План

1. Проблеми періодизації розвитку дорослої людини. 

2. Теорії психічного розвитку. Теорії екзогенного напрямку. 

3. Особливості спілкування дошкільняти з ровесниками. 

4. Особистісний розвиток в період молодості. Криза молодості. 

5. Теорії психічного розвитку. Класичний психоаналіз З.Фрейда та його тлумачення стадій розвитку. 

6. Особливості розвитку пізнавальної сфери дошкільників. Оволодіння сенсорними еталонами та наочними моделями. 

7. Проблеми дослідження дорослості. Поняття про акмеологію. 

8. Теорії психічного розвитку. Епігенетична концепція життєвого шляху Еріксона. 

9. Особливості розвитку пізнавальної сфери дошкільників. Розвиток орієнтування в просторі та часі. 

10. Генеративність на продовження роду як головні характеристики особистості дорослої людини. 

11. Теорії психічного розвитку. Когнітивний напрямок у віковій психології. Основні теорії Піаже.

Певні особливості має сприйняття дошкільнятами величини. Вони засвоюють уявлення про відношення між предметами за розміром. Ці відношення ґрунтуються на порівнянні їх розмірів (великий, малий, дуже великий тощо).

явлення про предмет і його властивості виникає раніше, ніж уявлення про простір, і є його основою.

Орієнтування у часі спричинює дошкільнику більше труднощів, ніж орієнтування у просторі, оскільки з часом неможливо здійснювати дії: будь-які дії відбуваються у часі, а не з часом. Уявлення про час пов'язане із засвоєнням його конкретних параметрів (година, хвилина, секунда). Зробити це не так легко, оскільки ці параметри є умовними і відносними.

У дошкільному віці дитина не орієнтується в часі. Невеликі його відрізки вона вчиться виокремлювати на основі власної діяльності, зважаючи на те, що за певний час можна зробити, який результат отримати.


10. Генеративність на продовження роду як головні характеристики особистості дорослої людини.

Як у чоловіків, так і у жінок, генеративність може виражатись через про соціальні суспільні дії, роботу, занурення в процес виховання дітей і в турботу про улюблених людей. Для багатьох дорослих генеративність виражається в рамках безлічі ролей, в тому числі, сімейних і професійних.

Однією з умов існування і процвітання будь-якого біологічного виду є здатність відтворювати нащадків. Людина також біологічний вид, тому продовження роду є її природною потребою. Розмноження у людини багато в чому подібне до розмноження у високо організованих ссавців.

Дорослій людині потрібен досить тривалий час для одержання відповідних знань, навичок, досвіду, щоб стати повноцінною зрілою особистістю. Опанувати ці знання вона може тільки в людському суспільстві, яке за всю свою історію сформувало певні норми співжиття, що забезпечують його виживання в складних умовах довкілля. Ці норми позначились на виявленні всіх біологічних потреб людини, зокрема і на статевих.


11. Теорії психічного розвитку. Когнітивний напрямок у віковій психології. Основні теорії Піаже.

Усвідомлення всієї складності та багатогранності психічного розвитку людини та прагнення науковців пояснити його зміст призвели до розробки ряду теорій людського розвитку. Кожна з них аналізує важливі аспекти становлення особистості, однак жодній не вдалося описати психічний розвиток людини у всій складності й багатоманітності. Для аналізу та диференціації змісту цих теорій беруться до уваги наступні проблемні аспекти, подані в рис. 1.14.

Аналізуючи теоретичні погляди, які пояснюють розвиток людини, можна виділити такі підходи:

1) біогенетичний, в центрі уваги якого знаходяться проблеми розвитку людини як індивіда, наділеного певними антропологічними властивостями, що проходить різні стадії дозрівання по мірі реалізації філогенетичної програми в онтогенезі (біогенетичні теорії С.Холла, М.Гетчинсона, психоаналітичний підхід З.Фройда);

2) соціогенетичний - акцент на вивченні процесів соціалізації людини, засвоєння нею соціальних норм і ролей, набуття соціальних установок і ціннісних орієнтацій (теорії научіння Дж.Уотсона, Б.Скіннера, А.Бандури), згідно яким набуття людиною різних форм поведінки відбувається шляхом научіння;

3) представники персоногенетичного підходу (А.Маслоу, К.Роджерс) в центр уваги ставлять проблеми активності, самосвідомості й творчості особистості, формування людського "Я", самореалізації особистісного вибору, пошуку смислу життя;

4) теорії когнітивного напряму (Дж.Брунер, Ж.Піаже) займають проміжний напрям між біогенетичними і соціогенетичними підходами, оскільки провідними детермінантами розвитку вважають генотипічну програму і соціальні умови, в яких дана програма реалізується;

5) популярною і впливовою теорією розвитку стала модель екологічних систем (У.Бронфенбреннер), яка розглядає психічний розвиток як двоякий процес реструктурування індивідом свого життєвого середовища і переживання впливу зі сторони елементів цього середовища.

Інтелект - це найбільш досконала форма адаптації організму до середовища, що є єдність процесу асиміляції (відтворення елементів середовища в психіці суб'єкта як когнітивних психічних схем) та процесу акомодації (зміна цих когнітивних схем залежно від вимог об'єктивного світу). Отже, суть інтелекту залежить від можливості здійснювати гнучке і водночас стійке пристосування до фізичного та соціальній дійсності, яке основне призначення - в структуруванні (організації) взаємодії людину з середовищем.

Розвиток інтелекту - це стихійний, підлеглий своїм особливим законам процес визріванняоперациональних структур (схем), поступововирастающих зпредметно-житейского досвіду дитини. Відповідно до теорії Ж. Піаже, у цьому можуть дати п'ять стадій (власне, п'ять етапів у формуванні операцій).

1 Стадіясенсо-моторного інтелекту (від 8-10 місяців до 1,5 років). Дитина намагається зрозуміти новий об'єкт через його вживання, застосовуючи раніше засвоєнісенсо-моторние схеми (розворушити, вдарити, нагоди посмикати тощо.).

2 Символічний, чидопонятийний, інтелект (від 1,5-2 років до запланованих 4 років). Головне в цій стадії - засвоєння вербальних знаків рідної мови і до найпростішим символічним діям (вона може вдавати сплячим, вкласти спати іграшкового ведмедика тощо.).

3 Стадія інтуїтивного (наочного) інтелекту (від 4 до 7-8 років).

4 Стадія конкретних операцій (від7-8лет до 11-12 років). після 7 року відбувається розуміння незмінності кількості, ваги, площі й т.п.

5 Стадія формальних операцій, чи рефлексивний інтелект (від11-12до14-15 років). У формуються формальні схеми, дозволяють будуват игипотетико-дедуктивние міркування.

Характеристика роботи

Контрольна

Кількість сторінок: 16

Безкоштовна робота

Закрити

Вікова психологія 11

Замовити дану роботу можна двома способами:

  • Подзвонити: (097) 844–69–22
  • Заповнити форму замовлення:
Не заповнені всі поля!
Обов'язкові поля до заповнення «ім'я» і одне з полів «телефон» або «email»

Щоб у Вас була можливість впевнитись в наявності обраної роботи, і частково ознайомитись з її змістом, ми можемо за бажанням відправити частини даної роботи безкоштовно. Всі роботи виконані в форматі Word згідно з усіма вимогами щодо оформлення даних робіт.