Обгрунтування та вибір оптимальних матеріалів для виготовлення жіночих літніх сарафанів

Зміст

Вступ

1 Вибір та характеристика моделі швейного виробу

2 Вибір і характеристика вимог до матеріалів для виробу

2.1 Загальна характеристика вимог до матеріалів для виробу

2.2 Загальна характеристика властивостей основних матеріалів для заданого виробу

3 Вивчення будови та структури основних матеріалів для виробу даного виду

3.1 Визначення волокнистого складу досліджуваної тканини

3.2 Визначення структури і будови ниток основи і піткання

3.3 Визначення характеристик товщини ниток основи і піткання

3.4 Визначення переплетення досліджуваної тканини

3.5 Визначення щільності та заповнення досліджуваної тканини

3.6 Визначення виду оздоблення досліджуваної тканини

4 Вибір і характеристика підкладочних і прокладочних матеріалів для заданого виробу

5 Вибір і характеристика оздоблювальних, скріплюючих матеріалів та фурнітури для заданого виробу

Висновки та рекомендації

Список використаної літератури

Додаток А 

3. Вивчення будови та структури основних матеріалів для виробу даного виду

3.1 Визначення волокнистого складу досліджуваної тканини.

Знання складу тканин та властивостей волокон, з яких вони виготовленні, дозволяє визначити призначення матеріалів, їх поведінку в процесі виготовлення одягу та його експлуатації, а також режими волого-теплових обробок швейних виробів [3].

При наявності в тканині різнорідних волокон необхідно враховувати їх вплив на зовнішній вигляд та властивості. Прояв впливу залежить від кількості тих чи інших волокон в складі тканини.

Від волокнистого складу матеріалу залежать їх зовнішній вигляд та властивості: міцність, видовження, пружність, теплопровідність, гігроскопічність, усадка та інші. Також і її призначення, методи обробки в швейному виробництві та умови зберігання.

Для визначення волокнистого складу використовують два методи: органолептичний та лабораторний.

Лабораторний метод застосовується у спеціально відведених лабораторіях. Він дає нам більш правильний результат чим органолептичний, проте волокнистий склад тканини частіше визначається органолептичним способом як більш доступним. Він базується на використанні органів почуттів людини: зору, дотику, нюху.

За допомогою зору визначають блиск, колір, прозорість, гладкість, звитість волокон, колір полум’я при горінні.

На дотик визначають м’якість або жорсткість, розтяжність, пружність, не зминання, тепло, або прохолоду, міцність. Отож органолептичним способом визначаємо всі зразки даних тканин для літнього жіночого сарафану.

Перший зразок за зовнішнім виглядом має голубо-зелений колір, блиск, не прозорий, при горінні скручується, утворюючі кульку. Одна поверхня тканини гладка, а інша – матова «креповая».

На дотик тканина з однієї сторони гладка, а з іншої має шороховату поверхню, міцна,прохолодна, зминається. Для неї характерне атласне переплетення. Тканина має синтетичну структуру.

Другий зразок даної тканини за зовнішнім виглядом тьмяно- салатового кольору, не має блиску, має невелику прозорість. При горінні горить і утворюється попіл, виділяє запах горілого паперу. З обох сторін тканина має шороховату поверхню.

На дотик має невелику жорсткість, не розтягується ні по пітканню ні по нитці основи, зминається, після чого не повертається у попереднє положення, міцна.

Для цієї тканини характерне полотняне переплетення. Тканина натуральна бавовна.

Третій зразок тканини по зовнішньому вигляду має білий колір, не блискуча, не прозора, шороховата, при горінні плавиться.

На дотик має невелику жорсткість, тепла. Має розтяжність тільки по нитці піткання. Міцна, зминається. Для цієї тканини характерне полотняне переплетення. Тканина бавовна де переважають синтетичні волокна.

Останній четвертий зразок тканини для літнього жіночого сарафана чорного кольору, не прозорий, має блиск, шороховату поверхню з обох сторін. При горінні плавиться.

На дотик жорстка, не розтягується, не зминається, має пружність,на дотик тепла, міцна.

Тканина має полотняне переплетення, синтетичну структуру.

Дослідивши чотири зразка тканини за допомогою органолептичного методу дало змогу більш доцільно впевнитись, що тканина підходить для виготовлення жіночого літнього сарафану.


3.2 Визначення структури і будови ниток основи і піткання.

Для виготовлення тканини використовують пряжу, комплексні нитки і мононитки.

Пряжею називають нитку, яка складається з волокон обмеженої довжини, з'єднаних скручуванням.

Комплексна нитка складається з декількох елементарних ниток, з'єднаних скручуванням або склеюванням.

Мононитка є одиночною ниткою, яка не ділиться в подовжньому напрямі без руйнування.

Існує три основні способи прядіння: кардне, гребінне та апаратне.

Пряжа кардного прядіння або кардна пряжа, є найбільш поширеною, вона виробляється з середньоволокнистої бавовни завдовжки 27 – 35 мм і хімічних волокон.

Пряжа гребінного прядіння або гребінна пряжа, виробляється з довговолокнистої бавовни завдовжки 35 – 50 мм, льону, довгої, тонкої, напівгрубої і грубої вовни, а також відходів шовківництва, кокономотання, шовкокрутіння і шовкоткацтва.

Пряжа апаратного прядіння, або апаратна пряжа, виробляється з коротковолокнистої бавовни, завдовжки до 27 мм, вовни та хімічних волокон, які додаються до них в суміші, а також відходів прядильного виробництва та регенерованих волокон (перетворених на волокнисту масу з клаптя). Широко використовується в апаратному прядінні змішування волокон різних видів.

Вид ниток і пряжі впливає на зовнішній вигляд тканини і її міцність. Тонка пряжа і нитки додають тканині тонкість і м'якість, товста - збільшує товщину, вагу і теплозахисні властивості.

Для першого зразка характерна гребінна пряжа. Вона характеризується більшою якістю, рівномірністю по довжині та найменшою товщиною. Як нитки основи так і нитки піткання одинакові, а пряжа за будовою трощена, тобто складається із двох або більш складених ниток, не з’єднаних між собою круткою.

Для другого зразка характерна також гребінна пряжа. Вона утворюється шляхом скручування волокон однакової довжини, проте не однакової ширини. Тому скручена нитка має певні потовщення на певній ділянці. Пряжа за напрямком кручення лівої крутки.

Для третього зразка характерна також гребінна пряжа. По будові пряжа однониткова. Вона утворюється шляхом правого скручування елементарних волокон.

Останнього четвертий зразок має кардну пряжу. Вона утворюється шляхом скручування волокон середньої довжини і характеризується середньою товщиною. За будовою пряжа кручена, правої крутки і по нитці основи і по нитці піткання.

Охарактеризувавши структуру і будову ниток основи і піткання було більш досконаліше досліджено чотири зразка тканини для виготовлення жіночого літнього сарафана.

Характеристика роботи

Курсова

Кількість сторінок: 36

Безкоштовна робота

Закрити

Обгрунтування та вибір оптимальних матеріалів для виготовлення жіночих літніх сарафанів

Замовити дану роботу можна двома способами:

  • Подзвонити: (097) 844–69–22
  • Заповнити форму замовлення:
Не заповнені всі поля!
Обов'язкові поля до заповнення «ім'я» і одне з полів «телефон» або «email»

Щоб у Вас була можливість впевнитись в наявності обраної роботи, і частково ознайомитись з її змістом, ми можемо за бажанням відправити частини даної роботи безкоштовно. Всі роботи виконані в форматі Word згідно з усіма вимогами щодо оформлення даних робіт.