Обгрунтування та вибір оптимальних матеріалів для виготовлення жіночих літніх сарафанів

Зміст

Вступ

1 Вибір та характеристика моделі швейного виробу

2 Вибір і характеристика вимог до матеріалів для виробу

2.1 Загальна характеристика вимог до матеріалів для виробу

2.2 Загальна характеристика властивостей основних матеріалів для заданого виробу

3 Вивчення будови та структури основних матеріалів для виробу даного виду

3.1 Визначення волокнистого складу досліджуваної тканини

3.2 Визначення структури і будови ниток основи і піткання

3.3 Визначення характеристик товщини ниток основи і піткання

3.4 Визначення переплетення досліджуваної тканини

3.5 Визначення щільності та заповнення досліджуваної тканини

3.6 Визначення виду оздоблення досліджуваної тканини

4 Вибір і характеристика підкладочних і прокладочних матеріалів для заданого виробу

5 Вибір і характеристика оздоблювальних, скріплюючих матеріалів та фурнітури для заданого виробу

Висновки та рекомендації

Список використаної літератури

Додаток А 

3.3 Визначення характеристик товщини ниток основи і піткання.

Товщина ниток і пряжі істотно впливає на будову тканини. Відповідно до товщини матеріалу ми підбираємо товщину ниток. З підвищеною лінійністю їх зростає товщина і маса тканини.

При аналізі будови полотна і для характеристики властивостей необхідно вміти визначати направлення ниток основи і піткання. А щоб знайти лінійну щільність зразків даних тканин виробу потрібно розрахувати їх по формулі [11]:

(3.1)

Де Т- лінійна щільність ниток,

m- маса ниток,

L – довжина ниток пряжі,

1000 – коефіцієнт для переводу метрів у кілометри.

m1o=0,019 г.;

m1п=0,021 г.;

m2o=0,037 г.;

m2п=0,035 г.;

m3o=0,023 г.;

m3 =0,0424 г.;

m4o=0,028 г.;

m4 =0,031 г.;

Знайшовши лінійну щільність тканин потрібно визначити метричний номер.

Метричний номер - це характеристична зворотня лінійна щільність і визначається як відношення довжини ниток (пряжі) до їх маси, по формулі[11]:

 (3.2)

N1о=15 м/г

N1п= м/г

N2о=,13 м/г

N2п=,85, м/г

N3о=, м/г

N3п=,33, м/г

N4о=,57, м/г

N4п=, м/г.

Тоді, коли ми маємо масу ниток, а також лінійну щільність і метричний номер, знаходимо діаметр ниток даних зразків.

Діаметр ниток основі і піткання розраховують по формулі [11]:

(3.3)

де dp- розрахунковий діаметр ниток, мм.

Т- лінійна щільність ниток, текс

А – коефіцієнт, залежить від об’ємної маси і будови ниток [11(таб.3.1)].


3.4 Визначення переплетення досліджуваної тканин.

Блиск, рельєфність і зовнішній вигляд тканини, її механічні, фізичні і технологічні властивості залежать від виду переплетення.

Нитки основи і піткання послідовно переплітаються одна з одною в визначеному порядку згідно рапорту переплетення. Таким чином за допомогою різного розміщення ниток в тканині можна створити велику кількість різноманітних переплетень. Їх сполучення визначає будову тканини.

Всі тканини в залежності від виду переплетення поділяються на 4 класи:

-тканини простих переплетень, які мають однорідну, гладку, без яких-небудь візерунків поверхню.

-тканини дрібно візерунчасті, переплетення яких представляють собою видозмінення та ускладнення головних переплетень( похідних та комбінованих). На поверхні тканини утворюються дрібні візерунки.

-тканини складних переплетень, утворених кількома системами ниток основи та піткання.

-тканини великовізерунчасті (жакардові), великий візерунок який утворюється різним сполученням переплетень перших 3 класів.

Для першого зразка досліджуваної тканини характерне атласне переплетення. Воно характеризується довгими основними та уточними перекриттями, тому вони мають гладку блискучу поверхню. В атласному переплетенні нитка основи в межах одного рапорту лише один раз з’являється на лицьовій поверхні, а довгі перекриття з ниток піткання. Завдяки довгим основним перекриттям атласного переплетення, а також високої щільності систем ниток, виступаючих на лицьову сторону тканини, її поверхня отримує гладкість і блиск. Тканина атласного переплетення має підвищену обсипальність по краю зрізів, по причині рідкого розташування полів зв’язку, нитки слабше закріплюються з загальній структурі тканини. Гладка поверхня цих тканин забезпечує їм стійкість до тертя.

Рисунок 5- Схема зображення атласного переплетення першого зразка

Другий зразок має характерне полотняне переплетення, воно нагадує малюнок шахової рамки як з лицьового боку, так і з виворотнього. Це переплетення найпростіше серед усіх. Рапорт переплетення по основі та пітканню рівний двом ниткам. Тканина цього переплетення має рівну матову, однониткову з лицьової і з виворітної сторін поверхню. Полотняне переплетення придає тканині найбільшу щільність при якій підвищену жорсткість.

Третій зразок і четвертий також полотняного переплетення. Для цього виду переплетення також є характерним те, що кожна нитка основи переплітається з кожною ниткою піткання. При неоднаковій щільності тканини або різній лінійній густині ниток основи і піткання, на поверхні тканини виникають поперечні або поздовжні рубчики. При інших рівних умовах, тканини полотняного переплетення відрізняються підвищеними значеннями міцності, меншою товщиною, малими значеннями повітропроникності.

Рисунок 6- Схема зображення полотняного переплетення, першого, другого і третього зразків


3.5 Визначення щільності та заповнення досліджуваної тканини.

Щільність тканини визначається числом ниток основи і піткання розташованих на 100 мм. тканини. Поверхнева щільність коливається у відповідності і найбільшу мають шовкові тканини, а найменшу льняні. ЇЇ визначають окремо по основі і по пітканню. Тканини можуть бути рівно щільними, тобто мати однакову наукову щільність по ниткам основи і піткання. При однаковій фактичній щільності полотна ступень заповнення нитками може бути різним залежно від товщини ниток. Для порівняння тканин за характеристикою використовують показники відносної щільності: лінійні заповнення та наповнення тканини нитками, а також поверхневе заповнення.

Для визначення лінійного заповнення потрібно знати щільність досліджуваних зразків. Використавши стандартний метод визначення було підраховано кількість ниток по основі і пітканню кожного зразка розміром 100х100мм. де, перший зразок ниток основи 315 ниток піткання 350, другий – ниток основи 175, піткання 220, третій ниток основи 275, піткання 515, і останній четвертий зразок ниток основи 180, а піткання 211.

Визначивши щільність, за допомогою лупи, можна розрахувати лінійне заповнення.

Обраховують лінійне заповнення за формулою [11]:

(3.4)

(3.5)

де Ео, Еп – лінійне заповнення по основі і пітканню; %;

То, Тп – лінійна щільність ниток основи і піткання, текс;

По, Пп – щільність ниток по довжині (ширині) в 100мм. тканини;

А – коефіцієнт, який залежить від виду волокон [11(таб.3.2)]

Лінійне заповнення характеризує щільність тканини, показуючи яка частина площі тканини заповнена паралельно розміщеними нитками основи і піткання.

Характеристика роботи

Курсова

Кількість сторінок: 36

Безкоштовна робота

Закрити

Обгрунтування та вибір оптимальних матеріалів для виготовлення жіночих літніх сарафанів

Замовити дану роботу можна двома способами:

  • Подзвонити: (097) 844–69–22
  • Заповнити форму замовлення:
Не заповнені всі поля!
Обов'язкові поля до заповнення «ім'я» і одне з полів «телефон» або «email»

Щоб у Вас була можливість впевнитись в наявності обраної роботи, і частково ознайомитись з її змістом, ми можемо за бажанням відправити частини даної роботи безкоштовно. Всі роботи виконані в форматі Word згідно з усіма вимогами щодо оформлення даних робіт.