План

1. Воля та її основні ознаки. Функції волі. 

2. Простий та складний вольовий акт. Характеристика етапів вольових дій. 

3. Вольові якості особистості та їх характеристики. Виховання та самовиховання волі. 

4. Поняття про емоції та почуття. Функції емоцій та почуттів. 

5. Теорії емоцій. 

6. Види емоцій. Характеристика емоційних процесів. 

7. Види почуттів. Форми переживання почуттів. 

8. Поняття про темперамент. Історія вчень про темперамент. 

9. Поняття про тип темпераменту. Характерні особливості кожного типу темпераменту. 

10. Поняття про характер. Ознаки? та риси характеру. 

11. Формування характеру. Типології характерів. 

12. Загальне уявлення про здібності. Проблема походження здібностей. Задатки та здібності. Види здібностей та їх характеристика. 

13. Рівні здібностей та їх розвиток.

1. Воля та її основні ознаки. Функції волі.

Воля – свідоме регулювання людиною своєї поведінки і діяльності, що виявляється у вмінні долати внутрішні та зовнішні труднощі під час здійснення цілеспрямованих дій та вчинків.

Ознаки:

додаток зусиль для виконання вольового акту

наявність продуманого плану здійснення поведінкового акту

посилену увагу до такого акту і відсутність безпосереднього задоволення, одержуваного в процесі й результаті його виконання

нерідко зусилля волі спрямовані не стільки на перемогу над обставинами, скільки на подолання самого себе

Функції:

Спонукальна функція забезпечується активністю людини.

Гальмівна функція виявляється у стримуванні небажаних проявів активності.


2. Простий та складний вольовий акт. Характеристика етапів вольових дій.

Вольовий акт:

Прагнення – це мотиви, у яких виявляються потреби особистості за умов, що відсутні в найближчій життєвій ситуації, але можуть бути створені як результат спеціально організованої діяльності особистості.

Потяг характеризується невисоким рівнем усвідомлення мети.

Бажання являє собою більш чи менш чітке усвідомлення мети.

Постановка мети обов’язково передбачає наявність відповідного мотиву цієї постановки.

Другим етапом вольового акту є прийняття рішення про вибір певної мети і способу іі досягнення.

Рішення про вибір мети і способу її досягнення. Виникає намір.

Останнім етапом вольового акту, є виконання, у якому рішення переходить у дію.

Характеристика вольових дій.

Як відомо, діяльність людини являє собою систему взаємопов’язаних між собою дій, що витікають одна з одної. Вищий рівень діяльності утворюють так звані довільні дії. Їм властиві свідомо поставлена мета і вибір засобів досягнення цієї мети. Вольова дія – це дія, яка здійснюється в умовах конфлікту внутрішньо суперечливих тенденцій. Вольові дії розрізняються за складністю: прості та складні( включають в себе декілька простих). Складні вольові дії входять до системи організованої вольової діяльності людини, спрямованої на досягнення свідомо поставлених цілей.


3. Вольові якості особистості та їх характеристики. Виховання та самовиховання волі.

Вольові якості – відносно стійкі, незалежні від конкретної ситуації психічні утворення, що засвідчують досягнутий особистістю рівень свідомої саморегуляції поведінки, її влади над собою.

Рішучість – пов’язана зі здатністю і вмінням своєчасно і самостійно приймати відповідальні рішення і неухильно реалізовувати їх у діяльності.

Цілеспрямованість – здатність свідомої концентрації на певній меті.

Наполегливість - здатність до стійких, активних, енергійних дій, результативність у подоланні перешкод.

Терплячість – здатність до тривалої протидії несприятливим чинникам.

Ініціативність – виявляється в здатності до активних дій, що викликані уявленнями, переконаннями людини.

Самовладання – передбачає збереження ясності думки, володіння емоціями в складній ситуації, здатність керувати своїми діями в стані стресу.

Виховання волі – це процес виховання особистості загалом, а не певної якості.

Позитивне значення для виховання волі мають цілеспрямовані вправи, пов'язані зі свідомим прагненням особистості навчитися володіти собою, опанувати вольовим способом поведінки.


4. Поняття про емоції та почуття. Функції емоцій та почуттів.

Емоції – відносно короткочасні переживання, які носять чітко виражений ситуативний характер, тобто зв’язані зі ставленням людини до ситуацій, що виникають, або можливих ситуацій, до конкретних вчинків.

Почуття – стійкі переживання, у яких виражається емоційне ставлення людини до певного об’єкта ( суб’єкта).

Функції емоцій та почуттів.

Традиційно виокремлюють дві основні функції емоцій та почуттів: оцінну та спонукальну.

Оцінна функція полягає в тому, що в емоціях завжди наявна оцінка. В оцінці виявляється ставлення до цілей. Емоції виникають щоразу, коли задоволення потреби не відбувається, коли дія не досягає мети. На основі оцінки формується спонукання.

Спонукальна функція емоцій полягає в тому, що вони визначають спрямованість діяльності, забезпечуючи її пристрасністю. Емоції відіграють роль регуляторів людського спілкування.

Оцінна і спонукальна функції емоцій дозволяють виокремити ще одну істотну їх функцію – сигнальну. Емоції та почуття – це система внутрішніх сигналів про те, що з того, що відбувається у світі, має значення для людини як для особистості.

Аналіз емоцій та почуттів як системи зовнішніх сигналів дозволяє говорити про їх виразну(експресивну) функцію.


5. Теорії емоцій.

Еволюційна теорія емоцій Ч. Дарвіна. Проведений ним аналіз показав, що емоції в поведінці ссавців відіграють регуляторну роль. Емоційні виразні рухи тварин є проявом інстинктивних дій і відіграють роль біологічно значущих сигналів для тварин як свого, так і інших видів. Багато емоційних реакцій є природженими і виявляються з моменту народження. При цьому в регуляції емоцій важливе значення відіграє зворотний зв'язок - посилення емоцій пов'язане з їх вільним зовнішнім виразом, а придушення зовнішніх ознак емоцій послабляє їхню силу.

У психоаналітичній концепції 3. Фрейда в розумінні природи емоцій вирішальна роль приділяється механізму афекту: спочатку відбувається "заряд афекту" (як енергетичний компонент інстинктивного потягу), далі - процес "розрядки" (почуттєві компоненти цього процесу являють собою вираження емоції), і завершальний етап - сприйняття остаточної "розрядки" (саме воно являє собою відчуття чи переживання емоції).

У біологічній теорії П.К. Анохіна, так само, як і в теорії Дарвіна, емоціям відводиться еволюційно-пристосувальна роль регулятора адаптаційної поведінки. Згідно із цією теорією, позитивний емоційний стан виникає тільки тоді, коли зворотна інформація від результатів зробленої дії точно збігається з очікуваним результатом У силу цього емоція задоволення закріплює правильність будь-якого поведінкового акту в тому випадку, якщо його результат досягає мети, є корисним і забезпечує пристосування. У випадку розбіжності одержуваного результату з очікуваннями, виникає занепокоєння і пошук нового шляху до одержання потрібного результату і, як його наслідок, емоції задоволення.

Існують і інші теорії емоцій. Але загальноприйнятої, єдиної логічно несуперечливої теорії емоцій поки що не існує. Кожна з теорій пояснює лише окремі сторони психофізіологічних механізмів функціонування емоційної сфери людини.

Характеристика роботи

Контрольна

Кількість сторінок: 13

Безкоштовна робота

Закрити

Основи психології 36

Замовити дану роботу можна двома способами:

  • Подзвонити: (097) 844–69–22
  • Заповнити форму замовлення:
Не заповнені всі поля!
Обов'язкові поля до заповнення «ім'я» і одне з полів «телефон» або «email»

Щоб у Вас була можливість впевнитись в наявності обраної роботи, і частково ознайомитись з її змістом, ми можемо за бажанням відправити частини даної роботи безкоштовно. Всі роботи виконані в форматі Word згідно з усіма вимогами щодо оформлення даних робіт.