План

1. Основні сфери створення рівних можливостей для інвалідів

2. Правовий механізм встановлення інвалідності в Україні

3. Положення про медико-соціальну експертизу

Використана література

1. Основні сфери створення рівних можливостей для інвалідів

Нові прогресивні тенденції соціального захисту інвалідів відображені в документі ООН “Стандартні правила створення рівних можливостей для інвалідів”. Цей документ має рекомендаційний характер і зумовлює прийняття державами моральних та політичних зобов’язань, а також передбачає реалізацію принципів, що стосуються відповідальності й співробітництва. Мета правил — забезпечити таке становище, коли дівчатка і хлопчики, чоловіки і жінки, які є інвалідами, мали б ті самі права й обов’язки, що й інші члени суспільства.

У “Стандартних правилах забезпечення рівних можливостей для інвалідів” визначаються цільові галузі для створення рівних можливостей: доступність, освіта, зайнятість, підтримка прибутків і соціальне забезпечення, сімейне життя і свобода особистості, культура, відпочинок і спорт, віросповідання.

Одна з проблем — визначення принципу рівних можливостей у сфері освіти. Державам пропонується забезпечити навчання дітей-інвалідів в інтегрованих структурах. Навчання у звичайних школах зумовлює використання послуг перекладачів та належних допоміжних засобів (а також наявність доступних), що покликані задовольнити потреби дітей з різними нозологіями інвалідності. До процесу навчання на всіх рівнях слід залучати батьківські групи та організації інвалідів. Для створення інвалідам можливостей у галузі освіти країнам необхідно мати визначену політику, що розуміється і сприймається на всіх рівнях, забезпечити гнучкість програм, можливості варіювання навчальних планів. У випадках, коли система загальної шкільної освіти не задовольняє потреб усіх дітей-інвалідів, необхідно передбачити спеціальне навчання, що спрямоване на підготовку учнів до навчання у системі загальної шкільної освіти. Внаслідок особливих комунікативних потреб глухих і сліпоглухонімих дітей доцільно організовувати їх навчання у спеціальних закладах чи у спеціальних групах і класах у звичайних школах.

Створення рівних можливостей у сфері освіти для студентів з особливими потребами - визначальний напрям їх правової захищеності, професійного самовизначення і працевлаштування. Відзначаючись своєю багатоаспектністю, цей термін вживається передусім у правовій парадигмі і має свої аналоги в психології, педагогіці, філософії. Так, з погляду гуманістичної психології значущим для сьогодення є формування повноцінно функціонуючої особистості, яка є синонімом оптимального психологічного пристосування, оптимальної психологічної зрілості, конгруентності та відповідності життєвому досвіду. Актуальність і популярність гуманістичної психології спостерігаються в розвитку педагогічної думки і психологічних підходів до розуміння допомоги особистості у складні періоди життя, зокрема людям, які мають особливі потреби. Ідеї щодо опори людини на власні можливості, допомоги їй в усвідомленні власного буття, вивільнення існуючих здібностей у потенційно компетентної особистості, активної життєвої позиції особистості поєднуються з уявленнями про необхідність створення для цього певних психологічних і соціальних умов, виходячи з того, що людина за своєю суттю є доброю і рухається в напрямі самореалізації, якщо їй надати таку можливість. Такий підхід сприяє формуванню гармонійно розвиненої особистості, що зумовлює високу узгодженість між її свідомістю та несвідомими психічними процесами. Цягармонія забезпечується суспільною за своєю суттю, моральною спрямованістю особистості, мотивуючі сили якої підпорядковані визначальному мотиву, що домінує і на свідомому, і на підсвідомому рівнях.

У педагогічних теоріях ідеї щодо створення рівних можливостей розглядаються з точки зору теорії розвитку особистісно орієнтованого навчання, особистісно розвивального навчання і педагогіки співробітництва. Особистісно орієнтоване навчання передбачає врахування у навчально-виховному процесі індивідуальних особливостей розвитку психофізичної сфері особистості, диференційований підхід у доборі основних засобів навчання, активізацію внутрішнього потенціалу особистості, збереження та розвиток її здібностей і талантів, зумовлює опору на інтелектуальний потенціал і особисті можливості. Особистісно розвивальне навчання спрямовано на формування гармонійно розвиненої особистості завдяки її соціалізації через мобілізацію всіх виховних можливостей суспільства. Педагогіка співробітництва розглядає об'єкт навчання не тільки в системі суб'єкт-об'єктних стосунків, а й зумовлює формування в учня активної спрямованості в засвоєнні знань, участі в саморозвитку й самовдоско­наленні.

Актуальним напрямом розвитку сучасної системи освіти є підготовка спеціалістів з молоді, яка має особливі потреби. Проблеми навчання і виховання студентів з інвалідністю досліджуються, виходячи зі специфіки навчального предмета і особливостей інвалідності. На сучасному етапі розвитку суспільства можливості інвалідів у самореалізації розглядаються з точки зору розвитку внутрішнього потенціалу, збережених можливостей, здатності реалізувати їх у певних суспільних умовах. Інша точка зору висвітлює соціальний, соціально-економічний, соціально-політичний потенціали суспільства, яке здатне підтримувати нормальне існування громадян.

Забезпечення освітніх можливостей для студентів з особливими потребами включає в себе створення певних умов для повноцінного навчання при необхідному рівні психолого-педагогічної готовності студентів. Якщо оцінювати формальні можливості студентів (абітурієнтів), то в них існує певний запас загальнонаукових знань, умінь, навичок, що є необхідними для навчально-виховного процесу у вищому навчальному закладі. Однак ці загальнонаукові знання, вміння, навички нерідко залишаються нереалізованими, якщо студенти не включаються в освітній процес, якщо для них не створюються належні умови навчання.

Проблема інтеграції інвалідів у систему освіти нікого не залишає байдужим, і у студентів, і у викладачів є усвідомлення важливості її для всіх учасників навчально-виховного процесу. Більшість студентів адекватно трактують поняття „інтеграція інвалідів" як включення їх у систему освіти, входження особистості в життя спільноти, введення в структуру освіти, включення в систему суспільних відносин, „вливання" інвалідів в освітні програми. При цьому для студентів-інвалідів найважливішим у вирішенні питань інтеграції є створення необхідних умов для навчання, наявність особистих здібностей і обдаровань. Соціальне середовище розглядається студентами як важлива умовасоціалізації особистості, як „головний інструмент в оркестрі соціалізації". Важливою умовою поліпшення життя інвалідів є реабілітація. Студенти-інваліди, які навчаються у вищому навчальному закладі, здолали кілька сходинок реабілітаційного процесу, для більшості з них сам процес навчання має реабілітаційний характер, оскільки сприяє поверненню сенсу життя, позбавленню психологічних проблем, пристосуванню до навколишнього середовища.

Велика увага в навчально-виховному процесі приділяється процесові виховання. Більшість студентів вважають, що засвоєння суспільних норм, правил поведінки, загальнолюдських цінностей, засвоєння культурного досвіду народу, відтворення його у власному житті є загальними для всіх. Основна питома вага процесу виховання особистості припадає на період дитинства, шкільні роки, коли формується особистість дитини, відбувається підготовка до свідомого дорослого життя. Найважливішим для студентської молоді з числа інвалідів є період адаптації до умов навчання у вищому навчальному закладі, набуття нового статусу, засвоєння нових соціальних ролей. Тому важливим є не стільки зміст процесу виховання (адже серед студентів з особливими потребами не помічено проблем з дисципліною), скільки створення певних психолого-педагогічних умов, які б полегшували процес навчання, тобто:

забезпечення особливого підходу до студентів з особливими потребами, який повинен ураховувати специфіку хвороби, вади, патологічного стану, психологічної чи соціальної проблеми, з якими може зустрітися інвалід у повсякденному житті; темп викладання дисциплін має бути достатньо повільним, гнучким, „м'яким", пристосованим до потреб інвалідів; навчальне навантаження повинно регулюватись залежно від ступеня інвалідності;

процес виховання потребує більшої уваги, відповідальності, розуміння й освіченості. Люди з особливими потребами повинні бути оточені любов'ю, ласкою, турботою. Не можна допускати приниження особистості. Потрібно зважати на їх труднощі у навчанні, допомогти їм отримати інформацію іншими засобами (якщо звичайні засоби недостатні), треба навчити дитину жити з її вадою і дати їй можливість зрозуміти, що вона така сама, як інші діти;

не нагадувати й не акцентувати увагу на функціональних обмеженнях, зрозуміти внутрішній світ людини; навчити людину жити з вадою і водночас бути адекватною, щасливою всупереч ваді.

Викладачі вважають, що найактуальнішими питаннями навчання студентів з особливими потребами є психолого-педагогічна готовність до навчання у вищому навчальному закладі; забезпечення й облаштування навчального місця студента; облаштування приміщення (спеціальні приміщення, ліфт, пандус тощо); видання текстів лекцій; створення аудіозаписів лекцій; проведення індивідуальних занять; проведення груп взаємодопомоги для студентів з особливими потребами; проведення навчально-методичних семінарів для викладачів; проведення курсів для викладачів з вивчення сурдоперекладу тощо. При цьому пріоритет віддається психолого-педагогічній готовності студентів до оволодіння спеціальністю, створенню доступу до приміщень навчального закладу, проведенню груп взаємо­допомоги для студентів, проведенню навчально-методичних семінарів для викладачів. З метою поліпшення процесу навчання студентів з особливими потребами пропонується проводити регулярний науково-методичний семінар, до програми якого включити такі теми: „Соціальна підтримка студентів з особливими потребами", „Соціальний супровід навчання студентів з особливими потребами", „Особливості навчання інвалідів в інтегрованій групі: досягнення та проблеми", „Психолого-педагогічні проблеми навчання студентів з особливими потребами", „Практичні рекомендації та поради викладачеві по роботі зі студентами з особливими потребами", „Створення позитивної суспільної думки щодо людей з фізичними вадами" та ін.

Важливою умовою поліпшення процесу навчання студентів з особливими потребами є проведення різноманітних культурно-просвітницьких заходів: залучення студентів до студентського самоврядування, організація дозвілля, літнього відпочинку, фестивалів, виставок, конкурсів творчості, спортивних змагань, оздоровчих програм; організація роботи з батьками; проведення семінарів, дискусій. Така робота повинна всіляко зміцнювати віру молоді з обмеженими можливостями у досягнення ними успіху за різних життєвих колізій.

Для поліпшення процесу професійної підготовки студентів з особливими потребами важливо здійснити ряд таких заходів:

1.Організаційні- створення при кафедрі соціальної роботи навчально-методичного центру супроводу студентів з особливими потребами, який виконує такі функції:

супровід студентів з особливими потребами з метою диференціації й індивідуалізації процесу навчання;

проведення навчально-методичного й наукового супроводу навчальних програм з різних дисциплін;

створення медіатеки (на основі касетних записів текстів лекцій викладачів кафедри) для студентів із вадами зору та порушеннями опорно-рухового апарату;

супровід випускників при працевлаштуванні: звичайний трудовий ринок, захищена зайнятість на звичайному трудовому ринку, спеціалізований трудовий ринок.

2. Наукові:

проведення соціологічного дослідження серед студентів-інвалідів з метою визначення освітніх потреб і проблем в адаптації до навчально-виховного процесу;

розроблення структурно-функціональної моделі переходу студентів до професійної діяльності;

розроблення технологічних пакетів, які включають навчальні програми або комплекси на основі загальних і спеціальних методологічних технологій проведення наукового семінару з проблем супроводу студентів з особливими потребами.

3. Навчально-методичні:

розроблення критеріїв визначення психолого-педагогічної готовності абітурієнтів; з особливими потребами до навчання зі спеціальності "Соціальна робота";

розроблення методик диференційованого підходу до процесу навчанні й оцінювання знань студентів з особливими потребами (критерії оцінюванії знань студентів із вадами слуху та порушеннями опорно-рухового апарату, загальними захворюваннями);

проведення психолого-педагогічних семінарів для викладачів кафедр соціальної роботи з питань інтеграції студентів з особливими потребами у процес навчання;

підготовка і видання навчально-методичної літератури для студентів з особливими потребами, розроблення дистанційних програм навчання для студентів із вадами слуху і порушеннями опорно-рухового апарату.

4. Реабілітаційні:

проведення груп зустрічей для студентів-інвалідів з метою взаємопідтримки;

проведення консультацій із вирішення соціально-психологічних проблем;

розроблення і впровадження спільно зі студентським самоврядуванню соціальних програм „рівний-рівному".

Отже,створення рівних можливостей у сфері освітидля студентів з особливими потребами означає створення необхідних освітніх умов до реалізації права на оволодіння професійним фахом нарівні зі студентами-неінвалідами. Створення рівних можливостей не означає урівнення вимогу задоволенні особливих потреб інвалідів. Такий підхід зумовлює створення сприятливого соціального фону, доброзичливого, емпатійного, не акцентуючого нав'язливу увагу на інвалідності, однак такого, що висуває рівні вимоги до набуття знань, вироблення професійних умінь і навичок. Досягти цього можливо завдяки індивідуальному, диференційованому підходу до кожного студента, задоволення особливих потреб в безбар’єрній архітектурі, інформації, допоміжних засобах, соціальних взаємовідносин спеціальному фінансуванні, реабілітації.

Перспективним є залучення інвалідів до культурних цінностей і художньо-естетичної діяльності. Озвучені книжки, друковані видання, написані простою мовою, чіткий формат і кольори для розумово відсталих, адаптовані теле- і театральні постанови для глухих — це великий крок у наданні інформації для тих, хто раніше такої можливості не мав. Заняття хореографією, музикою, літературою, театром сприяють виявленню та розвитку художнього і творчого потенціалу.

Не менш важлива проблема — організація дозвілля та відпочинку, що тісно пов’язана зі створенням механізмів полегшення пересування інвалідів до рекреаційних установ, моральною і фінансовою підтримкою персоналу, який здійснює соціальні програми, у тому числі проекти, що передбачають розробку методики забезпечення доступності.

Правові основи соціального захисту інвалідів в Україні Правові та організаційні засади щодо задоволення особливих потреб інвалідів у соціальному захисті, навчанні, лікуванні, соціальній опіці та громадській діяльності відображені у спеціальному й загальному законодавстві України. У спеціальному законодавстві права інвалідів урегульовані шляхом (рис. 5.1, 5.2, 5.3):

прийняття окремого закону, що стосується виключно інвалідів (Закон України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” від 21 березня 1991 p.; Закон України “Про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам” від 16 листопада 2000 р. № 2019-11);

включення питань, що стосуються інвалідів, до галузевих законів (Законів України “Про охорону дитинства” від 26 квітня 2001 р., “Про державну допомогу сім’ям з дітьми” від 21 листопада 1992 р., “Про пенсійне забезпечення” від 5 листопада 1991 р., “Про освіту” від 23 травня 1991 р., “Просприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні” від 5 лютого 1993 p., Основ законодавства України про охорону здоров’я” від 19 листопада 1992 p., “Кодексу законів про працю та ін.);

нормативно-правових документів, що регулюють механізм реалізації законів; типові положення, взірцеві положення, інструкції, укази, накази, розпорядження та ін.

Характеристика роботи

Контрольна

Кількість сторінок: 28

Безкоштовна робота

Закрити

Соціальна робота з інвалідами

Замовити дану роботу можна двома способами:

  • Подзвонити: (067) 380–84–93, (097) 844–69–22 та (050) 297–73–76
  • Заповнити форму замовлення:
Не заповнені всі поля!
Обов'язкові поля до заповнення «ім'я» і одне з полів «телефон» або «email»

Щоб у Вас була можливість впевнитись в наявності обраної роботи, і частково ознайомитись з її змістом, ми можемо за бажанням відправити частини даної роботи безкоштовно. Всі роботи виконані в форматі Word згідно з усіма вимогами щодо оформлення даних робіт.