План

1. Предмет, об’єкт і завдання екологічної психології

2. Проблеми класифікації екологічних факторів, що впливають на психіку людини. Особливості дії різноманітних чинників середовища на людину та шляхи їх оптимізації

Список літератури

1. Предмет, об’єкт і завдання екологічної психології

Розгляд предмету екологічної психології ми почнемо з метафори «трагедія общинних вигонів», яку запропонував ще у 1968 році еколог Гарретт Хардін. Хардін провів аналогію з вигонами, що розташовані поміж англійських поселень, але «общинними» можуть стати не тільки вигони, але й повітря, вода, риби, звірі і, врешті-решт уся планета Земля може перетворитися на такий «общинний вигін». Якщо користуватися вищеназваними ресурсами помірно, вони зможуть відтворюватись з тією ж самою швидкістю, з якою й зникають. Трава на вигоні виросте, повітря й вода очистяться, риби й звірі народяться знову, а Земля продовжуватиме обертатись. Якщо ж проявиться непомірність, то нам загрожуватиме «трагедія общинних вигонів».

Так у чому ж суть цієї трагедії? Уявіть собі, - говорить Хардін, - 100 фермерських господарств навколо вигону, що здатний прогодувати 100 корів. Якщо кожен фермер пасе лише одну корову, то общинний вигін використовується оптимальним чином. Але раптом якийсь дуже хазяйновитий фермер вирішує: «Якщо я пущу на вигін другу корову, то я матиму подвійну вигоду, а надлишки випасу будуть складати усього 1%». Отже цей фермер добавляє ще одну корову. Потім його приклад наслідують усі інші фермери. Яким буде результат? Результат відомий: втоптаний майданчик без жодної травинки - трагедія общинних вигонів.

Відомий американський психолог Девід Майєрс наводить приклад «трагедії общинних вигонів» як ілюстрацію соціальних дилем, які мають більше ніж двох учасників. Так, прогнозований парниковий ефект виникає, як правило, через спалення лісів, через вуглекислий газ, що випускають у повітря автомашини та вугільні електростанції. Причому, «внесок» у цю проблему кожного автомобіля, що спалює бензин безкінечно малий, але загальна шкода для довкілля дуже, велика, навіть катастрофічна. Можна також навести безліч аналогічних прикладів, що демонструють необачну екологічну поведінку. Наприклад, забруднення довкілля (повітря, води, землі) є результатом багатьох незначних викидів, кожен з яких приносить конкретним шкідникам набагато більшу вигоду, ніж вони отримали б не задаючи шкоди довкіллю. Ми повсякденно і повсякчасно виснажуємо природні ресурси, не думаючи про віддалені наслідки своїх дій. Отже, як зазначає Д.Майєрс, «справа загальна для усіх (збереження природи) становиться нічиєю справою».

У соціально-психологічних дослідженнях моделюється безліч подібних соціальних дилем та проводиться їх опрацювання у лабораторних умовах. Американський психолог Джуліана Едні запропонувала для студентів Арізонського державного університету гру «Гайки» (1979 р.). Гра дуже проста. Кілька чоловік сидить навколо блюда, на якому спочатку лежать 10 гайок. Експериментатор пояснює, що членам гри потрібно зібрати якомога більше гайок. Кожен може у будь-який час забрати скільки завгодно гайок, а кожні 10 секунд кількість гайок, що лежать на блюді, буде подвоюватись. Чи залишали гравці гайки на блюді «на розвід», щоб забезпечити тим самим максимальний «урожай» для усіх? Ні. Якщо їм не давали часу на те, щоб домовитись і виробити консерваційну стратегію, 65% обстежених груп навіть ні разу не дочекались першого ж 10-секундного подвоєння. Як правило, гравці, хватаючи свою долю, збивали блюдо на підлогу. Дехто з дослідників може подумати, що такий індивідуалізм є суто американським. Але подібний експеримент проводився і серед японських студентів. Відомо, що японці традиційно колективістська нація. Каорі Сато (1987 р.) давав своїм студентам можливість отримувати прибуток - справжні гроші - з дерев імітованого лісу. Коли студенти у рівній мірі несли розходи по вирощенню лісу, то результат експерименту був аналогічним американському. Більше половини дерев не доростали до найбільш вигідного розміру.

Гра, аналогічна грі “Гайки”, яка називалась “Горіхи” проводилася і серед українських студентів. Результати цієї гри-експерименту були такими ж невтішними, як і у американців та японців.

Отже, зазначає Д.Майєрс, наведені ігри та трагедія общинних вигонів є іграми з ненульовою сумою. Тобто сума виграшів та програшів з обох боків не обов’язково дорівнює нулю. Обидві сторони можуть виграти, а можуть і програти. Але у кожній грі безпосередні інтереси індивідууму протиставлені груповому благополуччю. «Кожна з цих ігор - диявольська соціальна пастка, що демонструє, яким чином, навіть за умов «раціональної» поведінки індивідуумів, вони можуть спричинити собі шкоду. Ніякі зловмисники не планували смог, що вкутав Лос-Анжелес, ні страшні руйнування у боснійському конфлікті, ні глобальне потепління у атмосфері завдяки вуглецевій «ковдрі».

А тепер повернемось до предмету екологічної психології як науки. У наведених вище прикладах ми бачимо як тісно пов’язані екологічні проблеми з психологічними, а також наскільки значимий для екології людський фактор.

Розглянемо інші ситуації, у яких тісно поєднується екологія та психологія людини.

Від народження до смерті людина знаходиться у певному екологічному просторі, який певним чином впливає на неї, але і сама людина формує цей простір, будує його, або, навпаки, руйнує. Від того, як людина сприйматиме цей простір, як побудує свої стосунки з ним, залежатиме її психологічний стан. Адже відомо, що невдало побудований екологічний простір (наприклад, тісна або темна кімната з затхлим повітрям, невдало підібрані кольори жилого або робочого приміщень) негативно впливає на психічний стан людини. З іншого боку, сьогодні з’явились нові психотерапевтичні методи: терапія мистецтвом, природотерапія, маринатерапія, ароматерапія, які широко використовують екологічні чинники (як штучні, так і природні) для лікування психічних захворювань, депресивних станів та загального поліпшення настрою і працездатності людини.

І, нарешті, Чорнобильська катастрофа показала, як людська діяльність може вплинути на екологію у планетарному масштабі. Адже аварію на ЧАЕС за її наслідками визнано катастрофою планетарного масштабу. Наслідки цієї катастрофи вивчають не тільки екологи та радіологи, але й медики, біологи, соціологи. Психологічні наслідки Чорнобильської катастрофи вивчають психологи, що працюють у різних галузях психології: соціальної, медичної та екологічної, зокрема, радіоекологічної психології.

Підсумовуючи сказане, ми можемо визначити об’єкт екологічної психології як науки. Зазначимо, що об’єктом будь-якої науки є та частина об’єктивної реальності, на яку спрямовано пізнавальний інтерес даної системи знань. Причому об’єкт науки (як частина об’єктивної реальності) існує незалежно від існування самої науки і є для неї обов’язковою, але недостатньою умовою. Наприклад, для екології таким об’єктом є взаємовідносини живого організму з оточуючим середовищем. Даний об’єкт існував і тоді, коли не було самої науки екології. Таким чином, категорія “оточуючого середовища” є однією з базових. Зазначимо, що позиції дослідників поділилися на дві групи. Одні вважають, що об’єктом екологічної психології включає лише відносини “людина – природа”, інші – включають у поняття “оточуючого середовища” також техногенні та соціогенні характеристики умов життя. У нашому посібнику ми розглядаємо другий, більш широкий погляд на об’єкт екологічної психології. У той же час, слід зазначити, що неможливо безкінечно розширювати поняття оточуючого середовища, оскільки у даному випадку воно може перетвориться у Світовий універсум, який включає безкінечне розмаїття природних та соціальних компонентів, які неможливо не тільки дослідити та розглянути як систему, але і взагалі – перелічити.

Співробітники лабораторії екологічної психології Інституту психології АПН України вважають, що у екопсихологічному підході потрібно виділяти лише ті фактори середовища, що по-перше, прямо та безпосередньо включені у сферу життєдіяльності людини, і по-друге, усвідомлюються людьми як значущі фактори, тобто ті, що потрібно враховувати під час організації життєдіяльності. Крім того, ще повинні бути факторі, взаємодія з якими має стійкий та довгостроковий характер. Людина і ці фактори утворюють систему, де усі елементи є взаємозалежними.

У зв’язку з цим, основним об’єктом екопсихологічних досліджень мають виступати форми та способи організації оточуючого середовища людиною.

Як зазначає Ю.Швалб, запропонований підхід дозволяє конкретизувати базове поняття “оточуюче середовище” за кількома напрямками, і визначити типи систем, що виникають у процесі взаємодії людини та середовища.

Один з можливих варіантів типологізації – це виділення рівнів систем. Очевидним є той факт, що окремі індивіди вступають у взаємодію з однією категорією факторів середовища, а держава – з іншою. У зв’язку з цим Ю.Швалбом запропоновано наступний підхід. Він виходить з того, що у біології стійкі екосистеми прийнято називати “ценозами”. Отже, виходячи з цього, щоб підкреслити природну складову систем та не конструювати нові терміни, він запропонував використовувати поняття “ценозу” з відповідною конкретизацією.

Так, стійкі системи “індивід – оточуюче середовище” отримали назву “антропоценозу”.

Стійкі системи “спільнота – оточуюче середовище” називаються “групоценозом”.

Стійкі системи “держава – оточуюче середовище” називаються “соціоценозом”.

Отже, предметом дослідження екологічної психології можуть виступати антропонічні системи різного рівня, що виникають у процесі безпосередньої взаємодії окремих індивідів, груп та спільнот з оточуючим середовищем.

У рамках даного предмету дослідження можна виділити такі предмети дослідження, як екологічна свідомість, екологічне мислення, екологічні установки, екологічна поведінка як окремих індивідів, так і соціальних груп (великих і малих), а також психологія життєвого середовища.

Дослідження у сфері екологічної психології набувають у наш час особливої актуальності у зв’язку з пошуком ефективних шляхів виходу з екологічної кризи, що висуває на перший план такі завдання:

1) Дослідження екологічної свідомості шляхом виявлення особливостей сприймання людиною оточуючого середовища та виділення значимих для суб’єкту чинників несприятливого розвитку цього середовища.

2) виявлення мотивації екологічної поведінки, що розкриває причини дій осіб, які відповідальні за завдання школи довкіллю, а також протилежних їм за спрямованістю - тих що намагаються будь-якими (навіть неадекватними) засобами зупинити дії перших;

3) аналіз психологічних наслідків дії різноманітних факторів середовища на людину;

4) аналіз психологічних наслідків екологічної кризи;

5) розробка психологічних засобів екологічного виховання.

Ряд дослідників (Дерябо С., Скребець В., Ясвін В.) вважають предметом екологічної психології лише екологічну свідомість. На нашу думку, це невиправдане звуження предмету дослідження даної науки. Адже предметом психології як науки в цілому не є лише свідомість.

Але, оскільки екологічна свідомість у працях названих дослідників виступає як предмет, то і завдання екологічної психології ними зводяться лише до вивчення екологічної свідомості. Ці завдання розписані досить широко і грунтовно. Безумовно, їх неможливо ігнорувати, але ми б запропонували розглянути як підрозділи пункту 1 у нашому переліку завдань екологічної психології.

Отже, у рамках дослідження екологічної свідомості, як вважають С.Дерябо і В.Ясвін постають такі завдання:

1) Аналіз розвитку екологічної свідомості у процесі соціогенезу. Дане завдання полягає у аналізі екологічної свідомості у цілому у різні епохи. Тут необхідно визначити специфіку екологічних уявлень, відношень, стратегій та технологій взаємодії з довкіллям у різні історичні епохи.

2) Розробка типології екологічної свідомості. У відповідності з цим завданням розробляється типологія як індивідуальної, так і суспільної свідомості, що склалась у процесі історичного розвитку. Також аналізується структура екологічних уявлень, розробляється їх системна модель. Розглядається якісна специфіка суб’єктивного ставлення до довкілля, опрацьовується система його параметрів та типологія, складається психологічна характеристика різних типів ставлення до навколишнього середовища. Досліджуються різні варіанти різноманітних стратегій та технологій взаємодії людини і довкілля, створюється їх типологія. Для вирішення цього завдання екологічна психологія використовує результати досліджень з культурології, соціології, соціальної психології та психології особистості.

3) Аналіз розвитку екологічної свідомості у процесі онтогенезу. У відповідності з цим завданням аналізуються основні тенденції розвитку у процесі онтогенезу (тобто індивідуального розвитку людини) індивідуальної екологічної свідомості. Досліджуються якісні характеристики та динаміка уявлень про довкілля і взаємодію людини з довкіллям, суб’єктивний образ світу. Аналізуються чинники, що визначають розвиток суб’єктивного ставлення до природи у процесі онтогенезу, розглядається його специфіка на кожному віковому етапі, складається його періодизація. Досліджуються вікові особливості мотивації вибору певних стратегій та відповідних їм технологій у контексті загального психічного та особистісного розвитку. Для вирішення цього завдання екологічна психологія використовує методи психодіагностики, результати досліджень з вікової та педагогічної психології та педагогіки.

4) Аналіз механізмів формування та функціонування екологічної свідомості. У відповідності з цим завданням розглядаються механізми формування екологічних уявлень, їх роль у регуляції діяльності, що пов’язана з окремими екологічними об’єктами або екологією у цілому. Досліджуються шляхи та механізми формування суб’єктивного ставлення до довкілля, роль у цьому процесі характеру стимулів, що отримуються від об’єктів довкілля, наявних екологічних установок, дії різноманітних перцептивних феноменів (явищ ідентифікації, емпатії по відношенню до природних об’єктів та ін.). Аналізується мотивація екологічної поведінки, чинники, що визначають вибір тієї або іншої стратегії взаємодії з довкіллям, механізми засвоєння особистістю різноманітних технологій взаємодії з навколишнім середовищем. Для вирішення цього завдання екологічна психологія використовує дані педагогіки, семіотики (науки про знакові системи), етології (науки про поведінку тварин у природних умовах), кібернетики (науки про загальні закономірності процесу управління та передачі інформації), а також психології сприймання, психосемантики, етнопсихології, порівняльної психології та ін.

5) Аналіз індивідуальної та групової специфіки екологічної свідомості. У відповідності з цим завданням вивчаються особливості екологічної свідомості в різних соціальних та професійних групах. Встановлюються взаємозв’язки між соціальною, професійною належністю та специфікою системи екологічних уявлень, що властиві кожній групі та окремим її членам. Визначаються особливості суб’єктивного ставлення до навколишнього середовища. Досліджуються переваги у виборі стратегій та технологій взаємодії з довкіллям у різних групах. При вирішенні цього завдання екологічна психологія використовує методи психодіагностики, соціології, диференціальної та соціальної психології.

6) Розробка принципів та методів діагностики екологічної психології. Для експериментального дослідження названих проблем у рамках екологічної психології - екологічної психодіагностики - створюється спеціальний діагностичний арсенал, що дозволяє визначити рівень сформованості та якісну своєрідність системи екологічних уявлень, суб’єктивого ставлення до навколишнього середовища та стратегій і технології взаємодії з ним. Для вирішення цього завдання екологічна психологія спирається на дані статистики та використовує методи психодіагностики.

7) Дослідження психологічних особливостей взаємодії людини з довкіллям. Вплив довкілля на розвиток особистості та розробка на цій основі методів психокорекційної та психотерапевтичної роботи. Для вирішення цього завдання екологічна психологія використовує результати досліджень з фізіології, педагогіки, соціології, а також спирається на положення вікової та соціальної психології, психології особистості, медичної психології, психотерапії, загальної психокорекції. 

Характеристика роботи

Контрольна

Кількість сторінок: 24

Безкоштовна робота

Закрити

Екологічна психологія

Замовити дану роботу можна двома способами:

  • Подзвонити: (097) 844–69–22
  • Заповнити форму замовлення:
Не заповнені всі поля!
Обов'язкові поля до заповнення «ім'я» і одне з полів «телефон» або «email»

Щоб у Вас була можливість впевнитись в наявності обраної роботи, і частково ознайомитись з її змістом, ми можемо за бажанням відправити частини даної роботи безкоштовно. Всі роботи виконані в форматі Word згідно з усіма вимогами щодо оформлення даних робіт.