План

1. Функції, мета, основні завдання і напрямки роботи національної соціально-психологічної служби

2. Структура і організаційні принципи НСПС. Професійна підготовка.

3. Етичний кодекс психолога. Характеристика основних принципів, покладених в його основу.

4. Теоретична, методологічна, поясеювальна, діагностична, прогностична, проектувальна функції психології в соціальній роботі, загальна характеристика.

3. Етичний кодекс психолога. Характеристика основних принципів, покладених в його основу.

Діяльність національної системи соціальних і психологічних служб в цілому і кожного спеціаліста зокрема регулюються не тільки законодавчо, а й етичними нормами. При цьому існують специфічні нормативні документи – етичні або деонтологічні кодекси.

У практичній психосоціальній роботі від фахівців вимагається глибоке психологічне розуміння життєвої ситуації клієнта та його конкретної проблеми, актуальної ситуації консультування або психокорекційної гри, механізмів міжособистісної взаємодії та обґрунтованого прийняття конкретної лінії поведінки (ролі), особливостей власного образу в очах клієнта та розвиненої особистісної релаксації.

Тому практикуючий психолог, соціальний працівник мають бути відстороненими від власних професійних ролей і вміти свідомо керувати ними.

Найдорогоцінніше у професіях педагога, соціального працівника, психолога – це довіра, без якої більшість методів і методик втратили сенс. Тільки після встановлення довіри між клієнтом і психологом починається будь-який вид роботи у практичній психології. Тому найтяжчою професійною провиною і водночас верхом непрофесіоналізму є втрата довіри клієнта до психолога або нехтування спеціалістом довіри до нього. Людину, що систематично припускається таких помилок, варто вважати професійно непридатною.

Психологові необхідно пам’ятати про принцип індивідуалізації, що вказує на унікальність та неповторність кожної особи. Індивідуальний підхід породжує низку похідних, серед яких назвемо принцип „не зашкодь”. Психолог не повинен нав’язувати своєму клієнтові власні стереотипи світосприймання чи поведінки, систему цінностей, а сприймати його таким, яким він є, не оцінювати, а зрозуміти. Феномен „приєднання” до позиції клієнта має посідати постійне місце у структурі професійної діяльності кваліфікованого спеціаліста.

Ніхто не має права примушувати людину проходити психологічне обстеження або брати участь у корекції її життєвого стилю, особистісних та індивідуальних рис, поведінки. Така робота може здійснюватися лише за доброї волі (принцип добровільності) клієнта, котрий навіть може перервати діагностично-корекційну роботу в будь-який момент.

Необхідною умовою продуктивної взаємодії клієнта з психологом є свідоме ставлення першого до діагностично-корекційної роботи, в якій бере участь. Психолог має поставити клієнта до відома про зміст і завдання своїх професійних дій, про їхні можливі наслідки для клієнта та його найближчого оточення. Однак, із зазначеного вище правила є два винятки. Практична і соціальна робота здійснюється поза волею людини:

-у випадку неспроможності свідомо пройти діагностично-корекційну роботу через хворобу або стан зміненої (неповної) свідомості та потребує невідкладної допомоги;

-під час судово-психологічної експертизи, коли психолог здійснює свої повноваження за рішенням судових інстанцій і не передбачає співробітництва клієнта у цьому процесі.

Конфіденційність у роботі психосоціальних служб – чи не найпоширеніший з моральних принципів, проте він не може бути абсолютним. З одного боку психолог прагне максимальної відкритості у своїй роботі, з іншого повинен забезпечити нерозповсюдження інформації, яка може зашкодити клієнтові. Якщо виникають спірні питання, вони, як правило, вирішуються на користь клієнта. Винятки з цього правила складають випадки, коли існує реальна загроза іншим людям або самому клієнтові.

Умова, що тісно пов’язана з попередньою, стосується адекватного подання результатів тестувань та іншої психологічної інформації. Психолог зобов’язаний повідомляти клієнта або його близьких про результати та можливі наслідки діагностично-корекційної роботи; інформація має бути адекватною рівневі психологічної та загальної культури споживачів; усвідомлення власних проблем та особистісних характеристик суттєво впливає на поведінку людини, тому подання інформації не має травмувати клієнта, а спонукати до соціально схвалюваного розвитку його особистості. У випадку, коли інформація передається третім особам, прийнято враховувати можливість її несанкціонованого розповсюдження та некомпетентних з огляду практичної психології дій цих осіб.

Суворе додержання моральних принципів у роботі не виключає імовірності виникнення складних моральних і професійних ситуацій. Досвідчені психологи керуються у таких випадках передусім інтересами клієнта та громадської безпеки.


4. Теоретична, методологічна, поясеювальна, діагностична, прогностична, проектувальна функції психології в соціальній роботі, загальна характеристика.

Взагалі можна виділити теоретичну і методологічну функції психології в соціальній роботі.

Теоретичнафункція психології в соціальній роботі полягає у встановленні стійкого зв'язку між цілями, завданнями, змістом, шляхами і засобами вирішення завдань соціальної роботи, з однієї сторони, і індивідуальними колективно-психологічними явищами, процесами, закономірностями, з іншої сторони.

Методологічнафункція психології в соціальній роботі виражається в її використанні для дослідження соціально-педагогічних процесів, конструювання методів соціалізації особистості в мінливих умовах життєдіяльності.

Загалом, психологія в соціальній роботі виконує пояснювальну, діагностичну, проектувальну, прогностичну функції.

Пояснювальнафункція психології в соціальній роботі заключається в тому, що на її основі виявляється внутрішня сутність процесів соціалізації особистості. Ці знання дозволяють зверни стратегію і тактикові соціальної роботи.

За допомогою психології розкриваються значущі характеристики вирішення соціально-педагогічних задач, виявляються шляхи активізації самодіяльності людей у ході соціального захисту.

Діагностична функція психології органічно включається в соціальну роботові за двома позиціями – діагностика особистості і її соціальних якостей, діагностика груп і їх розвитку. У процесі діагностики особистості людей як суб’єктів і об’єктів соціальної роботи має значення і їх власна активність.

Психологічна процедура проектування соціальної роботи включає способи опису соціально-психологічних ситуацій, виявлення пов'язаних з ними проблем змісту, методів і форм організації соціальної роботи.

Значущість психологічних прийомів проектування соціально-педагогічної діяльності визначається тім, наскільки психологія інтегрована з педагогікою, соціологією, медициною, правом і іншими дисциплінами, які використовуються в соціальній роботі.

Прогностичнафункція психології знаходиться у визначенні перспективних особистісних утворень, спираючи на які можна вирішувати задачі соціального розвитку особистості, підйому людей на рівень соціальної самодопомоги.

Соціальна робота виграє від того, що систематично ведеться прогностична психологічна робота, що робить ефективною соціальну реабілітацію. Також важливо сформулювати соціально-психологічні проблеми і задачі соціальної роботи, тісно пов’язані із соціальною психологією. Таким чином, психологія вносить істотний вклад у теоретичні і методологічні основи соціальної роботи, додаючи їй системний характер.

Провідною метою соціально-педагогічної роботи є соціалізація особистості, тобто засвоєння людиною системи знань, норм і цінностей, що дозволяють їй діяти як повноцінному члену суспільства.

Психологічні компоненти соціалізації включають етнопсихологічні, соціопсихологічні, групові й індивідуальні характеристики. Усі вони впливають на соціальне сприйняття змісту і процесу соціалізації особистості.

Включення в соціальну діяльність поступово формує ідеали особистості, її соціальне мислення. У процесі соціально забарвленої діяльності ( навчальна, трудова, художня, спортивна і ін. ) і самої соціальної діяльності формуються соціально-психологічні знання і досвід практичного спілкування. Органічною частиною психологічної моделі соціалізації особистості виступає формування соціальних почуттів, настроїв, направленості особистості.

Процес соціалізації вимагає високої власної активності людини. На її основі формуються здібності саморегуляції, що впливають на всі сторони особистості ( мотиви, інтереси, направленість, включеність у власну життєдіяльність, соціальну довіру і відповідальність ), що проходить соціалізацію. 

Характеристика роботи

Контрольна

Кількість сторінок: 11

Безкоштовна робота

Закрити

Соціальна робота 1

Замовити дану роботу можна двома способами:

  • Подзвонити: (097) 844–69–22
  • Заповнити форму замовлення:
Не заповнені всі поля!
Обов'язкові поля до заповнення «ім'я» і одне з полів «телефон» або «email»

Щоб у Вас була можливість впевнитись в наявності обраної роботи, і частково ознайомитись з її змістом, ми можемо за бажанням відправити частини даної роботи безкоштовно. Всі роботи виконані в форматі Word згідно з усіма вимогами щодо оформлення даних робіт.