загрузка...
загрузка...
Характеристика роботи

Реферат

Кількість сторінок: 16

Безкоштовна робота

Зміст

Вступ

1. Історія розвитку страхового ринку в Україні

2. Страховий ринок України

3. Подальший розвиток ринку

3.1. Прогнози щодо подальшого розвитку ринку

3.2 Рекомендації для подальшого розвитку

страхового ринку України

3.3 Основні заходи для поліпшення

страхування в Україні

Висновки

Вступ

Страховий ринок України на сьогодні є головним сектором ринку небанківських фінансових послуг України, і за обсягом коштів, зосереджених у ньому, і за ступенем законодавчої, нормативної та організаційної урегульованості діяльності. Страхування вже сформовано як галузь як сегмент нашої економіки, як сфера соціально-економічних інтересів життєдіяльності держави.

Створені передумови для подальшого розвитку галузі страхування у нашій країні. Проте існує чимало проблем, що потребують нагального розв’язання. Серед них – проблеми організації ефективного пруденційного нагляду, питання перестрахування, оптимізація оподаткування суб’єктами господарювання через інструменти страхового ринку.

Основним завданням у сфері страхування на сьогодні є відновлення довіри населення до страхових компаній. Для цього необхідно забезпечити надійний захист інтересів споживачів страхових послуг та ефективний нагляд за діяльністю страхових організацій, розробити стандарти і вимоги щодо діяльності страхових посередників, законодавчо врегулювати процедури вирішення спорів між споживачами послуг та страховиками.

Перші кроки щодо вироблення єдиної державної політики на фінансових ринках та наближення до міжнародних стандартів нагляду і регулювання страхової діяльності Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України вже зроблено. Попереду значна робота щодо забезпечення стабільного розвитку ринків фінансових послуг, послідовна реалізація довготермінової комплексної державної політики у цій сфері, яка буде ґрунтуватися на визначених стратегічних національних інтересах та пріоритетах. Це сприятиме приведенню системи нагляду за небанківськими фінансовими установами у відповідність до стандартів Європейського Союзу та прискоренню інтеграції у світові фінансові ринки.


1. Історія розвитку страхового ринку в Україні

Український страховий ринок є досить молодим, оскільки його історія починається разом із отриманням Україною незалежності у 1991 році. Під час існування Радянського союзу на території України діяло всього дві страхові організації, які мали державну монополію на здійснення операцій страхування – „Держстрах” та „Індержстрах”. Разом із розпадом Радянського союзу зникла і державна монополія на страхування. Філії „Держстраху” та „Індержстраху” стали окремими організаціями та згодом пройшли процес реорганізації: „Держстрах” став „Орантою”, а „Індержстрах” змінився на „Остру-Київ”. Поряд із процесом реорганізації колишніх державних компаній почався активний процес створення приватних страхових компаній, загальна кількість яких на 1 січня 2004 року становила 358 компаній, з яких 28 компаній мають ліцензії на здійснення страхування життя. Тенденція до збільшення кількості компаній збереглася і після збільшення норм щодо капіталізації страхових компаній.


2. Страховий ринок України

Страховий ринок України зростає як за розміром, так і за складністю. Середньорічний темп зростання страхових премій протягом останніх трьох років склав 42%. Крім того багато було зроблено в сфері законодавства та регулювання, що сприяло прискоренню зростання сектора. Незважаючи на обнадійливий розвиток, страховий ринок все ще залишається слаборозвиненим й існує значна потреба в подальшому його вдосконаленні.

Відповідно до міжнародних стандартів, страховий сектор України все ще залишається дуже малим. Велика частка всього обсягу премій в Україні може асоціюватися з псевдостраховою діяльністю. Страхування в Україні часто використовується як спосіб уникнення оподаткування, нелегального експорту капіталу та міжгрупових фінансових надбудов.

На відміну від інших видів страхування, страхування життя в Україні і досі перебуває на етапі становлення. Відповідно, рівень поширення страхування життя складає лише 0,01% . Аналіз показників покриття страхуванням також свідчить про порівняно низький рівень розвитку страхування в Україні. Відповідно до оцінок експертів, на сьогодні лише 10% існуючих в Україні ризиків застраховано. Для порівняння слід зауважити, що покриття ризиків в більшості розвинутих країн зазвичай становить 90%.

Первинні види страхування, такі як страхування автомобілів та страхування від пожеж, слабо розвинені. Страхування відповідальності власників транспортних засобів, як у випадку нанесення шкоди здоров’ю третьої особи, так і її майну, на сьогодні вже є обов’язковим. Однак його запровадження є дуже обмеженим і рівень покриття залишається низьким.

Ринок переважно працює на рівні юридичних осіб. Існує високе зосередження страхування комерційної та промислової власності. Поліси переважно купуються іноземними інвесторами та великими міжнародними корпораціями, які працюють в Україні. В свою чергу, страхування фізичних осіб майже нерозвинене. В Україні відзначається низька страхова культура. Крім того, компанії інвестують незначні кошти в просвітницькій маркетинг та розвиток ринку індивідуальних страхових полісів. В результаті велика частина населення досі нічого не знає про концепцію та переваги страхування.

Регуляторна та інституційна система страхового ринку була значно

покращена. В 2003 році страховий нагляд був переданий від Міністерства фінансів до Державної комісії з регулювання ринку страхових послуг України .Державній комісії було надано важливі правові повноваження по здійсненню регуляторних та наглядових обов’язків на страховому ринку (такі як надання та відкликання ліцензій, гарантування платоспроможності та вимог щодо капіталізації, і боротьба з сірою ринковою діяльністю). Діяльність Державної комісії фінансується за рахунок Державного бюджету. На жаль, надане бюджетне та технічне забезпечення є недостатнім. Заробітна плата в Державній комісії набагато нижча, ніж заробітна плата в страхових компаніях, що не сприяє залученню до роботи в ній кваліфікованих спеціалістів зі страхування. Крім того, агенти ринку ставлять під питання спроможність Державної комісії ефективно ліквідувати псевдострахові компанії.

Рівень захисту споживачів на українському страховому ринку залишається незадовільним. Існуючі проблеми стосуються закону “Про страхування”, вирішення страхових суперечок та умови продажу страхових полісів. Хоча багато було зроблено в напрямку вдосконалення законодавства з питань страхування, все ще залишається багато недоліків в законі “Про страхування”. Погано визначено деякі правові концепції, окрім того існують суперечливі моменти між різними законодавчими актами, які контролюють питання страхування. Загалом, власники страхових полісів майже не знають своїх прав і часто не можуть ними скористатися. Одним з обов’язків цивільних судів є вирішення всіх суперечок, пов’язаних зі страхуванням. Однак, суди перевантажені іншою роботою, є повільними та не мають достатнього досвіду в трактуванні законодавства, що контролює питання страхування. Часто важко передбачити і зрозуміти, як приймалося те чи інше рішення. На жаль, все ще не існує такої альтернативної інституції для вирішення суперечок, як Омбудсман з питань страхування. Страхові агенти є найважливішими представниками страхових компаній, які відіграють роль посередників. На відміну від страхових брокерів, агенти не підлягають реєструванню та нагляду. Оскільки вони не потребують ліцензування, рівень кваліфікації та надійності сильно відрізняється між різними агентами. Отже, як власники полісів, так і потенційні страхувальники часто залишаються незахищеними від сумнівної поради та угоди.