Обгрунтування та вибір оптимальних матеріалів для виготовлення жіночих літніх сарафанів
Зміст
Вступ
1 Вибір та характеристика моделі швейного виробу
2 Вибір і характеристика вимог до матеріалів для виробу
2.1 Загальна характеристика вимог до матеріалів для виробу
2.2 Загальна характеристика властивостей основних матеріалів для заданого виробу
3 Вивчення будови та структури основних матеріалів для виробу даного виду
3.1 Визначення волокнистого складу досліджуваної тканини
3.2 Визначення структури і будови ниток основи і піткання
3.3 Визначення характеристик товщини ниток основи і піткання
3.4 Визначення переплетення досліджуваної тканини
3.5 Визначення щільності та заповнення досліджуваної тканини
3.6 Визначення виду оздоблення досліджуваної тканини
4 Вибір і характеристика підкладочних і прокладочних матеріалів для заданого виробу
5 Вибір і характеристика оздоблювальних, скріплюючих матеріалів та фурнітури для заданого виробу
Висновки та рекомендації
Список використаної літератури
Додаток А
3.3 Визначення характеристик товщини ниток основи і піткання.
Товщина ниток і пряжі істотно впливає на будову тканини. Відповідно до товщини матеріалу ми підбираємо товщину ниток. З підвищеною лінійністю їх зростає товщина і маса тканини.
При аналізі будови полотна і для характеристики властивостей необхідно вміти визначати направлення ниток основи і піткання. А щоб знайти лінійну щільність зразків даних тканин виробу потрібно розрахувати їх по формулі [11]:
(3.1)
Де Т- лінійна щільність ниток,
m- маса ниток,
L – довжина ниток пряжі,
1000 – коефіцієнт для переводу метрів у кілометри.
m1o=0,019 г.;
m1п=0,021 г.;
m2o=0,037 г.;
m2п=0,035 г.;
m3o=0,023 г.;
m3 =0,0424 г.;
m4o=0,028 г.;
m4 =0,031 г.;
Знайшовши лінійну щільність тканин потрібно визначити метричний номер.
Метричний номер - це характеристична зворотня лінійна щільність і визначається як відношення довжини ниток (пряжі) до їх маси, по формулі[11]:
(3.2)
N1о=15 м/г
N1п= м/г
N2о=,13 м/г
N2п=,85, м/г
N3о=, м/г
N3п=,33, м/г
N4о=,57, м/г
N4п=, м/г.
Тоді, коли ми маємо масу ниток, а також лінійну щільність і метричний номер, знаходимо діаметр ниток даних зразків.
Діаметр ниток основі і піткання розраховують по формулі [11]:
(3.3)
де dp- розрахунковий діаметр ниток, мм.
Т- лінійна щільність ниток, текс
А – коефіцієнт, залежить від об’ємної маси і будови ниток [11(таб.3.1)].
3.4 Визначення переплетення досліджуваної тканин.
Блиск, рельєфність і зовнішній вигляд тканини, її механічні, фізичні і технологічні властивості залежать від виду переплетення.
Нитки основи і піткання послідовно переплітаються одна з одною в визначеному порядку згідно рапорту переплетення. Таким чином за допомогою різного розміщення ниток в тканині можна створити велику кількість різноманітних переплетень. Їх сполучення визначає будову тканини.
Всі тканини в залежності від виду переплетення поділяються на 4 класи:
-тканини простих переплетень, які мають однорідну, гладку, без яких-небудь візерунків поверхню.
-тканини дрібно візерунчасті, переплетення яких представляють собою видозмінення та ускладнення головних переплетень( похідних та комбінованих). На поверхні тканини утворюються дрібні візерунки.
-тканини складних переплетень, утворених кількома системами ниток основи та піткання.
-тканини великовізерунчасті (жакардові), великий візерунок який утворюється різним сполученням переплетень перших 3 класів.
Для першого зразка досліджуваної тканини характерне атласне переплетення. Воно характеризується довгими основними та уточними перекриттями, тому вони мають гладку блискучу поверхню. В атласному переплетенні нитка основи в межах одного рапорту лише один раз з’являється на лицьовій поверхні, а довгі перекриття з ниток піткання. Завдяки довгим основним перекриттям атласного переплетення, а також високої щільності систем ниток, виступаючих на лицьову сторону тканини, її поверхня отримує гладкість і блиск. Тканина атласного переплетення має підвищену обсипальність по краю зрізів, по причині рідкого розташування полів зв’язку, нитки слабше закріплюються з загальній структурі тканини. Гладка поверхня цих тканин забезпечує їм стійкість до тертя.
Рисунок 5- Схема зображення атласного переплетення першого зразка
Другий зразок має характерне полотняне переплетення, воно нагадує малюнок шахової рамки як з лицьового боку, так і з виворотнього. Це переплетення найпростіше серед усіх. Рапорт переплетення по основі та пітканню рівний двом ниткам. Тканина цього переплетення має рівну матову, однониткову з лицьової і з виворітної сторін поверхню. Полотняне переплетення придає тканині найбільшу щільність при якій підвищену жорсткість.
Третій зразок і четвертий також полотняного переплетення. Для цього виду переплетення також є характерним те, що кожна нитка основи переплітається з кожною ниткою піткання. При неоднаковій щільності тканини або різній лінійній густині ниток основи і піткання, на поверхні тканини виникають поперечні або поздовжні рубчики. При інших рівних умовах, тканини полотняного переплетення відрізняються підвищеними значеннями міцності, меншою товщиною, малими значеннями повітропроникності.
Рисунок 6- Схема зображення полотняного переплетення, першого, другого і третього зразків
3.5 Визначення щільності та заповнення досліджуваної тканини.
Щільність тканини визначається числом ниток основи і піткання розташованих на 100 мм. тканини. Поверхнева щільність коливається у відповідності і найбільшу мають шовкові тканини, а найменшу льняні. ЇЇ визначають окремо по основі і по пітканню. Тканини можуть бути рівно щільними, тобто мати однакову наукову щільність по ниткам основи і піткання. При однаковій фактичній щільності полотна ступень заповнення нитками може бути різним залежно від товщини ниток. Для порівняння тканин за характеристикою використовують показники відносної щільності: лінійні заповнення та наповнення тканини нитками, а також поверхневе заповнення.
Для визначення лінійного заповнення потрібно знати щільність досліджуваних зразків. Використавши стандартний метод визначення було підраховано кількість ниток по основі і пітканню кожного зразка розміром 100х100мм. де, перший зразок ниток основи 315 ниток піткання 350, другий – ниток основи 175, піткання 220, третій ниток основи 275, піткання 515, і останній четвертий зразок ниток основи 180, а піткання 211.
Визначивши щільність, за допомогою лупи, можна розрахувати лінійне заповнення.
Обраховують лінійне заповнення за формулою [11]:
(3.4)
(3.5)
де Ео, Еп – лінійне заповнення по основі і пітканню; %;
То, Тп – лінійна щільність ниток основи і піткання, текс;
По, Пп – щільність ниток по довжині (ширині) в 100мм. тканини;
А – коефіцієнт, який залежить від виду волокон [11(таб.3.2)]
Лінійне заповнення характеризує щільність тканини, показуючи яка частина площі тканини заповнена паралельно розміщеними нитками основи і піткання.