План

1. Релігієзнавство як наука

2. Методи і принципи релігієзнавства

3. Правове забезпечення свободи совісті в Україні

4. Біблія — священна книга християн

5. Конфесійна різноманітність релігії в Україні

1. Релігієзнавство як наука

Релігієзнавство являє собою комплекс суспільних наук, об’єктом вивчення котрих є релігія. Кожна з цих наукових дисциплін, виходячи з специфіки свого предмета, розглядає ту чи іншу сторону цього складного явища, що дозволяє в рамках релігієзнавства представити його цілісну картину. Таким чином слід наголосити, що об’єкт і предмет релігієзнавства співпадають: це – закономірності становлення та розвитку релігії, її роль у житті суспільства та індивіда.

До структури релігієзнавства насамперед входять такі науки:

  • Філософія релігії, що вивчає загальне призначення релігії, найбільш загальні закономірності її виникнення і розвитку, роль у становленні цивілізації, того чи іншого типу людської спільності.
  • Соціологія релігії, що вивчає роль та функції релігії в житті того чи іншого суспільства, взаємозв’язок і взаємний вплив релігії, різноманітних соціальних інститутів, суспільних процесів тощо.
  • Психологія релігії, що вивчає взаємозв’язок та взаємну залежність релігії і психічного, внутрішнього, емоційного світу особистості або суспільної групи.
  • Політологія релігії, що вивчає взаємний вплив політики та релігії, її взаємовідносини з різними політичними інститутами.
  • Історія релігії, що вивчає розвиток цього явища в часі, або релігію та пов’язані з нею процеси на якомусь історичному етапі.
  • Географія релігії, що вивчає розвиток релігії в просторі, поширення тих чи інших релігій в різних регіонах.
  • Серед наук, що вивчають релігію, слід назвати також культурологію і правознавство, які розглядають взаємозв’язок культури й релігії, а також правову базу функціонування релігійних організацій та різноманітних культів.

    Слід підкреслити, що релігієзнавча проблематика може вивчатися й іншими науками. Говорячи про методи релігієзнавства, відзначимо, що вони співпадають з методами інших наук. Це перш за все єдність історичного та теоретичного підходів у вивченні релігії, а також весь арсенал методів, які використовують сучасні науки. Мова тут йде про теоретичні методи, як філософські (наприклад, діалектико – матеріалістичний метод), так і загальнонаукові (індукція, дедукція, порівняльний метод тощо). Разом з тим в релігієзнавстві активно використовуються й практичні, емпіричні методи (наприклад, різноманітні соціальні дослідження).

    Категоріальний апарат релігієзнавства значною мірою співпадає з категоріями тих наук, які входять в його структуру. Категорії релігієзнавства віддзеркалюють ті чи інші сторони функціонування релігії, компоненти її структури, широко використовують терміни з релігійного лексікону: найменування релігій, обрядів і т. ін.

    Наприклад, можна назвати такі категорії релігієзнавства: “релігія“, “культ”, “церква”, “конфесія” тощо.

    Зазначимо, що релігієзнавство вивчає закономірності становлення, функціонування, розвитку релігії та релігійного життя.

    Аналізуючи функції релігієзнавства, котрі, по суті, не відрізняються від функцій інших наук, треба підкреслити їх особливий зміст, зумовлений своєрідністю виучуваного об’єкта. Ці функції такі: пізнавальна, теоретико-методологічна, практична, прогнозуюча, виховна, яка, зокрема, передбачає формування віротерпимості, міжконфесійної толерантності.

    Релігія така ж давня, як і сама людина. Немає жодного народу на планеті, який би не знав релігії, як і немає жодної людини, яка б не мала в ній потреби. Тому важко віднайти в духовному житті фактор, який би відігравав вагомішу роль, аніж релігія. Від кам’яного віку й до сучасної космічної ери, зазнаючи дивовижних змін і метаморфоз, перебуває вона в нерозривному зв’язку з людським духом.

    Величні храми Єгипту й вавилонські гімни, Біблія і Парфенон, малярство Рембрандта і скульптури Праксителя, «Божественна комедія» Данте і «Мертві душі» Гоголя, думки Платона і К’єркегора, музика Гайдна, Баха, Бетховена, соціальні ідеї Савонароли і Мюнцера - все це сягає своїм корінням релігії, завдячує їй своїм існуванням.

    Релігія була вирішальним імпульсом у багатьох історичних рухах. Прийняття Азією буддизму, поширення християнства в Європі, експансія ісламу, Реформація Західної церкви - події, що стали відчутними віхами у житті людства і значною мірою визначили масштаби, темпи, тенденції світового розвитку.

    Отже, людство здавна прагнуло віднайти відповіді, пов’язані із загадковим світом сакрального. Згодом це прагнення спричинило формування окремої галузі філософських знань - релігієзнавства.

    Релігієзнавчі знання - надбання багатьох століть. Але як самостійна галузь релігієзнавство почало формуватися у XIX ст., відокремлюючись від онтології, соціальної філософії, філософії історії, етнології, етики, естетики тощо.

    Релігієзнавство - галузь гуманітарних знань, спрямована на осягнення сутності, закономірностей походження й функціонування релігії на різних етапах розвитку культури (суспільства, соціальної групи, особи).

    Предметом релігієзнавства є своєрідність вияву релігійного феномена; механізм його дії на індивідуальному та суспільному рівнях буття; особливості його функціонування в історії суспільства; точки дотику й шляхи взаємодії з іншими сферами культури - мораллю, мистецтвом, наукою тощо.

    Релігієзнавство вивчає релігію: 1) в її власному вимірі, тобто на релігійному рівні; 2) на філософському рівні. У центрі дослідницьких інтересів релігієзнавства є людина як суб’єкт пізнання та дії. При цьому йдеться не про відокремленого індивіда, а про людину, яка є частиною буття, своєрідним дзеркалом, в якому відображається весь навколишній світ. Тому релігія в релігієзнавстві виступає не чимось зовнішнім щодо індивіда (тільки, скажімо, сукупністю предметів культу чи ритуалів), а його внутрішнім станом, глибинною вірою в реальну присутність у житті вищої сили, яка не піддається об’єктивному вираженню. Релігія тут постає не як відображення епізодичності чи випадковості буття людини у світі, а навпаки - як доказ невід’ємності людини від світу, форма усвідомлення нею цієї єдності. Ось чому релігієзнавство стоїть на тому, що релігія не заперечує, а стверджує в людині людське.

    Отже можна сказати, що релігієзнавство є важливою навчальною дисципліною, яка займає цілком певне місце серед навчальних дисциплін гуманітарного циклу.

    Характеристика роботи

    Контрольна

    Кількість сторінок: 21

    Безкоштовна робота

    Закрити

    Релігієзнавство 1

    Замовити дану роботу можна двома способами:

    • Подзвонити: (067) 380–84–93, (097) 844–69–22 та (050) 297–73–76
    • Заповнити форму замовлення:
    Не заповнені всі поля!
    Обов'язкові поля до заповнення «ім'я» і одне з полів «телефон» або «email»

    Щоб у Вас була можливість впевнитись в наявності обраної роботи, і частково ознайомитись з її змістом, ми можемо за бажанням відправити частини даної роботи безкоштовно. Всі роботи виконані в форматі Word згідно з усіма вимогами щодо оформлення даних робіт.