ЗМІСТ

Вступ

Розділ 1. Теоретичні та практичні основи соціального явища “діти вулиці”.

1.1. Соціально-правовий захист дитинства.

1.2. Поняття та класифікація феномену “діти вулиці”; соціально-психологічна характеристика “дітей вулиці”. Передумови виникнення соціального явища “діти вулиці”.

Розділ 2. Сучасні напрямки мобільної соціально-педагогічної роботи з “дітьми вулиці”.

2.1. Вулична соціально-педагогічна робота з “дітьми вулиці”.

2.2. Характеристика сучасних напрямків мобільної соціально-педагогічної роботи з “дітьми вулиці”.

Розділ 3. Дослідно-експериментальна робота з “дітьми вулиці”.

3.1. Мобільна соціально-педагогічна робота з “дітьми вулиці” на прикладі ЦССМ Дніпровського району.

3.2. Методика використання ігрових технік в соціальній вуличній роботі.

Висновки.

Список використаної літератури.

Додатки.

Вступ

Перехідний процес, який зараз переживає Україна, викликав широкий спектр соціальних змін, поглибивши зубожіння і маргіналізацію, безробіття та зміни суспільних норм і цінностей, що впливає на розвиток усіх вікових груп, але більш за все - дітей та молоді [16; 68]. Сьогодні, коли відбувається переоцінка духовних цінностей, іде розшарування соціальних груп населення, поглиблюються економічні проблеми, склалися несприятливі умови для виховання підростаючого покоління. Збільшується кількість функціонально неспроможних сімей, віддаляються від виконання виховних завдань заклади освіти, згортається робота з дітьми за місцем проживання. Як наслідок – зростає кількість неповнолітніх, залишених на одинці зі своїми проблемами, та тих, чия поведінка виходить за межі правових та моральних норм [5; 170].

Хвиля дитячої безпритульності та бездоглядності набула катастрофічних розмірів. За офіційними даними, кількість дітей, залишених сім’ями, не тільки не зменшується, а й зростає, тому проблема поглиблюється. Так, якщо у 1996 році в ході профілактичних рейдів на вулицях міст працівниками кримінальної міліції для неповнолітніх було вилучено понад 12 тис. дітей, то вже в 2001 р. - 35 тис. [15; с.1]. Ці діти, як правило, займаються бродяжництвом, жебракуванням, крадіжками; вживають алкогольні напої, токсичні та наркотичні речовини. Діти часто стають жертвами сексуального насильства, вступають у безпосередні сексуальні стосунки, залучаються дорослими до протизаконної діяльності (багато дітей, які опинилися на вулиці потрапляють у руки кримінальних груп, або самі створюють свої злочинні групи). Їхнє життя і здоров’я постійно знаходиться під загрозою [27; с.183]. Дитину відштовхують зі свого лона неблагополучні сім’ї (більшість “дітей вулиці” лишилися родинних зв'язків, були покинуті батьками чи самовільно пішли з сім'ї, яка не забезпечила нормальних умов життя та повноцінного розвитку [27; с.183] з різних причин: безробіття батьків, асоціальна поведінка батьків тощо), школа, позашкільні заклади, які змушені здавати в оренду комерційним фірмам своє приміщення. Все це впливає на розвиток особистості дітей, деформує процес їх соціалізації. Так зростає покоління дорослих, які створюють загрозу майбутньому розвитку нашого народу та Україні.

Отже, актуальність явища “діти вулиці” пояснюється сьогоднішньою соціально-політичною та економічною нестабільністю в суспільстві, конкретною ситуацією і умовами в освітньо-виховному процесі, несприятливими обставинами вдома, негативним впливом антисуспільних елементів [27; с.183].

В цих умовах держава повинна створювати нову систему соціальної реабілітації “нічийних дітей”.

Сама реальність сьогодення, наявність великої кількості “вуличних дітей” в Україні потребують діяти, змінювати старі форми роботи з дітьми, шукати нові шляхи, більш дійові та гуманні, що відповідають Конвенції ООН „Про права дитини” [11; с.263].

Тому дослідження сучасних напрямків соціально-педагогічної роботи з “дітьми вулиці”, вивчення зарубіжного та вітчизняного досвіду роботи з “вуличними дітьми”, вдосконалення вже існуючих, впровадження нових форм та методів роботи має важливе значення і як ніколи актуальна саме зараз. Адже вулиця стає живильним середовищем та загальним знаменником таких небезпечних соціальних пороків, як насилля, проституція, наркоманія, алкоголізм, грабіж, злочинність (“вуличні діти” як жертви та як суб'єкти злочинної діяльності) [23; с.254].

Необхідною умовою ефективної роботи з “вуличними дітьми” є встановлення з ними контактів у середовищі де вони перебувають (на вулиці, підвалах тощо), тобто мобільна соціально–педагогічна робота. Метою мобільної соціально–педагогічної роботи з “дітьми вулиці” є покращення їх положення, допомога у вирішенні їх потреб і проблем; захист їх юридичних, соціальних, моральних прав; надання їм першочергової допомоги (їжа, одяг, медична допомога, психологічна консультація тощо) і заохотити їх прийти до Денного Центру чи притулку для подальшої роботи з ними. Одночасно працюють з сім'єю (батьками або особами, що їх замінюють) [23; с.254].

За цих умов особливої значущості набуває сьогодні створення дійової системи превентивної роботи з “дітьми вулиці”, залучення до цієї діяльності різних установ, організацій, відомств, тісна координація їх зусиль. Важливим є вивчення та урахування кращого зарубіжного досвіду, вдосконалення вже існуючих та впровадження нових форм та методів роботи [23; с.254].

Існують три мережі соціальної роботи з “вуличною дитиною”:

1.Робота з дитиною на вулиці.

2.Робота з дитиною у реабілітаційному Центрі (притулках).

3.Робота з сім’єю, дитячими закладами.

Проблему соціально-правового захисту дитинства розкрито в працях Карожової З.Д.Соціально-правовий захист дитинства1; Коваль Л.Г., Звєрєва І. Д., Хлєбік С.Р. Соціально-педагогічний захист дитинства, дитячого та юнацького руху2; Окаринський М.М. Соціальний захист дитинства;3 Валентина Оржеховська “Діти вулиці” потребують захисту4.

Аналіз безпритульності і виховання дітей в Україні 20-х років розроблено в працях Виноградова–Бондаренко В.Є. Виховання безпритульних дітей в Україні 20-х років ХХ століття. \\ Автореферат дисертації. – Київ, 2001 р.; Зінченко А.Г. Дитяча безпритульність в Радянській Україні в 20-х – першій половині 30-х років ХХ століття. \\ Автореферат дисертації. – Одеса: ОНУ ім. І. І. Мечникова, 2002 р.; Зінченко А.Г. Дитяча безпритульність: історія і сучасність. 5

Феномен соціального явища “діти вулиці” розглянув Волинець Л.С. Щодо соціального феномену “діти вулиці” в Україні.6

Соціальне дослідження “дітей вулиці” проводила Зайцевська Т.Ю. Соціально-психологічне дослідження “дітей вулиці” та їх родин. 7

Аналіз вуличної соціально-педагогічної роботи з “дітьми вулиці” розроблено у наукових статтях Зайцевської Т. Ю. Вулична соціальна робота з “дітьми вулиці”1; Вайнола Р.Х. Соціальна вулична робота2.

Проблеми підготовки працівників органів внутрішніх справ до роботи з “вуличними дітьми” розглянула Матюхіна Н.П. у науковій статті: “Проблеми підготовки працівників органів внутрішніх справ до роботи з “вуличними дітьми” 3.

Сучасні напрямки та етапи мобільної соціально–педагогічної роботи з “дітьми вулиці” розкрила Шульга В.В. “діти вулиці”: від усвідомлення проблеми до її вирішення 4.

Методику використання ігрових технік в соціальній вуличній роботі розкрито у наукових працях Вайноли Р.Х. “Методика використання ігрових технік в соціальній вуличній роботі”5; “Особливості використання ігрових технік в соціальній вуличній роботі”6; “Діяльність волонтерів в умовах вуличного простору” 7 .

Нормативно-законодавча база соціально-педагогічної роботи з “дітьми вулиці”:

-Закон України “Про охорону дитинства” (від 26.04.2001 року № 2402-3);

-Укази Президента України “Про затвердження комплексних заходів щодо профілактики бездоглядності та правопорушень серед дітей, їх соціальної реабілітації в суспільстві” (від 18.03.1998 р. № 200); “Про додаткові заходи щодо запобігання дитячій бездоглядності” (від 28.01.2000 р. № 113); “Про Державну програму запобігання дитячій бездоглядності на 2003-2005 роки” (від 21.02.2003 р.№ 154\2003);

-Розпорядження Київської міської державної адміністрації “Про схвалення програми заходів щодо запобігання дитячій бездоглядності в м. Києві на 2003-2005 роки” та Міської програми заходів щодо запобігання дитячій бездоглядності в м. Києві на 2003-2005 р.р. (від 12.06.2003. № 1043);

Міжнародні нормативні документи та зарубіжний досвід роботи з „дітьми вулиці”:

-Всесвітня декларація ООН про забезпечення виживання, захисту і розвитку дітей (від 30.09.1990 р.).

-Конвенція ООН „Про права дитини”( від 20. 11. 1989 р.).

-Декларація ООН прав дитини (від 20.11.1959 р.).

-Дети улицы. Растущая трагедия городов: Доклад для Независимой комиссии по международным гуманитарным вопросам. – М.: Международные отношения, 1990 г.

-Дети улицы. Что нужно знать для успешного управления проектом. – Великобритания, ЮНИСЕФ, 1998 г.

-Діти вулиці. Політика дитинства. Звіт Ради Європи за 1994 р // Комітет соціальної політики Ради Європи. – Червоний Хрест України. – Київ, 1997.

Об'єкт дослідження - процес мобільної соціально-педагогічної роботи з “дітьми вулиці”.

Предмет дослідження – сучасні напрямки мобільної соціально-педагогічної роботи з “дітьми вулиці”.

Мета дослідження – розкрити та обґрунтувати сучасні напрямки мобільної соціально-педагогічної роботи з „дітьми вулиці”.

Методи дослідження. Для досягнення мети та розв'язання завдань дослідження використано комплекс науково-педагогічних і загальнонаукових методів, а саме:

-метод вивчення публікацій ООН;

-метод вивчення публікацій періодичних видань та наукових праць;

-метод вивчення Закону України “Про охорону дитинства” (від 26.04.2001 року № 2402-3);

-вивчення Указів Президента України “Про затвердження комплексних заходів щодо профілактики бездоглядності та правопорушень серед дітей, їх соціальної реабілітації в суспільстві” (від 18.03.1998 р. № 200); “Про додаткові заходи щодо запобігання дитячій бездоглядності” (від 28.01.2000 р. № 113); “Про Державну програму запобігання дитячій бездоглядності на 2003-2005 роки” (від 21.02.2003 р.№ 154\2003);

-вивчення Розпорядження Київської міської державної адміністрації “Про схвалення програми заходів щодо запобігання дитячій бездоглядності в м. Києві на 2003-2005 роки” та Міської програми заходів щодо запобігання дитячій бездоглядності в м. Києві на 2003-2005 роки (від 12.06.2003. № 1043);

-методи теоретичного аналізу (узагальнення і систематизація) матеріалу.

Завдання дослідження:

-розкрити та обґрунтувати теоретичні та практичні основи соціального явища „діти вулиці”;

-розкрити та обґрунтувати сучасні напрямки мобільної соціально-педагогічної роботи з “дітьми вулиці”:

-розкрити та обґрунтувати особливості роботи з “дітьми вулиці”, які перебувають на обліку в ЦССМ;

-розкрити та обґрунтувати методику використання ігрових технік в соціальній вуличній роботі.

Характеристика роботи

Диплом

Кількість сторінок: 88

Безкоштовна робота

Закрити

Основні напрямки мобільної соціально-педагогічної роботи з дітьми вулиці

Замовити дану роботу можна двома способами:

  • Подзвонити: (067) 380–84–93, (097) 844–69–22 та (050) 297–73–76
  • Заповнити форму замовлення:
Не заповнені всі поля!
Обов'язкові поля до заповнення «ім'я» і одне з полів «телефон» або «email»

Щоб у Вас була можливість впевнитись в наявності обраної роботи, і частково ознайомитись з її змістом, ми можемо за бажанням відправити частини даної роботи безкоштовно. Всі роботи виконані в форматі Word згідно з усіма вимогами щодо оформлення даних робіт.