Господарське процесуальне право
План
1. Теоретичне завдання:
Забезпечення позову в господарському процесі.
2. Практичне завдання:
Скласти наступні документи:
а) апеляційна скарга до господарського суду;
б) претензія про прострочення виконання договору підряду.
Список використаних джерел.
1. Забезпечення позову в господарському процесі
Господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або зі своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Заходи, які вживаються судом до забезпечення позову, мають певне значення. Вони здійснюються з метою забезпечення виконання рішення господарського суду, але тільки в разі необхідності, оскільки безпідставне вжиття таких заходів може призвести до порушення прав і інтересів відповідача і заподіяти йому матеріальну шкоду.
Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження в справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
Законодавство не встановлює переліку господарських спорів або обставин, за яких вживаються заходи до забезпечення позову. Тому господарський суд у кожному конкретному випадку приймає відповідне рішення з цього приводу на основі всебічного аналізу всіх обставин справи.
Забезпечення позову як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи може застосовуватись як за основним, так і за зустрічним позовом на будь-якій стадії процесу.
Якщо заходів забезпечення позову не було вжито до прийняття рішення зі спору, то господарський суд, згідно з ч. 2 ст. 121 ГПК України, має право одночасно з вирішенням питання про відстрочку, розстрочку або зміну способу й порядку виконання рішення вжити заходів до забезпечення його виконання, про що зазначається в цій ухвалі. У разі незгоди сторони чи прокурора, який брав участь у процесі, з такими діями господарського суду, вони вправі звернутись із заявою про перевірку винесеної ухвали в повному обсязі або з протестом.
Відповідно до ч. 1 ст. 67 ГПК України позов забезпечується:
Про забезпечення позову виноситься ухвала, яка може бути оскаржена в порядку, визначеному ГПК України.
Згідно зі ст.ст. 66, 67 ГПК України господарськийсуд має право за власною ініціативою вжити заходів щодо забезпечення позову в разі, якщо невжиття цих заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. До цих заходів належить і накладання арешту на майно або грошові кошти відповідача. При цьому відповідач позбавляється права розпоряджатися коштами та знімати їх на свій розсуд.
Клопотання про забезпечення позову може бути подано також третіми особами із самостійними вимогами щодо предмету спору, оскільки ці особи користуються правами позивача в процесі. При цьому слід мати на увазі, що перелік осіб, які вправі порушувати питання про забезпечення позову, наведений у ст. 66 ГПК України, є вичерпним.
Умовою застосування заходів щодо забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (у тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитися за кількістю або погіршитися за якістю на момент виконання рішення. А тому найдоцільніше вирішувати питання забезпечення позову на стадії попередньої підготовки справи до розгляду відповідно до п. 10 ст. 65 ГПК України.
Клопотання про забезпечення позову, яке раніше було відхилено повністю або частково, може бути подане вдруге, якщо змінилися певні обставини. Тобто на заяви про забезпечення позову, у задоволенні яких було відмовлено, не поширюється заборона повторно звертатися до господарського суду.
Як вище зазначалося, про забезпечення позову господарський суд виносить ухвалу. У разі коли на майно або грошові суми, що належать відповідачеві, накладається арешт, на підставі винесеної ухвали має бути виданий наказ, який надсилається для виконання державному виконавцю за місцем знаходження майна або установі банку, який здійснює касово-розрахункове обслуговування відповідача.
У випадках застосування таких заходів, як заборона вчиняти певні дії або зупинення стягнення на підставі виконавчого або іншого документа, за яким стягнення здійснюється в безспірно-му порядку, наказ не видається, а відповідна ухвала господарського суду надсилається сторонам, особам, яким заборонено вчиняти певні дії, або установі банку, у якій знаходиться виконавчий документ.
Обираючи, який саме спосіб забезпечення позову слід застосовувати у тій чи іншій справі, господарський суд повинен виходити з такого:
За позовами про витребування майна в ухвалі про накладення арешту на майно боржника та виданому на її підставі наказі господарський суд повинен чітко охарактеризувати ознаки, за якими той чи інший предмет відрізняється від подібних.
Приймаючи ухвалу про заборону відповідачеві вчиняти певні дії, господарський суд повинен точно визначити, які саме дії забороняється вчиняти. Помилковими слід визнавати ухвали, які забороняють боржникам користуватися їхнім майном, якщо через особливості цього майна користування ним не тягне знищення або зменшення його цінності. За наявності підстав для застосування такого заходу щодо забезпечення позову господарський суд може заборонити витрачання майна на власні потреби, відчуження його в будь-який спосіб, у тому числі здійснення тих чи інших платежів або перерахування авансом певних сум тощо. Таке правило має застосовуватись і до інших осіб, яким на підставі ст. 67 ГПК України забороняється вчинення дій щодо предмета спору.
Враховуючи, що забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача, господарський суд не повинен скасовувати вжитих заходів до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба в забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились певні обставини, що спричинили застосування заходів щодо забезпечення позову.
У випадках коли відповідач або особи, яким господарський суд заборонив вчиняти дії, що стосуються предмета спору, порушили цю заборону, до них може бути застосована відповідальність, передбачена ст. 83 ГПК України.
Питання про скасування забезпечення позову вирішується господарським судом, що розглядає справу, із зазначенням про це в рішенні чи ухвалі. Ухвала надсилається сторонам, установам банку, державним виконавцям та іншим особам, які виконують ухвалу про забезпечення позову. В тих випадках, коли забезпечення позову скасовується при прийнятті рішення, про що зазначається в рішенні, вищезгаданим особам направляється копія такого рішення.