлені головним чином з наявності кривошипно-шатунного механізму. До таких областей відносяться: залізничний транспорт ,водний транспорт, де парова машина ділила своє застосування з двигунами внутрішнього згорання і паровими турбінами; промислові підприємства з силовим і тепловим споживанням: цукрові заводи, сірникові, текстильні, паперові фабрики, окремі харчові підприємства. Характер теплового споживання цих підприємств визначав теплову схему установки і відповідного нею тип парової машини теплофікації: з кінцевим або проміжним відбором пари. Установки теплофікації дають можливість зменшувати на 5-20% витрату палива в порівнянні з роздільними установками, що складаються з конденсаційних парових машин і окремих котельних, що виробляють пару на технологічні процеси і опалювання. Проведені у ті часи дослідження показали доцільність переведення роздільних установок теплофікації на регульований відбір пари з ресивера парової машини подвійного розширення. Можливість роботи на будь-яких видах палива робила доцільним застосування парових машин для роботи на відходах виробництва і сільського господарства: на лісозаводах, в локомобільних установках тощо, особливо за наявності теплового споживання, як, наприклад, на деревообробних підприємствах, що мають горючі відходи і споживають низькопотенційне тепло для цілей сушки лісоматеріалів. Парова машина зручна для застосування в безрейковому транспорті, оскільки не вимагає коробки швидкостей, проте вона не набула тут поширення через деякі конструктивні труднощі. Ідея парового двигуна була почасти підказана його винахідникам конструкцією поршневого водяного насоса, що був відомий ще в часи античності. Принцип його роботи був дуже простий: при підйомі поршня нагору вода засмоктувалася в циліндр через клапан у його дні. Бічний клапан, що з'єднував циліндр із водопідйомною трубою, у цей час був закритий, тому що вода з труби також прагнула ввійти усередину циліндра і тим самим закривала цей клапан. При опусканні поршня він починав давити на воду в циліндрі, завдяки чому закривався нижній клапан і відкривався бічний. У цей час вода з циліндра подавався нагору по водопідйомній трубі. У поршневому насосі робота, одержувана ззовні, витрачалася на просування рідини через циліндр насоса.

Характеристика роботи

Реферат

Кількість сторінок: 32

Безкоштовна робота

Закрити

Розвиток техніки в Новому Часі

Замовити дану роботу можна двома способами:

  • Подзвонити: (097) 844–69–22
  • Заповнити форму замовлення:
Не заповнені всі поля!
Обов'язкові поля до заповнення «ім'я» і одне з полів «телефон» або «email»

Щоб у Вас була можливість впевнитись в наявності обраної роботи, і частково ознайомитись з її змістом, ми можемо за бажанням відправити частини даної роботи безкоштовно. Всі роботи виконані в форматі Word згідно з усіма вимогами щодо оформлення даних робіт.