План

1. Вікова психологія як наука. 

2. Теорія психічного розвитку О.М. Леонтьєва. 

3. Емоційне життя дошкільняти. 

4. Наукові і прикладні завдання вікової психології 

5. Теоріїї психічного розвитку. Концепція Д.Б.Ельконіна. 

6. Основні напрями розвитку вольової поведінки в д.в. 

7. Методи психології. Основні дослідження стратегії: метод зрізів, люнгітюдний і системний підхід. 

8.Теорія розвитку особистості Л.І. Божович. 

9. Особливості розвитку самосвідомості дошкільняти 

10. Методи вікової психології. Метод спостереження. 

11. Теорія розвитку спілкування М.І. Лісіної. 

12. Криза 6-7 років 

13. Методи вікової психології. Біографічний метод.

1. Вікова психологія як наука.

Вікова психологія - це галузь психологічної науки, що вивчає закономірності етапів психічного розвитку та формування особистості протягом всього життя людини.

Предметом вікової психології є дослідження закономірностей психічного розвитку людини на різних етапах її онтогенезу, а також вивчення виникнення та розвитку психічних процесів та властивостей у дітей, підлітків, юнаків, дорослих та людей похилого віку. Вікова психологія вивчає особливості розвитку психічних процесів: відчуття, сприйняття, пам'яті, мислення, уяви на всіх вікових етапах життя особистості; становлення різних видів діяльності: гри, навчання, праці, спілкування; формування психічних якостей і властивостей особистості: самосвідомості,характеру,здібностей. Головна відмінність вікової психології від інших галузей психології - акцент на динаміці розвитку.

Тому її називають генетичною психологією. У загальній структурі вікової психології виокремлюють дитячу психологію, психологію молодшого школяра, психологію підлітка, психологію ранньої юності, психологію дорослої людини, геронтопсихологію. Загальні вікові властивості завжди по-різному виявляються в конкретних соціальних та історичних умовах. Вікова психологія тісно пов'язана з іншими галузями психології: загальною психологією, психологією особистості, соціальною, педагогічною, диференційною психологією. Завданнями вікової психології є дослідження особливостей розвитку особистості на кожному її віковому етапі, надання відповідних рекомендацій щодо попередження спричинених віковими кризами психологічних проблем, а також конкретної психологічної допомоги.


2. Теорія психічного розвитку О.М. Леонтьєва.

Історичний розвиток психіки Леонтьев пов'язує з формуванням розумо­вих дій, що відбувається за допомогою інтеріоризації — поступового перетворення зовнішніх дій в дії внутрішні. Адже в зовнішніх предметах вже опредметнено діяльність. Для розпредметнення дитина повинна провести адекватну діяльність. Це ж стосується і духовних продуктів (понять, уявлень і т. п.). У зв'язку з цим Леонтьев критикує наівно-асоціаністські концепції навчання і наполегливо підкреслює роль дорослих у психічному розвитку дитини. Дорослий розгортає розумову дію перед дитиною, а такі процеси, як узагальнення, скорочення ланок розумової дії, зміна рівнів виконання, відбуваються вже в розумі самої дитини. Так людина починаючи з дитинст­ва засвоює суспільно-історичний досвід, що дає їй можливість творчо руха­тися вперед.

Нарешті, Леонтьев підходить до визначальної психологічної пробле­ми — мозок і психічна діяльність людини.Принципово вона вирішується так, що в історичний час мозок не зазнає істотних морфологічних змін. До­сягнення історичного розвитку закріплюються в об'єктивних — ма­теріальних та ідеальних — продуктах людської діяльності. Людина ово­лодіває ними в порядку прижиттєвих надбань. Леонтьев показує безпідставність спроб локалізувати вищі психічні функції в дусі наївного психоморфологізму. У зв'язку з цим він критикує ідею "накладання психо­логічного візерунка на фізіологічну канву". Адже мозок працює як одне ціле у випадку будь-якого психічного процесу. Леонтьев послідовно розвиває ідею “формування функціональних об'єднань". Мова йде про динаміку процесів виникнення і згасання систем зв'язків між реакціями на послідовно діючі комплекси подразників. Ці прижиттєві утвори, будучи складеними, функціонують як одне ціле і є своєрідними органами, специфічні відправлення яких і виступають у вигляді психічних здатностей або функцій.


3. Емоційне життя дошкільняти.

Інтенсивний розвиток особистості дошкільника визначає глибокі зміни в його емоційній сфері. Якщо у ранньому віці емоції зумовлювались безпосередньо оточуючими впливами, то у дошкільника вони починають опосередковуватись його ставленням до тих чи інших явищ. Внаслідок появи опосередкованості емоцій, вони стають більш узагальненими, усвідомленими, керованими. Дитина виявляє здатність стримувати небажані емоції, скеровувати їх відповідно до вимог дорослих та до засвоєних норм поведінки. Дитина орієнтується на "добре" і "погано", "можна" і "не можна", все частіше "хочу" поступається "треба". Стримування дитиною емоцій набуває характеру їх інтеріоризації, тобто згортання зовнішніх проявів. Маючи досить різноманітний досвід спілкування за допомогою мовлення, дитина засвоює навички вираження емоцій в єдності вербальних та невербальних засобів. Спочатку у спілкуванні переважають невербальні засоби вираження емоцій (міміка, виразні рухи, крик, плач), а до кінця дошкільного віку дитина вміє позначити свій емоційний стан у мовленні.


4. Наукові і прикладні завдання вікової психології

Прикладні завдання вікової психології:

1) створення навчально-методичної бази для управління процесом психічного розвитку дитини;

2) психологічне обґрунтування шкільних програм і підручників;

3) створення ефективної системи психологічної служби в країні;

4) з'ясування психологічних основ підростаючої особистості (співвідношення фізіологічного і психічного чинників; вікових та індивідуальних особливостей);

5) створення оптимальних умов для організації дитячої діяльності та спілкування;

6) розробка та обґрунтування інноваційних технологій для вивчення вікового розвитку та впровадження їх результатів у практику педагогічної діяльності;

7) формування педагогічної свідомості в громадян, основним показником якої є шанобливе ставлення до людей будь-якого віку: особистість необхідно сприймати такою, якою вона є (це дозволяє глибше зрозуміти її, що є передумовою взаємного співжиття, запобігання конфліктів, можливого надання допомоги тощо).

Теоретичні завдання вікової психології:

1) порівняльний аналіз теоретичної думки, яка сформувалася на теренах колишнього СРСР та в Україні як суверенній державі, з метою з'ясування перспектив розвитку вікової психології, її місця в системі світового наукового знання, створення та вдосконалення концепції вікового розвитку особистості в нових соціально-економічних умовах, які склалися, починаючи з 1990-х років;

2) з'ясування психологічного змісту "дитинства" як феномену життєвого шляху;

3) вивчення впливу на розвиток людини культурно-історичних, етнічних, соціально-економічних чинників (мова; досягнення науково-технічного прогресу, мистецтва; суспільні норми поведінки тощо);

4) вивчення рушійних сил індивідуального розвитку психіки;

5) розробка теоретичної моделі комплексної особистісної діагностики у віковому розвитку;

6) розробка концепцій психічного розвитку у світлі нових відкриттів психогенетики;

7) удосконалення методологічних основ наукових досліджень, експериментальне обґрунтування нових ідей, оперативне їх впровадження в практику педагогічної діяльності тощо.

Характеристика роботи

Контрольна

Кількість сторінок: 17

Безкоштовна робота

Закрити

Вікова психологія 2

Замовити дану роботу можна двома способами:

  • Подзвонити: (067) 380–84–93, (097) 844–69–22 та (050) 297–73–76
  • Заповнити форму замовлення:
Не заповнені всі поля!
Обов'язкові поля до заповнення «ім'я» і одне з полів «телефон» або «email»

Щоб у Вас була можливість впевнитись в наявності обраної роботи, і частково ознайомитись з її змістом, ми можемо за бажанням відправити частини даної роботи безкоштовно. Всі роботи виконані в форматі Word згідно з усіма вимогами щодо оформлення даних робіт.