План

1. Основні закономірності та тенденції розвитку уваги, пам’яті та уяви в дощкільному віці. 

2. Основні суперечності та новоутворення розвитку в старості. 

3. Теорія морального розвитку Л. Колберга 

4. Розвиток мислення та мовлення в дощкільному віці. 

5. Інтегративність як основний здобуток старості (Еріксон). 

6. Теорії психологічного розвитку. Культурно-історична концепція розвитку Виготського. 

7. Особистісний розвиток в дощкільному віці. Формування ієрархії мотивів як центр новоутворення віку. 

8. Суб’активне переживання віку в старості та типи ставлення до змін, які відбувається.

1. Основні закономірності та тенденції розвитку уваги, пам’яті та уяви в дощкільному віці.

У дошкільному дитинстві високого ступеня розвитку досягає мимовільна увага. Поява нових інтересів, участь у нових видах діяльності примушують дитину зосереджуватися на таких сторонах дійсності, які раніше залишалися непомітними. У дошкільника зростає стійкість уваги, здатність довго займатися певною справою чи певним предметом. Дошкільники можуть годинами гратися в яку-небудь цікаву гру, малювати чи конструювати. Разом з тим збільшується і обсяг уваги

Вирішальне значення в розвитку мимовільної уваги має організація виховної побити. Знайомлячи дошкільника з навколишньою дійсністю, спонукаючи його активно відображати цю дійсність у своїх іграх, заняттях, зображувальній діяльності, вихователь викликає інтерес до нових предметів і явищ, змушує дитину мимовільно зосереджувати на них свою увагу.

У міру розвитку дитини все більшу роль у формуванні в неї попереднього уявлення про поставлене завдання починає відігравати мова, друга сигнальна система. Прагнучи організувати увагу дітей в процесі спостереження за якими-небудь складними явищами або ж при виконанні важкої діяльності, вихователь дає мовну інструкцію, словесні пояснення про те, що треба розглядати, які особливості має сприйманий предмет, які результати повинні бути досягнуті в процесі виконання завдання тощо. Проте маленькі діти часто забувають дану їм інструкцію, швидко відвертаються від поставленого перед ними завдання, внаслідок чого довільна регуляція їх уваги порушується. Істотну роль в усуненні цього недоліку відіграє багатократне повторення вголос вимовляння) дитиною даної їй інструкції. Проговорюючи інструкцію, дошкільник посилює її вплив на процес уваги і, таким чином, починає керувати цим процесом відповідно до поставленого перед ним завдання.

Спочатку довільна увага у дошкільника дуже нестійка. Звичайно необхідно, щоб дорослий організував його діяльність і чітко визначив завдання, яке перед ним стоїть. Тільки за цих умов дошкільники можуть на перших порах виявити довільну увагу.

Важливе значення має досвід, який дитина нагромаджує в процесі колективних ігор з правилами, в ході обов'язкових занять і при виконанні нескладних трудових завдань. Необхідність додержуватися відомих правил, підпорядковувати їм свої дії вироблює у дитини вміння навмисно зосереджувати свою увагу на потрібному об'єкті.

Виховання довільної уваги відіграє важливу роль у підготовці дитини до шкільного навчання. Вміння довільно звернути увагу на те, що само по собі не привабливе, але необхідне для засвоєння шкільних знань, вимагається вчителем, є важливою умовою успіху в навчальній діяльності.

У дошкільному віці завдяки досягнутому рівневі психічного розвитку і під впливом нових видів діяльності, а також нових вимог, що їх ставлять дитині дорослі, відбувається дальше ускладнення і вдосконалення процесів пам'яті.

Продовжує розвиватись мимовільна пам'ять. Зазнайомлюватись з усім, що оточує, граючись, навчаючись, виконуючи трудові доручення, дошкільник багато запам'ятовує ненавмисно, не намагаючись що-небудь запам'ятати. Пам'ять дітей дошкільного віку має переважно мимовільний характер.

Дитина запам'ятовує те, що набуло в її житті, в її діяльності важливого значення, те, що її зацікавило, те, що викликало в неї сильне і яскраве враження. При цьому діти не ставлять собі спеціального завдання запам'ятати що-небудь. Предмети «запам'ятовуються» ніби самі собою, в процесі практичної або ігрової діяльності з ними. Спроби з боку дорослого поставити перед дитиною 3—4 років завдання запам'ятати що-небудь не дають ніяких результатів або навіть негативно впливають на успішність запам'ятовування.

Розвиток мимовільної пам'яті відбувається у зв'язку з розширенням інтересів дітей. У міру того як у дошкільника формуються нові інтереси до різноманітних явищ природи і суспільного життя, він зосередженіше їх спостерігає, уважніше вислуховує пояснення, що їх стосуються, і внаслідок цього краще їх запам'ятовує.

Поряд з мимовільною пам'яттю в середині дошкільного віку по являються зародки пам'яті довільної: зародки довільного запам'ятовування і пригадування.

Ці зміни відбуваючись у зв'язку з ускладненням умов діяльності й підвищенням вимог дорослих, які змушують дитину орієнтуватись не тільки на сучасне, а й на майбутнє, а також на минуле. Так, дорослі вимагають від дитини виконати яке-небудь доручення не зараз, а через деякий час, для чого необхідно довільно запам'ятати це доручення, або ж пропонують розповісти про те, що було в минулому (наприклад, про те, що відбувалось на прогулянці або в дитячому садку), для чого необхідно довільно відтворити відповідні події.

Показниками досягнень функціонального розвитку дитини в кожний віковий період є новоутворення, які визначають її свідомість, ставлення до навколишнього середовища, її внутрішнє та зовнішнє життя.

У психології розрізняють центральні та похідні новоутворення. Вони мають системний характер і становлять єдине ціле (Л. Виготський). Але ті новоутворення, які були центральними лініями розвитку в одному віці, стають побічними в іншому (Б. Ананьєв). Цю закономірність треба враховувати у виховній роботі з дітьми, визначаючи її зміст та спрямованість. [5]

Центральним новоутворенням психічного розвитку дітей дошкільного віку є уява (Л. Виготський, Д. Ельконін, В. Давидов та ін..). Уява - один із важливих психічних процесів, що безпосередньо входить у будь-який творчий процес людини на різних етапах її життя та забезпечує засвоєння різних форм людської культури в онтогенезі. Уява формується разом із допитливістю дитини ще в ранньому віці, але свого інтенсивного розвитку і особливого значення набуває саме в дошкільному віці.

Завдяки уяві дошкільник оволодіває сферою свого можливого майбутнього, будь-яка дитяча діяльність (малювання, ліплення, конструювання та ін..) набуває цілеспрямованого характеру. Уява бере безпосередню участь у виникненні передбачень, припущень, коли розв'язується будь-яке завдання. Г. Костюк підкреслював важливу роль уяви в розвитку здатності у дитини розуміти те, що вона сприймає: щоб схопити ціле, розкрити в ньому певні ознаки, риси, властивості, треба вийти за межі безпосереднього споглядання. Із розвитком уяви та мови діти оволодівають довільними пізнавальними процесами: ставлять мету, наприклад, запам'ятати, спрямовують свої зусилля на її досягнення. Або вже старші дошкільники, відтворюючи прочитаний текст, шукають його основну ідею, передають зміст твору, вдаються до послідовного розгортання сюжету відповідно до складеного плану.

Характеристика роботи

Контрольна

Кількість сторінок: 15

Безкоштовна робота

Закрити

Вікова психологія 12

Замовити дану роботу можна двома способами:

  • Подзвонити: (067) 380–84–93, (097) 844–69–22 та (050) 297–73–76
  • Заповнити форму замовлення:
Не заповнені всі поля!
Обов'язкові поля до заповнення «ім'я» і одне з полів «телефон» або «email»

Щоб у Вас була можливість впевнитись в наявності обраної роботи, і частково ознайомитись з її змістом, ми можемо за бажанням відправити частини даної роботи безкоштовно. Всі роботи виконані в форматі Word згідно з усіма вимогами щодо оформлення даних робіт.