План

1. Поняття та кримінологічна характеристика злочинності неповнолітніх в Україні

2. Особливості детермінації злочинної поведінки неповнолітніх

3. Справедливість та дотримання всіх гарантій прав неповнолітніх злочинців в кримінальному судочинстві України

4. Кримінологічна характеристика групової злочинності неповнолітніх

5. Запобігання злочинам неповнолітніх

6. Міжнародно-правові документи та закони України з попередження злочинності та захисту інтересів неповнолітніх

Література   

1. Поняття та кримінологічна характеристика злочинності неповнолітніх в Україні

Злочинність неповнолітніх має свою специфіку, що зумовлюється соціально-психологічними особливостями цієї категорії осіб та їх статусом у суспільстві. Тому і кримінальне господарство України містить окремі норми, що передбачають відповідальність і покарання осіб у віці від 14 до 18 років.

Поряд із поняттям «злочинність неповнолітніх» у науковій літературі зустрічається термін «підліткова злочинність». Але це не виправдано, оскільки підліток – це дівчинка чи хлопчик у віці від 12 до 16 років. За підлітковим віком настає юність, проте поняття «юнацька злочинність» теж буде неточним, оскільки юнацький вік не закінчується у 18 років. Іноді застосовують термін «дитяча злочинність». Однак таким поняттям можна умовно позначити діяння осіб у віці до 15-16 років, бо злочини, які вчиняють особи у 17-18 років, аж ніяк не назвеш дитячими.

Порівнюючи кількісні показники злочинності неповнолітніх із дорослою, слід виходити з того, що перша охоплює усього чотирирічний період людського життя, а друга – десятиліття, починаючи від 18 років. Відрізняються вони і якісно. Скажімо, неповнолітні не вчиняють посадові злочини у сфері економіки тощо.

Для злочинності неповнолітніх властива підвищена латентність, оскільки багато їх діянь сприймаються як пустощі, викликані недостатньою соціальною зрілістю (крадіжки у сім’ї, сусідів, навчальному закладі, хуліганські бійки, відбирання грошей та речей у молодших тощо). Про такі вчинки, як правило, не повідомляють до органів внутрішніх справ. Тому реальнішим є облік тяжких насильницьких і насильницько-корисливих злочинів, які скоюють неповнолітні – убивства, тяжкі тілесні ушкодження, зґвалтування, злісне хуліганство, грабежі та розбійні напади.

Особи, які вчиняють протиправні дії у ранньому віці, пізніше важче піддаються виправленню і в результаті складають основний резерв для рецидивної злочинності. І, навпаки, як найраніше вжиття профілактичних заходів до підлітків, які вчиняють дрібні правопорушення, значною мірою дозволяє не допустити формування у них кримінальної спрямованості.

Стан злочинності неповнолітніх багато в чому залежить від якості боротьби з нею усіх суб’єктів профілактики злочинів. Тому у схожих за багатьма показниками регіонах можуть бути значні розбіжності у рівні такої злочинності. У злочинності різних груп неповнолітніх також є певні відмінності. Так, злочини осіб у віці 14-15 років відрізняються від 16-17 річних.

У структурі злочинності неповнолітніх переважають крадіжки приватного майна (45 %), крадіжки державного і колективного майна (26 %), грабежі (6 %), розбійні напади (2 %), злісне хуліганство (6 %). Чимало також убивств, тілесних ушкоджень і зґвалтувань. Майже 10 % злочинів пов’язані з незаконним вживанням наркотиків.

Частка злочинів неповнолітніх у загальній злочинності становить 10 %. Жіноча злочинність неповнолітніх співвідноситься із чоловічою у пропорції 1:15, міська до сільської – 3:1; молодшої вікової групи (14-15 років) до старшої (16-17 років) – 1:3. Групові злочини серед неповнолітніх 60-70 %; 15 % усіх злочинів вчиняється у стані алкогольного та наркотичного сп’яніння. 80 % злочинів неповнолітні вчиняють неподалік від свого місця проживання, навчання чи роботи.

Зазначимо, що частка осіб чоловічої статі серед неповнолітніх злочинців перевищує її питому вагу серед населення цієї вікової групи. Частка дівчат-злочинців, навпаки, значно менша. Суттєвим є і те, що питома вага осіб жіночої статі в злочинності неповнолітніх у 3-4 рази менша порівняно з аналогічними показниками дорослої жіночої злочинності.

Негативними тенденціями сучасної злочинності неповнолітніх є:

1)її кількісні показники зростали в середині 90-х років минулого століття, потім намітилась стабілізація, а з 1996 р. навіть щорічне зниження рівня в середньому на 1-2 %;

2)спостерігається все більша орієнтація на корисливі та корисливо-насильницькі злочини (крадіжки, грабежі, розбійницькі напади), тільки у 2001 році кількість вчинених розбійницьких нападів за участю неповнолітніх зросла майже на 10 %;

3)збільшення кількості злочинів, що потребують кримінальної «кваліфікації» (квартирні крадіжки, викрадення автотранспорту, рекет та ін.);

4)подальше «омолодження» злочинності. Так, 1/5 злочинів вчиняються підлітками, які не досягли 14-річного віку, тобто не є суб’єктами злочину;

5)зростання питомої ваги дівчат серед злочинців, їх участі у тяжких злочинах (розбійницьких нападах, зґвалтуваннях і, навіть, убивствах);

6)вчинення тяжких злочинів з незначних приводів, а той взагалі без приводу, їх виняткова жорстокість і зухвалість;

7)поява «нетрадиційних» для неповнолітніх злочинів (ритуальних убивств, самозахоплень, вандалізму тощо);

8)збільшення так званих «фонових» проявів (вживання наркотиків, пияцтво, токсикоманія, проституція, небажання займатися суспільно корисною працею, поширення венеричних хвороб та СНІДу);

9)зростання кількості осіб, що мають психічні відхилення від норми, перебувають у пограничному з неосудністю стані;

10)часті випадки злиття неповнолітніх злочинців з дорослими, які виступають у ролі організаторів злочинів;

11)посилення групового характеру злочинності неповнолітніх, яка набуває дедалі більшої організованості.

На останньому пункті варто зупинитися докладніше. Злочинні групи створюються, як правило, не одразу. Спочатку вони мають перед кримінальний характер, культивуючи аморалізм та його прояви. В цьому разі йдеться про групи кримінального ризику, члени яких балансують на грані злочинів. На відміну від попередніх років, такі групи мають в основному корисливу спрямованість. Члени цих груп усю свою поведінку підкоряють інтересам, де і як дістати гроші, вживають наркотики, спиртне, займаються груповим сексом, цинічно ставляться до людей, у тому числі своїх близьких. Вони намагаються будь-якою ціною довести свою зверхність над іншими, найчастіше шляхом приниження людської гідності та фізичної розправи.

Щодо кримінологічної характеристики осіб неповнолітніх злочинців, то можна сказати, що їм властиві певні біологічні та психологічні особливості. До них належать: відсутність життєвого досвіду; незавершеність формування соціальних установок; підвищена навіюваність; високий рівень конформізму; орієнтація на неформальну групу; прагнення у ній самоутвердитися; підкреслено зневажливе ставлення до моральних і правових норм; злочинна «романтика», готовність «взяття на себе» чужу провину; плазування перед авторитетом рецидивістів; втрата почуття відповідальності за свої вчинки; орієнтування на хвилинну втіху.

У кримінологічній літературі виокремлюють такі основні типи неповнолітніх злочинців:

1)особи, які в цілому мають позитивну спрямованість і вчинюють злочини через легковажність, непідготовленість до правильного виходу зі складної ситуації, а також через випадковий збіг обставин;

2)особи, яких до злочину приводить ситуація, але які характеризуються нестійкою соціальною спрямованістю;

3)особи з негативною спрямованістю, що не досягла рівня усталення, і з перед кримінальним досвідом;

4)особи, що характеризуються сформованою, антисоціальною спрямованістю і мають кримінальний досвід.

Характеристика роботи

Контрольна

Кількість сторінок: 24

Безкоштовна робота

Закрити

Злочинність неповнолітніх

Замовити дану роботу можна двома способами:

  • Подзвонити: (097) 844–69–22
  • Заповнити форму замовлення:
Не заповнені всі поля!
Обов'язкові поля до заповнення «ім'я» і одне з полів «телефон» або «email»

Щоб у Вас була можливість впевнитись в наявності обраної роботи, і частково ознайомитись з її змістом, ми можемо за бажанням відправити частини даної роботи безкоштовно. Всі роботи виконані в форматі Word згідно з усіма вимогами щодо оформлення даних робіт.