План

1. Поняття та сторони договору довічного утримання.

2. Характеристика, форма та зміст договору довічного утримання.

3. Права та обов’язки сторін.

4. Підстави і порядок припинення або розірвання договору довічного утримання.

Практичне завдання 1.

Член садового товариства Маркелов уклав договір з Сидоровим, Сомовим та Аркадьєвим, який вони назвали трудовою угодою. У відповідності із цим договором указані робітники у вільний від роботи час взялися побудувати на садовій ділянці Маркелові з його та частково своїх матеріалів господарський блок на цегляному фундаменті. Хто і як саме матеріали надає вказувалося в описі, що був прикладений до договору. Термін закінчення будівництва спливав 20 травня. До 18 травня будівництво було в основному закінчене, залишилося лише провести малярні роботи. Однак з 18 на 19 травня була гроза і від удару блискавки будівля згоріла. Залишився лише фундамент. Робітники почали вимагати від Маркелова сплатити їм вартість роботи, посилаючись на те, що укладеній договір є трудовим, а також сплатити їм 250 гривень – вартість наданих матеріалів. Маркелов відмовився сплатити їм вартість роботи, оскільки робота ним не прийнята. Відмовився він сплатити і вартість матеріалів, оскільки вони загинули не з його вини.

Який договір було укладено між Маркеловим і робітниками?

Чи обґрунтовані вимоги робітників та аргументація Маркелова?

Практичне завдання 2.

10 липня померла Чумак О.О., а через 2 місяці її чоловік Чумак Л.В.. У належному їм на праві власності будинку залишилася поживати неповно рідна сестра померлого Л.В. Чумака – С.В. Городова . З позовом про визнання права н частку у спадщині (будинок) звернулися сестри Чумак О.О. – Ярослава та Маряна, а також її бабуся Ніколенко.

Яке рішення повинен винести суд?

1. Поняття та сторони договору довічного утримання.

За договором довічного утримання (догляду) одна сторона (відчужувач) пе­редає другій стороні (набувачеві) у власність житловий будинок, квартиру або їх частину, інше нерухоме майно або рухоме майно, яке має значну цінність, взамін чого набувач зобов'язується забезпечувати відчужувача утриманням та (або) до­глядом довічно.

Договір довічного утримання (догляду) конструюється законодавцем як реаль­ний. За цим договором відчужувач не може прийняти на себе обов'язок передати набувачеві у власність майно, а «передає» його у процесі укладення договору. Тому в тексті договору довічного утримання (догляду) слід вказувати на те, що житловий будинок, квартира, їх частина, інше нерухоме майно або рухоме майно, що має значну цінність, передані набувачеві до підписання договору. Логічним було б твердження про те, що сторони на свій розсуд мають вирішувати Питання про співрозмірність цінності такого майна, з одного баку, та змісту і обсягу зустрічних послуг.

Але за­конодавець визнав за необхідне встановити, що за договором довічного утримання (догляду) може передаватись майно, що має значну цінність. Відступлення від цього правила з посиланням на ч. З ст. 6 ЦК було б неправильним. Частина 3 ст. б ЦК дає право сторонам врегулювати свої відносини на власний розсуд, але в даному ви­падку йдеться про можливість вступити у відносини. Закон установив, що вступити у відносини з приводу передання майна за договором довічного утримання (догляду) можливо за умови значної цінності майна, що передається набувачеві. Порушення цієї вимоги є підставою для визнання договору недійсним на підставі ч. 1 ст. 215 і ч. 1 ст. 203 ЦК.

Частка у спільному майні, що належить співвласникам на праві спільної часткової власності, може відчужуватись на підставі договору довічного утримання (догляду). Учасник спільної сумісної власності може здійснити відчуження цього свого права за умов, встановлених ч. 2 ст. 747 ЦК.

На підставі договору довічного утримання (догляду) виникає одне зобов'язання: зобов'язання набувача забезпечити відчужувача утриманням та (або) доглядом. Зу­стрічне передання відчужувачем майна здійснюється на стадії укладення договору, а не в межах зобов'язання, що виникає на підставі договору.

Сторони в договорі довічного утримання (догляду).

Відчужувачем у договорі довічного утримання (догляду) може бути фізичнаособа незалежно від її віку та стану здоров'я.

Набувачем у договорі довічного утримання (догляду) може бути повнолітнядієздатна фізична особа або юридична особа.

Якщо набувачами є кілька фізичних осіб, вони стають співвласниками майна,переданого їм за договором довічного утримання (догляду), на праві спільної су­місної власності.

Якщо набувачами є кілька фізичних осіб, їх обов'язок перед відчужувачем є со­лідарним.

Договір довічного утримання (догляду) може бути укладений відчужувачем на користь третьої особи.

Допускається, щоб на стороні набувача виступали декілька фізичних осіб. У цьому разі майно за договором довічного утримання (догляду) вони набувають на пра­ві спільної сумісної власності, а їх зобов'язання перед відчужувачем є солідарним. Вказання у ч. З ст. 746 ЦК на можливість укладення договору довічного утримання (догляду) декількома фізичними особами як набувачами не слід тлумачити як заборону
укладення такого договору як набувачами декількома юридичними особами.

Підставою для такого висновку є ст. 91 ЦК, яка визнає за юридичними особами можливість мати такі ж права та обов'язки, які може мати фізична особа. Можна визнати, що законо­давець має повноваження спеціальною нормою закону обмежити правоздатність всіх юридичних осіб чи юридичних осіб окремого виду. Але ж виводити обмеження для юридичних осіб укладати спільно з іншими юридичними особами договір довічного утримання (догляду) на стороні набувача із правила про характер права власності фізичних осіб, які спільно уклали такий договір, було б неправильним. Для визна­чення характеру права власності, яке виникає у декількох осіб, що спільно з участю юридичної особи уклали договір довічного утримання (догляду), ч. З ст. 746 ЦК слід застосовувати за аналогією. У такий же спосіб визначається і характер зобов'язання набувачів — юридичних осіб, що спільно, в тому числі з участю фізичних осіб — на­бувачів, уклали договір довічного утримання (догляду): воно є солідарним.

Інститут довічного утримання поповнює кількість договорів, які можуть бути укладені на користь третьої особи. Третя особа, на користь якої укладено договір до­вічного утримання (догляду), може не тільки скористатися своїм правом на одержання утримання та (або) догляду, а і вимагати виконання договору від набувача, а також захищати своє право у суді.

Відповідь на питання 2.

Форма договору довічного утримання (догляду).

Договір довічного утримання укладається у письмовій формі і підлягає нота­ріальному посвідченню незалежно від того, нерухоме чи рухоме майно передається відчужувачем набувачеві. У разі передання рухомого майна договір вважається укла­деним; з моменту його нотаріального посвідчення за умови, що до цього відчужувач переДав майно набувачеві. У разі передання відчужувачем нерухомого майна договір вважається укладеним з моменту його державної реєстрації (ч. З ст. 640 ЦК), а після нотаріального посвідчення він укладеним ще не визнається.

Особливості укладення договору довічного утримання (догляду) щодо майна, що є у спільній сумісній власності.

Майно, що належить співвласникам на праві спільної сумісної власності, зо­крема майно, що належить подружжю, може бути відчужене ними на підставі до­говору довічного утримання (догляду).

У разі смерті одного із співвласників майна, що було відчужене ними на підставідоговору довічного утримання (догляду), обсяг зобов'язання набувача відповіднозменшується.

Якщо відчужувачем є один із співвласників майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, договір довічного утримання (догляду) може бути укла­дений після визначення частки цього співвласника у спільному майні або визначенняміж співвласниками порядку користування цим майном.

Відповідно до ч. 1 ст. 747 ЦК подружжя як єдина сторона — відчужувач може здійснити відчуження майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, на підставі договору довічного утримання (догляду). У зобов'язанні, що виникає на під­ставі такого договору, вони виступають як кредитори. Таке зобов'язання на стороні кредитора є частковим, якщо інше не передбачено договором (ст. 541 ЦК). З огляду на характер цього зобов'язання на стороні кредитора як часткового положення про «відповідне» зменшення обсягу зобов'язання набувача у разі смерті одного із подруж­жя слід тлумачити як зменшення обсягу цього зобов'язання на ту частку, яка випадає на користь того із подружжя, що помер.

Частина 2 ст. 747 ЦК виявляє позицію законодавця щодо можливості відчуження за договором довічного утримання (догляду) права співвласника майна, що знаходиться у спільній сумісній власності. Це — можливо, але тільки за наявності однієї із на­ступних умов: 1) здійснено визначення частки співвласника, який має намір укласти такий договір, у спільному майні; 2) визначено порядок користування майном, що знаходиться у спільній сумісній власності.

Предметом договору може бути:

1. Житловий будинок або його частина.

2. Квартира або її частина.

3. Інше нерухоме майно (земельна ділянка, садовий будинок, дача, гараж, нежитловий будинок, нежитлове приміщення, виробничий комплекс, рухоме майно, на яке поширюється режим нерухомого майна, тощо).

4. Рухоме майно, що має значну цінність. Законодавство не встановлює вартісного вираження значної цінності такого майна або приблизного переліку таких речей. Таким рухомим майном можуть бути: транспортні засоби, антикварні речі, твори мистецтва, культурні цінності, коштовності, колекції з перелічених предметів, обладнання, цінні папери, нематеріальні активи, у тому числі об’єкти права інтелектуальної власності тощо.

Істотними умовами договору довічного утримання (догляду) є:

найменування (назву), місце проживання сторін (місцезнаходження сторін), ідентифікаційний номер - для фізичних осіб та ідентифікаційний код за даними ЄДРПОУ - для юридичних осіб;

предмет договору довічного утримання (житловий будинок, квартира або її частина, інше нерухоме або рухоме майно, яке має значну цінність);

відомості про документ, що підтверджує право власності на відчужуване за договором майно;

вартісна оцінка майна, що відчужується за договором. Оцінка вартості відчужуваного майна визначається за згодою сторін.

розмір (вартість) та форма надання утримання та (або) догляду, періодичність виконання обов’язків набувача. В договорі може бути вказано: коли саме, з якою періодичністю набувач повинен здійснювати надання допомоги на користь відчужувача майна;

строк чинності договору (термін дії договору довічного утримання (догляду);

місце виконання договору. Якщо ж місце виконання зобов’язання не встановлено у договорі, то виконання провадиться (за зобов’язаннями про передавання нерухомого майна) за місцезнаходженням такого майна;

 чiтко встановленi права та обов’язки сторiн та інші умови, встановлені за домовленістю сторін договору;

умови та підстави припинення чи зменшення обсягу обов’язків набувача перед відчужувачем; підстави та порядок розірвання договору довічного утримання (догляду).

відомості щодо забезпечення виконання договору (накладення заборони відчуження на майно).

Характеристика роботи

Контрольна

Кількість сторінок: 14

Безкоштовна робота

Закрити

Договір довічного утримання

Замовити дану роботу можна двома способами:

  • Подзвонити: (097) 844–69–22
  • Заповнити форму замовлення:
Не заповнені всі поля!
Обов'язкові поля до заповнення «ім'я» і одне з полів «телефон» або «email»

Щоб у Вас була можливість впевнитись в наявності обраної роботи, і частково ознайомитись з її змістом, ми можемо за бажанням відправити частини даної роботи безкоштовно. Всі роботи виконані в форматі Word згідно з усіма вимогами щодо оформлення даних робіт.