Система показників правової статистики

ПЛАН

1. Поняття і види статистичних показників

2. Система показників кримінально-правової статистики

3. Система показників цивільно-правової статистики

4. Показники статистики правоохоронних органів та судів

5. Відносні показники правової статистики

6. Сучасні проблеми формування системи показників правової статистики

1. Поняття і види статистичних показників

Правова статистика має широку систему показників, які всебічно характеризують кримінально-правові, цивільно-правові, адміністративно-правові явища і процеси, висвітлюють діяльність органів слідства, прокуратури, судів, виправно-трудових закладів.

Статистичний показник — це узагальнювальна характеристика правових явищ і процесів, в якій поєднуються кількісна та якісна їх визначеність. Якісна визначеність зумовлюється суттю суспільно-правового явища і відображається назвою показника, а кількісний бік — числовим значенням та відповідною одиницею виміру. Якісний зміст показника поєднується з його числовим вираженням за допомогою моделі показника, що містить його назву, алгоритм розрахунку, одиницю, застосовувану під час вимірювання, а також місце та час, на який припадає явище чи процес.

Показники розрізняють за способом обчислення, ознакою часу та аналітичними функціями.

За аналітичною функцією розглядають показники, що відбивають обсяг явища, його середній рівень, інтенсивність прояву, структуру, зміну в часі або порівняння в просторі.

За способом обчислення правові показники поділяються на первинні і похідні. Первинні визначаються зведенням даних статистичного спостереження й подаються у формі абсолютних величин (кількість зареєстрованих злочинів, кількість засуджених осіб тощо). Похідні показники обчислюються на базі первинних або інших похідних показників. Вони мають форму середніх або відносних величин.

За ознакою часу показники поділяються на інтервальні та моментні. Інтервальні характеризують правове явище за певний період часу (день, декаду, місяць, рік). До моментних відносять показники, що дають кількісну характеристику правових явищ на певний момент часу. Інтервальні показники залежать від довжини періоду, за який вони обчислюються. Особливістю первинних інтервальних показників є адитивність, тобто можливість підсумовування. Похідні показники здебільшого неадитивні.

Абсолютні показники характеризують розміри соціально-пра­вових явищ. Ідеться про обсяги сукупності чи окремих її частин (кількість елементів) та відповідні їм обсяги значень правової ознаки. Абсолютні показники — іменовані числа, тобто мають свої одиниці вимірювання.

З метою узагальнення облікових даних навіть на рівні окремого суб’єкта господарювання, а тим більше на рівні видів діяльнос­ті чи економіки в цілому використовуються вартісні (грошові) вимірники. Одиницею вимірювання може бути національна валюта, валютні еквіваленти, валюта інших держав. Не завжди абсолютна величина є підсумком значень ознаки в окремих складових сукуп­ності. Часом вона визначається за певним правилом, певною методикою на основі інших показників.

Статистичний аналіз даних правової статистики починається з вивчення саме абсолютних показників. Так, абсолютними показ­никами характеризують загальну кількість зареєстрованих зло­чинів та господарських правопорушень, загальну суму збитків, кількість злочинів за видами (злочинів проти держави, власності, життя, свободи особи тощо).

Відображаючи розміри правових явищ, абсолютні величини мають пізнавальне та практичне значення.

У складі абсолютних значень фігурують два показника: чисель­ність сукупності (наприклад, кількість справ, що надійшли до суду; кількість справ, в яких прийнято рішення, тощо) і обсяг ознаки (наприклад, строк позбавлення волі, вік злочинця).

Абсолютні величини відображають або рівні, що характеризують стан явища на певний момент (кількість злочинів у конкретному році, чисельність неповнолітніх злочинців у даному році), або результати процесів за певний період (дані про зміну кіль­кості злочинів за п’ять, десять років тощо). Абсолютні статистич­ні показники надають правильну характеристику суспільним явищам тільки в тому разі, коли їх підраховано щодо явищ одноякісних, однорідних. Аналізуючи, наприклад, динаміку такого яви­ща, як хуліганство, слід ураховувати, що за дрібне хуліганство настає відповідальність не у кримінальному, а в адміністративному порядку. Таким чином, показник чисельності осіб, які скоїли хулі­ганські дії, включає в себе як дані про осіб, притягнутих до кримі­нальної відповідальності за хуліганство, так і дані про осіб, притяг­нутих до адміністративної відповідальності за дрібне хуліганство.

Характеризуючи розміри правових явищ — чисельність досліджуваної сукупності чи обсяг правової ознаки, — абсолютні показники озброюють дослідника важливими відомостями. Однак ці відомості, як правило, дають змогу помічати лише загаль­ні тенденції правового процесу. Для з’ясування закономірності та взаємозв’язку між окремими правовими явищами, між пра­вовими та іншими соціальними явищами виконуються різного роду порівняння та зіставлення. З цією метою абсолютні показ­ники приводять до порівнянного вигляду. Показники, що харак­теризують сукупність одиниць, поєднаних у групи або в цілому та приведених до порівнянного вигляду, є узагальнювальними показниками.

Перелік абсолютних показників залежить від галузі правової статистики і виду правоохоронного органу.

Характеристика роботи

Реферат

Кількість сторінок: 21

Безкоштовна робота

Закрити

Система показників правової статистики

Замовити дану роботу можна двома способами:

  • Подзвонити: (097) 844–69–22
  • Заповнити форму замовлення:
Не заповнені всі поля!
Обов'язкові поля до заповнення «ім'я» і одне з полів «телефон» або «email»

Щоб у Вас була можливість впевнитись в наявності обраної роботи, і частково ознайомитись з її змістом, ми можемо за бажанням відправити частини даної роботи безкоштовно. Всі роботи виконані в форматі Word згідно з усіма вимогами щодо оформлення даних робіт.